Ухвала суду № 30156855, 14.03.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 року Справа № 93197/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Макарика В.Я.

суддів Большакової О.О..

Глушка І.В.

за участю секретаря судового засідання - Ливак М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2012р. по справі № 2а-702/12/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Імпорт" до Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Імпорт" звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби, у якому позивач просило:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Захід Імпорт";

- визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова форми "Р"№ 0000182341 від 03.11.2011 року та форми "В4"№ 0000172341 від 03.11.2011 року.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що позапланова виїзна перевірка позивача була призначена з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки у отриманому 12.08.2011 року запиті відповідача "Про надання інформації та її документального підтвердження"не зазначено конкретного переліку документів, які необхідно подати, а також підстав для такого подання. На надісланий позивачем лист щодо уточнення переліку первинних, бухгалтерських та інших документів які необхідно надати, відповідач відповіді не надав, що свідчить про протиправність дій податкового органу.

Позивач також не погоджується з висновками податкового органу викладеними в акті перевірки щодо нікчемності угод між позивачем і ТОВ "Промтехметал", ПП "Воллі"та ТОВ "Крафт ЛВ", що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ у квітні, травні 2011 року, оскільки дійсність вказаних угод та реальність вчинених операцій з продажу вживаних товарів з даними контрагентами підтверджується належним чином складеними первинними документами, а також формуванням та сплатою у зв'язку з цим відповідних податкових зобов'язань.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2012 року адміністративний позов задоволено частково та визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення - рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова № 0000182341 та № 0000172341 від 03.11.2011 року в решті позовних вимог відмовлено.

А також стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Імпорт» 2131,08 грн. судового збору.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби оскаржила її в апеляційному порядку та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Апелянт свої вимоги мотивує тим, що судом 1 інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, висновки суду вважає необґрунтованими з підстав викладених в апеляційній скарзі, та порушено норми матеріального та процесуального права.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст.196 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

17.10.2011 року ДПІ у Сихівському районі м. Львова проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2011 року по контрагенту ТОВ "Промтехметал"(ЄДРПОУ 37398974) та за травень 2011 року по контрагентах ПП "Воллі"(ЄДРПОУ 34029609), ТОВ "Промтехметал"(ЄДРПОУ 37398974), ТОВ "Крафт ЛВ"(ЄДРПОУ 37399009), ЗАТ НВП "Укрзахіденерго" (ЄДРПОУ). За результатами проведеної перевірки складено акт № 3854/23-408/37363119.

Даною перевіркою встановлено порушення:

- п.п. 14.1.202. п. 14.1. ст. 14, п. 185.1.1 ст. 185, п.п. 187.1.(а) ст. 187, п. 188.1. ст. 188 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання в квітні, травні 2011 року з податку на додану вартість в сумі 209887,67 грн., в тому числі по періодах: квітень 2011 року ПДВ в сумі 114341,67 грн., травень 2011 року ПДВ в сумі 95546,00 грн.

03.11.2011 року ДПІ у Сихівському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000182341, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 3854/23-408/37363119 від 17.10.2011 року, встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 (а) ст. 187, п. 188.1. ст. 188 ПК України, у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем -податок на додану вартість, усього 207259,67 грн., в тому числі за основним платежем - 207259,67 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.

03.11.2011 року ДПІ у Сихівському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000172341, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 3854/23-408/37363119 від 17.10.2011 року, встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 (а) ст. 187 ПК України, у зв'язку з чим зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2628,00 грн.

Розглядаючи спір судом першої інстанції встановлено,що спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 року із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно п. 180.1. ст. 180 Податкового кодексу України, платником податку є, зокрема: будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному ст. 183 цього ж розділу.

Згідно п. 185.1 ст. 185 цього ж Кодексу, об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього ж Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього ж Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту;

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту;

ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;

д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно 187.1.(а) ст. 187 цього ж Кодексу, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

Згідно 188.1. ст. 188 цього ж Кодексу, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього ж Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.

У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами).

У разі постачання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг без оплати, з частковою оплатою, у межах обміну, у межах дарування, у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку, пов'язаній з постачальником особі, суб'єкту господарювання, який не зареєстрований платником податку, іншим особам, які не зареєстровані платниками податку, база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

До бази оподаткування враховується вартість товарів/послуг, які постачаються за будь-які кошти (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо отримувачем товарів/послуг або будь-якою третьою особою як компенсація вартості товарів/послуг, поставлених таким платником податку. У разі постачання товарів за договорами фінансового лізингу базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість, але не нижче ціни придбання об'єкту лізингу.

Згідно п. 198.2. ст. 198 цього ж Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3. ст. 198 цього ж Кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього ж Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього ж Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6. ст. 198 цього ж Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього ж Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього ж Кодексу.

Згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 3 цього ж Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Як вбачається з матеріалів справи Позивачем в обґрунтування реальності (фактичності) здійснення господарських операцій надано суду копії:

- договору купівлі продажу товарів № 3/03 від 16.03.2011 року, укладеного між позивачем (як продавцем) та ТОВ "Промтехметал"(як покупець), згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти й оплатити наступний товар: вживаний одяг;

- договору купівлі продажу товарів № 24/03 від 29.05.2011 року, укладеного між позивачем (як продавцем) та ПП "Воллі"(як покупець), згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти й оплатити наступний товар: вживаний одяг;

- договору купівлі продажу товарів № 21/05 від 23.05.2011 року, укладеного між позивачем (як продавцем) та ТОВ "Крафт ЛВ"(як покупець), згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти й оплатити наступний товар: вживаний одяг;

- податкових накладних № 5 від 05.04.2011 року, № 17 від 15.04.2011 року, № 11 від 11.04.2011 року, № 43 від 28.04.2011 року, № 35 від 27.04.2011 року, № 31 від 22.04.2011 року, № 21 від 19.05.2011 року, № 27 від 23.05.2011 року, № 37 від 27.05.2011 року, № 45 від 31.05.2011 року виданих позивачем контрагентам ТОВ "Промтехметал", ПП "Воллі", ТОВ "Крафт ЛВ", в тому числі ПДВ сплаченого в ціні товару;

- видаткових накладних № РН-0000097 від 05.04.2011 року, № РН-0000100 від 11.04.2011 року, № РН-0000101 від 15.04.2011 року, № РН-0000106 від 22.04.2011 року, № РН-0000107 від 27.04.2011 року, № РН-0000110 від 28.04.2011 року, № РН-0000128 від 19.05.2011 року, № РН-0000130 від 23.05.2011 року, № РН-0000134 від 27.05.2011 року, № РН-0000135 від 31.05.2011 року складених між позивачем та ТОВ "Промтехметал", ПП "Воллі", ТОВ "Крафт ЛВ"із зазначенням переліку товарів, ціни товару, в тому числі ПДВ сплаченого в ціні товару;

- довіреностей виданих ТОВ "Промтехметал", ПП "Воллі", ТОВ "Крафт ЛВ"на отримання від ТОВ "Захід -Імпорт"товарів згідно укладених договорів;

- Оборотно -сальдових відомостей по рахунку: 361 (замовлення) по контрагентах: ТОВ "Промтехметал", ПП "Воллі", ТОВ "Крафт ЛВ" за квітень -травень 2011 року;

- реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за квітень -травень 2011 року;

- податкових декларацій з ПДВ ТОВ "Захід - Імпорт" за квітень, травень 2011 року; Довідок про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2) (Додаток 2 до декларації з ПДВ) за квітень, травень 2011 року; Розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (Додаток 5 до декларації з ПДВ) за квітень, травень 2011 року;

- постанови Львівського окружного адміністративного суду від 21.09.2011 року у справі № 2а-7473/11/1370 за позовом ТОВ "Промтехметал" до ДПІ у Сихівському районі про визнання дій протиправними;

- виписок банку про рух коштів за 05.04.2011 року, 11.04.2011 року, 12.04.2011 року, 14.04.2011 року, 15.04.2011 року, 19.04.2011 року, 20.04.2011 року, 21.04.2011 року, 22.04.2011 року, 26.04.2011, 27.04.2011 року, 28.04.2011 року, 04.05.2011 року, 05.05.2011 року, 10.05.2011 року, 11.05.2011 року, 12.05.2011 року, 16.05.2011 року, 17.05.2011 року, 19.05.2011 року, 20.05.2011 року, 23.05.2011 року, 25.05.2011 року, 26.05.2011 року, 27.05.2011 року, 30.05.2011 року, 31.05.2011 року з призначенням платежу -оплата за товари згідно укладених договорів;

- листів ТОВ "Промтехметал", ПП "Воллі", ТОВ "Крафт ЛВ"про підтвердження укладення вищезазначених договорів купівлі -продажу товарів з ТОВ "Захід -Імпорт".

Як вбачається з матеріалів справи ,що допитана в якості свідка ОСОБА_2 (директор) вказала, що позивачем здійснювався продаж товарів (вживаного одягу) своїм контрагентам, зокрема ТОВ "Промтехметал", ПП "Воллі", ТОВ "Крафт ЛВ" згідно укладених договорів купівлі -продажу товарів, за який останні проводили оплату. На запитання суду, свідок зазначила, що з директорами підприємств контрагентів спілкувалась у телефонному режимі. Підписані примірники договорів купівлі-продажу товарів контрагенти направляли позивачу по пошті. Свідок також зазначила, що реалізація товару відбувалася на складах позивача шляхом оплати за товар та наступної його видачі покупцям, в цей же час позивач видавав покупцям податкові та видаткові накладні. Товар зі складу вивозився власними силами покупців. Також зпоказів свідка вбачається, що отримані за товар кошти включено до складу валового доходу, порушень щодо формування якого податковим органом не виявлено, внаслідок чого позивачем також сплачено податок на додану вартість, що підтверджується відповідними платіжними документами.

Колегія суддів зазначає,що судом першої інстанції вірно не враховано висновки акту перевірки щодо відсутності у позивача правових підстав на формування податкових зобов'язань з ПДВ за квітень, травень 2011 року у зв'язку з тим, що у його контрагентів відсутні необхідні умови для досягнення результатів економічної діяльності, оборотні кошти, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, трудові ресурси при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), внаслідок чого укладені угоди з ТОВ "Захід Імпорт" містять ознаки нікчемності, оскільки фактичне проведення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість підтверджується наявними у справі первинними документами бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій та правомірності сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість за квітень, травень 2011 року подано суду копії: податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, видаткових накладних, виписок банку про рух коштів за відповідний період якими підтверджується сплата митних зборів за реалізований товар, в тому числі ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що оплата покупцями за отриманий товар, а також сплата позивачем митних зборів, у тому числі ПДВ відбулася, що підтверджується поданими суду копіями банківських виписок про рух коштів за квітень -травень 2011 року, із зазначенням призначення платежу.

Судом першої інстанції вірно не враховані висновки акту перевірки та твердження представника відповідача щодо відсутності ділової мети у діях позивача, як платника податку, зокрема у разі подальшого продажу придбаного товару у посередників за наявності прямих контактів з їх виробниками, придбання послуг, використання яких не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податку, оскільки Податковий кодекс України не ставить в залежність формування (сплату) позивачем податкових зобов'язань з ПДВ від відсутності у контрагентів необхідних умов для ведення господарської діяльності, здійснення ними операцій з наданням податкової вигоди третім особам та незаконне формування податкового кредиту.

Також судом першої інстанції вірно зазначено, що позивачем сформовано та сплачено податкові зобов'язання на підставі первинних документів (податкових, видаткових накладних за підписом сторін, банківських виписок про рух коштів), правомірність сплати яких податковим органом не заперечується та не спростовується. Враховуючи вищенаведене, мета та реальність здійснення позивачем господарських операцій підтверджується наявними у справі належними та допустимими доказами.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду про те, що ним не взято до уваги висновки акту перевірки щодо відсутності транспортних документів, які підтверджують здійснення поставки товарів від позивача його контрагентам на підставі вищевказаних договорів, оскільки поставка товару здійснювалася самими контрагентами позивача.

Також суд вірно не взяв до уваги твердження представника відповідача щодо порушення кримінальної справи відносно директора ПП "ВОЛЛІ" (контрагента позивача), оскільки порушення кримінальної справи відносно посадових осіб підприємства -контрагента не є самостійною правовою підставою позбавлення позивача, як добросовісного платника, податків права формування податкових зобов'язань з ПДВ. Крім цього, представник відповідача не надав вироку суду, що набрав законної сили, яким встановлено вину обвинуваченого та факти, що мають значення для вирішення даної справи.

Щодо нікчемності, на думку податкового органу, вищезазначених правочинів колегія суддів зазначає, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини спрямовані на використання всупереч Закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим, вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. В матеріалах справи є докази реальності виконання господарських зобов'язань -податкові, видаткові накладні, довіреності на отримання товарно - матеріальних цінностей, виписок банку про рух коштів, що спростовує висновок відповідача про нікчемність правочинів.

Також колегія суддів зазначає, що і стверджується матеріалами справи,що позивачем подано суду копії розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5 до податкової декларації з ПДВ) у яких зазначається суми ПДВ, обсяг вчинених господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також ідентифікаційні номери контрагентів позивача яким видано податкові накладні, що спростовує висновок відповідача про нікчемність правочинів та формування податкових зобов'язань за квітень, травень 2011 року саме по вищезазначених контрагентах.

Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Імпорт" до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень форми "Р"№ 0000182341 від 03.11.2011 року та форми "В4"№ 0000172341 від 03.11.2011 року підлягають задоволенню, а позовні вимоги в частині визнання протиправними дії ДПІ у Сихівському районі м. Львова по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Захід Імпорт" задоволенню не підлягають, оскільки працівників податкового органу до перевірки допущено, належних та допустимих доказів щодо заперечень до вказаного наказу чи не допуску перевіряючих до перевірки суду не надано. Відтак, відповідач в частині проведення виїзної позапланової перевірки позивача діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби - залишити без задоволення , а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2012р. по справі № 2а-702/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.Я. Макарик

Судді О.О. Большакова

І.В. Глушко