Ухвала суду № 30192936, 14.01.2013, Київський районний суд м. Одеси

Київський районний суд м. Одеси

_____________________ Справа № 1512/15958/2012

Провадження № 2/520/1819/13

УХВАЛА

про забезпечення позову

14.01.2013 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Васильків О.В.

при секретарі Ганєві А.Е.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк»звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 24107,26 грн., а також судовий збір.

В судовому засіданні представник позивача підтримала клопотання про забезпечення позову, а саме: просить накласти арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження в межах суми стягнення, а також обмежити відповідача у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобовязань та заборонити ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області видачу відповідачу паспорта/проїзного документа.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п. 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду Україні з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»заява про забезпечення позову у спорах, що виникають із кредитних правовідносин шляхом заборони виїзду відповідача за межі України не може бути задоволена, оскільки згідно з частиною першою статті 151 ЦПК суд вживає лише ті заходи забезпечення позову, які передбачені цим Кодексом. Заборона виїзду відповідача за межі України не може належати і до інших видів забезпечення позову (частина друга статті 152 ЦПК), оскільки відповідно до статті 33 Конституції України свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України можуть бути обмежені лише законом.

Таким чином, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги стосовно забезпечення позову є частково обґрунтованими та законними, так як мають бути спів розмірними та законними, в звязку з чим підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача про забезпечення позову, - задовольнити частково.

Накласти арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_1, на праві приватної власності шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію, перереєстрацію, здійснювати його відчуження, в межах суми стягнення.

В іншій частині клопотання відмовити.

Копію ухвали направити до Третьої Одеської державної нотаріальної контори, УДАІ ГУМВС України в Одеській області для негайного виконання.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня проголошення ухвали та протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали особою без участі якої її було постановлено.

Суддя Васильків О. В.