Ухвала суду № 30142314, 13.03.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/2433/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Кульчицький С.О. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

13 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Маслія В.І., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30.07.2012 року у справі за Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Малбі Беверідж» про стягнення адміністративно - господарських санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Малбі Беверідж» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця інвалідами у 2011 році в сумі 32922 грн. 78 коп.

Черкаський окружний адміністративний суд своєю постановою від 30.07.2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення адміністративного позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянти посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований як юридична особа 30.04.2009 року, ідентифікаційний код 36492837.

У 2011 році у відповідача повинно було працювати 4 інваліда, проте позивачем встановлено, що в порушення вимог ст. ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» 2 робочих місця інвалідами зайняті не були.

Вартість одного робочого місця за звітній період на підприємстві становить 16205 грн. 43 коп. Так, загальна сума адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для інвалідів, враховуючи пеню - становить 34922 грн. 78 коп. У встановлений законодавством термін, до 15 квітня 2012 року, визначену суму адміністративно - господарських санкцій за невиконаний норматив у 2011 році відповідач Черкаському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів не сплатив.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року № 875-ХІІ (надалі за текстом - «Закон № 875-ХІІ») забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 року «Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів», працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

З аналізу зазначених норм вбачається, що працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.

Отже, чинним законодавством передбачений обов'язок повідомлення підприємствами, установами та організаціями уповноважених органів про наявність вільних робочих місць (форма 3-ПН), за наслідками розгляду яких компетентні органи направляють на підприємство для працевлаштування інвалідів.

У відповідності до ст. 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно наданого відповідачем для відділення Фонду звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік (форма № 3-ПН) середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у звітному періоді склала 92 особи.

На виконання статті 19 Закону № 875-ХІІ, на підприємстві були створені робочі місця для інваліда, що підтверджується звітами про наявність вакансій станом на 12.01.2011 року, 04.02.2011 року, 21.02.2011 року, 12.03.2011 року, 07.04.2011 року, 06.05.2011 року, 02.06.2011 року, 23.06.2011 року, 01.07.2011 року, 13.07.2011 року, 26.07.2011 року, 01.09.2011 року, 12.09.2011 року, 30.09.2011 року, 02.11.2011 року та 01.12.2011 року.

Цими ж звітами підтверджується той факт, що на протязі 2011 року підприємство

звітувалося перед Черкаський міським центром зайнятості про наявність вакансії для працевлаштування інваліда.

Відповідно до частини 4 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 року № 803-ХІІ підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством.

З огляду на наведені приписи чинного законодавства про порядок атестації та створення робочих місць інвалідів на підприємстві працевлаштування інвалідів може здійснюватись центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів лише за наявності отриманої від підприємства інформації про проведену у встановленому порядку атестацію необхідної кількості робочих місць інвалідів на цьому підприємстві відповідно до вимог нормативу, а також про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування, але Законом на нього покладено обов'язок інформувати належним чином відповідні органи про наявні вакантні місця для працевлаштування інвалідів.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30.07.2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Маслій В.І.

Файдюк В.В.