Ухвала суду № 30182301, 22.03.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-ц/778/832/13р. Головуючий у 1 інстанції: Гончар М.С.

Суддя-доповідач: Крилова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

20 березня 2013 року м. Запоріжжя.

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Крилової О.В.

Суддів: Дзярука М.П.

Трофимової Д.А.

При секретарі: Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 грудня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2012 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду із вищевказаним позовом, в якому зазначало, що між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступник ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») та ОСОБА_4 (прізвище змінене на ОСОБА_4) був укладений кредитний договір №ZPXRRX00320440 від 25.02.2007 року. Банк свої зобов'язання за цим договором виконав, надав ОСОБА_4 кредит у розмірі 1.590,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.02.2008 року. Однак, остання не виконувала своїх зобов'язань за договором належним чином, не сплачувала своєчасно щомісячні платежі. У зв'язку із чим, станом на 26.01.2012 року має місце заборгованість відповідача перед банком у розмірі 21.729,17 грн., яка складається із заборгованості за кредитом - 1.460,80 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом - 8.843,00 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом 428,56 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором 9.485,90 грн., а також штрафів відповідно до п. 5.З. Умов та правил надання банківських послуг: 500,0 грн. (фіксована частина), 1.010,91 грн. штраф (процентна складова). Відповідач ухиляється від сплати зазначеної заборгованості у добровільному порядку.

Посилаючись на вищезазначене просило суд, стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 21.729,17 грн. та понесені судові витрати.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 грудня 2012 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №ZPXRRX00320440 від 25.02.2007 року станом на 26.01.2012 року у сумі 20218,26, яка складається із заборгованості за кредитом 8843 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом 428,56 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором 9485,90 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» понесені судові витрати у вигляді судового збору у сумі 202,18 грн.

Не погоджуючись з рішенням районного суду ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким в позові відмовити в повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Стаття 308 ЦПК передбачає підстави для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. За її змістом Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи, і не оспорюється відповідачем, вона уклала з позивачем договір, за яким отримувала кредитні кошти, має заборгованість.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Статтею 259 ЦК України визначено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

У заяві на отримання кредиту вказано, що боржник ознайомився та згодний із умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка» (Стандарт), які були надані йому у письмовій формі, своїм підписом підтвердив факт про надану йому повну інформацію про умови кредитування. При цьому, згідно п. 5.5 Умов надання споживчого кредиту, терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюються сторонами тривалістю 5 років. З даним пунктом умов боржник погодився, про що свідчить його підпис на заяві та вказаний пункт недійсним не визнано.

Безпідставними є твердження апелянта про необхідність застосування строку позовної давності до кожного платежу окремо, з яких він виходив, зазначаючи про те, що строк позовної давності має обчислюватися з першого прострочення платежу. Так, з матеріалів справи вбачається, що кредитний договір мав зазначення про кінцевий термін повернення грошових сум 25.2.2008 року, договором передбачалися наслідки прострочення окремих платежів, тому пред'явлення позову позивачем до закінчення строку дії договору було правом позивача, а не його обов'язком.

При апеляційному розгляді справи були з'ясовані неузгодженості між поясненнями сторін в частині умов кредитування та розрахунку заборгованості.

Судом було встановлено, що розрахунок заборгованості, який покладений в основу позову, був складений з урахуванням Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, які були чинними на час укладення договору ( затверджені 24.05.2005р.).

Тож суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».

Керуючись ст.ст. 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 грудня 2012 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: