Рішення № 30195723, 18.03.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2013 р. Справа №917/30/13-г

За позовом публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод"

до комунального підприємства "Теплоенерго"

про стягнення 3 657 281,33 грн.

Суддя Тимошенко К.В.

Представники :

від позивача: Логашкін С.С.

від відповідача: не з'явився

Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 3657281 грн.33 коп. в т.ч. 3245663 грн.43 коп. боргу, 343088 грн.59 коп. пені, 68529 грн.31 коп. річних.

Відповідач відзиву на позов не надав. В засіданні суду 06.02.2013 р. представник відповідача борг визнав, повідомив про часткову сплату стягуваної за позовом суми та просив суд зменшити стягувану за позовом пеню і відстрочити виконання рішення суду в зв"язку із тяжким матеріальним станом відповідача.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив :

Позивач просить стягнути з відповідача 3245663 грн.43 коп. боргу, 343088 грн.59 коп. пені, 68529 грн.31 коп. річних.

В обгрунтування позову позивач посилається на те, що між публічним акціонерним товариством "Крюківський вагонобудівний завод" м.Кременчук (позивачем) та комунальним підприємством "Теплоенерго" м.Кременчук (відповідачем) укладено договір № 3-26юр від 11.02.2005р. про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі - договір). Додатковою угодою № 13 від 13.12.2011р. термін дії договору продовжено на 2012 рік. На виконання умов договору позивач поставив відповідачу теплову енергію в жовтні 2011р. у кількості 14992,00 Гкал. на суму 619454,40 грн., у січні 2012р. - 18101,00 Гкал. на суму 1711630,56 грн., у лютому 2012р. - 20237,00 Гкал. на суму 1913610,72 грн., що підтверджується підписаними позивачем, відповідачем та ПАТ "Кременчукгаз" трьохсторонніми актами та довідками про відпуск теплової енергії, відпущеного, прийнятого та спожитого газу в жовтні 2011р., січні 2012р. - лютому 2012р., що передбачено п.7.4. договору.

Позивач зазначає, що для оплати за поставлену теплову енергію позивачем виставлено рахунки № КВ-10231А від 31.10.2011р. на суму 619454,40 грн., № КВ-01173А від 31.01.2012р. на суму 1711630,56 грн., № КВ-02210А від 29.02.2012р. на суму 1931610,72 грн., які направлені на адресу відповідача рекомендованими листами № 47/749 від 07.11.2011р., № 47/63 від 07.02.2012р., № 47/145 від 07.03.2012р., але відповідач всупереч діючому законодавству та умовам договору у встановлений у договорі строк (п.7.3 договору) в 10-денний термін з дня отримання рахунків не сплатив за відпущену теплову енергію.

Виходячи з наданої позивачем копії договору (а.с.11-16), термін дії якого систематично продовжувався та додатковою угодою № 13 від 13.12.2011р. продовжений до 31.12.2012р. (а.с.35), позивач зобов"язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобов"язався оплачувати одержану теплову енергію згідно тарифу в терміни, передбачені договором (п.1 договору).

Постачання позивачем теплової енергії відповідачу підтверджено наданими позивачем копіями актів від 31.10.2011р. - за жовтень 2011р., від 31.01.2012р. - за січень 2012р., від 29.02.2012р. - за лютий 2012р. (а.с.45-47) і не заперечується відповідачем.

Згідно п.7.2., п.7.3 договору розрахунковим періодом є календарний місяць, замовник (відповідач) розраховується на протязі 10 днів після вручення рахунків.

Відповідач у встановлений строк не оплатив отриману ним у жовтні 2011р., у січні та лютому 2012р. теплову енергію.

Як зазначалось вище, позивач просить стягнути 3245663 грн.43 коп. основного боргу. Доказів наявності боргу у зазначеній сумі позивач не навів та не надав. Виходячи з наданих позивачем доказів та акту звірки розрахунків, борг відповідача на день подання позову складає 2871649 грн.35 коп., що підтверджується і розрахунком позивача (а.с.154-157), (позов згідно опису вкладень та поштового конверту подано 29.12.2012р. - а.с.67-69).

В доданому до позовної заяви розрахунку (а.с.7-8) позивачем не враховано погашення боргу шляхом заліку зустрічних однорідних вимог згідно актів від 15.11.2012р., 30.11.2012р., та 29.12.2012р. на суму 374014 грн.08 коп. (а.с.102-107). Як зазначалось вище, позов подано 29.12.2012р., отже станом на день подання позову борг в сумі 374014 грн. 08 коп. був відсутній і вимога про його стягнення заявлена безпідставно.

Вищий господарський суд України в пункті 4.4. постанови Пленуму від 26.12.2011р. №18 зазначив, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв"язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу). Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Таким чином позов в частині стягнення 374014 грн.08 коп. не обгрунтований і задоволенню не підлягає.

Виходячи з наданих позивачем доказів, в т.ч. акта звірки, після подання позову відповідачем шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог погашена заборгованість в сумі 422838 грн. 54 коп. за поставлену позивачем в січні 2012 р. теплову енергію (а.с.108-111, 127-129). В цій частині провадження у справі підлягає припиненню за відсутністю предмету спору. Судові витрати понесені позивачем відносно цієї частини позову, покладаються на відповідача.

Згідно наданих позивачем доказів: актів надання послуг, рахунків-фактур, акту звірки та доказів часткового погашення боргу в т.ч. шляхом заліку зустрічних однорідних вимог, (а.с.45-47, 51-53, 83-100, 111) на даний час заборгованість відповідача складає 2448810 грн. 81 коп.

В цій частині позов обгрунтований, та підлягає задоволенню.

Крім цього, позивач у позові просить стягнути з відповідача 343 088,59 грн. пені та 68 529,31 грн. річних.

Згідно п. 9.2.1. договору, за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію замовник сплачує пеню із розрахунку двох облікових ставок НБУ за кожен день прострочки від суми прострочки.

Вимога позивача про стягнення пені правомірна, але розмір пені завищено.

Позивач просить стягнути пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за поставлену теплову енергію:

- по рахунку КВ-10231А від 31.10.2011р. за період з 21.11.2011р. по 31.10.2012р.;

- по рахунку КВ-01173А від 31.01.2012р. за період з 21.02.2012р. по 31.11.2012р.;

- по рахунку КВ-02210А від 29.02.2012р. за період з 21.03.2012р. по 01.11.2012р.

Згідно п. 7.3. договору замовник розраховується за теплову енергію на протязі десяти днів після вручення рахунку.

Позивач у розрахунку вказує наступні терміни оплати відповідачем рахунків:

- по рахунку КВ-10231А від 31.10.2011р. - до 20.11.2011р.;

- по рахунку КВ-01173А від 31.01.2012р. - до 20.02.2012р.

- по рахунку КВ-02210А від 29.02.2012р. - до 20.03.2012р.

Докази того, що десятиденний строк протягом якого замовник повинен був оплатити рахунок KB-10231А від 31.10.2011р. закінчується саме 20.11.2011р. в матеріалах справи відсутні. Позивач не надав доказів на підтвердження вказаної ним дати отримання відповідачем рахунку КВ-10231А від 31.10.2011р. Проте, наявні в матеріалах справи докази оплати рахунку КВ-10231А від 31.10.2011р. відповідачем свідчать про наявність у відповідача такого рахунку. Так, зокрема, позивачем надано копію банківської виписки (а.с. 80) згідно якої 23.03.2012р. відповідачем сплачено на користь позивача 9921,31 грн. за теплову енергію по рахунку КВ-10231А від 31.10.2011р., що свідчить про наявність у відповідача рахунку КВ-10231А від 31.10.2011р. станом на 23.03.2012р. В зв'язку з цим суд вважає за можливе стягнути пеню за невиконання зобов'язання по оплаті відповідачем рахунку KB-10231А від 31.10.2011р. лише з 03.04.2012р. (23.03.2012р.+10 днів на оплату рахунку згідно п. 7.З. договору).

Правомірність нарахування пені по рахунку КБ-10231А від 31.10.2011р. за період з 21.11.2011р. по 02.04.2012р. документально не підтверджена в зв'язку з чим вимога про стягнення пені за цей період задоволенню не підлягає.

Крім цього, відповідно до п.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З врахуванням зазначеного вище початку періоду прострочки оплати - 03.04.2012р. - визначений ч.6 ст.232 ГК України 6-місячний строк закінчується 02.10.2012р. Отже, позивачем безпідставно нараховано пеню по рахунку КВ-10231А від 31.10.2011р. за період з 03.10.2012р. по 31.10.2012р.

З врахуванням викладеного, пеня за несвоєчасну оплату відповідачем рахунку КВ-10231А від 31.10.2011р. підлягає стягненню за період з 03.04.2012р. по 02.10.2012р. в сумі 12088 грн. 23 коп.

На підтвердження направлення відповідачу рахунку КВ-01173А від 31.01.2012р. позивачем надано копію реєстру на відправлені рекомендовані/цінні пакети від 07.02.2012р. та копію фіскального чеку пошти №9631 від 07.02.2012р. З врахуванням строку поштового перебігу та строку оплати рахунку передбаченого п. 7.З. договору, позивачем правильно визначено строк оплати рахунку КВ-01173А від 31.01.2012р. - до 20.02.2012р. Проте, при нарахуванні пені по рахунку КВ-01173А від 31.01.2012р. позивачем також не дотримано вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, з врахуванням якої нарахування пені по рахунку КВ-01173А від 31.01.2012р. припиняється 20.08.2012р. - через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином пеня за несвоєчасну оплату відповідачем рахунку КВ-01173А від 31.01.2012. підлягає стягненню за період з 21.02.2012р. по 20.08.2012р. в сумі 113 089,34 грн.

На підтвердження направлення відповідачу рахунку КВ-02210А від 29.02.2012р. позивачем надано копію реєстру на відправлені рекомендовані/цінні пакети від 07.03.2012р. та копію фіскального чеку № 3911 від 07.03.2012р. З врахуванням строку поштового перебігу та строку оплати рахунку передбаченого п. 7.З. договору, позивачем правильно визначено строк оплати рахунку КВ-02210А від 29.02.2012р. - до 20.03.2012р. Проте, при нарахуванні пені по рахунку КВ-02210А від 29.02.2012р. позивачем також не дотримано вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України з врахуванням якої нарахування пені по рахунку КВ-02210А від 29.02.2012р. припиняється 20.09.2012р. - через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином пеня за несвоєчасну оплату відповідачем рахунку КВ-02210А від 29.02.2012р. підлягає стягненню за період з 21.03.2012р. по 20.09.2012р. Суд здійснив перерахунок пені за вказаний період, проте сума пені, яку позивач просить сгягнути за прострочення оплати рахунку КВ-02210А від 29.02.2012р. за період з 21.03.2012р. по 01.11.2012р. менша за суму, яка підлягає стягненню за підрахунками суду за період з 21.03.2012р. по 20.09.2012р., в зв'язку з цим за прострочення зобов'язання відповідача по оплаті рахунку КВ-02210А від 29.02.2012р. стягненню підлягає сума пені зазначена позивачем, а саме 141 224,47 грн. (Позивач, зазначаючи в розрахунку пені по даному рахунку період з 21.03.2012р. по 01.11.2012р., вказує що цей період складає 180 днів, що за кількістю днів не перевищує 6 місяців.)

Таким чином, загальна сума пені, яка підлягає стягненню за невиконання відповідачем зобов'язання по оплаті теплової енергії отриманої ним згідно договору складає 266402 грн.04 коп. (12088,23 грн. + 113089,34 грн. + 141224,47 грн.).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків

Вимога позивача про стягнення річних правомірна, але сума річних позивачем завищена.

Позивач просить стягнути річні за несвоєчасне погашення заборгованості за поставлену теплову енергію:

- по рахунку КВ-10231А від 31.10.2011р. за період з 21.11.2011р. по 31.10.2012р.;

- по рахунку КВ-01173А від 31.01.2012р. за період з 21.02.2012р. по 31.11.2012р.;

- по рахунку КВ-02210А від 29.02.2012р. за період з 21.03.2012р. по 01.11.2012р.

Як було зазначено вище, згідно п. 7.З. договору замовник розраховується за теплову енергію на протязі десяти днів після вручення рахунку. Судом встановлено, що докази, які б свідчили про отримання відповідачем рахунку КВ-10231А від 31.10.2011р. до 23.03.2012р. в матеріалах справи відсутні, в зв'язку з цим суд вважає за можливе стягнути річні за невиконання зобов'язання по оплаті відповідачем рахунку КВ-10231А від 31.10.2011р. лише з 03.04.2012р. (23.03.2012р. + 10 днів на оплату рахунку згідно п. 7.З. договору). Крім цього, позивач безпідставно нарахував річні по рахунку КВ-10231А від 31.10.2011р. на суму боргу 11 826,63 грн. за 31.10.2012р., оскільки станом на 31.10.2012р. заборгованість по вказаному рахунку була відсутня, що підтверджується актом про проведення взаємозаліку № 47-02-06/676 від 31.10.2012р. (копія акту - а.с. 93). Таким чином у позивача відсутні підстави для нарахування річних по рахунку КВ-10231А від 31.10.2011р. за період з 21.11.2011р. по 02.04.2012р. та за 31.10.2012р.

При перевірці розрахунків пені та річних судом також встановлено що, позивачем було допущено ряд арифметичних помилок та невірно визначені суми боргу з врахуванням дати погашення відповідачем боргу. Так, наприклад, відповідач повинен був оплатити рахунок КВ-01173А від 31.01.2012р. на суму 1711630,56 грн. до 20.02.2012р. Відповідачем 12.04.2012р. здійснено часткову оплату рахунку КВ-01173 А від 31.01.2012р на суму 200 000,00 грн. (копія банківської виписки - а.с. 82). Позивач нараховує пеню та річні на суму боргу 1711630,56 грн. з 21.02.2012р. по 12.04.2012р. включно, хоча станом на 12.04.2012р. сума боргу по рахунку КВ-01173А від 31.01.2012р. частково була сплачена і складала з врахуванням сплати 1511630,56 грн., отже за 12.04.2012р. позивач безпідставно нараховує пеню і річні на сплачену 12.04.2012р. суму. Аналогічні помилки позивачем були допущені і в розрахунку пені та річних за інші періоди.

З врахуванням викладеного, суд здійснив перерахунок річних, згідно якого за невиконання відповідачем зобов'язання по оплаті теплової енергії по договору стягненню підлягають річні на загальну суму 61 472,93 грн.

Таким чином, позов в частині стягнення пені та річних підлягає задоволенню частково в сумі 266402 грн. 04 коп. пені та 61472 грн. 93 коп. річних. В іншій частині стягненні пені та річних позов задоволенню не підлягає.

Стосовно клопотання відповідача про зменшення розміру нарахованої пені, суд зазначає наступне:

Пунктом 1 ст. 233 ГК України визначено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням

суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають

істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою

для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Згідно ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідач не надав жодних доказів в обґрунтування свого клопотання та доказів наявності виняткового випадку, в зв'язку з чим клопотання відповідача про зменшення розміру нарахованої пені задоволенню не підлягає, як необґрунтоване.

Представник відповідача в засіданні суду 06.02.2013р. просив суд відстрочити виконання рішення суду.

Згідно статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Виходячи з ч.3 ст.84 ГПК України питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду може бути вирішено і при прийнятті рішення.

Відповідач не надав жодних доказів в обґрунтування усної заяви про відстрочку виконання рішення суду та доказів наявності виняткового випадку, в зв'язку з чим заява про відстрочку виконання рішення суду задоволенню не підлягає, як необґрунтована.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст.43, 49, 80 (1.1), 82-85 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з комунального підприємства "Теплоенерго" (39617, м.Кременчук, вул.Чапаєва,68, р/р 260041018 в КФ АБ "Полтава-Банк" МФО 331423, код 31700972) на користь публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" (39621, м.Кременчук, вул.І.Приходька,139, розрахунковий рахунок 26001000019787 у Полтавській обласній філії "Райффайзен Банк Аваль" м.Полтава, МФО 331605, код 05763814) - 2448810 грн.81 коп. основного боргу, 61472 грн.93 коп. річних, 266402 грн.11 коп. пені, 56321 грн.99 коп. судового збору.

3.Припинити провадження у справі в частині стягнення 422838 грн.54 коп. основного боргу.

4.В решті позову відмовити.

5.Відмовити відповідачу у відстрочці виконання рішення суду.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Тимошенко К.В.

Повне рішення складено: 25.03.2013р.