Ухвала суду № 30161318, 18.09.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2012 р.справа № 2а-0870/480/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Шкуропадська В. М.

за участю представників:

позивача: - Сиволап О.Д. дов від 18.09.2012

відповідача: - Чернікова В.П. дов від 06.04.2012

Касьян Ю.В. дов від 21.05.2012

Андросович Г.Є. дов від 11.04.2012

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БОСАЛ-ЗАЗ»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року

у справі № 2а-0870/480/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БОСАЛ-ЗАЗ»

до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и л а :

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БОСАЛ-ЗАЗ»звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя, в якому просило визнати протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя № 0000432302/0 від 30.12.10, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 2443212,00 грн., заявлену за серпень, лютий 2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії підприємства по відображенню в декларації за серпень 2010 року частини від'ємного значення, яка фактично сплачена отримувачем товарів в розмірі 2730013,00 грн., є правомірним. На виконання рішення загальних зборів та зобов'язань по збільшенню статутного капіталу учасником товариства було передано у власність позивачу в якості майнового вкладу обладнання та оснастку вартістю 16445598,00 грн., у тому числі ПДВ 2740933,00 грн.. який відповідно до вимог чинного законодавства правомірно включени до складу податкового кредиту.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу (а.с.126), в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову суду від та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечують.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 30.12.2010 відповідачем - Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000432302/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 2443212,00 грн.

Означене податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами проведеної відповідачем позапланової виїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "БОСАЛ-ЗАЗ" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з ПДВ, зокрема, за серпень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в липні 2010 року (акт перевірки від 17.12.2010 №4491/2302/33985999).

Відповідно до висновків акту перевірки та відповіді ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя на заперечення позивача до акту перевірки від 17.12.2010 №4491/2302/33985999, позивачем порушено пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та пп. 5.12.2 п.5.12 ст.5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 №166, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ: за лютий 2010 року на 122,00 грн.; за серпень 2010 року на 2443091,00 грн.

До такого висновку відповідач дійшов, виходячи з наведених обставин.

В податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року позивачем заявлена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, на рахунок платника у банку, в розмірі 2730013,00 грн.

Згідно з даними податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року та додатку 3 до декларації «Розрахунок суми бюджетного відшкодування»позивачем визначено залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (рядок 24 декларації за серпень 2010 року) в розмірі 2730013,00 грн.

Частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), за розрахунком позивача складає 2730013,00 грн. (рядок 2 додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування»до декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року).

Сума 2730013,00 грн. визначена за рахунок сум податку на додану вартість, сплаченого митним органам у розмірі 223873,04 грн., сум податку на додану вартість, сплаченого іншим постачальникам у розмірі 63049,79 грн., а також сум податку на додану вартість по внеску ЗАТ «ЗАЗ» до статутного фонду ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ»обладнання та оснастки у розмірі 2740933,00 грн.

Посилаючись на приписи п.1.15, пп.1.28.2 п.1.28 ст.1 Закону України "Про оприбуткування прибутку підприємств", відповідач зазначив, що основні фонди, отримані як внесок до статутного фонду, вважаються придбаними в обмін на корпоративні права їх отримувача, тобто ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ»- емітент корпоративних прав при отриманні від засновника основних фондів в якості внеску до статутного фонду не розраховується за них коштами, що відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»позбавляє позивача права включати податок на додану вартість у складі вартості цих основних фондів до суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що під час проведення господарської операції по внесенню майна до статутного фонду ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ»від ЗАТ ІІ «ЗАЗ»об'єкт оподаткування з податку на додану вартість не виникає, оскільки оплата грошових коштів від ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ»на користь ЗАТ ІІ «ЗАЗ»не проводилась та не проводилась поставка товару від ЗАТ ІІ «ЗАЗ»для ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ», а тому у позивача не виникає податковий кредит.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що чинним законодавством не встановлений порядок оподаткування ПДВ операцій по внесенню майна до статутного фонду підприємств, оскільки під час внесення такого майна підприємство не несе витрат у зв'язку із виробництвом таких господарських операцій. Під час проведення операції отримання від ЗАТ ІІ «ЗАЗ»майна до статутного фонду позивачем не понесені витрати, пов'язані із отриманням цього майна. Оподаткування податком на додану вартість господарської операції внесення до статутного фонду ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ»майна і віднесення до складу податкового кредиту ПДВ по таким операціям є порушенням приписів Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки такі операції не є об'єктом оподаткування, у розумінні приписів цього Закону, а позивач не поніс жодних витрат у зв'язку із проведенням таких операцій.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком відповідача про завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування за рахунок суми податку на додану вартість по внеску ЗАТ «ЗАЗ»до статутного фонду ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ»обладнання та оснастки.

Порушень з боку позивача щодо формування податкового кредиту у липні 2010 року відповідачем під час перевірки не виявлено

Спір між сторонами виник з приводу застосування положень Закону України «Про податок на додану вартість», якими врегульований порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) (п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "БОСАЛ-ЗАЗ" зареєстровано виконавчим комітетом Запорізької міської ради 28.12.2005.

Загальними зборами учасників ТОВ "БОСАЛ-ЗАЗ" 25.03.2010 (протокол №6) прийнято рішення про збільшення статутного фонду товариства до 40598951 грн., затверджено перелік майна, яке вноситься учасниками товариства в якості вкладу до Статутного капіталу.

26.03.2010 державним реєстратором виконавчого комітету Запорізької міської ради затверджено зміни до статуту ТОВ "БОСАЛ-ЗАЗ", згідно з якими вклад ЗАТ ІІ "ЗАЗ" складає 49% Статутного фонду товариства. В додатку № 4 до Статуту визначено майно ЗАТ ІІ "ЗАЗ", що передається до Статутного капіталу товариства, на загальну суму 17378312,00 грн.

02.07.2010 між ЗАТ ІІ "ЗАЗ" та ТОВ "БОСАЛ-ЗАЗ" складений акт № 1 приймання-передачі майнового внеску до статутного фонду ТОВ "БОСАЛ-ЗАЗ", відповідно до якому до статутного капіталу ТОВ "БОСАЛ-ЗАЗ" передано обладнання та устаткування загальною вартістю 16445598,00 грн. з урахуванням ПДВ.

02.07.2010 ТОВ "БОСАЛ-ЗАЗ" виписані податкові накладні від №600004770 на суму ПДВ 2740293,17 грн., від 02.07.2010 №600004769 на суму ПДВ 639,83 грн.

Виходячи з п.1.28 ст.1 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств»внесення ЗАТ ІІ "ЗАЗ" майна на загальну суму 16445598,00 грн., в т.ч. ПДВ -2740933,00 грн. до статутного капіталу ТОВ "БОСАЛ-ЗАЗ" в обмін на корпоративні права, емітовані ТОВ "БОСАЛ-ЗАЗ", є прямою інвестицією.

Відповідно до п.1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Не належать до продажу операції з передачі товарів в межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності на такі товари іншій особі.

В розумінні наведеної норми для цілей оподаткування основним критерієм для віднесення цієї чи іншої операції до продажу є передача права власності на товар. Тобто будь-яка операція, яка передбачає передачу права власності, незалежно від змісту господарського зобов'язання та виду компенсації, вважається продажем.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про господарські товариства»товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Таким чином, пряма інвестиція, яка полягає у передачі майна у власність іншого суб'єкта господарювання в обмін на корпоративні права такого суб'єкта, є продажем відповідно до пункту 1.4 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість».

Порядок визначення платником податку складу податкового кредиту встановлений п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За правилами пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з приписів п.7.4 ст.7, а також ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», якою визначаються об'єкт оподаткування та операції, що не є об'єктом оподаткування, колегія суддів вважає відсутньою на законодавчому рівні заборону щодо віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по операціям з отримання в якості внеску до статутного фонду основних фондів від ЗАТ ІІ "ЗАЗ".

Разом з тим, відповідно до положень п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»віднесення до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість та від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду не достатньо для визначення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

За визначенням в п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

За правилами пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 вказаного Закону бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином, необхідною умовою для отримання бюджетного відшкодування є фактична сплата платником податку сум податку на додану вартість в складі вартості придбаного таким платником товару.

В даному випадку позивач, як емітент корпоративних прав, при отриманні від учасника товариства основних фондів в якості внеску до статутного фонду не розрахувався за них грошовими коштами, а прийняв їх в обмін на корпоративні права, у зв'язку з чим безпідставно включив суму податку на додану вартість з вартості цих основних фондів до суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновок відповідача щодо завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2010 року на суму 2506140,00 грн. зроблений правильно.

Передбачені ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачаються, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БОСАЛ-ЗАЗ» залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.03.2011 у справі № 2а-0870/480/11 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко