Вирок № 30154440, 19.03.2013, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.03.2013 Справа №607/55/13- к Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючогоЛомакіна В.Є.

за участю секретаряПрисяжнюка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тернополі матеріали кримінального провадження № 12012210010000182 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженої, непрацюючої, жительки вул.. Зелена, 17, смт. В. Березовиця, Тернопільського району Тернопільської області, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Гавіловського Ю.В. та обвинуваченої ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачена ОСОБА_1, 2 грудня 2012 року о 16 год. 00 хв., перебуваючи в магазині «Сільпо», що в приміщенні ТЦ «Орнава» по вул.. Живова, 15-А в м. Тернополі, переконавшись, що за нею ніхто не спостерігає та її дії не будуть помічені сторонніми особами, за допомогою ключа, який тимчасово знаходився в її користуванні, проникла в камеру схову № 265, звідки таємно викрала належну ОСОБА_2 жіночу сумку вартістю 262,50 грн., в якій знаходились парасоля з надписом «Kobold», вартістю 72 гривні, парасоля з надписом «Sun&Rain», вартістю 60 гривень, мобільний телефон торгової марки «Nokia 1202», вартістю 120 гривень в якому знаходився стартовий пакет «Київстар», вартістю 25 гривень, на рахунку якого коштів не було, а також ключі в кількості трьох штук і пенсійне посвідчення, видане на прізвище ОСОБА_2, які для останньої матеріальної цінності не представляють.

Із викраденим майном, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втекла, чим спричинила ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 539,50 грн.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала повністю та показала, що 2 грудня 2012 року близько 12 год. 00 хв., вона виїхала із дому та поїхала на центральний ринок м. Тернополя. На ринку придбала деякі продукти харчування і після цього, направилась в ТЦ «Орнава», а саме в супермаркет «Сільпо», який знаходиться в даному торговому центрі. Зайшовши в приміщення даного торгового центру, вона направилась до камер тимчасового зберігання майна, де в камері під № 165 залишила свій пакет з продуктами, а сама зачинивши камеру, пішла в торгівельний зал вказаного супермаркету. Придбавши необхідні продукти харчування та розрахувавшись за них, направилась до камери тимчасового зберігання майна, де залишила свій пакет. Підійшовши до камери № 265 та відчинивши її ключем, вона побачила там жіночу сумку білого кольору. Тоді глянувши на номерок, який був причеплений до ключа, зрозуміла, що відчинила чужу камеру, а її камера була 165. Після цього, прикривши дверки даної камери і направившись до камери № 165, забрала свій пакет і підійшла до столика, на якому поскладала в пакет придбані нею продукти. В цей момент, у неї виник намір викрасти жіночу сумку, яку вона побачила в камері під № 265. Тоді, підійшовши до камери, вона відчинила дверку та викрала вказану сумку, яку поставила в свій пакет і вийшла з приміщення вказаного торгового центру та направилась додому. Про те, що вчинила крадіжку вона нікому не розповідача. На наступний день до неї приїхали працівники міліції, яким вона зізналась у вчинені крадіжки та добровільно видала викрадену сумку.

У вчиненому вона щиро розкаюється, просить її суворо не карати, обіцяє в подальшому злочинів не вчиняти.

Крім власного визнання вини, обвинувачена ОСОБА_1 повністю погодилась зі всіма доказами по справі, що були зібрані під час досудового розслідування і підтверджували її винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, згідно повідомлення про підозру та обвинувального акта, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

Зясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, зясувавши правильність розуміння обвинуваченою зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності її позиції, а також розяснивши їй, що у такому випадку вона буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та докази, суд, приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та вважає, що органами досудового слідства її дії кваліфіковано вірно за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_1, суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, зокрема те, що вона позитивно характеризується за місцем проживання, її вік, конкретні обставини справи, обставини, які помякшують покарання, а саме: визнання нею своєї вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди. Обставин, які б обтяжували покарання, суд не вбачає.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що з метою виправлення та перевиховання обвинуваченої їй слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням.

Приймаючи рішення про звільнення обвинуваченої ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, з встановленням їй іспитового строку, у порядку визначеному ст. 75 КК України, суд взяв до уваги те, що обвинувачена повністю визнала свою вину, розкаявшись у вчиненому, сприяла розкриттю злочину, добровільно відшкодувала завдану шкоду, позитивну характеристику за місцем проживання, її вік. Вказані обставини дають підстави суду вважати, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_1 можливе без відбування нею покарання, з встановленням їй іспитового строку, що буде достатнім для її виправлення та недопущення вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Водночас, суд, вважає, що з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченої ОСОБА_1 в період дії іспитового строку, відповідно до ст. 76 КК України, на неї слід покласти обовязок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

По справі є процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №6-666/12 від 21 грудня 2013 року в розмірі 343 грн. 00 коп. (триста сорок три гривні 00 копійок), які суд вважає слід стягнути з обвинуваченої ОСОБА_1 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області, оскільки вони виникли у звязку із витратами органами досудового слідства при провадженні у даній справі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити їй покарання за цією статтею у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити засуджену ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши їй 1 (один) рік іспитового строку.

Зобовязати ОСОБА_1, відповідно до вимог ст. 76 КК України, в період дії іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути із засудженої ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №6-666/12 від 21 грудня 2013 року в розмірі 343 грн. 00 коп. (триста сорок три гривні 00 копійок) в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області (код 24524727, МФО 838012, р/р 31256272210463).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяОСОБА_3