Постанова № 30181686, 18.03.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2013 року м. Львів № 2а-9969/12/1370

15 год. 28 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Задорожної М.М., представника позивача Батрух Р.Б., представника відповідача Височан Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Сколівського дочірнього лісогосподарського підприємства «Галсільліс» до державної податкової інспекції у Сколівському районі Львівської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Сколівське дочірнє лісогосподарське підприємство «Галсільліс» (далі - ДЛГП «Галсільліс») звернулася до державної податкової інспекції у Сколівському районі Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Сколівському районі Львівської області) з позовними вимогами визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0003551700 від 09.11.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте з порушенням порядку проведення позапланової документальної виїзної перевірки, що суперечить п. 78.4 ст. 78, п. 86.3. ст. 83 Податкового кодексу України. Відтак, оскаржуване податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню. Представник позивача позовні вимоги підтримав, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач заперечив позовні вимоги з підстав викладених у письмових запереченнях від 04.02.2013 року, в яких зазначено, що позивачем порушено положення ст.ст. 168, 176 Податкового кодексу України, а саме за період перевірки позивачем встановлено не перерахування утриманого податку на доходи фізичних осіб в сумі 144223,30 грн. Зазначив, що представник відповідача позовні вимоги заперечив, просив суд відмовити в задоволені позову повністю.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, оцінивши їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи:

Сколівське ДЛГП «Галсільліс» зареєстроване як юридична особа та присвоєно ідентифікаційний код 31148149.

23.10.2012 року начальник ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС, розглянувши службовий лист начальника відділу оподаткування фізичних осіб Бандуровича Р.М. від 22.10.2012 року видав наказ № 257 «Про проведення позапланової перевірки» та цього ж дня видано направлення на перевірку № 333. Направлення та наказ пред'явлено під розписку головному бухгалтеру Сколівського ДЛГП «Галсільліс» Коцибі Світлані Осипівні 23.10.2012 року (а.с. 9, 36). Згідно наказу позапланова виїзна перевірка встановлювалася терміном на два дні з 23.10.2012 року по 24.10.2012 року.

ДПІ у Сколівському районі Львівської області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Сколівського ДЛГП «Галсільліс» за період з 01.04.2012 року по 23.10.2012 року з питань повноти та своєчасності утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб.

За результатами проведеної перевірки ДПІ у Сколівському районі Львівської області складено акт від 31.10.2012 року № 264/321143149 (далі - акт перевірки), який був підписаний директором Сколівського ДЛГП «Галсільліс» Булеца В.М. та головним бухгалтером підприємства Коциба С.О. Цього ж дня останніми надано пояснення за результатами складення акта перевірки (а.с. 37-38).

Перевіркою встановлено, що платником податку порушено пп.168.1.2, п.168.1, ст. 168, п.п.176.2 а, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме не перераховано податок на доходи фізичних осіб, утриманий із зарплати найманих працівників з а період з 01.04.2012 року по 23.10.2012 року в сум 144223,30 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у Шевченківському районі у Сколівському районі Львівської області винесено податкове повідомлення - рішення від 09.11.2012 року за № 0003551700.

Позивач не погоджуючись з висновками посадових осіб державної податкової служби та з прийнятим податковим повідомленням - рішенням, оскаржив останнє в судовому порядку.

Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін, суд керується наступними положеннями чинного законодавства:

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з припису норми пп. 14.1.137 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (чинний з 01.01.2011 року), орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до підп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Статтею 168 Податкового кодексу України визначено оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (п.п. п.п. 168.1.1, 168.1.2. п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України).

Згідно п.п.176 а п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Як вбачається з акта перевірки та поясненнях сторін, Сколівське ДЛГП «Галсільліс» станом 01.04.12 сальдо розрахунків з бюджетом по сплаті податків та доходи фізичних осіб становить 127220,15 грн., в тому числі 105455,74 грн. - є нарахована сума ПДФО (основний платіж) по акту попередньої перевірки. Утримано податку на доходи фізичних осіб за період перевірки 146726,70 грн.

Фактично перераховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб за період перевірки 63846,80 грн., в тому числі за договором розтермінування податкового боргу по акту попередньої перевірки - 60519,00 гривень та 3327,30 грн. по утриманих сумах ПДФО за перевіряємий період. За вересень 2012 року заробітна плата не виплачена, а тому сума нарахованого ПДФО 20940,01 грн. не перерахована.

Виходячи з вищенаведеного несвоєчасно перерахована сума ПДФО на перевірений період становить 144223,30 грн. (127220,15 - 105455,74 +146726,70 - 20940.01 - 3327,80).

Крім того, директором Сколівського ДЛГП «Галсільліс» Булеца В.М. та головним бухгалтером підприємства Коциба С.О 31.10.2012 року надано пояснення за наслідками проведеної перевірки з питань повноти та своєчасності утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб. Як зазначалось в поясненнях, заборгованість виникла через відсутність обігових коштів на підприємстві (а.с.37-38). Таким чином, наявність факту неперерахування утриманого податку на доходи фізичних осіб в сумі 144223,30 грн. керівником підприємства не заперечувалась.

Що стосується зауважень представника позивача стосовно порядку проведення позапланової документальної виїзної перевірки, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно п.78.4, п.78.5 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформляється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

З огляду на те, що керівником підприємства та головним бухгалтером допущено посадових осіб ДПІ у Сокальському районі Львівської області до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, 23.10.2012 року отримано наказ та направлення на проведення перевірки, перевірка Сколівського ДЛГП «Галсільліс» проведена у порядку визначеному Податковим кодексом.

Закріплений у ч.1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею цього Кодексу.

Оцінюючи рішення відповідача на відповідність ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає, що воно було прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України; з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено. За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а у позові слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові, не передбачено.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

В задоволені позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 22 березня 2013 року.

Суддя Сподарик Н.І.