Постанова № 30172093, 18.02.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2013 р. 10 год.03 хв.Справа №2а- 4321/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представників позивача Алексеєвої Н.С., Царьова К.О., представника відповідача Імшеницького А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Тайс-Ойл" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій,

встановив:

Приватне підприємство "Тайс-Ойл" (далі - позивач, ПП "Тайс-Ойл") звернулось до суду з позовом про:

- визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у м. Херсоні), які полягають в складанні акту від 18.09.2012р. № 498/22-4 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Тайс-Ойл" щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за березень, квітень 2012 року";

- визнання протиправними дій ДПІ у м. Херсоні при проведення зустрічної звірки ПП "Тайс-Ойл", за результатами якої складений акт від 18.09.2012р. № 498/22-4 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Тайс-Ойл" щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за березень, квітень 2012 року";

- визнання протиправними дій ДПІ у м. Херсоні, щодо визнання нікчемними правочинів, вчинених ПП "Тайс-Ойл" з контрагентами за період березень, квітень 2012 року в акті від 18.09.2012р. № 498/22-4 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Тайс-Ойл" щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за березень, квітень 2012 року".

Позивач у позовній заяві зазначив, що на початку жовтня 2012 року ПП "Тайс-Ойл" стало відомо про наявність акту ДПІ у м. Херсоні від 18.09.2012 № 498/22-4 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Тайс-Ойл" щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за березень, квітень 2012 року". Про проведення зустрічної звірки ПП "Тайс-Ойл" не було повідомлено та примірник вказаного акту не був вручений представнику підприємства або надісланий на адресу підприємств, запитів від податкових органів щодо надання інформації по контрагентам для проведення зустрічної звірки підприємство не отримувало. Позивач звертає увагу суду на те, що у вступній частині акту про неможливість проведення зустрічної звірки зазначено, що головними державними податковими ревізорами-інспекторами, які склали даний акт, здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ПП "Тайс-Ойл" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та покупцями за березень, квітень 2012 року. При цьому не зазначено, які саме заходи були здійснені ДПІ у м. Херсоні для проведення зустрічної звірки, але в акті робиться посилання на висновок ГВПМ ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС від 17.09.2012р. № 4204/07-306 про нереальність здійснення господарських операцій ПП "Тайс-Ойл" за березень, квітень 2012 року, згідно якого ПП "Тайс-Ойл" не знаходиться за податковою адресою (що було встановлено внаслідок виходу співробітників ГВПМ за податковою адресою підприємства) та декларує сумнівний податковий кредит.

На підставі лише вищенаведеної інформації посадові особи ДПІ у м. Херсоні, які начебто проводили зустрічну звірку, роблять висновок, що операції здійснені ПП "Тайс-Ойл" з підприємствами-контрагентами вчинені без мети реального настання правових наслідків. З посиланням на норми Податкового кодексу України, Цивільного Кодексу України та приписи Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1232, ПП "Тайс-Ойл" не погоджується з правомірністю дій ДПІ у м. Херсоні при проведенні зустрічної звірки, складанні акту про неможливість проведення зустрічної звірки та визнанні нікчемними правочинів в такому акті.

В подальшому позивач заявив додаткову вимогу про зобов'язання ДПІ у м. Херсоні відновити у базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" суми податкового кредиту та податкових зобов'язань, які позивач включив до податкових декларацій з ПДВ за березень, квітень 2012 року. Представник позивача зазначив, що дії ДПІ по зміні в електронній базі податкової звітності задекларованих позивачем показників податкового кредиту та податкових зобов'язань є неправомірними, і законодавством не передбачено право ДПІ за результатами перевірок змінювати в електронній базі податкової звітності задекларовані платником податків показники податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ. Представник позивача прибув в судове засідання, просить задовольнити позов.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби проти позову заперечує, посилаючись на наступне. ДПІ у м. Херсоні був направлений на адресу ПП "Тайс-Ойл" запит від 04.09.2012 № 9929/10/22-406 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин з ПП "Салон-Юкрейн" у березні, квітні 2012 року. 10.06.2012 ПП "Тайс-Ойл" було надано до ДПІ у м. Херсоні відповідь на вказаний запит, до якої не були надані документи, що запитувались. У зв'язку з цим заступником керівника податкового органу було прийняте рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Тайс-Ойл", яке було оформлене наказом № 938 від 13.09.2012 року. Податковими ревізорами-інспекторами, на підставі направлень на перевірку від 13.09.2012 року № 1121/22-4, 1122/22-4, було здійснено вихід за податковою адресою позивача (вул. К.Хетагурова, 68, м. Херсон) з метою проведення перевірки. У зв'язку з відсутністю ПП "Тайс-Ойл" за податковою адресою співробітниками ДПІ у м. Херсоні було складено акт від 13.09.2012 року № 834/22-4 про відсутність позивача за податковою адресою. У зв'язку з неможливістю провести позапланову виїзну перевірку на ім'я в.о начальника ДПІ у м. Херсоні було направлено доповідну записку щодо проведення зустрічної звірки ПП "Тайс-Ойл" за наявними документами відповідно до п. 73.5 статті 73 Податкового кодексу України. Постановою КМУ від 27.12.10 №1232 затверджено Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок. ДПІ у м. Херсоні з дотримання вимог вказаного Порядку були здійснені заходи щодо проведення зустрічної звірки позивача, за результатами чого складено акт від 18.09.2012 року № 498/22-4.

Представник відповідача прибув в судове засідання, просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та показання свідка, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Приватне підприємство "Тайс-Ойл" є юридичною особою, платником податків, податкова адреса: вул. К. Хетагурова, 68, м. Херсон, директором та головним бухгалтером підприємства є Царьов Костянтин Олександрович, що підтверджується наданою суду довідкою з ЄДРПОУ та сторонами не заперечується.

Суду наданий акт ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС від 18.09.2012 № 498/22-4, який має назву "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Тайс-Ойл" щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за березень, квітень 2012 року" (далі - акт від 18.09.2012 року). У вступній частині акту зазначено, що головними державними податковими ревізорами-інспекторами, які склали даний акт, згідно із п. 73.5 здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ПП "Тайс-Ойл" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та покупцями за березень, квітень 2012 року. При цьому не зазначено, які саме заходи були здійснені ДПІ у м. Херсоні для проведення зустрічної звірки. В акті вказано, що управлінням податкового контролю отримано від ГВПМ ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС від 17.09.2012 № 4204/07-306 висновок про нереальність здійснення господарських операцій ПП "Тайс-Ойл" за березень, квітень 2012 року. Згідно інформації вказаної у висновку встановлено, що співробітниками ГВПМ ДПІ у м. Херсоні здійснено вихід за податковою адресою СГД та встановлено відсутність ПП "Тайс-Ойл". Також зазначено про те, що ПП "Тайс-Ойл" декларує сумнівний податковий кредит від ПП "Салон-Юкрейн" та від ПП "Гротта", стан платників "9" - направлено повідомлення за формою 18-ОПП. Директор СГД Царьов Костянтин Олександрович є посадовою особою ПП "Салон-Юкрейн", таким чином виникає сумнівність проведених операцій між ПП "Тайс-Ойл" та основним постачальником ПП "Салон-Юкрейн". На момент реєстрації акту СГД має стан платника відмінний від основного, а саме "9" - направлено повідомлення за формою 18-ОПП. Враховуючи викладене, податкова адреса вказана на первинних документах СГД, є недійсною, отже, всі виписані первинні документи заповнені з порушенням чинного законодавства та є недійсними.

ДПІ дійшла до висновку, що оскільки на дату реєстрації акту ПП "Тайс-Ойл" знаходиться у розшуку, здійснені підприємством господарські операції вчинені без мети реального настання правових наслідків, без економічної вигоди, виключно з метою формування додаткового ланцюга проходження ТМЦ та формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності. Єдиною метою проведення документування фактично не здійснених господарських операцій є отримання підприємством податкової вигоди. Наведені обставини свідчать, що за березень, квітень 2012 року господарська діяльність має ознаки нереальності здійснення: відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме: відсутній кваліфікований персонал, незначний штат працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в т.ч. за спеціальною освітою; наявність в штаті тільки керівних посад; відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі: транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів, неможливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо.

Висновок акту перевірки містить наступне:

- в зв'язку з не підтвердженням первинними документами податкового кредиту та податкових зобов'язань за березень, квітень 2012 року, правочини мають ознаки нікчемності, а саме: ч. 1-5, ст.203, ч.1-2 ст.215, ч.1 ст.216, ст.626, 629, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених ПП "Тайс-Ойл" при придбанні товарів у постачальників та подальшої реалізації за березень, квітень 2012 року.

Податкових повідомлень-рішень за наслідками перевірки не приймалось.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по даній адміністративній справі, врегульовано Податковим кодексом України, Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим Постановою КМУ від 27.12.10 №1232.

Так відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового Кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків; зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок передбачає, що зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювались між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Пунктом 2 Порядку визначено, що зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань. За результатами зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається за його адресою рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Матеріали справи свідчать, що зустрічної звірки відповідач не проводив, оскільки в акті відсутнє посилання на данні первинних бухгалтерських або інших документів ПП "Тайс-Ойл", які були використані податковим органом при проведенні зустрічної звірки. Крім того, в самому акті зазначено, що ПП "Тайс-Ойл" не знаходиться за податковою адресою, що унеможливлює проведення зустрічної звірки, а також сам акт називається "Про неможливість проведення зустрічної звірки…".

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового Кодексу України та статті 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» з метою впровадження єдиного порядку та обліку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, оформлення, накопичення та реалізації їх матеріалів органами державної податкової служби наказом ДПА України від 22 квітня 2011 року № 236 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок. Зважаючи на те, що наказ ДПА України від 22.04.11 №236 не зареєстрований Міністерством юстиції України, його приписи суд застосовує, в тій частині, що не суперечать нормативним актам.

Так згідно п.4.4 наказу ДПА України від 22.04.11 №236 у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема, у зв'язку встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою) складається акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.

Зі зразка акту про неможливість проведення зустрічної звірки, який наведений у додатку 3 до Методичних рекомендацій, вбачається, що в даному акті, серед іншого, повинні зазначатись причини неможливості проведення зустрічної звірки, встановлені в ході організації проведення зустрічної звірки, із наведенням реквізитів документів, що підтверджують цей факт (копії яких додаються до актів) та детально перелічуватись заходи вжиті в ході організації проведення зустрічної звірки з метою забезпечення підтвердження господарських відносин.

Як вже зазначалось в акті від 18.09.2012р. № 498/22-4 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Тайс-Ойл" в якості причини неможливості її проведення зазначено відсутність підприємства за податковою адресою, що встановлено внаслідок виходу співробітників ГВПМ ДПІ у м. Херсоні. В підтвердження обґрунтованості складання спірного акту надано суду складений посадовими особами ДПІ у м. Херсоні акт від 13.09.2012р. № 834/22-4 про відсутність ПП "Тайс-Ойл" за місцезнаходженням, з якого вбачається, що за адресою: вул. К. Хетагурова, 68, підприємство не знаходиться. Разом з тим в акті не вказано, що саме знаходиться за юридичною адресою підприємства і за якими ознаками було встановлено факт відсутності підприємства. Також надано копії запитів до позивача про надання документів, які підтверджують відносини з ПП «Салон-Юкрейн», ПП «Грант-Трейд» та ТОВ «Сучасні житлові технології ВІК». З відповіді ПП «Тайс-Ойл» на запит по взаємовідносинам з ПП «Салон-Юкрейн» вбачається, що позивачем були надані до ДПІ у м. Херсоні копії документів на 166 аркушах.

Стосовно запиту щодо взаємовідносин позивача з ПП «Грант-Трейд» та ТОВ «Сучасні житлові технології ВІК», то доказів його надсилання на юридичну адресу позивача або вручення суду не надано.

Директор ПП «Тайс-Ойл» - Царьов Костянтин Олександрович, який прибув в судове засідання, повідомив суду, що підприємство знаходиться за адресою вул. К.Хетагурова, 68, у м. Херсоні - орендує приміщення в ПП «Кристал-П», яке є власником будівель, що знаходяться за даною адресою, на двері офісу розташована табличка з найменуванням підприємства, в офісі постійно перебуває хтось із працівників. Про проведення зустрічної звірки він не був повідомлений, працівники ДПІ за податкової адресою підприємства не з'являлись.

Позивачем суду було надано копію договору оренди від 27.05.2011 року, укладеного між ПП «Кристал-П» (Орендодавець) та ПП «Тайс-Ойл» (Орендар»), копію акта приймання-передачі приміщення, копії платіжних доручень, завірених банком, з призначенням платежу: орендна плата за договором оренди від 27.05.2011 року, а також копію звіту ПП «Тайс-Ойл» за формою № 1-ДФ за 3 квартал 2012 року, згідно якого у цей період на підприємстві працювало у штаті 23 особи.

Судом допитаний в якості свідка директор ПП «Кристал-П» - ОСОБА_4, повноваження якого перевірені судом. Свідок ОСОБА_4 дав показання, що за адресою вул. К.Хетагурова, 68 у м. Херсоні знаходяться будівлі складського комплексу, які належать ПП «Кристал-П» на праві приватної власності, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, копія якого залучена до матеріалів справи. Вказані будівлі використовуються ПП «Кристал-П» для розміщення офісу та складів. Доступ до приміщень у робочий час є вільним, оскільки постійно здійснюється приймання та відвантаження товарів, рухається транспорт. ПП «Тайс-Ойл» орендує в ПП «Кристал-П» приміщення, які використовуються позивачем під офіс та склад.

Посилання відповідача на те, що ПП "Тайс-Ойл" на дату складання акту мав стан "9"- направлено повідомлення за формою №18-ОПП (відсутність за місцезнаходженням), не є причиною неможливості проведення зустрічної звірки, оскільки цей факт не позбавляє податковий орган можливості надіслати відповідні запити платнику податків з вимогою надання документів для проведення зустрічної звірки. Складання податківцями актів про відсутність платника податків за місцезнаходженням саме собою не є підставою для настання негативних наслідків для юридичної особи чи застосування будь-яких санкцій. Відсутність підприємства за юридичною адресою може мати негативні наслідки лише у випадку повернення державному реєстратору листа з повідомленням про необхідність підтвердження підприємством відомостей, що містяться в ЄДР. Відповідно до ч. 7 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридичні особи зобов'язані щороку підтверджувати відомості про себе, що містяться в ЄДР. Якщо юридична особа не зробить цього вчасно, держреєсторатор повинен надіслати їй повідомлення про необхідність підтвердження відомостей, причому надсилається таке повідомлення за адресою, вказаною в ЄДР. Такий ж обов'язок виникає у держреєстратора у разі одержання від органу ДПС повідомлення встановленого зразка (форма №18-ОПП) про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням. На підставі повідомлення за ф. №18-ОПП держреєстратор надсилає листа з вимогою підтвердити відомості, а якщо підприємство зв'язку не знаходить адресата і повертає лист держреєстратору, останній вносить до ЄДР відповідний запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

З боку позивача суду надано довідку з ЄДРЮО та ФОП станом на 26.11.2012 , з якої вбачається, що з 22.07.2011 року місцезнаходженням ПП «Тайс-Ойл» є вул. К.Хетагурова, 68, м. Херсон (запис 3). 18.09.2012 року (дата складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки) державним реєстратором внесено запис 6 - підтвердження відомостей про юридичну особу.

Згідно вказаній довідці з початку реєстрації до 26.11.2012 року відсутні будь-які записи про відсутність ПП "Тайс-Ойл" за юридичною адресою. Статтею 18 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Також суд зазначає, що розгляд справи неодноразово відкладався для надання ДПІ у м. Херсоні можливості довести встановлення факту відсутності позивача за податковою адресою, зокрема, забезпечити в судове засідання явку співробітників ДПІ у м. Херсоні, які здійснювали вихід за місцезнаходженням ПП «Тайс-Ойл» для надання пояснень. Але відповідач не скористався наданою судом можливістю.

Відповідно до ч.1,2 ст. 73 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду правомірність своїх дій при складанні акту про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Тайс-Ойл».

На підставі викладеного, суд вважає запис в оспорюваному акті про те, що позивач відсутній за юридичною адресою, припущенням податкової інспекції, а не достовірно встановленим фактом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не вчинив передбачені законом дії, а саме, не прийняв ніякого рішення, при цьому використовуючи висновки акта перевірки. Відсутність податкового повідомлення рішення у спірних правовідносинах не є свідченням того, що за наслідками перевірки задекларовані платником податків зобов'язання з податків і зборів були залишені без змін.

Судом було витребувано від відповідача відомості з бази «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» по приватному підприємству «Тайс-Ойл» (код ЄДРПОУ 37632149) за період березень-квітень 2012 року.

Як вбачається з наданої ДПІ ум. Херсоні інформації, на підставі акту від 18.09.2012 року податковою інспекцією були внесені зміни до бази даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" і зменшений податковий кредит та податкові зобов'язання за березень-квітень 2012 року до "0" грн. з усіма контрагентами.

Відповідачем не спростовано твердження ПП «Тайс-Ойл», що вказані зміни були здійснені саме у зв'язку з наявністю акту 18.09.2012 року

Відповідно п.п. 4.33 ст. 4 ПК України податкове законодавство ґрунтується на принципі невідворотності настання відповідальності у разі порушення податкового законодавства. Тобто, будь-яка особа (платник податку, податковий агент, їх посадові особи, посадові особи органів державної податкової служби, митних органів), що здійснила податкове правопорушення, буде притягнута до юридичної відповідальності.

Таким чином, встановлення відповідачем у справи порушення податкового законодавства та передбаченої законом можливості податкового органу нарахувати податкові зобов'язання відповідачу на протязі не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації за відсутності податкового повідомлення рішення, позбавляє особу можливості прогнозувати свою поведінку та передбачати її наслідки. А отже, порушується принцип правової визначеності, який імплікований Європейською конвенцією з прав людини Конвенцією і який становить один із основних елементів верховенства права, а відтак підлягає захисту у порядку адміністративного судочинства.

Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на захист своїх прав і свобод у суді, а також на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Стаття 55 Конституції України не визначає, які саме рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади і місцевого самоврядування можуть бути оскаржені, а тому встановлює принцип, відповідно до якого в суді можуть бути оскаржені будь які рішення, дії або бездіяльність. Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено, або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інше ущемлення прав та свобод (п.1 резолютивної частини Рішення Конституційного суду України від 25 грудня 1997 року).

За правилами статті 2, пункту 1 частини 1 статті 17 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод. Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. Викладені в акті висновки можуть вплинути на інтереси позивача, його права та обов'язки на майбутнє, оскільки висновки відповідача про визнання угод нікчемними може призвести до невиконання контрагентами позивача своїх зобов'язань по укладеним з позивачем договорам, що в свою чергу може призвести до неможливості позивачу провести розрахунки з постачальниками, виплатити заробітну плату, сплатити податки, збори, обов'язкові платежі і таке інше. В даному випадку позивачем оскаржуються саме дії суб'єкта владних повноважень і даний спір відноситься до юрисдикції адміністративних судів.

Суд звертає увагу, що в акті від 18.09.2012 не міститься будь-якого документального обгрунтування стосовно фінансово-господарських взаємовідносин позивача з контрагентами, які мали місце в березні-квітні 2012 року. Висновки перевірки ґрунтуються лише на припущеннях, без дослідження документів первинного бухгалтерського та податкового обліку. Недійсність правочинів між позивачем та його контрагентами не встановлена в судовому порядку.

Згідно з п. 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до пункту 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до частин 1, 5статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Згідно частин 2, 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно статті 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

За таким, викладені відповідачем в акті висновки про визнання нікчемними всіх укладених угод позивачем з контрагентами постачальниками та покупцями - не відповідають вимогам статей 215, 216 ЦК України. Проаналізувавши зміст акта перевірки, суд встановив, що висновки про нікчемність операцій відповідача є необґрунтованим, оскільки ним не наведено жодної підстави та не надано належних доказів вважати укладені позивачем угоди - нікчемними правочинами. Посилання відповідача на частини 1, 5 статтю 203, статтю215, частину 1 статті 216 ЦК України є безпідставними, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

При розгляді справи, судом встановлено, що не тільки висновки акту не відповідають вимогам чиного законодавства, а також і сам акт, так і викладені в ньому висновки, які ґрунтуються на припущеннях, без зазначення будь-яких первинних документів та без системного викладення порушень вимог чинного податкового законодавства.

До того ж відповідно до зразка акту про неможливість проведення зустрічної звірки, який наведений у додатку 3 до Методичних рекомендацій, такий акт не передбачає в собі наявність будь-яких висновків, а лише фіксує факт неможливості проведення зустрічної звірки.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що дії відповідача при складанні акта перевірки на відповідають вимогам законодавства.

З приводу позовних вимог позивача щодо зобов'язання вчинити певні дії, а саме: відновити у базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" податковий кредит та податкові зобов'язання, суд зазначає наступне. За чинним законодавством одним із способів захисту порушеного права є зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії. Отже зазначені позовні вимоги позивача як спосіб захисту прямо передбачені чинним законодавством України, зокрема приписами п.2 ч.2 ст.162, п.2 ч.4 ст.105 КАС України, а отже підлягають розгляду адміністративним судом. Окрім того, відповідно до ч.74.1 ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань (ч.74.2.ст.74).

Податкова інформація є різновидом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби ( п.62.1.2 ПК України), який, у свою чергу, є способом здійснення податкового контролю. Відповідно до ч. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

"Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" як спосіб податкового контролю, що введена в дію ДПА України з метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої платниками податків податкової звітності з ПДВ, тобто податкових декларації з податку на додану вартість з додатками №5. Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Водночас, обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності, а показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в Базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ із додатком №5, і повинні їм відповідати.

Відповідно до ст.74 ПК України податкова інформація є власністю держави і може використовуватись лише для визначених Податковим кодексом цілей. Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби створюються відповідні інформаційні бази, перелік яких визначається Державною податковою адміністрацією України. Персональна інформація про платників податків, яка знаходиться в інформаційних базах даних контролюючих органів, не може бути розголошена. Порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про інформацію несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, як: необґрунтована відмова від надання відповідної інформації; надання інформації, що не відповідає дійсності; поширення відомостей, що не відповідають дійсності. Викладене свідчить, що "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" є одним із різновидів податкового контролю, а відтак, ураховуючи приписи Закону України "Про інформацію", вказана офіційна інформація державних органів повинна відповідати дійсності.

Виходячи із змісту положень п. 1.1 Методичних рекомендацій, інформація, викладена в базі "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" може бути використана при перевірці ДПІ контрагента постачальника платника податку.

ПДВ за своєю економічною суттю відноситься до непрямих податків, тобто його сума включається у вартість товарів, що поставляються продавцем. Одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін такої операції, які є платниками ПДВ, - у продавця - податкові зобов'язання, у покупця - податковий кредит. Тобто, якщо у продавця товару податкові зобов'язання рівні нулю, то і покупця товару податковий кредит більший бути не може. За таких обставин, у разі зміни в базі "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" податкового зобов'язання з ПДВ у платника податку, автоматично виникає питання щодо зміни податкового кредиту і у контрагента - постачальника.

Самостійна зміна ДПІ в базі "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), буде порушувати його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності. Така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності тощо.

Як вже зазначалось, на підставі акту від 18.09.2012 року ДПІ у м. Херсоні самостійно внесла зміни до електронної бази даних податкової звітності позивача, а саме до бази даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", в якій були зменшені до 0 грн. задекларовані позивачем показники податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість у березні, квітні 2012 року.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що позовні вимоги до суб'єкта владних повноважень з приводу вчинення дій щодо відновлення у вказаній базі інформації, яка відповідає дійсності (дії податкового органу по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України») є обґрунтованими, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку. Самостійна зміна відповідачем в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), порушує його права та інтереси.

Такі дії відповідача є неправомірними, суд зобов'язує ДПІ у м. Херсоні відновити у базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які позивач задекларував у березні, квітні 2012 року.

Стосовно вимоги позивача щодо визнання протиправними дій ДПІ у м. Херсоні при проведення зустрічної звірки, то суд відмовляє у задоволенні даної вимоги, оскільки така звірка не проводилась, що було встановлено в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Задовольнити позов приватного підприємства "Тайс-Ойл" частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, які полягають

- у складанні акту від 18.09.12 № 498/22-4 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Тайс-Ойл" щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за березень, квітень 2012 року",

- у визнанні нікчемними правочинів, вчинених ПП "Тайс-Ойл" з контрагентами за період березень, квітень 2012 року,

- у внесенні змін до електронної бази даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" в показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані ПП "Тайс-Ойл" в березні-квітні 2012 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Херсоні відновити у базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" суми податкового кредиту та податкових зобов'язань, які позивач задекларував в податкових деклараціях з ПДВ за березень, квітень 2012 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 11 березня 2013 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8