Постанова № 30184343, 01.03.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2013 р. 11 год.14 хв.Справа № 821/136/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Леутській Н.І., за участю представника позивача Чепелева О.М., представника відповідача Жиліної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Нижньосірогозький міжрайагропостач" до Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Нижньосірогозький міжрайагропостач" (позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби від 26.12.12 № 0000172300 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 76443грн. та застосування штрафної санкції у розмірі 38222 грн., № 0000182300 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 87910 грн. Позовні вимоги мотивовані неправомірними діями податкової інспекції, що полягають у визнанні нікчемним договору купівлі-продажу № 04/01/11 від 04.01.2011 укладеного з постачальником нафтопродукту ФОП ОСОБА_3, не маючи на те повноважень та за відсутності відповідного судового рішення. Позивач зазначає, що на податкову перевірку були надані всі первинні документи, які можуть підтвердити господарські взаємовідносини з контрагентом, у податкової інспекції не було зауважень щодо їх невідповідності вимогам чинного законодавства. Поставка товару здійснювалась за рахунок ФОП ОСОБА_3, отриманий товар оплачено та використано у власній господарській діяльності. Таким чином, позивач вважає, що ним було правомірно віднесено до складу податкового кредиту кошти по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_3 на підставі договору та отримані товарно-матеріальні цінності правомірно віднесено до валових витрат.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Відповідач (Генічеська міжрайонна державна податкова інспекція Херсонської області Державної податкової служби) проти позову заперечує, в наданих суду запереченнях на адміністративний позов зазначає про законність та обґрунтованість прийнятих податкових повідомлень - рішень від 26.12.12 №№ 0000172300, 0000182300. Проведеною перевіркою діяльності ПАТ "Нижньосірогозький міжрайагропостач" по взаємовідносинам з контрагентом ФОП ОСОБА_3 в липні 2011 року було встановлено, що позивачем порушено вимоги Податкового законодавства та Цивільного кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму 76443 грн. та заниження податку на прибуток за ІІІ кв. 2011 року на загальну суму 87910 грн. На дані порушення вплинув показник від взаємовідносин позивача з контрагентом - постачальником ФОП ОСОБА_3, який за результатами перевірки здійснює діяльність за умови отримання економічного ефекту за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів господарювання. ФОП ОСОБА_3 не має засобів для перевезення вантажу, приміщень для його зберігання, відсутні трудові ресурси для здійснення підприємницької діяльності, перевіркою не виявлено наявність розумних економічних або інших причин систематичного придбання та продажу товару, податкова інспекція вважає нікчемним правочин, укладений між позивачем та ФОП ОСОБА_3 по поставці нафтопродуктів у липні 2011 року. Отриманими матеріалами перевірки від Іванівського відділення КВПМ ДПІ у м. Нова Каховка підтверджена відсутність фактичного здійснення господарських операцій за період з 01.01.2011 по 16.07.2012 з підприємствами постачальниками, відсутні докази фактичного отримання пального, як наслідок дані факти впливають на подальшу реалізацію нафтопродукту ПАТ "Нижньосірогозький міжрайагропостач".

В судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову за його необґрунтованістю.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство "Нижньосірогозький міжрайагропостач" є суб'єктом господарської діяльності у сфері оптової торгівлі твердими, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, перебуває на обліку в Нижньосірогозькому відділенні Генічеської МДПІ як платник податків, зборів та обов'язкових платежів.

Спірні відносини між сторонами виникли внаслідок прийняття Генічеською міжрайонною державною податковою інспекцією Херсонської області Державної податкової служби податкових повідомлень - рішень від 26.12.12 №№ 0000172300, 0000182300 за наслідками проведеної позапланової документальної невиїзної перевірки ПАТ "Нижньосірогозький міжрайагропостач" з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період липень 2011 року та податку на прибуток за період з 01.07.2011 року по 30.09.2011 року при здійсненні господарських операцій з ФОП ОСОБА_3 (акт від 18.12.12 № 16/22-2/00908076).

Генічеська МДПІ в акті зазначає, що між ПАТ "Нижньосірогозький міжрайагропостач" та ФОП ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів від 04.01.2011 № 04/01/11, наявні видаткові накладні, податкові накладні на придбання ТМЦ, товарно-транспортні накладні оформлені контрагентом ФОП ОСОБА_3 (арк. 5, 6 акту). Розрахунки проводились у безготівковому вигляді, що підтверджено наданими платіжними дорученнями.

Висновки акту перевірки Генічеської МДПІ ґрунтуються на матеріалах акту від 03.08.2012 № 6/17-2/НОМЕР_3 перевірки ФОП ОСОБА_3 за період з 01.01.2011 по 16.07.2012, а саме: за перевіряємий період податківцями не встановлено фактичне місце отримання пального від підприємств та встановлено неможливість здійснення фактичного постачання пального в липні 2011 року, вересні-грудні 2011 року та в лютому-квітні 2012 року. ФОП ОСОБА_3 на перевірку не надано первинних та будь-яких інших документів які б підтверджували взаємовідносини з постачальниками-покупцями, як наслідок зроблено висновок, що діяльність даної особи не є господарською діяльністю, що пов'язана з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконання робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Таким чином, операції здійснені ОСОБА_3 не мали реального характеру, товар не перевозився і не зберігався, не виявлено відповідних офісних, виробничих та/або складських приміщень, не встановлено наявність трудових ресурсів для здійснення будь-якого виду діяльності, не виявлено розумних економічних або інших причин систематичного придбання та продажу товарів, що призвело до безпідставного формування податкових зобов'язань, задекларованих в декларації з ПДВ за липень 2011 року, вересень - грудень 2011 року та лютий-квітень 2012 року за рахунок сум ПДВ по податковим накладним, виписаних на продаж товару на адресу контрагентів-покупців.

МДПІ в акті зазначає також про подальшу реалізацію отриманого від ФОП ОСОБА_3 товару.

З урахуванням вищевикладеного, податкова інспекція робить висновки про порушення:

- ч. 1-5 ст. 203, ч.1-2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПАТ "Нижньосірогозький міжрайагропостач" при придбані товарів у постачальника ФОП ОСОБА_3 за червень на загальну суму ПДВ 144753грн. та подальшої реалізації підприємствам - покупцям на загальну суму ПДВ 68310,32 грн. за липень 2011 року, у т.ч.

ФГ "Лена" на суму ПДВ - 10734,29 грн.,

ЗАТ "ХОПП "Херсоноблпаливо" на суму ПДВ - 730,01 грн.,

ФГ "Лідія" на суму ПДВ 1099,34 грн.,

ТОВ "Таврійський аграрний союз" на суму ПДВ - 17755,20 грн.,

ТОВ "Агро-Нова 2006" на суму ПДВ - 1458,33 грн.,

ТОВ "СГК "Південь-Хліб" на суму ПДВ - 4374,99 грн.,

ДП "Херсонський облавтодор" на суму ПДВ - 3537,92 грн.,

ТОВ "Жовтневе" на суму ПДВ - 3549,58 грн.,

ТОВ "Новопетрівське" на суму ПДВ - 10734,29 грн.,

ПСП "Промінь" на суму ПДВ - 7153,12 грн.,

ФГ "Абсолют - Агро" на суму ПДВ - 3632,21 грн.,

ФГ "Скіф - Агро" на суму ПДВ 3551,04 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на суму 76443 грн. за липень 2011 року;

- пп. 135.4.1 ст. 135, п. 137.4 ст. 137, п. 138.2 ст. 138, пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, внаслідок чого занижено податок на прибуток у сумі 87910 грн. за ІІІ кв. 2011 року.

Об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку про задоволення позовний вимог, виходячи з наступного.

Посилання відповідача на нікчемність правочину, укладеного позивачем та ФОП ОСОБА_3 суд вважає таким, що не підтверджено при розгляді справи належними доказами. За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України, правочин, спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 цієї статті, є нікчемним. Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентом договори не віднесено законом до нікчемних, також відсутнє судове рішення про визнання їх недійсними. Відповідач не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладеного договору, його позиція про те, що цей договір очевидно суперечить інтересам держави та суспільства не підкріплений належними доказами та рішенням суду про визнання їх такими. За таких обставин, суд не може погодитися з висновком відповідача, викладеним у акті перевірки відносно нікчемності укладених договорів, оскільки в силу ст. 204 ЦКУ правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПКУ, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п. 139.1.9 ст. 139 ПКУ). Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Так само, згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року N 996-XIV (далі - Закон N 996-XIV) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до п.п.2.15 та п.п.2.16 п.2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, враховуючи те, що для підтвердження даних податкового обліку беруться до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, досліджуючи реальність господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_3, суд виходить з наступного.

На підтвердження реальності господарських операцій ПАТ "Нижньосірогозький міжрайагропостач" надано суду договір купівлі-продажу № 04/01/11 від 04.01.2011, податкову декларацію з ПДВ за липень 2011 року по податку на прибуток, розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, реєстр отриманих та виданих податкових накладних, податкові накладні за липень 2011 року №№ 6, 7, 13, 25, 26, 54, 55, 56, 57, 72, 84, які підписані головним бухгалтером позивача ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 та скріплені печатками, рахунки-фактури та видаткові накладні, товарно - транспортні накладні на підтвердження факту поставки товару, платіжні доручення на підтвердження факту оплати товари в безготівковому вигляді, відомості по розрахункам з покупцями, яким було реалізовано придбаний товар. Дані первинні документи відповідають вимогам чинного законодавства, у суду не виникло сумніву в їх достовірності та зауважень до їх форми чи заповнення, як і не виникло зауважень у податкової інспекції під час перевірки та в ході розгляду справи. Подальша реалізація придбаного товару не заперечувалась МДПІ.

Допитана в судовому засіданні головний бухгалтер ОСОБА_4, яка належним чином приведена до присяги та попереджена про кримінальну відповідальність за надання неправдивих свідчень, підтвердила факт придбання у ФОП ОСОБА_3 нафтопродуктів та доставку їх за адресою замовника с. Верхні Сірогози, пояснила, що сама працювала з підприємцем у 2010-2011 року, ОСОБА_3 має працівників, офісні приміщення та транспортні засоби.

Суд вважає неправомірними дії МДПІ по використанню висновків перевірки контрагента позивача ФОП ОСОБА_3, оскільки вони не підтверджені належними доказами, те що у податкової виникли сумніви щодо можливості здійснення ОСОБА_3 такої господарської діяльності як купівля-продаж нафтопродуктів нічим не підтверджена, лише наявні певні сумніви викладені в письмовому вигляді в акті перевірки. З товарно-транспортних накладних вбачається пункт відвантаження нафтопродуктів смт. Іванівка, транспортні витрати ніс сам контрагент за умовами договору купівлі - продажу. Крім того, ТТН не є документами, які підтверджують придбання товару, вони підтверджують транспортні витрати ОСОБА_3 та є документами для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

МДПІ не допитано в якості свідка постачальника ОСОБА_3 задля можливості оперувати даними свідченнями. Суд вважає, що МДПІ не досліджувала саме господарські взаємовідносини між ПАТ "Нижньосірогозький міжрайагропостач" та ФОП ОСОБА_3, керувалась в своїх діях актом перевірки, який ніякими доказами не підкріплений, відсутні докази фіктивної діяльності даного контрагента (рішення чи то вироку суду), нікчемності правочинів, укладених з постачальниками нафтопродукту (рішення суду), ОСОБА_3 був платником ПДВ, своєчасно звітував до податкової інспекції, зауважень до поданої податкової звітності у МДПІ не виникало (акт перевірки від 03.08.12 № 6/17-2). Натомість позивачем надано до суду копії постанови Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 16.01.2013 по справі № 659/20/13-п номер провадження 3/659/12/13, по справі №659/18/13-п номер провадження 3/659/10/13, які підтверджують відсутність складу правопорушення в діях керівника ПАТ "Нижньосірогозського МРАП" ОСОБА_5 та бухгалтера ОСОБА_4 передбаченого ст. 163-1 ч. 1 КпАП України по віднесенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціям з ФОП ОСОБА_3 в липні 2011 року та постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15.02.2013 по справі №2а-5290/12/2170, якою ФОП ОСОБА_3 оскаржені податкові повідомлення - рішення по операціям у лютому - березні 2011 року.

Враховуючи той факт, що у позивача як на момент проведення перевірки, так і під час судового розгляду даної справи були в наявності всі податкові накладні та інші первинні документи (їх копії наявні в матеріалах справи), які підтверджують факт поставки товарів на користь позивача, посилання МДПІ на порушення норм податкового законодавства в обґрунтування своєї позиції є недоведеним.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, твердження МДПІ про нікчемність та безтоварність господарської операції позивача із ФОП ОСОБА_3 та наведені доводи в акті перевірки стосовно заниження податку на додану вартість та валових витрат по операціям з даним контрагентом є безпідставними і такими, що не підтверджені належними доказами.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи, суд вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню, податкові повідомлення-рішення винесені незаконно та підлягають скасуванню.

Сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню з Державного бюджету в повному обсязі. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Задовольнити позов Публічного акціонерного товариства "Нижньосірогозький міжрайагропостач".

Визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення - рішення Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби від 26.12.12 №№ 0000172300, 0000182300.

Відшкодувати з Державного бюджету на користь ПАТ "Нижньосірогозький міжрайагропостач" (вул. Поштова, 1, с. Верхні Сірогози, Херсонська область, код ЄДРПОУ 00918076) витрати по сплаті судового збору в сумі 2025 (дві тисяч двадцять п'ять) грн. 75 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 11 березня 2013 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.1