Ухвала суду № 30182264, 20.03.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№ 22-ц778/938/13 Головуючий у 1 інстанції:Суркова В.П.

Суддя-доповідач: Спас О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

20 березня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Спас О.В.,

суддів: Полякова О.З.,

Бабак А.М.,

при секретарі Бабенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11 січня 2013 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3., про стягнення заборгованості за кредитно-заставним договором № ZPO0AR57180024 від 17 вересня 2008 року. Банк просив стягнути 6665,49 доларів США, що становить 53257,29грн., що складається з заборгованості за кредитом 5199,18 доларів США, 394,82 доларів США заборгованості по процентам за користування кредитом, 546,66 доларів США заборгованості по комісії за користування кредитом, 177,63 доларів США пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, 31,29 та 315,91 доларів США штрафів, передбачених цим договором.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11 січня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» суму основного боргу за кредитно-заставним договором № ZPO0AR57180024 від 17 вересня 2008 року у сумі 41541,45 грн., відсотків за користування кредитними коштами у сумі 3154,61 грн., комісії у сумі 4367,81 грн., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань у сумі 1419,26 грн., а всього 50483,13 ( п'ятдесят тисяч чотириста вісімдесят три гривні) 13 копійок, а також 504 грн. 83 коп. судового збору на рахунок № 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В частині відмови судом першої інстанції в задоволенні позовних вимог щодо стягнення частини нарахованої банком заборгованості у вигляді штрафів рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржене, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 303 ЦПК України та роз'яснень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року „Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" апеляційним судом не перевіряється.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на незаконність, не повне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати.

В засідання апеляційного суду апелянт, будучи належно та своєчасно повідомленою про час ті місце судового засідання, що підтверджується наявним у справі рекомендованим поштовим повідомленням про вручення судової повістки про виклик 12.03.2013р., не з'явилася. З клопотаннями про відкладення судового засідання з повідомленням про поважність причин неявки до апеляційного суду не звернулася. Судова колегія ухвалила про можливість розглядати справу за відсутності відповідачки.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення представника позивача Кузьмінова Д.В., перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлені ті обставини, що сторонами 17.09.2008р. укладено кредитно-заставний договір № ZPO0AR57180024, за яким відповідачка з метою купівлі автомобіля, який одночасно передала у заставу, отримала кредит у сумі 15184,61 доларів США на строк до 16.09.2015р. під 9,6% річних зі сплатою інших передбачених договором платежів на користь банку (а.с. 7-15).

Відповідачка неналежно виконувала зобов'язання за договором, має заборгованість за вказаним договором. Заставний автомобіль був реалізований за 6375 доларів США, що становило 51000грн., та сума від реалізації зарахована в погашення тіла кредиту і інших платежів (а.с. 80,81).

З матеріалів справи вбачається, що суд з дотриманням вимог ст. ст. 212 - 215 ЦПК України належно оцінив надані сторонами докази, виконав всі вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно з законом, вирішивши питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин і дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Зокрема, судом вірно врегульовано спірні правовідносини застосуванням ст.ст. 526, 543, 625, 629, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, з системного аналізу яких вбачається, що зобов'язання за договором, у тому числі за договором кредиту, за яким кредитодавець надає кошти, а позичальник зобов'язується їх повернути за сплатою процентів, є обов'язковими для виконання сторонами, має виконуватися належним чином, з застосуванням відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Доводи апеляційної скарги про неврахування судом умов п. 12 кредитно-заставного договору в тій частині, що банк не направив їй письмового повідомлення про настання події дефолту не спростовують висновки рішення суду. Пункти 12.1-12.2.6 вказаного договору містять визначені сторонами поняття події дефолту для цілей цього договору, заходи, які вживаються банком при настанні події дефолту і т. ін. Проте, ці або інші пункти договору не передбачають умов, за яких неповідомлення позичальника про настання події дефолту звільняє останнього від виконання зобов'язань за договором, від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань або тягне припинення чи розірвання договору.

Доводи апеляційної скарги про відсутність заборгованості за кредитним договором станом на 19.08.2010р. не спростовують висновки рішення суду, яким досліджувалося питання наявності та розміру заборгованості станом на час пред'явлення позову у червні 2012р.

Інших доводів апеляційна скарга не містить.

Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.

Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та для постановлення нового рішення по справі

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11 січня 2013 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: