Рішення № 30178075, 14.03.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" березня 2013 р. Справа № 911/308/13-г

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

За позовомЗаступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі: (1) Міністерства аграрної політики та продовольства України (2) Державної спеціалізованої бюджетної установи Аграрний фонддоТовариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Фастівецьке імені Зеленька»простягнення 440 256,66 грн. за участю представників сторін: від прокуратури:Сазонова С.В.- посвідчення №007176 від 02.10.2012 р.;від позивача-1:Заруцький В.С. - представник за довіреністю №31-4/32 від 17.12.2012 року;від позивача-2:Каленська М.А.- представник за довіреністю №273 від 01.02.2013 року;від відповідача:не з'явились; секретар судового засідання: Сафонова О.Г.

Обставини справи:

24.01.2013 року заступник прокурора Київської області звернувся до господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - позивач-1) та Державної спеціалізованої бюджетної установи Аграрного фонду(далі - позивач-2) з позовною заявою №05/1-111вих-13 від 21.01.2013 року (вх. №268) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Фастівецьке імені Зеленька» (далі - відповідач) про стягнення 440 256, 66 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем перед позивачем-2 своїх зобов'язань за форвардним біржовим контрактом №641Ф від 15.05.2012 року, а саме щодо поставки зерна в повному обсязі та у встановлені строки, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача на користь позивача-2 заборгованість у загальній сумі 440 256,66 грн., з яких 213 417,00 грн. основного боргу, 132 683,40 грн. штрафу у розмірі 20% вартості недопоставленого товару, 46 439,19 грн. штрафу у розмірі 7% вартості за прострочення поставки товару понад 30 днів, 46 439,19 грн. пені у розмірі 0,1% вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення та 1 277,88 грн. 3% річних за користування коштами.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.01.2013 року порушено провадження у справі №911/308/13-г та призначено розгляд справи на 07.02.2013 року.

07.02.2013 року, до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача-2 надійшло клопотання б/н від 07.02.2013 року (вх. №2308) про долучення до матеріалів справи документів, витребуваних ухвалою суду від 24.01.2013 року.

Одночасно, до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача-1 листом б/н 07.02.2013 року (вх. №2309 від 07.02.2013 року) надійшли письмові пояснення №31-4/95 від 06.02.2013 року, в яких позивач-1 погоджується з заявленими позовними вимогами та просить суд про їх задоволення з підстав, викладених у позовній заяві.

У судове засідання 07.02.2013 року представники прокуратури та відповідача, які у відповідності до ч. 1 ст. 64 ГПК України належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Відповідач вимоги ухвали суду не виконав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.02.2013 року, у зв'язку з неявкою представників прокуратури, відповідача, та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи, на підставі п.1, п.3 ч. 1 ст. 77 ГПК України, відкладено на 14.03.2013 року.

13.03.2013 року через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача-2 надійшли письмові пояснення №41-07/1172 від 13.03.2013 року (вх. №4473).

14.03.2013 року, до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду Київської області від представника Міністерства аграрної політики та продовольства України надійшла заява б/н від 14.03.2013 року (вх. №4499) з поясненнями на виконання вимог ухвали суду від 07.02.2013 року.

У судовому засіданні 14.03.2013 року представники прокуратури, позивача-1 та позивача-2 по справі підтримали позовні вимоги заступника прокурора Київської області та просили суд про їх задоволення з підстав, викладених у позовній заяві та поданих письмових поясненнях.

Представник відповідача, який у відповідності до ч. 1 ст. 64 ГПК України належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання 14.03.2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав, відзиву на позовну заяву з документальним запереченням не надав.

Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, належно повідомленого про дату, час та місце судового засідання.

Крім того, у зв'язку з неподанням відповідачем на вимогу суду відзиву на позов, суд на підставі ст.75 ГПК України вважає за можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Господарським судом у судовому засіданні 14.03.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи прокурора, представників позивачів, дослідивши та оцінивши наявні докази в їх сукупності, господарський суд, встановив:

11.05.2012 року на виконання Порядку проведення державних форвардних закупівель зерна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №736 від 16.05.2007 року, Аграрний фонд провів форвардні закупівлі зерна майбутнього врожаю за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік, шляхом, зокрема, укладення між Державною спеціалізованою бюджетною установою Аграрний фонд (покупець за контрактом, позивач-2 у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Фастівецьке імені Зеленька» (продавець за контрактом, відповідач у справі) форвардного біржового контракту №641Ф на закупівлю Аграрним фондом зерна (далі - контракт), який зареєстровано Аграрною біржею 11.05.2012 року.

Умовами контракту (розділ 1 «Предмет контракту») сторони передбачили, що:

«п.1.1. В порядку та на умовах даного контракту продавець передає покупцю у власність товар: пшениця м'яка 3 класу, що відповідає ДСТУ 3768-2010 (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його.

п.1.2.Кількість (тонн) : 500,000 (п'ятсот).

п.1.3.Місяць поставки : в термін до « 01» листопада 2012 року.

п.1.4.Базис поставки : EXW Білоцерківхлібопродукт, КП.

п.1.5.Ціна за одиницю товару (тонну) на базисі поставки: 1 800,00 грн.

п.1.6.Вартість товару всього: 900 000,00 (дев'ятсот тисяч гривень 00 копійок) гривень у тому числі ПДВ 150 000,00 гривень».

Брокер-продавець поставляє брокеру покупцю товар на базисі поставки: EXW Білоцерківхлібопродукт, КП, Київська обл., в термін до « 01» листопада 2012 року. Поставка вважається здійсненою в момент підписання акта приймання-передавання товару на базисі поставки відповідно до умов цього контракту (п.п. 2.1. та 2.2. контракту).

Відповідно до п.5.1 контракту, покупець упродовж трьох робочих днів з моменту укладання контракту на торгах аграрної біржі зобов'язується перерахувати кошти (авансований платіж) на поточний рахунок продавця в розмірі 50 % від суми контракту.

Згідно п.7.2 контракту, за невиконання продавцем умов контракту щодо обсягів поставки ним сплачується штраф у розмірі 20 відсотків вартості недопоставленого товару.

У відповідності до п.7.5 контракту, у разі виконання покупцем пункту 5.1 та невиконання продавцем пункту 2.1 цього контракту з продавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості недоставленого товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків указаної вартості.

Цей контракт, згідно п.10.3 контракту, набуває чинності з моменту його підписання сторонами та реєстрації на аграрній біржі і діє до « 01» грудня 2012 року.

Господарським судом встановлено, що на виконання умов форвардного біржового контракту №641Ф від 11.05.2012 року відповідачу було перераховано 50% від суми контракту, а саме, 450 000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №905 від 18.05.2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач виконав свої зобов'язання за контрактом частково, поставивши відповідний товар на загальну суму 236 583,00 грн.

Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи копіями наступних актів:

- Акт передавання-приймання зерна від 01.08.2012 року, згідно п.1 якого покупець приймає у власність на складі колективне підприємство «Білоцерківхлібопродукт», 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Офіцерська, 6 код ЄДРПОУ 20608169 зерно пшениці м'якої 3 класу врожаю 2012 року (ДСТУ 3768:2010) у кількості 104,569 тонн (сто чотири тонни 569 кг) по ціні 1800,00 грн.(одна тисяча вісімсот грн.00 коп.), в т.ч. ПДВ - 300,00 (триста грн.00 коп.) за одну тонну, на загальну суму 188224,20 грн. (сто вісімдесят вісім тисяч двісті двадцять чотири грн. 20 коп.), в т.ч. ПДВ - 31370,00 грн., згідно складських квитанцій на зерно АФ № 291167 реєстр. № 1277 та АФ № 291166 реєстр. № 1276 від 01.08.2012 року, та аналізних карток № 8 та № 7 від 31.07.2012 року.

- Акт передавання-приймання зерна від 05.09.2012 року, відповідно до п.1 якого покупець приймає у власність на складі колективне підприємство «Білоцерківхлібопродукт», 09100,Київська обл., м. Біла Церква, вул. Офіцерська, 6 код ЄДРПОУ 20608169 зерно пшениці мякої 3 класу врожаю 2012 року (ДСТУ 3768:2010) у кількості 26,866 тонн (двадцять шість тонни вісімсот шістдесят шість кг) по ціні 1800,00 грн.(одна тисяча вісімсот грн.00 коп.), в т.ч. ПДВ - 300,00 (триста грн.00 коп.) за одну тонну, на загальну суму 48358,80 грн. (сорок вісім тисяч триста п'ятдесят вісім гривень 80 коп.), в т.ч. ПДВ - 8059,80 грн., згідно складських квитанцій на зерно АФ № 291411 реєстр. № 1520 від 05.09.2012 року та аналізної картки № 38 від 05.09.2012 року.

Жодних інших доказів передавання-приймання зерна згідно форвардного біржового контракту №641 Ф на закупівлю Аграрним фондом зерна сторонами суду не надано.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань в строк та в обсязі, передбачені контрактом, 18.10.2012 року Аграрний фонд надіслав на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Фастівецьке імені Зеленька» повідомлення-вимогу за вих. №41-03/2844 від 16.10.2012 року (копія даного листа та фіскального чеку про направлення наявні в матеріалах справи).

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надав відповіді на вказану вимогу, викладених в ній вимог, не виконав, що стало підставою для звернення заступника прокурора до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочини можуть бути двосторонніми.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарським судом встановлено, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які мають ознаки договору поставки і регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 статті 693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати..

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Аналогічні положення містять вимоги ст. ст. 525, 526 ЦК України.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Умовами контракту (п. 1.3 та п. 2.1) сторони встановили термін виконання відповідачем зобов'язання щодо поставки товару - до 01 листопада 2012 року.

Факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем-2 щодо поставки товару доведено позивачем належними та допустимими доказами.

Таким чином суд вважає, що в зв'язку з невиконанням продавцем обов'язку щодо передачі товару в строк та в обсязі визначені контрактом, у відповідача виникло грошове зобов'язання перед позивачем-2 щодо повернення коштів на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів на підтвердження виконання ним своїх зобов'язань у повному обсязі та в строк обумовлений контрактом, а також доказів, що підтверджують повернення ним суми попередньої оплати за недопоставлений товар, оцінюючи наявні в матеріалах справи документи, виходячи з вищевикладених обставин справи, господарський суд вважає, що позовна вимога щодо повернення позивачу-2 суми передоплати у розмірі 213 417,00 грн. (450 000,00 грн. авансового платежу - 236 583,00 грн. вартості поставленого товару) є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, заступник прокурора на підставі п. 7.2 та п. 7.5 контракту просить суд стягнути з відповідача штраф в розмірі 20 % від вартості недопоставленого товару, який за його розрахунком складає 132 683,40 грн., та штраф у розмірі 7% від вартості недопоставленого товару за прострочення поставки товару понад 30 днів, який за його розрахунком складає 46 439,19 грн.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч.1 ст.230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст.549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно п.7.2 контракту, за невиконання продавцем умов контракту щодо обсягів поставки ним сплачується штраф у розмірі 20 відсотків вартості недопоставленого товару.

У відповідності до п.7.5 контракту, у разі виконання покупцем пункту 5.1 та невиконання продавцем пункту 2.1 цього контракту з продавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості недоставленого товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків указаної вартості.

З урахуванням викладених положень закону та умов договору суд дійшов висновку про наявність правових підстав до звернення з позовом про стягнення даних господарських санкцій, які за своєю правовою природою є різними видами відповідальності, оскільки повинні застосовуватись за різні правопорушення (невиконання продавцем зобов'язання щодо обсягів поставки та прострочення поставки понад 30 днів).

Перевіривши здійснені позивачем-2 розрахунки зазначених сум штрафів, господарський суд дійшов висновку, що вони відповідають вимогам законодавства та обставинам справи, є арифметично вірними, а тому з відповідача на користь позивача-2 підлягають стягненню 20% штрафу в розмірі 132 683,40 грн. та 7% штрафу в сумі 46 439,19 грн.

Також заступником прокурора заявлено позовну вимогу про стягнення пені в сумі 46 439,19 грн. за період з 01.11.2012 року по 09.01.2013 року, нарахованої на підставі п. 7.5. контракту

Так, сторони п. 7.5 контракту погодили, що у разі невиконання умов щодо строку поставки товару продавець має сплатити покупцю пеню в розмірі 0,1 % вартості недопоставленого товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення.

Дана умова договору відповідає положенням частини 2 статті 231 ГК України, якою встановлено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

З огляду на викладене, суд вважає, що позов про стягнення пені на підставі пункту 7.5. форвардного біржового контракту №641Ф від 11.05.2012 року заявлений правомірно.

Здійснений позивачем-2 розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме, у сумі 46 439,19 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1 277,88 грн., нарахованих на суму попередньої оплати за недопоставлений товар за період з 01.11.2012 року по 09.01.2013 року.

Частиною 3 ст. 693 ЦК України передбачено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки, відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання, а саме повернення суми попередньої оплати, на яку не було поставлено відповідний товар, то відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних, нарахованих за період з 01.11.2012 року по 09.01.2013 року, є правомірною.

З огляду на викладене, перевіривши наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних, господарський суд дійшов висновку, що він відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, є арифметично вірним і складає 1 277,88 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, виходячи з вищевикладених обставин справи, господарський суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, не спростованими відповідачем і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме у сумі 440 256,66 грн., з яких 213 417,00 грн. основного боргу, 132 683,40 грн. штрафу у розмірі 20% вартості недопоставленого товару, 46 439,19 грн. штрафу у розмір 7% вартості недопоставленого товару, 46 439,19 грн. пені та 1 277,88 грн. 3% річних.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються органи прокуратури - при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді.

Згідно приписів ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в доход бюджету.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Фастівецьке імені Зеленька» (08541, Київська область, Фастівський район, с. Фастівець, вул. Тхоржевського, буд 25-А, код ЄДРПОУ 36415548) на користь Державної спеціалізованої бюджетної установи Аграрний фонд (01001, м. Київ, вул. Грінченка, буд.1, код ЄДРПОУ 33642855) 213 417 (двісті тринадцять тисяч чотириста сімнадцять) грн. 00 коп. основного боргу, 132 683 (сто тридцять дві тисячі шістсот вісімдесят три) грн. 40 коп. штрафу у розмірі 20%, 46 439 (сорок шість тисяч чотириста тридцять дев'ять) грн. 19 коп. штрафу у розмірі 7%, 46 439 (сорок шість тисяч чотириста тридцять дев'ять) грн. 19 коп. пені та 1 277 (одну тисячу двісті сімдесят сім) грн. 88 коп. 3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Фастівецьке імені Зеленька» (08541, Київська область, Фастівський район, с. Фастівець, вул. Тхоржевського, буд 25-А, код ЄДРПОУ 36415548) в доход Державного бюджету України 8 805 (вісім тисяч вісімсот п'ять) грн. 13 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В.М. Антонова

Повне рішення складено 22.03.2013 року