Постанова № 30157438, 20.03.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ірметова О.В.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2013 року справа №2а/1270/7939/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Білак С.В.

Сухарька М.Г.

при секретарі судового засідання Костроміній Г.С.,

за участю представників сторін по справі:

від позивача: Зеленцової О.В.,

від відповідача: Шеховцова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Аутрайт" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 січня 2013р. по справі № 2а/1270/7939/2012 (головуючий І інстанції Ірметова О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Аутрайт" до Державної податкової інспекції в Жовтневому районні міста Луганська Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Жовтневому районні міста Луганська Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень-рішень від 01 жовтня 2012 року №0000142320, №0000152320 та №0000162320.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21 січня 2013р. у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Позивач вважає, що наданими первинними бухгалтерськими документами підтверджується реальність господарських операцій з ПП «КК «Лугпромоптторг-К» , ТОВ Укрторг «ТВНК».

Відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень-серпень 2010 року на рахунок платника у банку ТОВ «ТПК «Аутрайт», за результатами якої складено акт від 19 вересня 2012 року №1423/15-417/30339320 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 01 жовтня 2012 року №0000142320 про заниження бюджетного відшкодування на суму 1155,00 грн., №0000152320 про завищення від'ємного значення податку на додану вартість на суму - 194 415,00 грн. та №0000162320 від 01.10.2012 про завищення бюджетного відшкодування на суму 197 531,00 грн. та нараховані штрафні санкції на суму - 18 481,43 грн.

Підставою для прийняття спірних рішень послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог : - п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого безпідставно завищено податковий кредит з ПДВ на загальну суму 895 109,00 грн., в тому числі в травні 2010 року - у сумі ПДВ 334 901,00 грн., в червні 2010 року - 194 415,00 грн., в липні 2010 року - 338 360, 00 грн., в серпні 2010 року 27 433,00 грн.;

- п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством ТОВ «ТПК «Аутрайт» завищено суму податкових зобов'язань у суму ПДВ 698 733,00 грн., в тому числі за травень 2010 року у сумі 336 056,00 грн., за липень 2010 року у сумі 362 677,00 грн.;

- п.п.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ТОВ «ТПК «Аутрайт» занижено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 1155 грн. по декларації за червень 2010 року, яку податковим органом враховано згідно п.п.7.7.7 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» враховано у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів;

- п.п.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ТОВ «ТПК «Аутрайт» завищено суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів на загальну суму ПДВ 197 531,00 грн., в тому числі за липень 2010 року - у сумі 159 714,00 грн., за серпень 2010 року - 37 817,00 грн.

В основу висновків акту перевірки полягли ознаки нікчемності угод, укладених позивачем із ПП «КК «Лугпромоптторг-К» , ТОВ Укрторг «ТВНК», передбачені ч.1,5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.207 Господарського кодексу України.

За вимогами п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.п. 7.5.1.п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість") .

Підпунктом 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" забороняється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2. ст.7 наведеного Закону податкова накладна є звітним податковим документом, який складається в момент виникнення податкових зобов'язань у продавця. Відповідальність за складання податкових накладних і відповідність їх податковим зобов'язанням несе саме продавець, а не покупець, який отримує податкові накладні.

За вимогами п.п.7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Зазначені в акті перевірки податкові накладні , що складені ПП «КК «Лугпромоптторг-К» , ТОВ Укрторг «ТВНК», відповідають вимогам п.п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Факт отримання позивачем продукції від ПП «КК «Лугпромоптторг-К» , ТОВ Укрторг «ТВНК» підтверджується наданими до матеріалів справи первинними бухгалтерськими документами (акти приймання-передачі товару, видаткові накладні, рахунки-фактури, квитанції про приймання вантажу на маршрут або групу вагонів, акти виконаних робіт, податкові накладні,банківські виписки), які складені з дотриманням вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Як вбачається з матеріалів справи, придбана позивачем у ПП «КК «Лугпромоптторг-К» продукція (масло трансформаторне) була в подальшому реалізована позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», а вугільна продукція, придбана у ПП «КК «Лугпромоптторг-К», була реалізована ПП»Квазар», Компанії «Merkato (UK) LTD» (Велікобрітанія), що засвідчується відповідними первинними бухгалтерськими документами, зокрема, вантажними митними деклараціями ,що знаходяться в матеріалах справи.

За фактом продажу спірної продукції позивачем були сформовані податкові зобов'язання, що було встановлено відповідачем під час проведення перевірки.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що наданими позивачем первинними документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджується факт того, що спірні правочини набули реального настання тих правових наслідків, на настання яких були спрямовані.

Відповідач, встановлюючи факт нікчемності укладеного правочину, фактично керувався лише припущеннями, що є недопустимим. Недекларування контрагентами позивача своїх податкових зобов'язань породжує негативні наслідки саме для цих підприємств та не може свідчити про факт нікчемності укладених правочинів.

На дату здійснення спірних господарських операцій ПП «КК «Лугпромоптторг-К», ТОВ Укрторг «ТВНК» були зареєстровані як платники податків на додану вартість, установчі документи не були визнані недійсними.

Статтею 228 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем не доведено тих обставин, що укладені позивачем договори порушують публічний порядок, та відсутність підстав вважати їх нікчемними. Доказів визнання спірних правочинів недійсними в судовому порядку податковим органом не надано.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги позивача про скасування податкових повідомлень-рішень від 01 жовтня 2012 року №0000142320, №0000152320 та №0000162320 підлягають задоволенню.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови та прийняття нової постанови про задоволення позову.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Аутрайт" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 січня 2013р. по справі № 2а/1270/7939/2012 - задовольнити.

Скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 січня 2013р. по справі № 2а/1270/7939/2012.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Аутрайт" до Державної податкової інспекції в Жовтневому районні міста Луганська Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень-рішень від 01 жовтня 2012 року №0000142320, №0000152320 та №0000162320 - задовольнити.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районні міста Луганська Державної податкової служби України від 01 жовтня 2012 року №0000142320, від 01 жовтня 2012 року №0000152320 та від 01 жовтня 2012 року №0000162320.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Аутрайт" витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 975,31 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 20 березня 2013 року.

Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 25 березня 2013 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Гаврищук Т.Г.

Судді: Сухарьок М.Г.

Білак С.В.