Рішення № 30195466, 21.03.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2013 р. Справа № 909/26/13-г

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , при секретарі судового засідання Конашенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус", вул. Вокзальна, 8, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область,78400

до відповідача: дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України", вул. Петрушевича, 1, м. Івано-Франківськ,76000

за участю представників сторін:

від позивача: представник Капак В.М., (довіреність № б/н від 22.10.12 )

від відповідача: представники не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

товариство з обмеженою відповідальністю "Глобус" звернулось в суд із позовом до дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" про стягнення 72892,27 грн. Позивач обґрунтував позовні вимоги невиконанням відповідачем зобов"язань щодо оплати поставлених нафтопродуктів.

Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання вх.№4856/13 від 21.03.13 у зв"язку із погашенням відповідачем основного боргу в сумі 43947,50 грн. та відмовою від нарахованих 55 % річних в розмірі 22580,99 грн., судові витрати просить покласти на відповідача.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, своїм правом на участь в судовому розгляді не скористався, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи в судовому засіданні 11.03.13, що підтверджується формуляром (протоколом) судового засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

На день розгляду справи 21.03.13 письмових заяв та клопотань від сторін про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи, подані учасниками процесу та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

31.12.11 між сторонами даного спору укладено договір поставки нафтопродуктів №9/01/12, відповідно до якого позивач зобов"язався передати в погоджені строки нафтопродукти, іменовані далі за текстом -"Товар", найменування , кількість, ціна яких вказується в накладних документах на товар, які оформлюються на кожну окрему партію товару, а відповідач в свою чергу - прийняти і оплатити товар на умовах, викладених в договорі (п.1.1. ).

Відповідно до п.3.2 даного договору, покупець зобов"язується оплачувати повну вартість (в розмірі 100 %) товару (в тому числі ПДВ), відображену в рахунках - фактурах на кожну окрему партію товару (видаткових накладних та/або актах приймання-передачі), протягом 5 (п"яти) банківських днів, з дати здійснення поставки товару.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 ЦК України, встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу нафтопродукти на загальну суму 80179,50 грн., що підтверджується видатковими накладними, оригінали яких оглянуто в судовому засіданні, копії долучено до матеріалів справи (а.с.10-16).

В порушення договірних зобов"язань відповідач не оплатив в повному обсязі отриманий товар.

З метою досудового врегулювання спору позивач направляв відповідачу претензію №2 від 19.11.12 з вимогою погасити заборгованість, що підтверджується копією фіскального чеку та поштовим повідомленням про вручення (а.с.19-20). Проте, станом на 08.11.13 дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, враховуючи положення договору №9/01/12 від 31.12.11, беручи до уваги часткову оплату поставленого товару (банківські виписки - а.с.46-49), заборгованість відповідача перед позивачем станом на день подання позовної заяви становить 43947,50 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтвердив сплату відповідачем основної заборгованості в сумі 43947,50 грн., доказом чого є платіжне доручення №4602 від 11 березня 2013 року з якого вбачається, що відповідач сплатив суму основної заборгованості за отримані нафтопродукти згідно договору №9/01/12 від 31.12.11, що є заявленою вимогою позивача та розцінюється судом як визнання дочірнім підприємством "Івано-Франківський облавтодор" ПАТ"Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України" наявності боргу перед позивачем.

Зважаючи на добровільну сплату відповідачем заборгованості, предмет даного спору в частині основної суми боргу - 43947,50 грн. відсутній, тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Щодо позовних вимог про стягнення 55 % річних в сумі 22580,99 грн., суд дійшов висновку про прийняття відмови від позову та припинення провадження у справі в цій частині, виходячи з наступного.

Стаття 78 ГПК України надає право позивачу в ході судового процесу відмовитись від позову.

Виходячи зі змісту положень вказаної статті, господарський суд при розгляді заяви про відмову від позову зобов'язаний перевірити повноваження представника позивача на вчинення дій щодо її підписання, встановити відповідність поданої заяви вимогам чинного законодавства України, фактичним обставинам і матеріалам справи, а також з'ясувати, чи припинення провадження по даній справі не порушує законних прав та інтересів інших осіб.

Як вбачається із заяви вх.№4856/13 від 21.03.13 про припинення провадження у справі, підписаної представником товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус" , який діє на підставі довіреності № б/н від 22.10.12, оригінал якої оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи (а.с.39), йому надано право повної або часткової відмови від позовних вимог.

Також, судом встановлено, що такі дії позивача не суперечать закону, а припинення провадження по даній справі не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.

Виходячи із викладеного, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 55 % річних в сумі 22580,90 грн. підлягає припиненню відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 6363,78 грн. пені за несвоєчасне проведення розрахунків за поставлений товар, слід вказати наступне.

Статтею ст.216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В силу п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4.2 договору №9/01/12 від 31.12.11 сторони узгодили, що за несвоєчасне проведення розрахунків у відповідності до п.3.2 умов даного договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Позивачем згідно договору №9/01/12 від 31.12.13 нарахована відповідачу пеня в розмірі 6363,78 грн.

Суд, за допомогою системи ІПС "Законодавство", зробив перерахунок нарахованої позивачем пені за несвоєчасне виконання зобов"язань по оплаті товару, оскільки при дослідженні матеріалів справи та поданого позивачем розрахунку пені судом встановлено, що товар поставлявся на підставі накладних за різні періоди із здійсненням відповідачем часткових проплат та без врахування позивачем положень п.6 ст.232 ГК України, що впливає на розрахунок пені.

За таких обставин, сума пені, яка підлягає до задоволення згідно розрахунку суду (а.с.57) становить 2548,10 грн. В решті пені слід відмовити.

Враховуючи що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача та факт погашення ним суми основної заборгованості після порушення провадження у даній справі, а також часткове задоволення вимог позивача щодо стягнення пені, витрати понесені ним в зв"язку з розглядом справи відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 546, 549, 629, 712 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 173, 216, 231, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 78, п.1-1, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус" до дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 72892,27 грн. задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. Петрушевича,1, м. Івано-Франківськ,76000 (код 31790584) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус" вул.Вокзальна,8, м.Надвірна, Івано-Франківська обл., 78405 (код13656082) - 2548,11 (дві тисячі п"ятсот сорок вісім гривень одинадцять копійок) - пені та 1671, 66 (одну тисячу шістсот сімдесят одну гривню шістдесят шість копійок ) - судового збору.

В частині стягнення основного боргу в сумі 43947,50 грн. та 55 % річних в сумі 22580,99 грн. провадження припинити.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.03.13

Суддя Максимів Т. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Матейко І. В. 26.03.13