Постанова № 30195743, 19.03.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Туренко С.І.

Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2013 року справа №1227/7259/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецькій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:судді-доповідача Ляшенка Д.В., суддів суддів Ястребової Л.В., Чумака С.Ю., при секретарі Полторацькій С.С., за участі позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради на постанову Сєверодонецького міського суду Луганської області від 21 січня 2013 року по справі № 2а/1227/7259/2012 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання дій та бездіяльності неправомірними, стягнення щорічної грошової допомоги до 5 травня,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання дій та бездіяльності неправомірними, стягнення щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2012 рік в сумі 4784,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона є інвалідом війни 2 групи та у відповідності до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком.

Постановою Сєверодонецького міського суду Луганської області від 21 січня 2013 року позов задоволено частково, шляхом визнання дій відповідача неправомірними, зобов*язання відповідача зробити перерахунок та нарахування ОСОБА_2 одноразової щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2012 рік у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, встановленої на день виплати, з урахуванням виплачених сум, та стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради на користь ОСОБА_2 недоплачену одноразову щорічну грошову допомогу до 05 травня за 2012 рік у розмірі 4784,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог, відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні позивач проти скарги заперечувала, представник відповідача за викликом до суду не прибув.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

ОСОБА_2 має статус інваліда війни 2 групи (а. с. 5).

Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-12. Розділом ІІІ цього Закону визначені пільги інвалідів війни та гарантії їх соціального захисту.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України № 3551-12, щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне державне страхування» розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового розміру для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 95 Конституції України, визначено, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Згідно п. 8 ст.7 Бюджетного кодексу бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями, а відповідно до статті 23 цього ж Кодексу будь-які платежі можна здійснювати лише за наявності бюджетного призначення.

Згідно ст. 51 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань розпорядників бюджетних коштів передбачається лише у межах виділених бюджетних асигнувань. Зобов'язання, взяті розпорядниками коштів Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань, не вважаються бюджетними зобов*язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов*язань є бюджетним правопорушенням.

Відповідно до частини 2 статті 113, пункти 2, 3, 10 статті 116, частина 1 статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, здійснює визначені Конституцією та законами України повноваження, видає постанови і розпорядження в межах своєї компетенції, повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту.

Кабінет Міністрів України згідно з пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» забезпечує проведення державної соціальної політики, соціальний захист громадян та вживає заходів щодо підвищення реальних доходів населення.

У Рішенні від 2 березня 1999 року № 2-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення, відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України, здійснюється Кабінетом Міністрів України.

При прийнятті рішення від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Конституційний Суд України виходив з того, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантуванням права кожного на достатній життєвий рівень. Передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.

Крім того відповідно до рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 1-11/2012 у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з окремими положеннями Конституції України, Кабінет Міністрів України уповноважений встановлювати розмір соціальних виплат.

Також відповідно до пункту 3 Рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012 в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 95, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України та пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з положеннями статті 6, частини другої статті 19,частини першої статті 117 Конституції України треба розуміти так, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України».

Згідно з приписами ст. 150 Конституції України, рішення Конституційного суду України є обов'язковими до виконання на території України.

Згідно ч. 3 «Прикінцевих положень» Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» у 2012 році положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 року № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», прийнятою на 2012 рік, встановлено, що виплата разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", здійснюватиметься у таких розмірах: інвалідам I групи - 2200 гривень; інвалідам II групи - 1920 гривень; інвалідам III групи - 1720 гривень.

Таким чином, з урахуванням вищенаведених норм, відповідач здійснюючи нарахування та виплату спірної допомоги в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України, діяв правомірно, а тому вимоги позивача щодо зобов*язання відповідача здійснити перерахунок та виплату разової грошової допомоги до 5 травня за 2012 рік у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком є безпідставними.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції постанова прийнята із помилковим застосуванням норм матеріального права, що в свою чергу є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради на постанову Сєверодонецького міського суду Луганської області від 21 січня 2013 року по справі № 2а/1227/7259/2012 - задовольнити і постанову суду скасувати.

В задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання дій та бездіяльності неправомірними, стягнення щорічної грошової допомоги до 5 травня 2012 року в сумі 4784,00 грн. - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Суддя - доповідач Ляшенко Д.В.

Судді Ястребова Л.В.

Чумак С.Ю.