Ухвала суду № 30155767, 06.12.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2012 р.справа № 1170/2а-4186/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

за участю:

позивача: -ОСОБА_1,

представників позивача: -ОСОБА_2 (довіреність від 02 листопада 2011 року),

-ОСОБА_3 (довіреність від 13 червня 2012 року),

відповідача: -не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційними скаргами Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 січня 2012 року

у справі № 1170/2а-4186/11

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2009 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся у Кіровоградський окружний адміністративний суд з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 22 серпня 2008 року №0000911710/2.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 січня 2012 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000911710/02 від 22 серпня 2008 року винесене державною податковою інспекцією у м. Кіровограді, яким приватному підприємцю ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 379592 гривні основного платежу та 189795,5 гривень штрафних (фінансових санкцій) в частині 13116,22 гривень основного платежу та 6558,11 гривень штрафних (фінансових) санкцій.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулися з апеляційними скаргами.

Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція в апеляційній скарзі посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову в частині скасування податкового повідомлення -рішення та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні фізична особа-підприємець ОСОБА_1, його представники наполягають на доводах та вимогах апеляційної скарги.

Представник Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується державною податковою інспекцією у м. Кіровограді проведено планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарської діяльності ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2007 року, за наслідками якої складено акт №29/17-10/2701509155 від 27 березня 2008 року.

За результатами перевірки встановлені порушення підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статі 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі акту перевірки державною податковою інспекцією у м. Кіровограді винесено податкове повідомлення-рішення №0000911710/0 від 10 квітня 2008 року, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 387301 гривень основного платежу та 193650 гривень штрафних (фінансових) санкцій.

За наслідками адміністративного оскарження, винесено податкове повідомлення-рішення №0000911710/2 від 22 серпня 2008 року, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 379592 гривень основного платежу та 189795,5 гривень штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до частини 2 статті 11? Закону України «Про державну податкову службу в України»(в редакції чинній на момент проведення перевірки) право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Частинами 1, 2 статті 11? Закону України «Про державну податкову службу в Україні»посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Як встановлено судом першої інстанції податковим органом на адресу ОСОБА_1 направлено повідомлення про проведення перевірки, отримано ним.

Таким чином, державною податковою інспекцією у м. Кіровограді дотримано необхідних вимог для проведення планової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на час декларування позивачем податкового кредиту) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8? цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 «Про податок на додану вартість» встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

В підпункті 7.5.1 пункту 7.5 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до абзацу «е»підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм).

Правильним є висновок суду першої інстанції, що зі змісту досліджених судом первинних документів неможливо встановити які саме господарські операції здійснювались між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Алекс-трейд», оскільки відсутні в документах перелік товару, найменування, ціна, вартість та складені без дотримання вимог статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», як наслідок позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-трейд».

Судом встановлено, що у зазначених актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) сторонами зазначено лише різновид послуг без зазначення їх змісту, зокрема не вказано їх конкретного переліку, розрахунків обсягу та вартості в розрізі їх кількості та видів.

Не знайшов свого підтвердження факт реального та фактичного надання приватним підприємством «Крайовий маркет», товариством з обмеженою відповідальністю «Верідан», «Укрбудкомплект», «Украмакт»послуг приватному підприємцю ОСОБА_1.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Акти приймання-передачі наданих послуг, в яких зазначено лише вид інформаційно-консультативних послуг, не є такими, що беззаперечно підтверджують факт надання таких послуг, оскільки первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити.

Податкові накладні, в яких господарська операція вказана як «інформаційно-маркетингові послуги»та на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, самостійно не можуть беззаперечно підтверджувати право платника на його формування.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та скасування податкового повідомлення-рішення №0000911710/2 від 22 серпня 2008 року в частині 13116,22 гривень основного платежу та 6 558,11 гривень штрафних (фінансових) санкцій, оскільки позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентами -товариствами з обмеженою відповідальністю «Елікта»та «Науково-виробнича компанія «Тексервіс».

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційних скарг та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 -залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 січня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Ухвала в повному обсязі складена 11 грудня 2012 року.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим