Рішення № 30178845, 07.03.2013, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №812/5058/12

Провадження №2/333/84/13

рішення

Іменем України

01 березня 2013 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді Тучкова С.С.,

при секретарі Лебедєвій К.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представників третіх осібОСОБА_3,

ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу №812/5058/12 за позовом публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки, треті особи ТОВ «Усвідомлення», орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, уточненому в ході судового розгляду справи, в якому просив звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором в рахунок погашення заборгованості за кредитом в загальній сумі 4438495 (чотири мільйони чотириста тридцять вісім тисяч чотириста девяносто пять) гривень 87 копійок, посилаючись на те, що 29.05.2009 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є позивач, та ТОВ «Усвідомлення» було укладено договір про надання кредитної лінії №СrL-SME200/001/2009, згідно вимог якого ТОВ «Усвідомлення» отримало кредит в сумі 1700000,00 гривень зі сплатою відповідних відсотків за користування кредитом, 17.11.2006 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є позивач, та ТОВ «Усвідомлення» було укладено договір про надання кредиту №ТL-SME200/160/2006, згідно вимог якого ТОВ «Усвідомлення» отримало кредит в сумі 86367,97 доларів США зі сплатою відповідних відсотків за користування кредитом, 11.01.2006 року між АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є позивач, та ТОВ «Усвідомлення» було укладено договір про надання кредиту №ТL06-002/18-003, згідно вимог якого ТОВ «Усвідомлення» отримало кредит в сумі 36257,09 доларів США зі сплатою відповідних відсотків за користування кредитом, 26.12.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є позивач, та ТОВ «Усвідомлення» було укладено договір про надання кредиту №СL-SME200/329/2007, згідно вимог якого ТОВ «Усвідомлення» отримало кредит в сумі 180852,63 доларів США зі сплатою відповідних відсотків за користування кредитом. В забезпечення виконання вищезазначених кредитних договорів 29.05.2009 року між позивачем та ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки (майнової поруки) №PM-SME200/001/2009, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_7Г, реєстровий №593, згідно якого в іпотеку банку було передано нерухоме майно, а саме: квартира №41, 42, загальною площею 101,52 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул.Чумаченка, буд.41, яка на час укладання зазначеного договору належала на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_5 Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24.03.2011 року у справі №2-233/11, за відповідачем ОСОБА_6 визнано право власності 1/4 частину квартири №41, 42, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул.Чумаченка, буд.41. Однак ТОВ «Усвідомлення» вимоги кредитних договорів порушує, а саме не виконує в обумовлені строки зобовязання щодо сплати кредиту та відсотків по ньому, тому позивач змушений звернутися до суду з вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.

В судовому засіданні представник позивача уточнений позов підтримав з підстав, викладених у ньому, просив суд його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_6 позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні посилаючись на факт наявності рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 19.06.2012 року у справі №812/2512/12, яким виділено для проживання недієздатному інваліду другої групи ОСОБА_8 ізольовану жилу кімнату №8, площею 15,9 кв.м, в квартирі, що є предметом договору іпотеки. Крім того, обґрунтовував заперечення рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 24.03.2011 року у справі №2-233/11, яким встановлено факт спільного проживання відповідачів у період придбання 1/2 частини квартири №41, 42, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул.Чумаченка, буд.41. Отже, ОСОБА_6 належало на праві власності 1/4 частина квартири №41, 42, що знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд.41 ще до укладання договору іпотеки №PM-SME200/001/2009, тому позбавляти її права власності на належну частку квартири є неправомірним, оскільки договору щодо розпорядження своїм майном вона не укладала.

Відповідач ОСОБА_6, будучи належним чином повідомлена судом про час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявилася, причини неявки суду не повідомила.

Відповідач ОСОБА_5, будучи належним чином повідомлений судом про час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявився, заперечення на позовну заяву не надав.

Представник третьої особи ТОВ «Усвідомлення» позов підтримав, вважав його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Представник третьої особи органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району заперечував проти позову в частині звернення стягнення на 1/4 частину квартири, що належить ОСОБА_6, адже вона є опікуном недієздатного сина. Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24.03.2011 року у справі №2-233/11, за ОСОБА_6 визнано право власності 1/4 частину квартири №41, 42, що знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул.Чумаченка, буд.41, а рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 19.06.2012 у справі №812/2512/12 виділено для проживання недієздатному інваліду ОСОБА_8 ізольовану жилу кімнату у спірній квартирі.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, третіх осіб, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст.10 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі ст.57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно ст.60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

29 травня 2009 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» (банк), та ТОВ «Усвідомлення» (позичальник) було укладено договір про надання кредитної лінії №СrL-SME200/001/2009, згідно вимог якого банк надав позичальнику кредитну лінію розмір ліміту якої складає 1700000,00 гривень для поповнення обігових коштів позичальника, а позичальник зобовязався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитною лінією (а.с.6-10).

Відповідно до п.3 частини №1 договору про надання кредитної лінії №СrL-SME200/001/2009 від 29.05.2009 року проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі фіксованої процентної ставки у розмірі 21% річних, з розрахунку річної бази нарахування процентів.

Згідно п. 4.1.1. частини №2 договору про надання кредитної лінії №СrL-SME200/001/2009 від 29.05.2009 року за порушення позичальником прийнятих на себе зобовязань стосовно повернення кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитними коштами у визначені договором строки, позичальник зобовязаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного зобовязання, за кожний день прострочки.

Однак, ТОВ «Усвідомлення» вимоги договору про надання кредитної лінії №СrL-SME200/001/2009 від 29.05.2009 року не виконало, в обумовлені строки кредит та відсотки по ньому не сплатило. Станом на 16.05.2012 року заборгованість ТОВ «Усвідомлення» за договором про надання кредитної лінії №СrL-SME200/001/2009 від 29.05.2009 року складає 1819977,35 гривень, а саме: 1700 000,00 гривень сума заборгованості за кредитом, 112339,83 гривень сума заборгованості за нарахованими відсотками, 7637,52 гривень сума пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором (а.с. 49).

17 листопада 2006 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» (банк), та ТОВ «Усвідомлення» (позичальник) було укладено договір про надання кредиту №ТL-SME200/160/2006, згідно вимог якого банк надає позичальнику кредит в розмірі, що не перевищує ліміт фінансування, який складає 300000,00 доларів США, а позичальник зобовязався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом (а.с.11-15).

Відповідно до п.1.4.1 договору про надання кредиту №ТL-SME200/160/2006 від 17.11.2006 року за користування кредитом позичальник зобовязаний сплатити банку проценти, які розраховуються банком на підставі процентної ставки в розмірі 12,5 % річних із розрахунку 365 днів на рік.

Згідно п.4.1.1. договору про надання кредиту №ТL-SME200/160/2006 від 17.11.2006 року за порушення взятих на себе зобовязань по поверненню кредиту, та/або уплаті процентів за користування кредитом в обумовлені договором строки, позичальник зобовязаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування пені, від суми несвоєчасно виконаного зобовязання, за кожний день прострочки. Вказана пеня сплачується окремо від процентів та штрафних санкцій, нарахованих за користування простроченими сумами та нараховується за весь період прострочки виконання зобовязань позичальником.

Однак, ТОВ «Усвідомлення» вимоги договору про надання кредиту №ТL-SME200/160/2006 від 17.11.2006 року не виконало, в обумовлені строки кредит та відсотки по ньому не сплатило. Станом на 16.05.2012 року заборгованість ТОВ «Усвідомлення» за договором про надання кредиту №ТL-SME200/160/2006 від 17.11.2006 року складає 86 367,97 доларів США сума заборгованості за кредитом, 5 516,00 доларів США сума заборгованості за нарахованими відсотками, 150,34 доларів США пеня. Загальна сума заборгованості становить 91883,97 доларів США, що за офіційним курсом НБУ відповідно до розпорядження № 205/181 від 15.05.2012 р., складає 735354,14 гривень (а.с.50).

11 січня 2006 року між АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» (банк), та ТОВ «Усвідомлення» (позичальник) було укладено договір про надання кредиту №ТL06-002/18-003, згідно вимог якого банк надає позичальнику кредит в розмірі 140000,00 доларів США, а позичальник зобовязався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом (а.с.16-21).

Відповідно до п.1.4.1 договору про надання кредиту №ТL06-002/18-003 від 11.01.2006 р. за користування кредитом позичальник зобовязаний сплатити банку проценти, які розраховуються банком на підставі процентної ставки в розмірі 12,5 % річних із розрахунку 365 днів на рік.

Згідно п.4.1.1. договору про надання кредиту №ТL06-002/18-003 від 11.01.2006 року за порушення взятих на себе зобовязань по поверненню кредиту, сплаті процентів за користування кредитом в обумовлені договором строки, позичальник зобовязаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування пені, від суми несвоєчасно виконаного зобовязання, за кожний день прострочки. Вказана пеня сплачується окремо від процентів та штрафних санкцій, нарахованих за користування простроченими сумами та нараховується за весь період прострочки виконання зобовязань позичальником.

Однак, ТОВ «Усвідомлення» вимоги договору про надання кредиту №ТL06-002/18-003 від 11.01.2006 року не виконало, в обумовлені строки кредит та відсотки по ньому не сплатило. Станом на 16.05.2012 року заборгованість ТОВ «Усвідомлення» за договором про надання кредиту №ТL06-002/18-003 від 11.01.2006 року складає 36257,09 доларів США сума заборгованості за кредитом, 2277,27 доларів США сума заборгованості за нарахованими відсотками, 84,62 доларів США пеня. Загальна сума заборгованості становить 38534,36 доларів США, що за офіційним курсом НБУ відповідно до розпорядження № 205/181 від 15.05.2012 року, складає 307889,54 гривень (а.с. 51).

26 грудня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» (банк), та ТОВ «Усвідомлення» (позичальник) було укладено договір про надання кредиту №СL-SME200/329/2007, згідно вимог якого банк надає позичальнику кредит в розмірі 308145,99 доларів США, а позичальник зобовязався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом (а.с.22-25).

Відповідно до п.1.4.1 договору про надання кредиту №СL-SME200/329/2007 від 26.12.2007 року за користування кредитом позичальник зобовязаний сплатити банку проценти, які розраховуються банком на основі плаваючої процентної ставки в розмірі FIDR + 4,5% річних із розрахунку 365 днів на рік.

Згідно п. 4.1.1. договору про надання кредиту №СL-SME200/329/2007 від 26.12.2007 року за порушення взятих на себе зобовязань по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитними коштами в обумовлені договором строки, позичальник зобовязаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного зобовязання, за кожний день прострочки. Вказана пеня сплачується окремо від процентів та штрафних санкцій, нарахованих за користування простроченими сумами та нараховується за весь період прострочки виконання зобовязань позичальником.

Однак, ТОВ «Усвідомлення» вимоги договору про надання кредиту №СL-SME200/329/2007 від 26.12.2007 р. не виконало, в обумовлені строки кредит та відсотки по ньому не сплатило. Станом на 16.05.2012 року заборгованість ТОВ «Усвідомлення» за договором про надання кредиту №СL-SME200/329/2007 від 26.12.2007 р. складає 180852,63 доларів США сума заборгованості за кредитом, 14572,84 доларів США сума заборгованості за нарахованими відсотками, 1645,71 доларів США пеня. Загальна сума заборгованості становить 195425,47 доларів США, що за офіційним курсом НБУ відповідно до розпорядження № 205/181 від 15.05.2012 року, складає 1561449,51 гривень (а.с.52).

В забезпечення виконання кредитних договорів 29.05.2009 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» (іпотекодержатель) та ОСОБА_5 (іпотекодавець) було укладено договір іпотеки (майнової поруки) №PM-SME200/001/2009, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_7Г, реєстровий №593, згідно якого ОСОБА_5 передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру №41, 42, загальною площею 101,52 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд.41.

Пунктом 2.1. договору іпотеки №PM-SME200/001/2009 від 29.05.2009 року передбачено, що іпотека за договором забезпечує вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником (ТОВ «Усвідомлення») кожного і всіх його боргових зобовязань за кредитними договорами у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в кредитних договорах:

- договір про надання кредитної лінії №СrL-SME200/001/2009 від 29.05.2009 року;

- договір про надання кредиту №ТL-SME200/160/2006 від 17.11.2006 року;

- договір про надання кредиту №ТL06-002/18-003 від 11.01.2006 року;

- договір про надання кредиту №СL-SME200/329/2007 від 26.12.2007 року.

Згідно п.6.1. договору іпотеки №PM-SME200/001/2009 від 29.05.2009 року за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель може задовольнити боргові зобовязання, не сплачені боржником, і вимоги стосовно повного відшкодування збитків, завданих порушенням боржником чи іпотекодавцем його зобовязань за договором, а також всіх фактичних витрат, понесених іпотекодержателем у звязку з реалізацією його права за договором.

Пунктом 9.1. договору іпотеки №PM-SME200/001/2009 від 29.05.2009 року передбачено, що договір іпотеки діє до виконання боргових зобовязань в повному обсязі та зобовязань іпотекодавця за цим договором.

Згідно інформації від 23.07.2012 року, наданої на запит суду Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації, (а.с.71) право власності на квартиру №41, 42 за адресою: м.Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд.41, зареєстровано:

- 1/2 частини належить ОСОБА_5, на підставі свідоцтва про право власності серії САА 093440 від 24.02.2004 року, виданого Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради;

- 1/4 частини належить ОСОБА_6, на підставі рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 22.03.2011 року № 2-233/11;

- 1/4 частини належить ОСОБА_5, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 02.03.2007 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_7, №891, та на підставі додаткового договору купівлі-продажу від 02.03.2007 року, посвідченого 30.03.2007 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_7, №1318.

На підставі ст.14 Цивільного кодексу України цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Частиною 2 ст.1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.

На підставі ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 ст.1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

На підставі ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, звільняється від відповідальності за порушення зобовязання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

На підставі ст.1 Закону України «Про іпотеку» іпотека вид забезпечення виконання зобовязання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобовязання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».

Частиною 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобовязань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. При цьому частиною 2 статті 35 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

На підставі ч.3 ст.33 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 11 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобовязання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобовязанням.

Відповідно до ст.39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Стаття 7 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу за Кредитним договором.

На підставі ч.3 ст.37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки субєктом оціночної діяльності.

Статтею 41 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку».

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду справи встановлено, що на підставі договору про надання кредитної лінії №СrL-SME200/001/2009 від 29.05.2009 року, договору про надання кредиту №ТL-SME200/160/2006 від 17.11.2006 року, договору про надання кредиту №ТL06-002/18-003 від 11.01.2006 року, договору про надання кредиту №СL-SME200/329/2007 від 26.12.2007 року ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», надав ТОВ «Усвідомлення» кредитні кошти, а ОСОБА_5 на підставі договору іпотеки №PM-SME200/001/2009 від 29.05.2009 року в забезпечення виконання зобовязань за кредитними договорами передав в іпотеку спірне нерухоме майно.

У звязку з невиконанням позичальником ТОВ «Усвідомлення» вимог зазначених кредитних договорів банк набув право звернути стягнення на предмет іпотеки та задовольнити всю суму зобовязань на момент звернення стягнення, у тому числі суму заборгованості за кредитами, відсотками, пенею, незалежно від настання строку виконання боргового зобовязання, який зазначено у кредитних договорах.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи представника відповідача щодо неправомірності задоволення позову та звернення стягнення на предмет іпотеки з огляду на наявність рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 24.03.2011 року у справі №2-233/11, яким визнано за ОСОБА_6 право власності на 1/4 частину квартири №41, 42, що знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул.Чумаченка, буд.41, як майно, набуте за час спільного проживання чоловіка та жінки і належить їм на праві спільної сумісної власності відповідно до приписів ст.74 Сімейного кодексу України, тому позбавляти ОСОБА_6 права власності на належну їй частку квартири є неправомірним, оскільки договору щодо розпорядження своїм майном вона не укладала, з огляду на наступне.

Вказане судове рішення набуло законної сили 02.08.2011 року з винесенням рішення Апеляційним судом Запорізької області, де суд апеляційної інстанції надав оцінку правовідносинам та встановив відсутність підстав у визнанні договору іпотеки недійсним, оскільки виходячи з вимог чинного законодавства, а також зі змісту договору іпотеки не вбачається, що ОСОБА_5 за договором іпотеки здійснив дії по розпорядженню спільним сумісним майном подружжя. Дії ОСОБА_5 по забезпеченню виконання кредитного договору своїм особистим майном не є укладанням ним цивільної угоди, яка б мала істотні умови певного виду цивільного договору про відчуження спільного сумісного майна подружжя на користь третьої особи. Таким чином, укладення одним і з подружжя договору іпотеки не є розпорядженням їхнім спільним сумісним майном, а тому при його укладенні не потрібно згоди іншого з подружжя.

Встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сімєю, так і встановлення належності їм майна на праві спільної сумісної власності на підставі статті 74 СК України повязується з набранням законної сили рішенням суду, яким такі юридичні факти встановлені. У звязку із цим, посилання на неправомірність виконання зобовязань за договором іпотеки, який був укладений до набрання рішенням суду законної сили не впливає на зміст правовідносин, які склалися у звязку із укладенням такого договору, оскільки на момент укладення оспорюваного правочину єдиним власником спірної квартири (предмета іпотеки) був чоловік, який при посвідченні договору зазначив, що на момент придбання квартири фактичних шлюбних відносин ні з ким не підтримував. Подібна правова позиція викладена у висновках Верховного Суду України (Постанова №6-44 цс 11 від 07 листопада 2011 року).

Згідно ч.1, ч.2 ст. 23 Закону України «Про іпотеку», у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Також суд не приймає до уваги доводи представника третьої особи органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району, про неможливість задоволення позовних вимог в частині звернення стягнення на 1/4 частину квартири №41, 42, що знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул.Чумаченка, буд.41, та належить ОСОБА_6, у звязку з тим, що рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19.06.2012 року у справі №812/2512/12 ізольовану жилу кімнату у спірній квартирі виділено для проживання недієздатному інваліду ОСОБА_8, опікуном якого виступає ОСОБА_6, виходячи з того, що у позовних вимогах ставиться питання про звернення стягнення на майно, позивачем не ставиться питання про виселення осіб, що мешкають у спірній квартирі. А отже, переданий на розгляд суду спір між позивачем та відповідачами не торкається житлових правовідносин. Таким чином, право недієздатної особи ОСОБА_8 на проживання у ізольованій жилій кімнаті №8, площею 15,9 кв.м, не порушується.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.88 Цивільного процесуального кодексу України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

У звязку з цим, згідно ч.1 ст.88 Цивільного процесуального кодексу України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають солідарному стягненню з відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.192, 526, 527, 530, 543, 544, 553, 554, 611, 617, 651, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст.2, 47, 49 Закону «Про банки і банківську діяльність», ст.ст.1, 7, 33, 34, 38, 39, 40 Закону України «Про іпотеку, ст.ст.10, 11, 16, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Усвідомлення», орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському районі, задовольнити повністю.

В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Усвідомлення» перед публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» за Договором про надання кредитної лінії №СrL-SME200/001/2009 від 29.05.2009 року в розмірі 1819977 гривень (один мільйон вісімсот девятнадцять тисяч девятсот сімдесят сім) гривень 35 копійок, за Договором про надання кредиту №ТL-SME200/160/2006 від 17.11.2006 року в розмірі 735354 (сімсот тридцять пять тисяч триста пятдесят чотири) гривні 14 копійок, за Договором про надання кредиту №ТL06-002/18-003 від 11.01.2006 року в розмірі 308565 (триста вісім тисяч пятсот шістдесят пять) гривень 65 копійок, за Договором про надання кредиту №СL-SME200/329/2007 від 26.12.2007 року в розмірі 1574598 (один мільйон пятсот сімдесят чотири тисячі пятсот девяносто вісім) гривень 73 копійки, а всього у розмірі 4438495 (чотири мільйони чотириста тридцять вісім тисяч чотириста девяносто пять) гривень 87 копійок звернути стягнення предмет договору іпотеки (майнова порука) №РМ-SМЕ200/001/2009 від 29.05.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованого в реєстрі за №594, а саме: квартиру, загальною площею 101,52 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Чумаченка, будинок 41 (сорок один), квартира 41,42 (сорок один, сорок два), 3/4 частини якої належить на праві власності ОСОБА_5 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серії САА №093440, виданого 24.02.2004 року Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради та Договору купівлі-продажу, посвідченого 02.03.2007 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_7, за реєстровим номером №891, а 1/4 частини ОСОБА_6 на підставі рішення Комунарського районного суду від 24.03.2011 року по цивільній справі №2-233/11, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною, розмір якої буде визначено на підставі оцінки, проведеної в межах процедури виконавчого провадження, відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1), ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2) на користь публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (на п/р №29093002900200, МФО 300528, код ЗКПО 21685166) 3326 (три тисячі триста двадцять шість) гривень 30 копійок витрат по сплаті позивачем судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м.Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя С.С. Тучков