Постанова № 30195414, 26.03.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 року Справа № 5024/1508/2012

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю. (доповідач),

розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м. Херсон,

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.01.2013

зі справи № 5024/1508/2012

за позовом Антимонопольного комітету України (далі - АМК), м. Київ,

до публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (далі - Товариство)

про стягнення 717 500 грн. та зобов'язання припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції,

за участю представників сторін:

позивача - Волосович С.К.,

відповідача - Бєрьозки Ю.В.,

ВСТАНОВИВ:

АМК звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з Товариства 500 000 грн. штрафу, накладеного рішенням тимчасової адміністративної колегії позивача від 21.06.2011 № 9-р/тк "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладання штрафу" (далі - Рішення АМК), і 217 500 грн. пені за прострочення сплати цього штрафу (всього 717 500 грн.), а також просив зобов'язати Товариство припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом вчинення певних дій.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 04.12.2012 (суддя Соловйов К.В.) провадження у справі зупинено до завершення розгляду адміністративної справи № 2а-3086/12/2170 за адміністративним позовом Товариства до АМК про визнання нечинним Рішення АМК.

Прийняте судове рішення місцевий суд з посиланням на приписи статті 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) обґрунтував неможливістю розгляду даної справи до набрання законної сили відповідним рішенням адміністративного суду зі справи № 2а-3086/12/2170.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.01.2013 (колегія суддів у складі: Пироговський В.Т. - головуючий суддя, судді Картере В.І., Лавриненко Л.В.) названу ухвалу господарського суду Херсонської області від 04.12.2012 скасовано і справу передано на розгляд місцевого господарського суду.

Постанову апеляційного суду мотивовано неправильним застосуванням судом першої інстанції частини першої статті 79 ГПК України.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить зазначену постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати внаслідок її прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, а ухвалу суду першої інстанції від 04.12.2012 - залишити в силі.

АМК подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив про безпідставність її доводів та просив постанову апеляційного суду зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

У судовому процесі в господарських судах позивачами і відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені в статті 1 ГПК України, тобто підприємства, установи, організації, інші юридичні та фізичні особи.

Відповідно до статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

За приписами статті 60 Закону України від 11.01.2001 № 2210-ІІІ "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210) рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.

Відповідно до пункту 13 розділу VIIІ Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Кодексом діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною другою статті 4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Зазначені норми статті 12 ГПК України та статті 60 Закону № 2210 щодо підвідомчості спорів за участю органів Антимонопольного комітету України господарським судам якраз і є законодавчими приписами стосовно передбаченого статтями 2, 4 КАС України іншого порядку судового вирішення, а саме - вирішення спорів господарськими судами в порядку господарського судочинства.

Таку ж правову позицію викладено й у постанові Верховного Суду України від 13.10.2009 зі справи № 6/388 та в пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 № 3.2-2005, де також зазначено: "Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)".

Отже, спори з відповідних правовідносин підвідомчі господарським судам України.

Згідно з частиною першою статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються (встановлюються) іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно в даній справі.

У цьому разі такої неможливості не існувало, що й було встановлено апеляційним господарським судом, а тому у місцевого господарського суду не було підстав для зупинення провадження у справі.

За таких обставин місцевий господарський суд припустився неправильного застосування частини першої статті 79 ГПК України, тоді як постанова апеляційного господарського суду від 08.01.2013 зі справи є законною і обґрунтованою, відповідає встановленим ним фактичним обставинам, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.01.2013 зі справи № 5024/1508/2012 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" - без задоволення.

Суддя В.Селіваненко

Суддя І.Бенедисюк

Суддя Б.Львов