Рішення № 30193993, 20.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2313/13 20.03.13За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудінвест-17"

до Фізичної особи - підприємця Лихопій Володимира Ростиславовича

про стягнення 43 658,84 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Салій В.В. по довіреності № 17-01/13 від 17.01.2013р.

Від відповідача: не з'явився

Обставини справи :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбудінвест-17" звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогою до Фізичної особи - підприємця Лихопій Володимира Ростиславовича про стягнення 43 658,84 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань відповідно до умов договору оренди нежитлового приміщення № 3-11 від 01.02.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 20.03.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Заяв, клопотань від представника відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення. Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

У судовому засіданні 20.03.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

01.02.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецбудінвест-17» (надалі позивач) та Фізичною особою-підприємцем Лихопій Володимиром Ростиславовичем (надалі відповідач) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 3-11.

Відповідно до умов договору позивач передав відповідачу по справі в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 115,2 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 26-«К». Приміщення буде використовуватись для торгівельного приміщення.

Строк оренди сторони визначили з 01.02.2011р. до 01.01.2012р. з можливістю пролонгації цього договору за домовленістю сторін (п. 8.1 договору).

Відповідно до п. 2.1. договору, сторони домовились, що орендодавець протягом трьох днів з дня підписання цього договору передає, а орендар приймає у користування орендоване майно шляхом підписання відповідного акту здачі-приймання.

01.02.2011р. між сторонами був підписаний акт прийому - передачі майна, відповідно до умов договору.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 3.1. договору, орендна плата за користування орендованим майном нараховується орендарем та сплачується орендарем починаючи з 01.05.2011р.

Пунктом 3.2 договору, сторони домовились про наступне: за користування орендованим майном в період з 01.05.2011р. орендар сплачує щомісячно орендодавцеві орендну плату з розрахунку 60 грн. за 1 кв.м. загальної площі за місяць.

Орендна плата перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно не пізніше 10 числа звітного місяця (п. 3.3. договору).

Згідно з п. 6.7. договору, у разі неперерахування орендної плати повністю або частково, орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми не перерахованої орендної плати, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.2. договору, сторони погодили, що при несплаті орендарем орендної плати протягом двох місяців орендодавець має право розірвати договір в односторонньому порядку та вимагати орендаря звільнити приміщення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач листом № 12/10 від 12.10.2011р., направив Фізичній особі-підприємцю Лихопій В.Р. попередження про розірвання договору № 3-11 від 01.02.2011р. у випадку непогашення боргу у сумі 32560грн. Також Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецбудінвест-17» 10.09.2012р. направило відповідачу претензію № 10/09-12, з вимогою сплатити заборгованість за договором № 3-11 від 01.02.2011р. в розмірі 32 560 грн. в строк до 20.09.2012р. шляхом перерахування на рахунок підприємства грошових коштів в повному обсязі.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов договору відповідач не сплатив оренду плату період з травня 2011 року по жовтень 2011 року, у зв'язку з чим вини борг в сумі 37 168,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено частинами 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, та відповідно до ст. 629 ЦК України договір, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині оплати орендних платежів в період з травня 2011 року по жовтень 2010 року, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 37 168,00грн.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 37168,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за порушення умов договору № 3-11 про оренду нежитлового приміщення від 01.02.2011 р. пеню в розмірі 5232,22 грн. за період з листопада 2011 р. по жовтень 2012 р.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом встановлений факт порушення (прострочення) відповідачем свого грошового зобов'язання.

Проте, при перевірці правильності обчислення позивачем пені, судом встановлено, що розрахунок не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки позивачем застосовано помилку в її розрахунку.

Тож, вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 1106,99 грн. за період з 20.11.2011 р. до 09.04.2012р.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення591220.11.2011 - 08.01.2012507.7500 %0.042 %*125.53

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення691220.11.2011 - 08.02.2012817.7500 %0.042 %*237.75

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення691220.11.2011 - 10.03.20121127.7500 %0.042 %*328.75

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення691220.11.2011 - 22.03.20121247.7500 %0.042 %*363.97691223.03.2012 - 09.04.2012187.5000 %0.041 %*50.99

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем своїх грошових зобов'язань відповідно до договору № 3-11 про оренду нежитлового приміщення від 01.02.2011 р. позивач просить стягнути інфляційні нарахування в розмірі 223,01 грн. та 3% річних в розмірі 1035,61 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці правильності обчислення позивачем 3 % річних та інфляційних нарахувань, судом встановлено, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.

Тож, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в розмірі 223,01 грн. та 3% річних в розмірі 1035,61 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Підсумовуючи все вищевикладене, судом задовольняються позовні вимоги частково, в сумі 39533,61 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували обґрунтованість заперечення проти задоволення позову чи посвідчували зміни умов договору .

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Лихопій Володимира Ростиславовича (02217, м. Київ, вул. Закревського, 27/2, кв. 477, код ЄДРПОУ 2750205256) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудінвест-17» (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 26-В, офіс 210, код ЄДРПОУ 33157360) 37168 (тридцять сім тисяч сто шістдесят вісім) грн. 00 коп. основного боргу, пеню в розмірі 1106 (одну тисячу сто шість) грн. 99 коп., 3% річних в розмірі 1035 (одну тисячу тридцять п'ять) грн. 61 коп., інфляційних нарахувань в розмірі 223 (двісті двадцять три) грн. 01 грн.,1 557 (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 91 коп. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.03.2013р.

Суддя Трофименко Т.Ю.