Постанова № 30184362, 21.03.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2013 р. 15 год.10 хв.Справа № 821/898/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ковбій О.В.,

за участю: секретаря - Багненко Т.В.,

представника позивача - Белінської Ю.О.

представника відповідача - Кузовової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області про визнання неправомірними дій та скасування постанови про накладення штрафу в розмірі 680,00 грн.,

встановив:

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - позивач, ДПІ) звернулась до суду із адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області (далі - відповідач, ДВС) про визнання неправомірними дій при винесенні постанови про накладення штрафу та скасування постанови від 25.02.2013 року по ВП № 36447412 про накладення штрафу в розмірі 680,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, пояснила, що 28 лютого 2013 року до ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС надійшла постанова ДВС від 25.02.2013 року про накладення штрафу у сумі 680,00 гривень, яку ДПІ вважає такою, що винесена із порушенням вимог чинного законодавства України.

Так, 07.02.2013 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Херсонській області Кондратюком С.С. відкрито виконавче провадження № 36447412 за виконавчим листом № 2а-1544/11/2170 від 01.02.2013 року виданим Херсонським окружним адміністративним судом.

Постановою про відкриття виконавчого провадження зобов'язано ДПІ самостійно виконати вимоги виконавчого документу у строк до 7 днів до 13.02.2013 року включно, яка згідно з відбитком вхідного штемпелю надійшла до ДПІ 12.02.2013 року, тому позивач був позбавлений права вчасно виконати рішення суду.

19 лютого 2013 року за № 1881/9/10-105 ДПІ на адресу ДВС була надіслана заява про порушення вимог п.1. ст.35 та п.1. ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження", яка розглянута не була, рішення не прийнято, відповідь не надана.

Враховуючи зазначене, вважає дії ДВС незаконними, а тому постанова про накладення штрафу підлягає скасуванню.

Представник відповідача проти позову заперечувала, вважає дії ДВС законними та такими, що відповідають діючому законодавству. Зазначила, що незважаючи на те, що строк для добровільного виконання рішення суду було надано позивачу до 13.02.2013 року включно, постанова про накладення штрафу винесена лише 25.02.2013 року, тобто ДПІ була надана можливість добровільно виконати рішення суду, але вона своїм правом не скористалась.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконанні Відділу примусового виконання рішень (далі - ВПВР) перебуває виконавчий лист № 2а-1544/11/2170 виданий 01.02.2013 року Херсонським окружним адміністративним судом на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2012 року, яка набрала законної сили 19.12.2012 року.

Резолютивною частиною виконавчого документа визначено "Зобов'язати державну податкову інспекцію у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Херсонській області висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню на користь Херсонського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих в розмірі 52 725 грн."

Відповідно до вимог статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем 07.02.2013 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 36447412, копію якої того ж дня за вихідним № 924 направлено боржнику для виконання та стягувачу до відома. Цією постановою боржнику - Державній податковій інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби встановлено строк на добровільне виконання рішення суду до 13.02.2013 року включно.

У відповідь на постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження боржником надано заяву про незгоду з формулюванням рішення суду щодо "надання висновку", посилаючись на спільний наказ Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 27.04.2004 № 82/245, яким передбачено "надання довідки".

Цією ж заявою позивач просив звернутися до суду з поданням про зміну способу і порядку виконання рішення.

Згідно з частиною третьою статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" звернення з такою заявою до суду є правом, але не обов'язком державного виконавця.

Крім того, право на звернення до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення мають і сторони виконавчого провадження, але сам боржник таким правом не скористався.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

Державним виконавцем не було встановлено факту неможливості виконання судового рішення визначеним у цьому рішенні способом.

Тому, на заяву ДПІ відділом ПВР 26.02.2013 за вихідним № 1538 надано відповідь, якою роз'яснено положення чинного законодавства про виконавче провадження.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Частина 1 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Заяву про відкладення провадження виконавчих дій ДПІ подано не було.

Крім того, як встановлено судом та не заперечувалось сторонами, у період з 12.02.2013 року по 25.02.2013 року, тобто протягом 12 днів, державним виконавцем виконавчі дії не вчинялися, але ДПІ протягом цього часу не вчинено дії, спрямовані на виконання судового рішення.

Загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, та відповідальність за невиконання такого рішення визначено статтями 76, 89 Закону України "Про виконавче провадження".

Частиною другою статті 76 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону.

Частиною першою статті 89 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Відповідності до зазначених норм Закону 25.02.2013 року державним виконавцем винесено постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 680,00 грн.

Суд не погоджується з позицією ДПІ щодо неможливості виконання рішення суду оскільки податковий орган направляє органу Державного казначейства довідку про залишок сум невідшкодованого податку, а не висновок, як зазначено у рішенні суду, але відповідачем це не прийнято до уваги та винесено оскаржувану постанову.

Так, відповідно до статті 1 Закону "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню

Частиною другою статті 11 Закону встановлено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом.

Таким чином, Закон не надає повноважень державному виконавцю самостійно трактувати резолютивну частину судового рішення вказану у виконавчому документі.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дії ДВС по винесенню постанови про стягнення штрафу та постанова про накладення штрафу від 25.02.2013 року по ВП № 36447412 є законними та відповідають чинному законодавству, а тому позовні вимоги ДПІ є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 12, 19, 157-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

У задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області про визнання неправомірними дій та скасування постанови про накладення штрафу в розмірі 680,00 грн. - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 березня 2013 р.

Суддя Ковбій О.В.

кат. 11.5