Ухвала суду № 30139452, 25.03.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 20/23/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

25.03.13 Справа № 908/943/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 17)

до Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 20 Г)

про стягнення заборгованості за кредитним договором № 301210-КЛВ від 30.12.2010 р. у сумі 2052025,19 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Без участі представників сторін

ВСТАНОВЛЕНО:

ПАТ "Банк Кредит Дніпро" заявлений позов про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 301210-КЛВ від 30.12.2010 р. у сумі 2052025,19 грн., яка складається з заборгованості за несплаченим кредитом у сумі 1832400,00 грн., заборгованості за несплаченими відсотками у сумі 80722,59 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 137433,61 грн., пені за несвоєчасне погашення відсотків у сумі 1469,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 18.03.2013 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/943/13, справі присвоєно номер провадження 20/23/13, справа призначена до розгляду.

22.03.2013 р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява (вих. № б/н від 22.03.2013 р.) про вжиття заходів до забезпечення позову в порядку ст. 67 ГПК України шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми 2052025,19 грн.

Заява мотивована тим, що після порушення провадження у справі відкрилися обставини, що підтверджують неможливість відповідача виконати рішення господарського суду у даній праві. Такими обставинами позивач вважає рішення господарського суду Запорізької області від 09.02.2012 р. у справі № 5009/138/12 про стягнення з ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" на користь ТОВ "Гофрапарк" заборгованості за договором поставки. Зазначено, що з мотивувальної частини даного рішення господарський суд дійшов висновку, що підприємство відповідача знаходиться у скрутному фінансовому стані, внаслідок чого підтверджуються доказами обставини, що об'єктивно ускладнюють виконання рішення суду. У зв'язку з наявністю таких обставин господарський суд дійшов висновку про необхідність розстрочення основного боргу у сумі 123676,69 грн. у строк до 31.03.2013 р. Таким чином, даним рішенням встановлено факт неможливості виконання відповідачем грошового зобов'язання навіть у сумі 123676,69 грн. Крім того, окрім стягнення боргу в сумі 2052025,19 грн. в даній справі, ПАТ "Банк Кредит Дніпро" звернулося з позовами до ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" про стягнення заборгованості за 4 іншими кредитними договорами на загальну суму 10944929,41 грн. Разом сума боргу відповідача перед позивачем за 5 позовами становить 15518509,82 грн. З огляду на встановлену господарським судом Запорізької області в межах провадження у справі № 5009/138/12 неможливість відповідача виконати грошове зобов'язання, що стягується у даній справі, позивач вважає, що невжиття своєчасних заходів забезпечення позову утруднить або взагалі зробить неможливим виконання рішення суду у даній справі. Крім того, працівникам банку стало відомо, що з майна, яке належить відповідачеві, фактично знято охорону, що створює загрозу його знищення та розкрадання.

Розглянувши заяву позивача, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним видом заходів до забезпечення позову і предметом відповідної позовної вимоги. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Обґрунтовуючи заяву, позивач посилається на встановлений господарським судом Запорізької області у справі № 5009/138/12 факт знаходження відповідача (ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод") у скрутному фінансовому стані.

Відповідно до ст. 34 ГПК обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони (ст. 35 ГПК).

Як слідує з рішення господарського суду Запорізької області від 09.02.2012 р. у справі № 5009/138/12, дана справа була порушена за позовом ТОВ "Гофрапарк" до ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", тобто склад сторін у справі № 5009/138/12 та у даній справі № 908/943/13 є різним. Отже, посилання відповідача на встановлені рішенням суду у справі № 5009/138/12 факти, не можуть вважатися судом встановленим у справі № 908/943/13, тому підлягають доказуванню стороною відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Посилання позивача у заяві про вжиття заходів до забезпечення позову на наявність інших позовів до того ж відповідача про стягнення заборгованості не може бути достатнім доказом на підтвердження факту неможливості відповідача виконати рішення суду. Зазначення позивачем факту зняття охорони з майна, що належить відповідачу, взагалі не підтверджено позивачем будь-якими доказами.

У разі відсутності доказів в підтвердження викладених обставин та обґрунтування, що невжиття таких заходів утруднить чи зробить неможливим виконання рішення, господарський суд відхиляє таку заяву як необґрунтовану та не підтверджену належними доказами.

Оскільки, позивачем не вказано конкретних обставин та не надано жодних доказів, які б підтверджували обставини, що можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення, суд не вбачає підстав для задоволення заяви.

Враховуючи викладене, у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (вих. № б/н від 22.03.2013 р.) про вжиття заходів до забезпечення позову відхилити.

Примірники даної ухвали направити сторонам.

Суддя Л.П. Гандюкова