ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/145/2013 18.03.13
за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста»
до приватного підприємства «Комсервіс-Безпека»
про стягнення 11 965,65 грн.
Суддя Удалова О.Г.
представники сторін:
від позивача Куксюк А.Л. (за довіреністю)
Дешко М.М. (за довіреністю)
від відповідача Бігуненко В.П. (за довіреністю)
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста» (далі - ТзДВ «СК «Наста») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до приватного підприємства «Комсервіс-Безпека» (далі - ПП «Комсервіс-Безпека») про стягнення 11 965,65 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ТзДВ «СК «Наста» на підставі договору № 205.0054923 добровільного страхування наземного транспорту від 20.07.2010 р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст.ст. 993, 1191 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу, з вини якого трапилась ДТП, що підтверджується постановою суду, була застрахована приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (далі - ПрАТ «СК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»), позивачем було направлено останньому претензію. Страхова компанія відповідача, в межах ліміту відповідальності страховика та з врахуванням франшизи, виплатила на користь позивача страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 24 990 грн. Враховуючи, що шкода, завдана внаслідок ДТП, не була покрита повністю страховим відшкодуванням, на підставі ст. 1194 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою в розмірі 11 965,65 грн. в судовому порядку.
Ухвалою суду від 04.01.2013 р. порушено провадження у справі № 910/145/2013 та призначено її до розгляду на 24.01.2013 р.
24.01.2013 р. через канцелярію суду представник позивача надав документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі. Представник відповідача надав документи для приєднання до матеріалів справи та відзив на позовну заяву.
У відзиві відповідач відхилив позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на наступні обставини:
- рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.11.2012 р., яке набрало законної сили, даний спір між сторонами вирішено та відмовлено в задоволенні позову;
- відповідно до п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/1821/2012 від 12.12.2012 р. на особу, яка виплатила страхове відшкодування за договором майнового страхування та звернулася з позовом про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, положення п. 37.2 ст. 37 закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не поширюється;
- постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.02.2011 р., на яку посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, Драбу Олександра Васильовича винним не визнано, до адміністративної відповідальності останнього не притягнуто та провадження у справі закрито;
- у матеріалах позовної заяви відсутнє підтвердження отримання за належністю грошових коштів, що є предметом позовних вимог.
У судовому засіданні суд вирішив направити запит до Києво-Святошинського районного суду Київської області та відкласти розгляд справи.
12.02.2013 р. надійшла відповідь Києво-Святошинського районного суду Київської області на запит та копії ухвали та рішення у справі № 2-3690/2012 р.
28.02.2013 р. у судовому засідання представники сторін заявили спільне клопотання про продовження строку вирішення спору на підставі ст. 69 ГПК України. Суд задовольнив заявлене клопотання та відклав розгляд справи.
11.03.2013 р. через канцелярію суду представник позивача надав документи для приєднання до матеріалів справи.
15.03.2013 р. через канцелярію суду представник відповідача надав письмові пояснення.
18.03.2013 р. через канцелярію суду представник позивача подав пояснення на відзив відповідача.
У наступному судовому засіданні 18.03.2013 р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача відхилив позовні вимоги в повному обсязі.
Розглянувши подані документи та наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд
ВСТАНОВИВ:
20.07.2010 р. між ТзДВ «СК «Наста» та Доманенком Віктором Олександровичем (далі - страхувальник) було укладено договір № 205.0054923 добровільного страхування наземного транспорту. Вищевказаним договором застраховано майнові інтереси страхувальника з володіння, користування, розпорядження транспортним засобом Toyota Land Cruiser, державний номерний знак АА5777СІ.
27.09.2010 р. о 07:30 год. Драба Олександр Васильович, керуючи автомобілем Skoda, державний номерний знак АА2985НО, в м. Києві, на вул. В. Житомирська, 38, при виїзді з прилеглої території не надав дорогу транспортним засобів, що рухались по головній дорозі, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем Hyundai, державний номерний знак АА0737ІО та Toyota Land Cruiser, державний номерний знак АА5777СІ. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.02.2011 р. у справі № 3-16/2011 у діях Драби Олександра Васильовича встановлено порушення п. 10.2. ПДР України, що призвело до пошкодження транспортних засобів, але на підставі ч. 2 ст. 38 КпАП України провадження у справі закрито.
Позивачем було замовлено проведення оцінки вартості матеріального збитку, завданого транспортному засобу, у суб'єкта оціночної діяльності - товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-асистуюча компанія «Довіра» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 9520/10 від 05.04.2008 р.).
Відповідно до звіту № 3759 від 08.10.2010 р. вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Toyota Land Cruiser, державний номерний знак АА5777СІ, пошкодженого в ДТП, складає 49 948,92 грн.
Позивачем був складений та підписаний страховий акт № 2010-09-27/001, згідно з яким пошкодження транспортного засобу Toyota Land Cruiser, державний номерний знак АА5777СІ, внаслідок ДТП, яка сталася 27.09.2010 р., визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 36 955,65 грн.
20.10.2010 р. позивач сплатив страхове відшкодування в розмірі 36 955,65 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7503.
Згідно зі статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність винної особи на момент скоєння ДТП була застрахована у ПрАТ «СК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/6529878.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням полісу № ВЕ/6529878 страхова компанія відповідача прийняла на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Skoda, державний номерний знак АА2985НО.
ПрАТ «СК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», в межах ліміту відповідальності та франшизи, передбачених полісом ВЕ/6529878, виплатило страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 24 990 грн.
Даний факт підтверджується карткою рахунку 3611401 за 19.09.2011 р. та відповідачем не заперечується.
Таким чином, не відшкодованою залишилась частина матеріальної шкоди в розмірі 11 965 грн.
Позивач звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Драби Олександра Васильовича та приватного підприємства «Комсервіс-Безпека» про стягнення 11 965,65 грн.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.11.2012 р. у справі № 2-3690/12, яким було відмовлено у задоволенні позову, встановлено, що Драба О.В. працював у приватному підприємстві «Комсервіс-Безпека» на посаді водія-охоронця групи мобільного реагування та на момент дорожньо-транспортної пригоди (27.09.2010 р.) виконував трудові обов'язки.
Позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою на суму 11 965,65 грн., але на даний час спір не врегульовано.
Суд погоджується з позовними вимогами з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.
Згідно з п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках необхідності визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Позивачем, при розрахунку розміру страхового відшкодування, була замовлена оцінка матеріального збитку у суб'єкта оціночної діяльності, що підтверджується копією звіту № 3759 від 08.10.2010 р.
Таким чином, розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Toyota Land Cruiser, державний номерний знак АА5777СІ, внаслідок ДТП, права на відшкодування якого перейшло на підставі ст.ст. 993, 1191 ЦК України позивачу, належним чином доведений.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Частиною першою ст. 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що приватне підприємство «Комсервіс-Безпека» є відповідальною особою за завдані збитки внаслідок експлуатації автомобіля Skoda, державний номерний знак АА2985НО.
Суд не бере до уваги заперечення відповідача, які викладені у відзиві, щодо наявності рішення суду, яким вирішено даний спір, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, передбачених процесуальним законом.
Тому, Києво-Святошинський районний суд Київської області не є органом, який в межах своєї компетенції вирішує господарські спори, та його рішення не може бути підставою для припинення провадження у справі.
З запереченнями щодо невизнання винним та непритягнення Драби О.В. до адміністративної відповідальності постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.02.2011 р. у справі № 3-16/2011 суд не погоджується. В даній постанові зазначено, що в діях Драби О.В. наявне порушення п. 10.2 ПДР України, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Таким чином, судом загальної юрисдикції визнано Драбу О.В. винним у скоєні ДТП, але не притягнуто останнього до адміністративної відповідальності у зв'язку зі спливом строку, який передбачений ч. 1 ст. 38 КпАП України.
Заперечення про відсутність в матеріалах позовної заяви підтвердження отримання за належністю грошових коштів, що є предметом позовних вимог, не знаходять свого підтвердження та не приймаються судом з огляду на наступне.
Як раніше було зазначено, в матеріалах справи наявне платіжне доручення № 7503 від 20.10.2010 р., яке підтверджує виплату страхового відшкодування на користь фізичної особи - підприємця Бурчака Андрія Анатолійовича, який виконав ремонт автомобіля Toyota Land Cruiser, державний номерний знак АА5777СІ (акт виконаних робіт № РН-027788 від 02.11.2010 р.). Дане платіжне доручення судом приймається як належний доказ виплати страхового відшкодування.
Таким чином, заперечення відповідача про задоволення позову судом відхилені.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 11 965,65 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємства «Комсервіс-Безпека» (04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, 6, корп. 1, код 35900097) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста» (01025, м. Київ, вул. Володимирська, 5б, код 35893575) 11 965 (одинадцять тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. 65 коп. шкоди та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.
Повне рішення складено 26.03.2013 р.
Суддя О.Г. Удалова
Судове рішення № 30199204, Господарський суд м. Києва було прийнято 18.03.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/145/2013. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: