Ухвала суду № 30169840, 21.03.2013, Апеляційний суд Харківської області

Провадження № 22ц/790/2195/13 Головуючий 1 інст. - Каращук Т.О.

Справа № 2025/3877/2012 Доповідач - Макаров Г.О.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Макарова Г.О.,

суддів: Шаповал Н.М.,

Кіся П.В.,

при секретарі - Шабас О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідача «СУПІНА АГРО» - Журавель Яни Анатоліївни на заочне рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15 листопада 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СУПІНА АГРО» третя особа - ОСОБА_4 про визнання договору оренди землі таким, що припинив дію,

встановила:

Позивач звернувся до суду 03 липня 2012 року з позовом до відповідача про визнання договору оренди землі таким, що припинив свою дію у зв'язку із закінченням терміну дії та просить суд визнати договір оренди земельної ділянки № 440 від 01.01.2007 року укладений між сторонами, який зареєстровано у Лозівському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії центру ДЗК 10.09.2007 року за № 040767700113 таким, що припинив свою дію, у зв'язку із закінченням терміні дії. Зобов'язати відповідача передати земельну ділянку позивачу за актом прийому-передачі. Стягнути з відповідача судовий збір.

В судове засідання позивач ОСОБА_3 не з'явилась, однак в матеріалах справи наявна заява, в якій прохала суд слухати справу за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягала, та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач товариство з обмеженою відповідальністю "Супіна Агро" не забезпечили явку свого представника у жодне судове засідання, судові засідання неодноразово відкладались за їх заявами.

Третя особа - ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суду не повідомив.

Заочним рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15 листопада 2012 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.

Зобов'язано ТОВ "Супіна Агро" передати земельну ділянку ОСОБА_3, за актом прийому - передачі від 01 січня 2007 року, за договором оренди земельної ділянки № 465 від 13.09.2007 року укладеним між сторонами, який зареєстровано у Лозівському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії центру ДЗК 10.09.2007 року за № 040767700113.

Стягнуто з ТОВ "Супіна Агро" на користь ОСОБА_3, сплачений судовий збір в розмірі 109 грн.40 коп.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «СУПІНА АГРО» - Журавель Я.А. просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Статтями 10, 57, 60, 179 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Для встановлення у судовому засіданні фактів, зазначених у частині першій цієї статті, досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.

Відповідно до ст.ст. 13,15,18, 31, 34 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог.

Згідно п.22-3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", зазначено, що право користування чужою земельною ділянкою як для сільськогосподарських потреб, так і для забудови . Зазначене право припиняється у разі спливу строку, на який надано право користування.

Пунктами 1.9.2, 7.3 Договору передбачено, що його дія припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Пунктом 9.3 Договору (а.с.№10-13), зазначено, що його дія припиняється шляхом його розірвання за взаємною здою сторін, рішенням суду, а також з інших підстав, визначених законом. Після закінчення строку оренди, Орендар повинен повернути земельну ділянку Орендодавцю у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому одержав її в оренду.

Рішення суду першої інстанції обґрунтоване встановленням таких фактів та відповідних їм правовідносин.

Після отримання позивачем копії Договору, було виявлено не відповідність умов, які було зазначено у Договорі, який позивач підписувала. а саме: у п. 3.1 замість 5 (п'ять років), зазначено 25 (двадцять п'ять) років (а.с.№9-12).

Зважаючи, що з боку відповідача було порушено права та законні інтереси позивача, вона підписала колективне звернення до Лозівського MB ГУМВС України у Харківській області для відповідного реагування та поновлення її прав як власника земельної ділянки. Наслідком цього звернення стало порушення кримінальної справи.

21.07.2008 року постановою старшого слідчого СВ ГУМВС України в Харківській області, майора міліції Ребенко С.Н., була припинена кримінальна справа за ознаками складу злочину передбаченого ст. 358 ч. 1 КК України, на підставі ст.ст. 6 п. 2 КПК України, в зв'язку з відсутністю складу злочину (а.с.№21-25).

Відповідно до даної постанови, посадовими особами відповідача, а саме: генеральним директором ОСОБА_4, визнано, що при проведенні роздрукування перших листів договору було допущено помилку пов'язану з визначеним терміном строку оренди землі замість 5 років, вказано 25 років, яку було виправлено шляхом укладання сторонами у березні додаткових угод до договорів оренди.

Згодом, між позивачем та відповідачем було досягнуто згоди щодо договору оренди земельної ділянки, що відображено шляхом підписання додаткової угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки № б/н від 12 березня 2008 року (а.с.№14). Згідно умов Угоди, сторони дійшли за взаємною згодою розірвати договір оренди землі з 31 грудня 2011 року.

З метою самостійного здійснення державної реєстрації Угоди, позивачем до міськрайонного управління Держкомзему у м. Лозова і Лозівському районі Харківської області було подано заяву про проведення реєстрації угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки. Листом від 04.10.2011 р. позивачу було повернуто документи та повідомлено про не можливість зареєструвати дану Угоду в зв'язку з відсутністю другого примірника Договору про оренду земельної ділянки, який в свою чергу знаходиться у відповідача (а.с.№18).

Таким чином, суд не знайшов обґрунтованих доводів щодо вимоги позивача визнати договір оренди земельної ділянки таким, що припинив свою дію, у зв'язку із закінченням терміну дії, оскільки самим позивачем надано обґрунтовані доводи та докази в матеріалах справи, які свідчать про закінчення терміну дії договору.

Враховуючи вищезазначене, а також те. що вище наведена обставина визнана посадовими особами відповідача, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача в частині, яка стосується зобов'язання відповідача передати земельну ділянку ОСОБА_3 за актом прийому - передачі, з наступних підстав.

Суд вважав, що договір оренди земельної ділянки між ГОВ "Супіна Агро" та ОСОБА_3 на даний час є таким, що припинив свою дію. Тому подальше використання земельної ділянки відповідачем порушують законні права позивача як власника, та такі, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і є по своїй суті противоправними.

Таким чином, оцінюючи всі докази по справі, суд вважав, що позовні вимоги позивача ОСОБА_3 знайшли своє підтвердження в судовому засіданні у частині повернення їй земельної ділянки за актом прийому-передачі, і в цій частині підлягають задоволенню.

Такий висновок є обґрунтованим, оскільки суд дійшов його на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, та наявних в ній доказів, яким дана відповідна оцінка. Правильно встановивши юридичну природу виниклих правовідносин, суд застосував закон, який їх регулює.

Доводи викладені в апеляційній скарзі були предметом судової перевірки та не дістали об'єктивного підтвердження.

Наведені у рішенні мотиви визнання цих доводів безпідставними, судова колегія вважає обґрунтованими, такими що відповідають матеріалам справи.

Оскільки судове рішення ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення відносно скасування чи зміни оскаржуємого судового рішення і висновків суду першої інстанції не спростовують, в її задоволенні належить відмовити на підставі ст.308 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 308, 313-315, 317, 319, 321, 322, 324, 325 ЦПК України, судова колегія,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідача «СУПІНА АГРО» - Журавель Яни Анатоліївни відхилити.

Заочне рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді: