Ухвала суду № 30195142, 19.03.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2013 р. Справа № 25037/12/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Виноградівському районі на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.11.2011 року у справі за позовом Виноградівського міжрайонного управління водного господарства до Державної податкової інспекції у Виноградівському районі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

встановила:

У лютому 2011 року Виноградівське міжрайонне управління водного господарства звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000073500/0 від 28.01.2011 року про донарахування плати за користування надрами місцевого значення в сумі 114317,31 грн., з них 90365,85 грн. - основний платіж та 23951,46 грн. - штрафні санкції.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що податковою інспекцією було безпідставно донараховано позивачу податкове зобов'язання по платі за користування надрами місцевого значення, оскільки позивач не здійснював видобування корисних копалин - піщано -гравійної суміші, а так не повинен був сплачувати плату за користування надрами за обсяг видобутої іншими суб'єктами господарювання суміші.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.11.2011 року адміністративний позов Виноградівського міжрайонного управління водного господарства до Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області від 28.01.2011 року №0000073500/ 0.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, явою у задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін,якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на підставі направлення від 18.10.2010 року №367 та наказу ДПІ у Виноградівському районі від 8.10.2010 року інспекторами Державної податкової інспекції у Виноградівському районі було проведено позапланову виїзну перевірку Виноградівського міжрайонного управління водного господарства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.01.2007 року по 30.06.2010 року, про що було складено відповідний акт від 30.12.2010 року №130/23- 0112/01033881.

За результатами проведеної перевірки на підставі акту перевірки від 30.12.2010 року №130/23-0112/01033881 ДПІ у Виноградівському районі Закарпатської області було прийнято податкове-повідомлення - рішення від 28.01.2011 року №0000073500/0 (а.с.7), яким Виноградівському міжрайонному управлінню водного господарства було донараховано податкове зобов'язання по платі за користування надрами місцевого значення в сумі 90365,85 грн. за основним платежем та 23951,46 грн. за штрафними санкціями, а всього на суму 114317,31 грн.

З акту від 30.12.2010 року вбачається, що ДПІ у Виноградівському районі під час перевірки було встановлено, що Закарпатським обласним виробничим управлінням по меліорації і водному господарству було видано Виноградівському міжрайонному управлінню водного господарства дозволи на проведення руслоочисних робіт русел річок з 01.01.2007 року по 30.06.2010 року.

Разом з тим, Виноградівське міжрайонне управління водного господарства у 2007 -2010 роках укладало договори з іншими суб'єктами господарювання, згідно яких виконавець зобов'язувався здійснити руслоочисні роботи з правом часткового вивозу піщано-гравійної суміші. В обов'язки Виноградівського МУВГ за умовами договорів входило передати виконавцю проектну документацію по розчистці русла ділянки у визначених документацією межах, винести її в натуру, проводити контроль, технічний нагляд за виконуваними роботами та надавати консультації з умов праці. В обов'язки виконавця руслоочисних робіт входило виконувати роботи відповідно до наданої проектно-кошторисної документації з дотриманням технології даних робіт.

Проведеним підрахунком видобутого суб'єктами підприємницької діяльності за договорами з Виноградівським МУВГ було встановлено, що за перевіряє мий період було видобуто та вивезено 107,181 куб. м. Тому відповідач дійшов висновку про заниження позивачем плати за користування надрами за період з 01.01.2007 року по 26.03.2008 року в сумі 3778,68 грн., за період з 26.03.2008 року по 30.06.2010 року - в розмірі 83136,74 грн., за 2 -3 квартали 2009 року - в сумі 3659,85 грн.

З акту проведеної перевіркою було встановлено, що в податкових розрахунках по платежам за користування надрами підприємство не зазначало тих обсягів суміші, що були видобуті іншими суб'єктами господарювання.

Державна податкова інспекція у Виноградівському районі вважає, що, оскільки Виноградівське міжрайонне управління водного господарства отримало дозволи на виконання русло регулюючих та руслоочисних робіт річки Тиса, відповідно укладені з іншими суб'єктами договори є за своєю суттю договорами субпідряду, а так саме позивач здійснював видобуток піщано- гравійної суміші, що є корисними копалинами.

Відповідно до ст. 19 Кодексу України "Про надра" надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу (ліцензії) на користування ділянкою надр.

Статтею 14 Кодексу України "Про надра" передбачено, що надра надаються у користування для геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, видобування корисних копалин.

Відповідно до ст. 24 Кодексу України "Про надра" користувачі надр мають право: здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу; розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу; здійснювати на умовах спеціального дозволу консервацію наданою в користування родовища корисних копалин або його частини; на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами.

Згідно ч. 6 ст.16 Кодексу України "Про надра" спеціальні дозволи на користування надрами надаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, як правило, на конкурсних засадах в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 19 Кодексу України "Про надра" передбачено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Користування надрами без отримання спеціального дозволу на користування надрами є порушенням ст. 19 Кодексу України "Про надра" незалежно від наявності дозволів водоохоронних організацій, місцевих органів виконавчої влади тощо.

Здійснення плати за користування надрами для видобування корисних копалин на момент виникнення спірних правовідносин регламентувалося Порядком справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12. вересня 1997 року N 1014 та Інструкцією про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженою спільним наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України та Державного комітету України по геології і використанню надр від 30.12.1997 року N 207/472/51/157, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 січня 1998 року за №20/2460.

Порядок видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року N 557 (далі - Порядок №557), визначає механізм видачі дозволу на будівельні, днопоглиблювальні роботи, видобування піску і гравію, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду.

Згідно з п. 3 Порядку №557 дозволи на проведення днопоглиблювальних робіт видаються територіальними органами Держводгоспу за погодженням з територіальними органами Мінприроди.

З матеріалів справи вбачається, що Закарпатським обласним управлінням по меліорації і водному господарству "Закарпаттяводгосп" було надано дозволи Виноградівському міжрайонному управлінню водного господарства на здійснення робіт по регулюванню та розчистці русла ріки Тиса на певних ділянках.

Відповідно до п. 1 Порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду", затвердженого Постановою КМ України від 12.07.2005 року №557 цей Порядок визначає механізм видачі дозволу на будівельні, днопоглиблювальні роботи, видобування піску і гравію, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду.

Судова колегія не може взяти до уваги доводи відповідача щодо одержання позивачем дозволів відповідно до Порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду", затвердженого Постановою КМ України від 12.07.2005 року №557, оскільки Виноградівське міжрайонне управління водного господарства є органом Держводгоспу й в одержаних ним дозволах зазначено саме проведення руслоочисних та руслорегулюючих робіт, а не днопоглиблювальних робіт, як це вказано відповідачем в акті перевірки.

Разом з тим, згідно акту перевірки від 30.12.2010 року Виноградівське міжрайонне управління водного господарства самостійно не здійснювало роботи по розчищення русла ріки, а такі роботи з правом часткового забору та вивозу піщано-гравійної суміші здійснювались іншими суб'єктами підприємницької діяльності згідно договорів, а Виноградівське міжрайонне управління водного господарства відповідно до акту перевірки отримувало оплату від суб'єктів підприємницької діяльності за надані послуги по розробці технічної документації, по розчистці русла річки Тиса, здійснення контролю, технічного нагляду та консультування.

Крім цього, судова колегія звертає увагу, що як вбачається зі змісту акту перевірки, піщано-гравійну суміш, що була видобута іншими суб'єктами господарювання, позивач Виноградівське міжрайонне управління водного господарства не брало на свій баланс.

Відтак, судова колегія вважає що на підставі вищезазначеного, донарахування позивачу 90365,85 грн. плати за користування надрами місцевого значення за основним платежем та застосування щодо позивача штрафних санкцій в розмірі 23951,46 грн. суперечить нормам чинного законодавства.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Виноградівському районі залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.11.2011 року у справі №2а-577/11/0770 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.Улицький

Судді: Р.Гулид

В.Каралюс

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 22.03.2013 року