Ухвала суду № 30167070, 25.03.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/4577/13-к Провадження №11-сс/773/39/13 Головуючий у 1 інстанції:Борнос А.В. Категорія:запобіжний захід Доповідач: Опейда В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2013 року м. Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

Головуючого Опейди В.О.,

суддів Пазюка О.С., Клока О.М.,

при секретарі Білоусі І.Л.,

з участю прокурора Лисюка В.В.,

захисника - ОСОБА_1,

підозрюваного - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора прокуратури Волинської області та підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 14 березня 2013 року про часткове задоволення клопотання старшого слідчого СВ прокуратури Волинської області Матюка А.М. та застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваного

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Камінь-Каширський Волинської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, зареєстрованого у АДРЕСА_1, проживаючого у АДРЕСА_2, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 14 березня 2013 року клопотання старшого слідчого СВ прокуратури Волинської області про застосування щодо ОСОБА_2, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволено частково та обрано запобіжний захід у виді застави в розмірі 30000 (тридцяти тисяч) грн. з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурором та слідчим не доведено про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні. Крім того, не наведено достатніх підстав того, що ОСОБА_2 в подальшому може впливати на свідків, в тому числі на службових осіб ВПМ Луцької ОДПІ та чинити тиск на підприємців, а перебуваючи на волі зможе ухилятися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини у справі та спотворювати докази щодо доведення його вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, оскільки на момент розгляду клопотання ОСОБА_2 відсторонений від займаної посади. Враховуючи вік та стан здоров'я підозрюваного, наявність постійного місця реєстрації та проживання, позитивну характеристику як по місцю реєстрації, так і по місцю роботи, а також обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя прийшов до висновку про можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а саме - застави та покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

В апеляційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вважає зазначену ухвалу слідчого судді незаконною та такою, що підлягає скасування у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Зазначає, що слідчий суддя не зазначив з яких підстав він не взяв до уваги доводи слідчого щодо наявності обґрунтованого ризику уникнення підозрюваного від досудового слідства та перешкоджання ним встановленню істини у справі. Суд врахував лише те, що підозрюваний відсторонений від посади на момент розгляду клопотання, має постійне місце проживання та зобов'язався з'являтися до слідчого, але не взяв до уваги, що підозрюваний перебуває в дружніх стосунках із своїми колегами по роботі і відповідно існує ризик вчинення ними дій щодо уникнення ОСОБА_2 відповідальності за вчинений злочин. Крім того, обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, надасть йому можливість спілкуватися з іншими співробітниками, а також суб'єктами господарювання, і як наслідок впливати на свідків. Вказує, що слідчим при розгляді клопотання було надано достатньо даних, які вказують на те, що ОСОБА_2, перебуваючи на волі, може перешкоджати встановленню об'єктивної істини у справі та ухилятися від слідства і суду, а інші запобіжні заходи не забезпечать виконання ним процесуальних обов'язків і належної поведінки. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову.

В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_2 вважає ухвалу слідчого судді незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Вказує, що визначаючи розмір застави слідчий суддя в порушення вимог ч.4 ст.177 КПК не врахував його сімейний стан та те, що відсторонення його від займаної посади поставило його сім'ю у скрутне матеріальне становище. Крім того, в ухвалі не наведено даних про те, що менший розмір застави не зможе забезпечити виконання ним обов'язків, які покладаються відповідно до вимог ст.194 КПК України. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановивши нову ухвалу, якою встановити заставу у розмірі двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційних скарг, прокурора, який апеляцію підтримав з викладених в ній підстав, а апеляцію підозрюваного заперечив, підозрюваного ОСОБА_2 та його захисника, які апеляцію підозрюваного підтримали, а в подальшому ОСОБА_2 змінив апеляційні вимоги і просив застосувати запобіжний захід щодо нього у виді особистого зобов'язання, а апеляційну скаргу прокурора заперечили, перевіривши матеріали справи за доводами апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги до задоволення не підлягають з наступних підстав.

Так, згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 11 березня 2013 року о 12 год. 42 хв. ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу прокурором та слідчим доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення.

Відмовляючи у клопотанні старшого слідчого СВ прокуратури Волинської області Матюка А.М. про обрання щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вірно, з урахуванням мети та підстав застосування запобіжного заходу у відповідності до вимог ст. 177 КПК України, обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а також з дотриманням вимог ст. 196 КПК України ухвалив про часткове задоволення клопотання та обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді застави з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК.

Вагомих підстав для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в апеляційній скарзі не наведено, а тому слідчим суддею суду першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок про те, що прокурор та слідчий в судовому засіданні не довели про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.

Крім того, будь-які дані, які б свідчили про намагання ОСОБА_2 здійснити вплив на співробітників, свідків та інших учасників розслідування даної справи відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає цілком обґрунтованим застосування до ОСОБА_2 саме такого запобіжного заходу, як застава, який зможе забезпечити виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, оскільки підозрюваний раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, одружений, характеризується за місцем проживання та роботи виключно з позитивної сторони.

Що стосується доводів підозрюваного про необґрунтованість розміру застави, а також застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, то слід вважати їх безпідставними, оскільки визначаючи заставу у 30 000 гривень, слідчий суддя, як вбачається з його ухвали, керувався положеннями ч.5 ст. 182 КПК України. Застосування ж більш м'якого запобіжного заходу з врахуванням встановлених обставин є недоцільним.

Законних підстав для скасування ухвали слідчого судді і постановлення нової ухвали по викладених в апеляційних скаргах доводах прокурора та підозрюваного, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляції прокурора та підозрюваного ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 14 березня 2013 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.

Ухвала остаточна і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: