Рішення № 30199155, 12.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-18/17976-2012 12.03.13За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі - Страхування»;

до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп»;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача фізична особа Юкселен Альп;

про виплату страхового відшкодування в сумі 8 242,44 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача: Невідомий О. М., представник, довіреність № 29/12-12_Н від 29.12.2012 р.;

Від відповідача: не з'явилися;

Від третьої особи: Галенко К. О., представник, довіреність № 358 від 12.03.2013 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2012 р. порушено провадження у справі №5011-18/17976-2012, слухання справи призначено на 22.01.2013 р.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 22.01.2013 року справу №5011-18/17976-2012 передано для розгляду судді Борисенко І. І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2013 року розгляд справи призначено на 05.02.2013 року.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 28.01.2013 року справу №5011-18/17976-2012 передано для розгляду судді Мандриченку О. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2013 року призначено розгляд справи на 05.02.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2013 року продовжено термін вирішення спору на 15 днів, відкладено розгляд справи до 21.02.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2012 року продовжено термін вирішення спору на 15 днів, залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, відкладено розгляд справи до 12.03.2103 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 8 242,44 грн., а також 1 609,50 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

У своєму поясненні представник позивача зазначив, що в матеріалах справи наявна копія полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія АА №6075377, на якій неможливо встановити чи підписаний поліс уповноваженою особою відповідача. Відсутність підпису на полісі тягне за собою визнання його нікчемним. Однак, представник позивача зазначив, що за вказаним полісом на користь відповідача було сплачено страховий платіж; відповідач видав страхувальнику спеціальний знак до полісу, на котрому видно підпис уповноваженої особи відповідача; МТСБУ у відповідь на запит позивача надало відповідь про наявність в Єдиній централізованій базі даних МТСБУ, яка формується на підставі відомостей, отриманих від страховиків - членів МТСБУ відомостей щодо договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/6073377.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, день та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень господарського суду представнику відповідача, які містяться в матеріалах справи, однак не направив в судове засідання своїх представників, письмовий відзив на позовну заяву не надав, позовні вимоги по суті не заперечив.

Третя особа - Юкселен Альп надав господарському суду пояснення, в якому зазначив, що 22.08.2011 року ним було придбано автомобіль марки Форд моделі «Фієста», державний номер АА 6176 ОМ, і того ж дня було укладено із відповідачем договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у зв'язку з чим відповідач видав поліс обов'язково страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/6075377 та спеціальний знак до вказаного полісу. В подальшому вказаний вище транспортний засіб використовувався громадянином Чорним М. С. і третій особі нічого не відомо про будь-які транспортні пригоди за участю застрахованого автомобіля.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників позивача і від третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

22.06.2011 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сушия» (страхувальник) було укладено договір комплексного добровільного страхування наземного транспорту CLA№2020, яким було застраховано транспортний засіб марки «Ford Ka», державний реєстраційний номер АА 0161 КР.

23.08.2011 року в м. Києві на проспекті Григоренко, 38 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «Ford Ka», державний реєстраційний номер АА 0161 КР, під керуванням Копил Олега Юрійовича та транспортного засобу марки «Ford», державний реєстраційний номер АА 6176 ОМ, під керуванням Чорного Максима Сергійовича.

В результаті вищезазначеної ДТП автомобілю марки «Ford Ka», державний реєстраційний номер АА 0161 КР, були завдані механічні пошкодження, що підтверджується, зокрема, довідкою ВДАІ Дарницького РУ ГУМВС України у м. Києві.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 29.09.2011 р. у справі №3-7709/11 винним у вищезазначеній ДТП визнано Чорного Максима Сергійовича; останнього притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до статті 124 КУпАП.

26.08.2011 року до позивача звернувся страхувальник із заявою про настання страхового випадку та із заявою про виплату страхового відшкодування.

Згідно з актом виконаних робіт №АДСА-0003349 від 26.06.2012 року, вартість ремонту пошкодженого автомобіля «Ford Ka», державний реєстраційний номер АА 0161 КР, склала 6 383,94 грн.

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку від 21.09.2011 року, складеного суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «Агенція «Експертиза та оцінка», вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки «Ford Ka», державний реєстраційний номер АА 0161 КР, становить 7 688,22 грн.

Відповідно до ремонтної калькуляції №709 від 10.11.2011 року, вартість ремонту склала 7 903,96 грн.

Відповідно до рахунку-фактури №СФ-00278 від 08.09.2011 року, вартість реставраційних робіт на транспортному засобі «Ford Ka», державний реєстраційний номер АА 0161 КР становила 1 680,00 грн.

Вартість перевірки кутів встановлення коліс склала 178,50 грн., що підтверджується актом виконаних робіт №АДСА-0003234 від 14.09.2011 року.

Позивачем на підставі страхового акту №АС-004555 від 31.05.2012 року, розрахунку суми страхового відшкодування до нього, враховуючи звіт про визначення вартості матеріального збитку, було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 8 242,44 грн., що підтверджується платіжним дорученням №6173, №6174, №6175 від 31.05.2012 року.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Вищезазначені норми чинного законодавства України свідчать про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги в межах фактичних затрат до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Пунктом 36.4. статті 36 Закону передбачене право страховика в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ним підприємствами, установами та організаціями, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Отже, відповідно до положень Закону особою відповідальною за завдані у даному випадку збитки у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності повинно бути Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп».

Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «Ford», державний реєстраційний номер АА 6176 ОМ, на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ТДВ «СК «Плюс», правонаступником якого є ТДВ «Страхова компанія «Райп» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/6075377.

На підставі вищевикладеного позивач і просить стягнути з відповідача в порядку регресу суму в розмірі 8 242,44 грн.

У своєму поясненні представник позивача зазначив, що в матеріалах справи наявна копія полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія АА №6075377, на якій неможливо розгледіти чи підписаний поліс уповноваженою особою відповідача. Відсутність підпису на полісі тягне за собою визнання його нікчемним. Однак, представник позивача зазначив, що за вказаним полісом на користь відповідача було сплачено страховий платіж; відповідач видав страхувальнику спеціальний знак до полісу, на котрому видно підпис уповноваженої особи відповідача; МТСБУ у відповідь на запит позивача надало відповідь про наявність в Єдиній централізованій базі даних МТСБУ, яка формується на підставі відомостей, отриманих від страховиків - членів МТСБУ відомостей щодо договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/6073377.

Представник від третьої особи теж надав суду копію полісу №АА/6075377 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, на якій видно підпис страховика та печатку ТДВ «Страхова компанія «Плюс».

Крім того, Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 29.08.2011 року видане розпорядження за №558 «Про затвердження Зразка типового поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яким затверджений Зразок та технічний опис поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Як визначено у п. 1.1. технічного опису поліса обов'язкового страхування, в правому нижньому куті поліса ставиться підпис, печатка страховика та код, за допомогою якого можна ідентифікувати його агента. Після заповнення страхових документів оригінал поліса видається страхувальнику, копія залишається у страховика для звіту.

У проведеному Верховним Судом України аналізі судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування, зазначено, що форма договору страхування є письмовою, причому недотримання цієї вимоги, встановленої статтею 981 Цивільного кодексу України, робить такий договір нікчемним.

Згідно з частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Статтею 981 Цивільного кодексу України передбачено, що договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката). У разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є нікчемним.

Однак, у листі Верховного суду України від 24.11.2008 року «Практика розгляду судами цивільних справи про визнання правочинів недійсними» зазначено, що судам потрібно мати на увазі, що за винятком випадків, прямо передбачених у законодавчих актах, недодержання сторонами простої письмової форми правочину не призводить до його недійсності. За загальним правилом, у разі виникнення спору таке порушення позбавляє сторони права посилатися для підтвердження вчинення правочину і дійсності його умов на показання свідків, але не перешкоджає сторонам надавати письмові й інші докази, передбачені законодавством.

Відповідно до п. 2.1. та 3.4.4. Положення про єдину централізовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг №566 від 09.07.2010 року, інформацію про укладені поліси вносить сам страховик, яким цей поліс укладено. Згідно з п. 3.4.2. цього Положення на страховикові лежить обов'язок щодо внесення інформації про втрату полісу.

Третя особа у справі повідомила суд, що дійсно Юкселеном Альпом було придбано поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/6073377 у відповідача.

Крім того, у відповідь на запит Господарського суду міста Києва МТСБУ надіслало лист вих. №7/2-5/5763 від 05.03.2013 року, у якому зазначено, що Дирекція Моторного (транспортного) страхового бюро України 01.03.2013 року здійснила запит до єдиної централізованої бази даних МТСБУ, яка формується на підставі відомостей, отриманих від страховиків - членів МТСБУ. Відповідно до наданої МТСБУ інформації, поліс АА№6075377 було укладено між ТДВ «СК «Райп» та Юкселеном Альпом, строк дії полісу з 22.08.2011 року по 21.08.2012 року; ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну - 50 000,00 грн., франшиза - 0 грн.

Отже, у господарського суду є всі підстави вважати, що поліс №АА/6073377 був чинним на момент скоєння ДТП 23.08.2011 року.

Враховуючи ту обставину, що винним у ДТП, яка сталася 23.08.2011 р. у м. Києві, визнано водія автомобіля марки «Ford», державний реєстраційний номер АА 6176 ОМ, Чорного Максима Сергійовича, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем, позивач правомірно звернувся до відповідача за відшкодуванням збитків.

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача в порядку регресу суму в розмірі 8 242,44 грн.

Частиною 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Зважаючи на вищевикладене, стягненню з відповідача підлягає завдана шкода в розмірі 8 242,44 грн. за мінусом безумовної франшизи у розмірі 0,00 грн., тобто 8 242,44 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп» (інд. 03150, м. Київ, вул. Предславинська, 11, код ЄДРПОУ 31158052) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» (інд. 08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. В. Кільцева, 56, код ЄДРПОУ 35429675) 8 242 (вісм тисяч двісті сорок дві) грн. 44 коп. завданої шкоди, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. МандриченкоДата складання рішення 20.03.2013 р.