Ухвала суду № 30157988, 20.03.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2013 р.

Справа № 2-а-6904/11/1470

Категорія: 8.2.6

Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого – судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ПАТ по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом ПАТ по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" до СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Миколаєві про скасування податкових вимог від 15.07.11 р. № 23, № 24,

В С Т А Н О В И В :

19 вересня 2011 року ПАТ по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" звернулося до суду з позовом про скасування податкових вимог № 23, № 24 від 15.07.2011 р. (а.с. 3-6).

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилався на те, що він з 2007 р. є консолідованим платником податку на прибуток та зареєстрований, як платник податків у СДПІ. При консолідованій сплаті податку на прибуток обов’язок по нарахуванню і сплаті податку на прибуток за філії покладається на головний офіс. Відповідач в порушення п.152.4 ст.152 ПК України, п.4.6 «Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків», затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 р № 1037 направив податкові вимоги № 23, 24 на адресу Управління експлуатації газового господарства м. Миколаєва та Управління реалізації скрапленого газу ПАТ «Миколаївагаз», які є відокремленими підрозділами ПАТ «Миколаївгаз», а повинен був податкові вимоги надіслати на адресу ПАТ «Миколаївгаз».

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2011 року у задоволенні позову було відмовлено (а.с. 56-58).

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням ПАТ по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з’ясування обставин справи, просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2011 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В зв’язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, справа розглянута в порядку письмового провадження згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

Позивачем подав до органів державної податкової служби 10.05.2011 р. електрону форму декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 року на загальну суму 27631686 грн.

Згідно уточнюючого розрахунку, поданого 30.06.2011 року, податкові зобов'язання по сплаті податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011р. були відкореговані на 6 252 411,00грн. Сума податку на прибуток з урахуванням переплати станом на 01.01.11р. (2247112,00грн.) склала 19 132 163,00грн.

Відповідач на адресу структурного підрозділу позивача –Управління експлуатації газового господарства м. Миколаєва надіслав податкову вимогу від 15.07.11р. № 24 про наявність податкового боргу в сумі 9 229 334,98 грн. та на адресу Управління реалізації скрапленого газу ПАТ «Миколаївгаз» податкову вимогу № 23 від 15.07.2011 р. на суму 83208,50 грн.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до п.15.1. ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи, юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з п.63.3. ст.63 ПК України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в органах державної податкової служби за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб.

Відповідно до п.3.9. розділу 3 Наказу Державної податкової адміністрації від 22.12.10р. №979 "Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів та визнання такими, що втратили чинність, наказів Державної податкової адміністрації України" з моменту взяття на облік згідно з цим Порядком юридичні особи - резиденти, їх відокремлені підрозділи вважаються зареєстрованими як платники податку на прибуток.

Після взяття платника податків на облік за основним місцем обліку орган державної податкової служби формує довідку про взяття на облік платника податків за ф.№4-ОПП.

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз" зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 27.01.95р. за №15221050020001230, включене до ЄДРПОУ за кодом 05410263 та перебуває на податковому обліку в СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві.

Суд першої інстанції правильно виходив з того, що структурні підрозділи ПАТ “Миколаївгаз” - Управління експлуатації газового господарства м.Миколаєва та Управління реалізації скрапленого газу ПАТ «Миколаївгаз» перебувають на податковому обліку в СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (а.с. 15-24).

Таким чином, висновок суду п5ршої інстанції про те, що головне підприємство - ПАТ "Миколаївгаз" і його структурні підрозділи Управління експлуатації газового господарства м.Миколаєва та Управління реалізації скрапленого газу ПАТ «Миколаївгаз» є платниками податків відповідно до вимог Податкового кодексу України є вірним.

Відповідно до ст.16 Податкового кодексу України обов'язками платників податків, зокрема, є надання до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством декларацій, звітності та ін. (підпункт 16.1.3) та сплата податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених ПКУ (16.1.4).

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПКУ податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

Відокремлені підрозділи подають податковому органу за своїм місцезнаходженням розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку, форма якого встановлюється центральним органом державної податкової служби України, виходячи з положень цього пункту.

Судом першої інстанції враховано, що позивачем було подано до СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві декларацію з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011р. В гр.12 "Донарахована сума податку" визначена сума податкового зобов'язання, яке виникло у ПАТ "Миколаївгаз" за звітний період – 27 631 686 гривень.

Поряд з цим, враховуючи, що позивачем обрано порядок консолідованої сплати податку на прибуток, в графі 13 даної декларації ПАТ "Миколаївгаз" зменшено нараховані суми податку на 26 298 317грн. та віднесено їх до графи 13.4 додатку К6, як суму податку, нараховану платником за місцезнаходженням його філій.

Відповідно п.152.4 Податкового Кодексу України платник податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього розділу та зменшений на суму податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням відокремлених підрозділів. Сума податку на прибуток відокремлених підрозділів за відповідний звітний (податковий) період визначається розрахунково, виходячи із загальної суми податку, нарахованого платником податку, розподіленого пропорційно питомій вазі суми витрат відокремлених підрозділів такого платника податку в загальній сумі витрат цього платника податку.

Судом вірно встановлено, що податкові зобов'язання розподілені між структурними підрозділами, які стоять на обліку в податкових інспекціях за місцем їх розташування, пропорційно питомій вазі їх витрат в загальній сумі витрат ПАТ "Миколаївгаз" та визначені в додатку К6 до податкової декларації з податку на прибуток ПАТ "Миколаївгаз" за І кв.2011 р.

Відповідно до п.59.1 Податкового кодексу України у разі коли платник податку не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надіслання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.59.4 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових декларацій у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надіслання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до Розділу 3 Наказу ДПА України від 24.12.10 року №1037 “Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків” податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних облікової інформації системи органів державної податкової служби.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки відокремлені підрозділи позивача – Управління експлуатації газового господарства м. Миколаєва та Управління реалізації скрапленого газу ПАТ «Миколаївгаз» перебувають на податковому обліку в СДПІ як платники податку на прибуток.

Отже податкові вимоги були сформовані та надіслані саме до Управління експлуатації газового господарства м. Миколаєва та Управління реалізації скрапленого газу ПАТ «Миколаївгаз» правомірно.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга ПАТ по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ПАТ по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" – залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2011 року – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов