Рішення № 30153516, 12.03.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

0544/15272/2012

Справа № 2/243/173/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Лаптєва М.В.

за участю секретаря - Хміль О.М.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Словянську Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про захист прав споживачів та зустрічним позовом ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_2 про стягнення вартості електроенергії не облікованої внаслідок порушення правил користування електроенергією,-

В С Т А Н О В И В:

06.12.2012 року ОСОБА_2 звернулась до Словянського міськрайонного суду з позовом до ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про захист прав споживачів. Посилаючись на те, що їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1. 15 жовтня 2010 року представниками постачальника електроенергії відносно неї було складено акт про порушення правил користування електроенергії № 128126.

Вважає дії відповідача по розгляду акту № 128126 незаконними, а протокол комісії РЕМ таким, що підлягає скасуванню.

Просила суд визнати дії відповідача по складанню протоколу засідання комісії РЕМ по розгляду акту № 128126 незаконними та скасувати протокол засідання комісії РЕМ по розгляду акту № 128126 про порушення ПКЕЕН.

20.12.2012 року представник відповідача ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до позивача за первісним позовом про стягнення вартості електроенергії не облікованої внаслідок порушення правил користування електроенергією. Свої вимоги мотивуючи тим, що на підставі акту про порушення ПКЕЕН ОСОБА_2 було визначено обсяг та вартість спожитої, але не врахованої електричної енергії, внаслідок порушення на суму 8035 грн. 15 коп.

Просили суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 вартість не облікованої електроенергії в сумі 8035 грн. 15 коп. та судові витрати по сплаті судового збору.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом ОСОБА_2 підтримала заявлені вимоги, просила суд їх задовольнити, навела доводи аналогічні викладеним у позові. Зустрічні позовні вимоги ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» не визнала, зазначивши, що сума вирахуваної заборгованості є перевищеною та невідповідаючою дійсності.

Представник відповідача ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності, в судовому засіданні не визнав позовні вимоги позивача за первісним позовом, зазначивши, що акт про порушення ПКЕЕН було складено відповідно до законодавства та по факту дійсного порушення. Підтримав заявлені зустрічні позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні, навівши доводи аналогічні викладеним у позові.

Суд, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_2, представника ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», всебічно та повно розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, в межах заявлених позовних вимог встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до змісту положень ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Захист же цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів встановлений ст. 16 ЦК України.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, статтями 24 - 27 Закону України "Про електроенергетику", Правилами і Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22 листопада 1999 року N 1416 (далі - Правила).

Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил згідно із законодавством України.

У разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем Правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається в енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника (пункт 53 Правил).

Разом з тим в судовому засіданні було визначено, що предметом первісних позовних вимог є визнання незаконним акту про виявлення порушення та скасування протоколу по розгляду вищезазначеного акту про порушення .

Між тим, згідно діючого законодавства визначений загальний перелік способів захисту, який наданий у ст.. 16 ЦК України. Отже власник порушеного права за законом може скористатись не будь яким, а конкретним, передбаченим законом способом захисту своїх порушених прав.

Проте обраний позивачкою за первісним позовом спосіб захисту порушеного права не відповідає вимогам закону.

У судовому засіданні з достовірністю встановлено, що акт про порушення Правил користування електричною енергією від 15.10.2010 року складений у відповідності до вимог п. 48, 53 ПКЕЕН, підписаний не тільки членами комісії, а й споживачкою електроенергії ОСОБА_2, яка таким чином визнала допущені нею та виявлені комісією порушення. Протокол засідання комісії РЕМу, де був розглянутий акт про порушення Правил був складений працівниками відповідача, підписаний членами комісії, які діяли як посадові особи на підставі відповідних положень Правил.

Доводи позивачки про порушення з боку відповідача правил розгляду актів ПКЕЕН суд не бере до уваги, оскільки у протоколі засідання так само як і у акті про порушення ПКЕЕН є її особистий підпис. Жодних доводів на спростування цього факту позивачка за первісним позовом суду не надала.

Аналізуючи встановлені у судовому засіданні факти, суд прийшов до переконання, що оскарження акту про порушення ПКЕЕН та протоколу засідання РЕМу по розгляду акту не передбачене діючим законодавством як спосіб захисту порушеного права, оскільки вказані документи не встановлюють для позивачки будь яких обовязків, окрім рекомендації сплатити нараховані збитки, тобто є різновидом претензії.

Таким чином позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про захист прав споживачів не ґрунтуються на законі та не є способом захисту її права, а тому в їх задоволені слід відмовити.

Вирішуючи питання про зустрічні позовні вимоги ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_2 про стягнення вартості електроенергії не облікованої внаслідок порушення правил користування електроенергією в розмірі 8035 грн. 15 коп., суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.3 ЗУ «Про електроенергетику» відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Постачання фізичним особам електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією.

Статтею 24 ЗУ «Про електроенергетику» передбачено, що споживачі електричної енергії мають право на підключення до електричної мережі у разі виконання Правил користування електричною енергією.

Статтею 26 даного Закону передбачено, що споживач електричної енергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил.

Згідно із ч.2 ст.27 цього Закону правопорушенням в електроенергетиці є порушення Правил користування енергією.

На виконання ст.26 вказаного Закону ПКМУ від 26.07.1999р. №1357 затверджені Правила користування електричною енергією для населення.

Пунктами 48, 53 Правил передбачено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку, а також за пошкодження приладу обліку. У разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. На підставі акта енергопостачальник має право відключити споживача від електропостачання (у випадках, передбачених пунктом 35 цих Правил), а також визначити величину збитків, завданих йому протиправними діями споживача.

Між з тим суд не може погодитись із вказаною у позові сумою заборгованості по вартості не облікованої електроенергії, оскільки ОСОБА_2 стала власницею квартири АДРЕСА_1 17 серпня 2010 року, тобто за 2 місяці до моменту складання акту про порушення Правил КЕЕН від 15.10.2010 року.

На підставі п. 7 Правил користування електричною енергією для населення для споживання електроенергії новий власник квартири або іншого обоєкта повинен звернутися до енергопостачальника для укладання договору про користування електричною енергією. Таким чином суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 набула обовязки щодо дотримання Правил користування електричною енергією з часу набуття права власності на квартиру, тобто з 17.08.2010 року.

Разом з тим факт порушення Правил КЕЕН позивачем було визнано та доведено письмовими доказами наявними в матеріалах справи.

Вирішуючи питання про суму вартості електроенергії не облікованої внаслідок порушення правил користування електроенергією суд бере до уваги розрахунок збитків за актом про порушення ПКЕЕН № 128126, відповідно до якого ОСОБА_2 має сплатити на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» суму в розмірі 439 грн. 94 коп. Дана сума збитків визнається та приймається судом, як достовірна та відповідаюча діючому законодавству.

Аналізуючи вищенаведене, суд прийшов до переконання, що зустрічні позовні вимоги ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Статтею 88 ЦПК України передбачений розподіл судових витрат між сторонами.

Враховуючи часткове задоволення зустрічного позову, суд прийшов до переконання, що з ОСОБА_2, на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» підлягають сплаті витрати по судовому збору у розмірі 107 грн. 30 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. 16 ЦК України, ст..ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст..ст. 24,26, 27, ЗУ «Про електроенергетику» , Правилами КЕЕН, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ ДТЕК Донецькобленерго про захист прав споживачів відмовити.

Зустрічні позовни вимоги ПАТ ДТЕК Донецькобленерго до ОСОБА_2 про стягнення вартості електроенергії не облікованої внаслідок порушення правил користування електроенергією задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 на користь ПАТ ДТЕК Донецькобленерго на рахунок із спеціальним режимом користування № 260393091566 в ОПЕРВ філії Донецького обласного управління АТ Ощадбанк, МФО 335106, код ЄДРПОУ 00130903 вартість не облікованої електроенергії в розмірі 439 грн. 94 коп. та судові витрати в розмірі 107 грн.30 коп.

В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення постановлено та підписано у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду ОСОБА_3