Рішення № 30141713, 13.02.2013, Ленінський районний суд міста Севастополя

Справа № 2703/1859/2012

Провадження № 2/764/119/2013

Категорія 29

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" лютого 2013 р. Ленінський районний суд м. Севастополя в складі

головуючого судді - Лушнікова В. Ф.,

при секретарі -Терехіної О.Г., Бернацької С.В., Габдрахманової З.Ш.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А-0225 в особі фінансово-економічного управління Командування ВМС Збройних Сил України, Головного Управління пенсійного фонду України в м. Севастополі про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з військової частини А-0225 в особі фінансово-економічного управління командування ВМС Збройних Сил України завдану незаконними діями та бездіяльністю матеріальну шкоду в сумі 23 398,45 грн., моральну шкоду в сумі 5 000 грн., відшкодувати витрати на юридичну допомогу в сумі 5 395,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, мічман у відставці до 11 липня 2008р. проходила військову службу у військовій частині А-0225. Наказом №132 від 14.07.2008р. була виключена із списків особового складу оперативного управління штабу командування ВМС ЗУ України з 11 липня 2008р. та направлена для зарахування на облік до Севастопольського об'єднаного міського військового комісаріату АР Крим. Для призначення пенсії відповідач відмовився надати відповідний розрахунок вислуги років і передати його до Севастопольського міського військового комісаріату АР Крим, на підставі якого позивачу повинна бути призначена пенсія. У зв'язку з неправомірними діями з боку відповідача, позивач 24.09.2008р. звернулася до суду і постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 10.12.2010р. її позовні вимоги задоволені частково, зобов'язано відповідача, фінансово-економічне управління командування ВМС Збройних Сил України скласти основний розрахунок вислуги років. Згідно листа Головного управління ПФУ в м. Севастополі пенсія за вислугу років позивачу призначена з 09.10.2011р., розмір якої склав 878,15 грн., а різницю пенсії за минулий час виплачено з 30.09.2010р. У зв'язку з ненаданням розрахунку про вислугу років, позивач не отримала пенсію з 12 липня 2008р. по 30.09.2010р. у розмірі 23 398,45 грн., яку просить стягнути з відповідача.

Позивач також зазначає, що в результаті неправомірних дій відповідача їй завдана моральна шкода, розмір якої оцінює в 5 000 грн., яку обґрунтовує тим, що протягом трьох років була позбавлена грошових коштів для існування, неможливістю придбати речі необхідні для звичайного життя, що ставило її в залежне і неприємне становище.

В судовому засіданні позивач, представник позивача позовні вимоги підтримали, наполягали на задоволенні позову в повному обсязі з підстав зазначених в позові.

Представник відповідача Головного Управління ПФУ - Радчук Т.О. заперечувала проти позову, просила в задоволенні відмовити.

Представник відповідача - Військової частини А-0225 в засідання не з'явився, про день, місце, час повідомлений належно, раніше надав заперечення, в яких просив в задоволенні позову відмовити, вважаючи позов необґрунтованим, оскільки дії фінансово-економічного управління Командування ВМС ЗС України не були визнані судом неправомірними, тому і підстав для відшкодування шкоди немає.

Вислухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Суд встановлено, що мічман ОСОБА_1 була звільнена з військової служби у відставку за віком та виключена зі списків особового складу з 11 липня 2008 року наказом командувача ВМС ЗС України № 132 від 14.07.2008р. та направлена для зарахування на облік до Севастопольського об'єднаного міського військового комісаріату Автономної Республіки Крим.

При звільненні позивача в її загальний стаж не був зарахований період проживання з чоловіком у місцевості, де була відсутня можливість її працевлаштування за спеціальністю з 14.08.1982р. по 24.03.1992р. у відповідності до п.6 статті 12 ЗУ „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до постанови від 10.12.2010р. по справі №2а-311/10, Ленінський районний суд м. Севастополя зобов'язав фінансово-економічне управління Командуванням ВМС ЗУ України скласти основний розрахунок вислуги років з зарахуванням у загальний страховий стаж періоду проживання ОСОБА_1 як дружини офіцерського складу, де відсутня можливість працевлаштування за спеціальністю, у відповідності до ст..12 п. "б" Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби", ст..56 п. „3" Закону України „Про пенсійне забезпечення" та п. 2.11, 2.15 Положення. Ухвалою Севастопольського Апеляційного адміністративного суду від 24.05.2011р. постанову суду від 10.12.2010р. залишено без змін.

На підставі зазначеної постанови суду оформлена особова справа та складено розрахунок вислуги років на пенсію з урахуванням періоду проживання з чоловіком у місцевості, де була відсутня можливість працевлаштування за спеціальністю. Особа справа направлена на адресу відділу соціального забезпечення у м. Севастополі військового комісаріату Автономної Республіки Крим для призначення пенсії (лист №154/12/1-2805 від 12.09.2011р.).

Згідно листа Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі №638-М/02 від 28.11.2011р. пенсію за вислугу років ОСОБА_1 було призначено 09.10.2011р. на підставі документів, поданих відділом соціального забезпечення Військового комісаріату АР Крим 30.09.2011р. Розмір пенсії склав 878,15 грн. Згідно ст..51 ЗУ „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" різницю пенсії за минулий час позивачу виплачено не більш як за 12 місяців перед зверненням, тобто з 30.09.2010р.

Згідно з розрахунком вислуги років військовослужбовця на пенсію мічмана ОСОБА_1, складеного 12.09.2011р. ФЕУ Командування ВМС ЗС України страховий стаж включає стаж роботи і період військової служби та складає 31 календарний рік 09 місяців 09 днів, з яких період військової служби склав 12 років 6 місяців 19 днів.

Отже, вислуга років на військовій службі позивача складає більше 12 календарних років і 6 місяців, що відповідає вимогам п. „б" статті 12 „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" для призначення пенсії за вислугу років.

Пунктом 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.04.2005р. № 4 „Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" передбачено, що згідно зі ст. 55 Закону N 2262-XII суми пенсії, нараховані пенсіонерам з числа військовослужбовців, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їхніх сімей і не одержані ними своєчасно, виплачуються за минулий час не більше ніж за три роки перед зверненням із заявою про її одержання, а суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, який призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, в результаті несвоєчасного складання основного розрахунку вислуги років ФЕУ Командування ВМС ЗС України були порушенні права і свободі позивача на отримання пенсії за період з 12 липня 2008р. по 30.09.2010р. у розмірі 23 398 грн. 45 коп., яка підлягає стягненню з Військової частини А-0225 в особі фінансово-економічного управління Командування ВМС Збройних Сил України на користь ОСОБА_1.

Крім матеріальної шкоди, позивачу заподіяна моральна шкода, розмір якої позивач оцінює в сумі 5 000 грн. Відповідно до ст.1167 ЦК України позивач має право на відшкодування моральної шкоди у розмірі 2 000 грн., завданої внаслідок порушення її прав, яка виразилася в моральних стражданнях, оскільки на протязі тривалого часу вона була позбавлена права на пенсію за вислугу років, не мала можливості отримати грошові кошти, вважаючи, що відшкодування шкоди в зазначеному розмірі відповідає вимогам розумності і справедливості, обставини справи і характеру завданої шкоди.

Виходячи з аналізу змісту ст. ст. 84, 88 ЦПК України судові витрати на правову допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим фахівцем в галузі права при вирішенні цивільної справи.

Враховуючи зазначені положення, суд вважає вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 5 395,00 грн. не підлягають задоволенню, оскільки вони стосуються іншої справи і не як не пов'язані з розглядом цією справи.

На підставі ст.ст. 22, 1166, 1167, 1172-1174 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,11,60,88,179,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Військової частини А-0225 в особі фінансово-економічного управління Командування ВМС Збройних Сил України на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду у розмірі 23 398 грн. 45 коп., моральну шкоду у розмірі 2 000 грн.

В інший частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Севастополя, шляхом подачі апеляційної скарги в Ленінський районний суд м.Севастополя протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя: підпис

Згідно з оригіналом. суддя В.Ф. Лушніков