Рішення № 30145626, 20.03.2013, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 1805/13646/2012

Провадження № 2/591/603/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2013 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Клімашевської І. В.

з участю секретаря Гребенькової О.М.

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення безпідставно набутих коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що 27.12.2010 року ним було перераховано на рахунок відповідача 24000,00 грн. в якості попередньої оплати за автомобіль, але угода з купівлі-продажу автомобіля між ним та відповідачем не відбулась, через що було втрачено інтерес до придбання автомобіля у відповідача. Оскільки до цього часу відповідач кошти не повернула, вимушений звернутись до суду.

В судовому засіданні представники позивача вимоги підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити та вирішити питання про стягнення з відповідача безпідставно набутої суми - 24000,00 грн., а також понесених позивачем судових витрат щодо оплати судового збору та послуг на правову допомогу.

Представник відповідача проти позову заперечував в повному обсязі, вказував на те, що відповідач частково повертала позивачу суму коштів, проте належних доказів зазначеному не надав. Крім того, зазначав, що вказана сума коштів була перерахована позивачем на ремонт автомобіля, а тому немає підстав для задоволення позову.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з платіжного доручення №01 від 27.12.2010 року ОСОБА_3 перерахував ОСОБА_4 кошти в сумі 24000,00 грн. в якості попередньої оплати за автомобіль (а.с.4). Також з матеріалів справи вбачається, що купівля-продаж автомобіля не відбулась та позивач намагався повернути свої кошти, направивши відповідачу відповідну вимогу (а.с. 5-6).

Належних і допустимих доказів того, що відповідач повністю або частково повертала кошти позивачу, матеріали справи не містять.

У відповідності до ч.1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

З урахуванням викладеного суд вважає, що заявлені вимоги позивача підлягають задоволенню та з позивача на користь відповідача підлягають стягненню 24000,00 грн.

Згідно ст.79 ЦПК України до витрат, пов»язаних з розглядом судової справи, належать в тому числі судовий збір та витрати на правову допомогу.

Вирішуючи питання про стягнення судового збору, суд враховує ту обставину, що позов задоволено в повному обсязі, а тому згідно ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем оплачувався судовий збір: 240,00 грн. при подачі позову (а.с.2) та 107,30 грн. при подачі заяви про забезпечення позову (а.с.11), а тому вказані суми в повному обсязі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно із ч.ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно з ст. 1 ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги від 10.12.2012 року (а.с.25). В матеріалах справи міститься квитанція про оплату за надані послуги по вказаному договору - 2000,00 грн. (а.с.27).

Визначаючи розмір, що підлягає стягненню, судом враховано, що ФОП ОСОБА_1 в даній справі було проведено дії, необхідні для розгляду справи, в тому числі: складено та подано вимогу про повернення грошей, позовної заяви та заяви про забезпечення позову (загальна кількість витраченого часу згідно звіту 3 години (а.с. 26), а також взято участь у судовому засіданні 19.03.2013 року тривалістю 33 хв.

Розмір мінімальної заробітної плати відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2013 рік» з 01.01.2013 становить 1176,00 грн.

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, суд вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на правову допомогу в сумі 1669,92 грн. ( 1411,20 (за підготовку документів) + 258,72 грн. (за витрачений в засіданні час).

Тобто, з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню судові витрати на загальну суму 2017,22 грн. (240,00+107,30+1669,92).

Керуючись ст.ст. 10, 60,88, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 24000,00 грн. та понесені судові витрати в сумі 2017,22 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Сумської області через Зарічний районний суд м.Суми протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які беруть участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення, можуть оскаржити його протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя І. В. Клімашевська