Рішення № 30151493, 19.03.2013, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 1304/8786/2012

Провадження № 2/461/394/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2013 року Галицький районний суд в складі головуючого судді Курильця А.Р., при секретарі Дулебку Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 коштів в сумі 164 755 грн. як компенсацію за проведений ними спільно під час проживання в шлюбі ремонт в квартирі відповідача за адресою: АДРЕСА_1. В подальшому позивач ОСОБА_1 позовні вимоги зменшив до 81 863.76 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 позов підтримали. При цьому ОСОБА_1, пояснив, що з 07.08.1999 року по 21.01.2011 рік перебував у шлюбі з відповідачем по справі - ОСОБА_2, яка зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з своєю матірю ОСОБА_3 та братом ОСОБА_4 (треті особи). Оскільки планувалось, що він та відповідач ОСОБА_2 спільно проживатимуть в подальшому саме в квартирі АДРЕСА_2, ним було проведено ремонт даного помешкання, придбано сантехніку та меблі на загальну суму 163 727,52 грн. в період з 2007 по 2008 рік, тобто під час спільного подружнього життя за спільні кошти з відповідачкою ОСОБА_2 ним було здійснено ремонт в АДРЕСА_3, яка належить на праві власності ОСОБА_2, її матері ОСОБА_3 та брату ОСОБА_4 В ремонт було вкладено кошти, отримані за продаж квартири по вул. Симоненка, 9\54 в м. Львові, яка належала йому на праві власності до укладання шлюбу та була відчужена в серпні 2007 року (договір купівлі продажу від 17.08.2007р., а.с.29 ). Після ремонту ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стали проживати в зазначеній квартирі, а матір відповідачки ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_4, однак приблизно через два місяці після завершення ремонту ОСОБА_3 наполягла на своєму поверненні проживати на ІНФОРМАЦІЯ_2, а він з відповідачкою ОСОБА_2 переселився на АДРЕСА_5. ОСОБА_3 усно обіцяла частинами повернути йому вартість витрат, понесених ним в звязку із здійсненням ремонту, однак обіцянки своєї не виконала. Оскільки до 21.01.2011 року він перебував у шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2, питання про відшкодування вартості ремонту не порушував.

Вважає, що вкладені кошти в ремонт, придбання кухонних меблів та сантехніки у вказаній квартирі являються його спільною сумісною вартістю з відповідачем ОСОБА_2, що підлягає поділу, тому просить стягнути з останньої на його корить половину їх вартості ремонту в сумі 81 863.76 грн. На підтвердження своїх позовних вимог надав ксерокопію договору підряду № 11/07 від 17.11.2007 року на виконання будівельно-монтажних робіт по капітальному ремонту квартири по вул. Гнатюка,17/26 в м. Львові, укладеного між ним та ПП ОСОБА_6 та кошторис до нього (а.с.7, 9-13), ОСОБА_6 про виконання робіт №1 від 22.10.2008 року від 22.10.2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_6, про виконання ремонтно-будівельних робіт по вул. Гнатюка, 17\26 згідно кошторису №1 від 22.10.2008 на суму 106000 грн. (а.с.8), копія договору №10\11, укладеного 10.11.2006 між ПП «Елада-1» в особі директора ОСОБА_7 та ОСОБА_1 на профілактичне та сервісне обслуговування газового котла, встановленого по вул. Гнатюка,17/26 в м. Львові копія гарантійних документів на газовий котел (а.с.14-16), ксерокопії замовлень на придбання електротоварів від 17.06.2007р. на суму 2134 грн. та від 11.08.2007р. на суму 1811 грн. (а.с.17), копія товарного чека на придбання комплекту Ariston вартістю 4070 грн (а.с.18), копії товарних чеків на суму: від 02.07.2009 на суму 72,99 грн, від 07.07.2009р. на суму 47,05 грн., від 09.02.2008р. на суму 4795,96 грн., від 02.07.2008р. на суму 928,62 грн., від 10.11.2009р. на суму 5007,82 грн., копія товарного чеку на диван кутовий вартістю 7500 грн. (а.с.22), акт прийому-передачі наданих послуг (виготовлення меблів) від 10.09.2008р. на суму 18 910 грн., всього на суму 151277,44 грн.

Відповідач ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, представник відповідача ОСОБА_8, представник третьої особи ОСОБА_9 позов заперечили повністю.

Відповідач ОСОБА_2 повідомила, що вона дійсно перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 з 07.08.1999 по 21.01.2011 року, за час шлюбу ними було нажито спільне майно: квартира по вул. Кордуби, 10/15, по вул. Скельній,1/6а, по вул. Вітовського, 27/1. Крім того, у позивача на час укладання шлюбу у власності була квартира по вул. Симоненка, 9/54. Квартира по вул. Гнатюка 17/26 в м. Львові являється її спільною сумісною власністю з матірю ОСОБА_3 та братом, набута до шлюбу. Ремонт в зазначеній квартирі здійснено, але за власні кошти її матері ОСОБА_3 в період з жовтня 2006 року по липень 2007 року, тобто до продажу позивачем його квартири на вул. Симоненка, 9\54 в м. Львові. при цьому позивач ОСОБА_1 за вищевказаною адресою зареєстрованим не був, права власності на майно не набував. Під час та після проведення ремонту ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_1 проживали на ІНФОРМАЦІЯ_3, а її матір ОСОБА_3 в квартирі позивача на вул. Симоненко 9/54. Після проведення ремонту ОСОБА_3 повернулась проживати в свою квартиру на ІНФОРМАЦІЯ_4. ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 дійсно приймали участь в ремонті, займались контролем за виконанням ремонтних робіт, здійснювали придбання окремих будівельних матеріалів, однак за кошти, надані ОСОБА_3, своїх особистих коштів в ремонт її квартири ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не вкладали, оскільки їх матеріальної допомоги ОСОБА_3 не потребувала.

ОСОБА_3 повідомила, що являється власником квартири на вул. Гнатюка, 17\26 з 1974 року, співвласниками також являються її діти ОСОБА_2 та ОСОБА_4 В період з 2005 по 2006 рік ОСОБА_1 дійсно проживав в цій квартирі разом з її донькою ОСОБА_2 Ремонт в квартирі відбувся в період з 2006 по 2007 рік за її власні кошти. Вона в той час проживала в квартирі позивача на вул. Симоненка,9\54 в м.Львові, а ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на вул. Кордуби, 10\15 в м. Львові. Після проведення ремонту вона повернулась проживати в свою квартиру на ІНФОРМАЦІЯ_5. ОСОБА_1 дійсно приймав участь в ремонті, займався контролем за виконанням ремонтних робіт, здійснював придбання окремих будівельних матеріалів, однак за надані нею кошти, своїх коштів в ремонт її квартири ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не вкладали, оскільки їх матеріальної допомоги ОСОБА_3 не потребувала.

На підтвердження своїх показів надала оригінали квитанцій та товарних чеків на придбання будівельних матеріалів та побутової техніки, а саме: товарний чек від 16.01.2007р. на суму 2728,60 грн. (а.с.56), фіскальний чек від 18.08.2006 на суму 9782,83 грн (а.с.57), фіскальний чек від 19.04.2007р. на суму 648,29 грн. (а.с.58), товарний чек на суму 800,25 грн. від 05.11.2006р. (а.с.59), договір-замовлення від 13.09.2007р. на суму 8300 грн. (а.с.60), рахунок-фактура від 20.12.2006р. на суму 1117,90 грн. (а.с.61), видаткова накладна від 26.10.2006р. на суму 1080 грн. (а.с.62), накладна від 26.10.2006р. на суму 400 грн. (а.с.63), гарантійний талон та фіскальний чек на змішувач вартістю 2338,31 грн. від 25.03.2007 (а.с.64), товарний чек №826 від 29.11.2006 на сум 1986 грн. (а.с.65), товарний чек № 826 від 11.12.2006 на суму 1725 грн. (а.с.67), товарний чек від 30.12.2006р. на суму 400,50 грн., накладна від 18.10.2006р. на суму 1724,90 грн., накладна на суму 1143,90 (а.с.69), товарний чек від 18.10.2006р. на суму 210 грн., накладна від 23.11.2006р. на суму 670 грн. ( а.с.71), замовлення 1182 від 26.09.2006р. на встановлення та виготовлення дверей на суму 2565 грн. (а.с.74), копія гарантійного талону на варочну поверхню Ariston від 26.07.2007р. (а.с.75) та товарний чек на суму 4070 грн, всього на суму 40611,48 грн.

Заслухавши пояснення сторін, свідків та оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив, що позов задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Згідно п.23 Постанови №11 Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» майно, яке належало одному з подружжя, може бути визнано сумісною власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України. При цьому в силу ч. 2 ст.59 ЦПК України, обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст.ст.60, 61, 69, 71 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу належить їм на праві спільної сумісної власності, дружина і чоловік мають право на поділ такого майна, при цьому воно ділиться між ними в натурі, неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними, присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за його згодою та можливе лише за умови попереднього внесення другим з подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Посилання позивача на ст.ст. 60, 61, 69, 70, 71 СК України є безпідставними, оскільки ремонт проводився в квартирі, яка не належить до спільної сумісної власності позивача та відповідачки. Позивачем ОСОБА_1 не заявлялись позовні вимоги про визнання квартири по вул. Гнатюка, 17/26 в м. Львові обєктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та про виділення йому в натурі частки спільного майна із спільної сумісної власності. Фактично позивач мав та має претензії до ОСОБА_3, які не предявляв раніше. Тому заслуговує на увагу заява про застосування строку позовної давності, подана відповідачем ОСОБА_2, в якій вона зазначила, що, незважаючи на те, що ремонт здійснювала власниця квартири ОСОБА_3 за свої власні кошти у 2006-2007 роках, а не позивач впродовж другої половини 2007 року по 2008 рік, позиція та вимоги позивача у будь-якому випадку є такими, що подані після закінчення строку позовної давності.

Оглядом представлених квитанцій, чеків на придбання будівельних матеріалів, сантехніки тощо, встановлено, що основні витрати на ремонтні роботи проведені в період до серпня 2007 року часу продажу позивачем квартири на вул. Симоненка,9/54 в м. Львові. При цьому пояснення свідків по заявлених позовних вимогах не є достатніми та неспростовними доказами даних вимог, тим більше в частині походження грошових коштів, сплачених за проведення ремонтних робіт, придбання меблів, сантехніки, будівельних матеріалів. Враховуючи вищевикладене суд вважає необхідним відмовити в позові в звязку з недоведеністю всіх позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 212, 215, 267 ЦПК України, ст.ст. 368, 372 ЦК України, ст.ст. 60, 61, 62, 69, 70, 71 СК України, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10-ти днів після його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяА.Р.Курилець