Цивільна справа №2609/27964/12
№2/760/640/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 березня 2013 року Солом'янський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Зінченко С.В.
при секретарі Шевчук Я.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до ОСОБА_1 про звернення стягнення,
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд звернути стягнення на майно відповідача - квартиру АДРЕСА_1, яка одержана нею в спадщину після смерті ОСОБА_2, який у 2008 року уклав з позивачем кредитний договір №161-ПП від 23.06.2008 року на суму 570000,00 доларів США.
До початку судового розгляду справи по суті позивачем було змінено предмет позову, у зв'язку з чим позивач просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 807159,94 долари США звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_2.
В обґрунтування змінених вимог позивач вказав, що вказана квартира належить відповідачу на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого після смерті ОСОБА_2, який мав заборгованість за укладеним кредитним договором в розмірі 807159,94 долари США, а тому в силу вимог ст. 1282 ЦК України відповідач зобов'язана задовольнити вимоги банку.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили про їх задоволення, посилаючись на підстави та обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем та його представниками не подано жодного доказу на підтвердження того, що квартира АДРЕСА_2 дійсно належить відповідачу у справі.
Представник вказав, що згідно ст. 1299 ЦК України право власності на нерухоме майно виникає в спадкоємця з державної реєстрації цього майна, в той час як відповідач ще не проводила такої реєстрації, а тому вимоги позивача щодо звернення стягнення на майно відповідача є безпідставними через те, що відповідач не є власником такого майна.
Суд, заслухавши пояснення представників та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Встановлено, що 23.06.2008 року між ВАТ КБ «Хрещатик» та ОСОБА_2 було укладеного кредитний договір №161-пп, за яким останній отримав кредит в сумі 570 000,00 доларів США на строк 3 місяці зі сплатою 14% річних (а.с. 28-38).
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_2 помер (а.с. 82-83).
Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.
Згідно розрахунку (а.с. 43) заборгованість ОСОБА_2 на ІНФОРМАЦІЯ_2 року становить 807159,94 долари США, що еквівалентно 6438714,84 гривням.
Відповідно до матеріалів спадкової справи спадкоємцем померлого ОСОБА_2 є його донька ОСОБА_1, відповідач у справі.
Листом від 16.10.2012 року (а.с. 39) ПАТ «КБ «Хрещатик» повідомило ОСОБА_1 про наявність грошових вимог до померлого ОСОБА_2 та запропонувало погасити заборгованість.
Відповідно до ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 109) ОСОБА_1 успадкувала квартиру АДРЕСА_2, яка належала ОСОБА_3, батьку, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, спадкоємцем якого був його син, ОСОБА_2, який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.
Відповідно до ст. 1299 ЦК України якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (стаття 182 цього Кодексу). Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.
Як встановлено з матеріалів цивільної справи та пояснень представників сторін, жодних доказів реєстрації ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_2 сторонами не подано, а тому право власності ОСОБА_1 на вказану квартиру фактично не виникло.
Виходячи з вказаного відсутні законні підстави для накладення стягнення на вказану квартиру на підставі ст. 1282 ЦК України, оскільки позивачем не доведено, що вона є власністю особи, яка є спадкоємцем боржника.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 611, 612, 623, 625, 1052, 1054, 1216, 1218, 1268, 1281, 1282 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в :
В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до ОСОБА_1 про звернення стягнення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: С.В. Зінченко
Судове рішення № 30184416, Солом'янський районний суд міста Києва було прийнято 26.03.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2609/27964/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: