Ухвала суду № 30156589, 15.03.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2013 р. Справа № 3552/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Яворського І.О., Сапіги В.П.

за участю секретаря судового засідання Дембіцької Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фокстрот-Луцьк» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання незаконними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

ТзОВ «Фокстрот-Луцьк» звернулося в суд з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання незаконними податкових повідомлень-рішень від 03.09.2010 року за №0003221701/0, від 27.10.2010 року за №0003221701/1, якими визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в розмірі 609 764,70 грн. та від 07.09.2010 року за №0001112301/0, від 18.10.2010 року за №0001112301/1, якими визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток з приватних підприємств в розмірі 192 811,10 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що оскаржувані рішення про донарахування податкових зобов'язань по податку з доходів найманих працівників та по податку на прибуток приватних підприємств прийняті неправомірно, безпідставно та в порушення приписів чинного податкового законодавства при неврахуванні всіх фактичних обставин справи, оскільки перевіряючими не було взято до уваги ряд первинних документів, які підтверджують дійсність фактичного надання послуг оренди відповідно до Договору суборенди нежитлового приміщення, включення до валових витрат витрати з придбання товарно-матеріальних цінностей без надання до перевірки сертифікатів відповідності та порушення правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб, цим самим відповідач вважає, що не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в загальній сумі 203 254,9 грн., з чим позивач не погоджується, вважає, що доказом при здійсненні заходів податкового контролю може бути тільки первинний документ, тому і висновки щодо наявності зазначених порушень, є лише припущеннями перевіряючих, не підтвердженими належними доказами.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 07.09.2010 року за № 0001112301/0 та від 18.10.2010 року за № 0001112301/1. Частково скасовано податкові повідомлення-рішення від 03.09.2010 року за № 0003221701/0 та від 22.10.2010 року за № 0003221701/1 на суму 602 333,13 грн. Врешті позовних вимог відмовлено.

Суд виходив з того, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням сторона відповідача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В основному покликається на те, що позивачем було порушено вимоги підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зокрема, віднесено у II кварталі 2009 році до складу валових витрат витрати в сумі 252 712 грн., які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними документами, витрати в сумі 270 571 грн. з придбання послуг оренди, наданих ТзОВ «Свемон-Маркет» відповідно договору суборенди нежитлового приміщення від 1 березня 2009 року №86/09 право власності на яке зареєстровано за ПП «Пелікан», яке згідно постанови господарського суду Волинської області від 22 червня 2009 року визнано банкрутом, встановлено завищення ТзОВ «Фокстрот-Луцьк» валових витрат на придбання товарів (робіт, послуг), зазначених у рядку 04.1 декларацій з податку на прибуток підприємства на загальну суму 523 283 грн.

Крім того, зазначає, що згідно матеріалів перевірки, проведеною Територіальною державною інспекцією праці у Волинській області з питань додержання законодавства про працю встановлено, порушення вимог частини 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці», за наслідками якої донараховано з квітня 2009 року по березень 2010 року 200 777,71 грн. податку з доходів фізичних осіб. Перевіркою правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб встановлено, що ТзОВ «Фокстрот-Луцьк» як податковим агентом, в порушення підпункту 1.15 статті 1, підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4, пункту 7.1 статті7, підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, пункту 17.2 статті 17 та підпункту «а» пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» із сум доходу, що нараховувався (виплачувався) на користь платників податку не утримало та не перерахувало до бюджету податок з доходів фізичних осіб в загальній сумі 203254,90 грн., що позивачем не було зроблено.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією 25.08.2010 року проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового та іншого законодавства ТзОВ «Фокстрот-Луцьк» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року, про що було складено акт за №4968/23-2/32501580.

Перевіркою встановлено порушення підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 130821 грн., підпункту 7.4.4. підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 190049 грн.; пункту 1.15 статті 1, підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4, пункту 7.1 статті 7, підпункту 8.12 пункту 8.1 статті 8, пункту 17.2 статті 17 та підпункту «а» пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питання щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 203 254.90 грн..

У зв'язку з виявленням порушення податкового законодавства з боку ТзОВ «Фокстрот-Луцьк» Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією винесені податкові повідомлення-рішення від 07.09.2010 року за №0001112301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем - податок з прибутку підприємств в розмірі 192 811,10 грн., в тому числі 130 821 грн. за основним платежем та 61990,10 грн. за штрафними санкціями та від 03.09.2010 року за №0003221701/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем - податок з доходів найманих працівників розмірі 690 764,70 грн., в тому числі 203 254,90 грн. за основним платежем та 406 509,80 грн. за штрафними санкціями.

За наслідками оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень стороною відповідача прийнято рішення від 18.10.2010 року за №24433/10/25-006, яким залишено без змін оскаржені податкові повідомлення-рішення, а скаргу - без задоволення.

Місцевим судом проаналізовано норми положень підпунктів 5.2.1. пункту 5.2., 5.3.9 пункту 5.2, пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та зроблено підставний висновок, що оскільки правила ведення податкового обліку з податку на прибуток законодавством окремо не визначені, відтак до уваги береться загальна вимога відповідності податкового обліку - бухгалтерському, ведення якого передбачає обов'язкову наявність первинних документів, що підтверджують ту чи іншу господарську операцію.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відтак, слід зазначити, що позивачем правомірно віднесені витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей (телефонія-мобільні телефони, стартові пакети, картки - поповнення рахунку операторів мобільного зв'язку, аксесуари до мобільних телефонів) без надання до перевірки сертифікатів відповідності, які були отримані від ТОВ «Бумакс» відповідно до господарського договору поставки №2602-01 від 26.02.2009 року, так як сертифікати відповідності, в даному випадку, не належать до числа тих документів обов'язковість зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку для підтвердження правомірності формування валових витрат.

Крім того, встановлено правомірність віднесення до складу валових витрат витрати з придбання послуг оренди, отриманих від ТОВ «Свемон-Маркет» відповідно до договору суборенди нежитлового приміщення №86/09 від 01.03.2009 року, яке знаходиться за адресою м.Луцьк, проспект Волі,29, позаяк не заслуговують уваги твердження податкового органу щодо зайвого віднесення витрат з придбання послуг оренди вказаного об'єкта зареєстрованого за ПП «Пелікан», яке визнано банкрутом за судовим рішенням. Визнання господарюючого суб'єкта банкрутом в судовому порядку, не означає його ліквідації, а лише розпочинається ліквідаційна процедура з огляду на положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом». Відтак внаслідок подібного, автоматично не припиняється договір суборенди, а й надалі виконуються зобов'язання ним передбачені.

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «Фокстрот-Луцьк» згідно біржових угод купівлі-продажу транспортних засобів від 7 квітня 2009 року за №884888 і №884889, укладених на Українській Товарній Біржі між приватним підприємцем ОСОБА_1 та позивачем придбано транспортні засоби (два автомобілі ГАЗ 33021, 2004 року випуску) вартістю відповідно 5622,44 грн. і 10892,15 грн., які згідно інформації Луцького ВРЕВ ДАІ УМВС України у Волинській області належали громадянину ОСОБА_1, розрахунки за які проведені ТзОВ «Фокстрот-Луцьк» шляхом перерахування на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 16 514,59 грн.(платіжне доручення №735 від 7 травня 2009 року).

Судом першої інстанції з покликанням на ст. 325 Цивільного кодексу України та «Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок та моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року №1388, зроблено правильний висновок, що ТзОВ «Фокстрот-Луцьк», як податковий агент, при виплаті громадянину ОСОБА_1 оподаткованого доходу за придбані автомобілі, зобов'язане було нарахувати, утримати та перерахувати до бюджету податок з доходу в сумі 2 477,19 грн., оскільки транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами і реєстрація транспортних засобів за фізичними особами-підприємцями чинним законодавством не передбачена.

Відтак, підпунктом 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).

Також, перевіркою правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб встановлено, що ТзОВ «Фокстрот-Луцьк» як податковим агентом, в порушення підпункту 1.15 статті 1, підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті4, пункту 7.1 статті 7, підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, пункту 17.2 статті 17 та підпункту «а» пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» із сум доходу, що нараховувався (виплачувався) на користь платників податку не утримувало та не перераховувало до бюджету податок з доходів фізичних осіб в загальній сумі 203254,90 грн.

Підставно судом відкинуто в підтвердження означеного порушення пояснення звільнених працівників ТзОВ «Фокстрот-Луцьк» та шляхові листи, на які покликався податковий орган, оскільки останні не є документами в яких визначається графік робочого часу чи розмір заробітної плати, такі не можуть змінювати даних обліку робочого часу та даних бухгалтерського обліку в частині виплати заробітної плати.

Відтак, з приводу порушення по не утриманню та не перерахуванню до бюджету податку з доходів фізичних осіб із сум доходу, що нараховувався (виплачувався) на користь платників податку, то пояснення звільнених працівників та шляхові листи, а також відповідь керівника ТзОВ «Фокстрот-Луцьк» Територіальній державній інспекції праці у Волинській області викладена в листі від 30.06.2010 року №30/06/10-02 не є достатнім доказом в спростування даних наданих стороною позивача, що згідно табеля робочого часу тривалість робочого дня працівників за відповідний період становила 4 години, а розмір місячної зарплати відповідав встановленому мінімальному рівню з врахуванням факту роботи неповний робочий день. Також відсутні дані про притягнення посадових осіб позивача до кримінальної чи адміністративної відповідальності за ведення недостовірного обліку виконаної працівниками роботи та нарахування заробітної плати, що у відповідності до ч.4 ст. 72 КАС України слугувало б обов'язковим доказом для адміністративного суду.

Крім того, висновки викладені в акті перевірки відповідача від 25 серпня 2010 року за №4968/23-2/32501580 не відповідають п.1.7 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом ДПА України від 10 серпня 2005 року №327., а базуються на припущеннях.

Отже, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року по справі № 2а-3117/10/0370, без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

Судді І.О. Яворський

В.П. Сапіга

Повний текст виготовлено 22.03.2013 року