Рішення № 30136496, 21.03.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 березня 2013 року Справа № 913/347/13-г

Провадження №8пд/913/347/13-г

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ,

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "КАСКАД-С.К.", м. Луганськ;

2.Лутугинської районної державної адміністрації, м.Лутугине Луганської області, -

про розірвання договору оренди землі водного фонду та договору оренди водного об'єкту.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача - представник не з'явився;

від 1-го відповідача - Ісмаіл Ю.О. - представник, - довіреність №б/н від 24.12.12 року;

від 2-го відповідача - представник не з'явився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимоги про розірвання:

договору оренди землі водного фонду, укладеного 28.04.2007 року між Лутугинською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "КАСКАД-С.К."" (орендар), державна реєстрація від 22.05.2007 року №040742400348, предметом якого є земельна ділянка земель водного фонду площею 53,0523 га, що розташована за межами населених пунктів на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Волнухінській сільській раді Лутугинського району Луганської області;

договору оренди водного об'єкту, що знаходиться в басейні річки загальнодержавного значення, укладеного 10 грудня 2007 року між Лутугинською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "КАСКАД-С.К."" (орендар), предметом якого є водний об'єкт загальнодержавного значення (з гідротехнічною спорудою) - Першозванівське водосховище, що розташований в басейні ріки Луганчик, на території Волнухинської сільської ради Лутугинського району Луганської області.

Позов мотивовано неналежним ставленням орендаря - Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма КАСКАД-С.К." (далі - ТОВ "КФ "КАСКАД-С.К."", - 1-й відповідач) до виконання умов договору про спільну діяльність щодо використання земель водного фонду, укладеного між ТОВ "Комерційна фірма "КАСКАД-С.К."" (сторона 1) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (сторона 2, - позивач у справі).

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 21.02.13 року до 04.03.13 року - у зв'язку з неявкою позивача і 1-го відповідача та невиконанням ними вимог ухвали суду; з 04.03.13 року до 21.03.13 року - у зв'язку з неявкою сторін та невиконанням ними вимог суду про надання документів та доказів.

До початку судового засідання 21.03.13 року від 1-го відповідача надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволено.

Позивач до судового засідання, призначеного на 21.03.13 року, не з'явився, але через канцелярію суду подав усі витребувані судом документи та докази, а також клопотання (вих. №б/н від 18.03.13 року), яким поставив суд до відома про повну підтримку заявлених ним вимог та просить розглянути спір по суті за його відсутності.

1-й відповідач (ТОВ "Комерційна Фірма "КАСКАД-С.К."") позов не визнав, пославшись на безпідставність та необгрунтованість вимог позивача (відзив на позовну заяву без дати та без номера, - до суду подано 19.03.13 року), - при цьому на спростування доводів позивача він надав до справи: квитанції про внесення орендної плати за користування землею; платіжні доручення; видаткові накладні; акти виконаних робіт, ветеринарні свідоцтва; службове листування з органами місцевого самоврядування та контролюючими органами щодо виконання ним умов спірних договорів; та ін.

2-й відповідач (Лутугинська районна державна адміністрація Луганської області) (далі - РДА) відзив на позов та витребувані судом документи на надав, пославшись на факт неотримання копії позовної заяви та додатків до неї (лист від 01.02.13 року за вих. №1/0472-14) (а.с.29); до судового засідання не з'явився без пояснення причин, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи (а.с.1;42-43 та ін.).

Перевіривши доводи 2-го відповідача щодо неотримання копії позовної заяви та додатків до неї, суд встановив, що позивач надав до справи документальний доказ - поштову квитанцію №4214 від 24.12.12 року - про спрямування на адресу РДА зазначених документів (а.с.4), - з огляду на що суд дійшов висновку, що дії позивача у цій частині відповідають приписам ст.56 ГПК України, згідно якій позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Позивач не заперечив проти розгляду спору по суті за відсутності позивача та 2-го відповідача.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.ст.43,22,32-34,36,43 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе вирішити спір по суті у цьому судовому засіданні за відсутності позивача та 2-го відповідача, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши 1-го відповідача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

15.04.07 року між ТОВ "Комерційна фірма "КАСКАД-С.К."" (сторона-1) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, - сторона-2) у простій письмовій формі укладено договір про спільну діяльність щодо використання земель водного фонду, відповідно до якого сторони за договором зобов'язуються спільно діяти щодо використання земель водного фонду, розташованих за межами населених пунктів, на території, яка за даними земельного кадастру враховується до Волнухінської сільської ради Лутугинського району Луганської області, та водного об'єкту, що знаходиться в басейні річки загальнодержавного значення (з гідротехнічною спорудою), - Першозванівське водосховище, що розташоване в басейні річки Луганчик на території Волнухінської сільської ради Лутугинського району Луганської області (п.1.1).

Основні параметри об'єкту: загальна площа землі водного фонду - 53,0523 га, у т.ч. під водосховищем - 53,0523 га (п.1.2); об'єм водного об'єкту - 53,0523 га (п.1.3).

Метою договору є спільна діяльність щодо спільного використання зазначеної водойми та об'єднання зусиль щодо риборозведення та спортивного відпочинку сторін на ній (п.1.4).

У розділі 2 "Умови договору" сторони визначили, що:

сторона-1:

проводить поточні та доглядові роботи за власні кошти на території земель водного фонду, водного об'єкту (п.2.2.1);

виконує заходи попередження заростання водойми (п.2.2.2);

забезпечує виконання природоохоронних заходів у прибережній захисній смузі водойми (п.2.2.3);

сторона-2:

здійснює спільне розведення на вилов риби на території водойми та проведення спортивного відпочинку (п.2.3).

Перелік своїх обов'язків сторони визначили у розділу 3 "Обов'язки сторін", у т.ч.: всебічно сприяти виконанню цього договору (п.3.1); належним чином виконувати свої обов'язки, визначені у цьому договорі, чітко та неухильно дотримуватися цього договору з додержання чинного законодавства України (п.3.2); сторона-1 зобов'язується укласти з Лутугинською РДА всі необхідні договори оренди землі водного фонду та водного об'єкту, що стосується предмету договору до 31 грудня 2007 року (п.3.3); не втручатися у господарську діяльність одна однієї (п.3.8); та ін.

Зі змісту договору вбачається, що сторони досягли домовленостей щодо усіх інших істотних його умов (а.с.8).

З наявних у справі доказів вбачається, що сторона-1 вищецитованого договору (ТОВ "Комерційна фірма "КАСКАД-С.К."") на виконання викладених у ньому домовленостей уклала відповідні договори.

Так, 28.04.07 року між Лутугинською районною державною адміністрацією Луганської області (орендодавець, 2-й відповідач) та ТОВ "Комерційна фірма "КАСКАД-С.К."" (орендар, 1-й відповідач), на підставі розпорядження голови Лутугинскої РДА від 28.04.07 року №291 (додане до справи), у простій письмовій формі укладено договір оренди землі водного фонду, відповідного до якого орендодавець передає в оренду землю водного фонду, яка знаходиться у віданні орендодавця, а орендар приймає в оренду землі водного фонду, розташовані за межами населених пунктів, на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується у Волнухінській сільській раді Лутугинського району Луганської області (п.1 розділу 1 договору), площею 53,0523 га, у т.ч. під водосховищем - 53,0523 га (п.2).

Землі водного фонду надаються в оренду для риборозведення (п.1 розділу 2 договору), терміном на 10 років (п.1 розділу 3 договору).

Після закінчення терміну договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін (п.2 розділу 3).

Сторони домовилися, що орендна плата у розмірі 10085,83 грн. на рік вноситься орендарем у грошовому вигляді на рахунок орендодавця (п.1 розділу 4); розмір орендної плати може бути змінено за умов, визначених пунктом 2 розділу 4 договору.

Повний перелік обов'язків орендаря визначено у пункті 7.4 договору (підпункти 7.4.1-7.4.10), у тому числі:

використовувати землі водного фонду згідно з умовами договору (п.7.4.1);

утримувати землі водного фонду відповідно до санітарних норм і правил експлуатації (п.7.4.2);

гідротехнічні споруди (греблю) утримувати у робочому стані (п.7.4.3);

своєчасно сплачувати платежі, передбачені цим договором, інформувати місцеву раду і державні органи охорони навколишнього природного середовища та санітарного нагляду про виникнення аварійних ситуацій та забруднень (п.7.4.7);

допускати на вказані землі мешканців навколишніх сіл для відпочинку (п.7.4.8).

Дослідження судом змісту договору показало, що сторони досягли домовленостей щодо усіх інших істотних його умов.

Згідно розділу 12 договору він набирає чинності після його державної реєстрації у Державному підприємстві "Центр державного земельного кадастру" (а.с.12-13; 14-16).

Державну реєстрацію договору здійснено 22.05.07 року за №040742400348.

Предмет оренди орендодавець передав орендареві 28.04.07 року, що підтверджується наданим до справи двостороннім актом приймання-передачі земельної ділянки.

Межі орендованої земельної ділянки визначені в натурі (на місцевості), що підтверджується відповідним актом від 27.04.07 року.

17.11.10 року сторони за основним договором уклали додаткову угоду до нього, згідно якій внести зміни до пункту 3.1 розділу 3 "Термін дії договору" та домовилися, що термін дії останнього становить 49 років (а.с.17).

10.12.07 року між Лутугинською РДА (орендодавець) та ТОВ "КФ "КАСКАД-С.К."" (орендар) у простій письмовій формі укладено договір оренди водного об'єкту, що знаходиться в басейні річки загальнодержавного значення, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування на умовах оренди водний об'єкт загальнодержавного значення (з гідротехнічною спорудою) - Першозванівське водосховище, що розташований в басейні ріки Луганчик, на території Волнухінської сільської ради Лутугинського району Луганської області (п.1.1); площа дзеркала при НПР - 53,0523 га (п.1.2); мета передачі об'єкта в оренду - для риборозведення та спортивного відпочинку (п.2.1); строк оренди - 25 років (п.3.1).

Орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі (п.4.1), розмір якої є договірним та встановлюється щорічно додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору (п.4.2); плата вноситься рівними частками щомісячно не пізніше 15 числа місяця, що настає за розрахунковим (п.4.4).

Умови перегляду розміру орендної плати сторони визначили у пунктах 4.5.1-4.5.4 договору.

Права та обов'язки за цим договором сторони визначили у розділі 6 "Права та обов'язки сторін", при цьому повний перелік обов'язків орендаря визначено у пункті 6.4 договору, у тому числі орендар зобов'язаний:

виконувати умови цього договору та умови погоджень до нього, які є невід'ємною частиною договору (п.6.4.2); своєчасно і у повному обсязі вносити орендну плату (п.6.4.3); використовувати водний об'єкт тільки за його прямим призначенням, виключно для цілей, визначених цим договором (п.6.4.4); не перешкоджати загальному та спеціальному водокористуванню на водному об'єкті (п.6.4.5); не допускати порушень санітарних норм та правил (п.6.4.7); здійснювати ведення рибного господарства у відповідності до Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1996 року №1192 та інших нормативних актів у галузі ведення рибного господарства (п.6.4.9); вести облік кількості виловленої риби та 1 раз на рік надавати звіт про її обсяги органам державної статистики (п.6.4.10); та ін.

Орендар не має права передавати об'єкт оренди у суборенду (п.6.5.1).

Зі змісту договору вбачається, що сторони досягли домовленостей щодо усіх інших його істотних умов.

Договір погоджено з Луганським обласним виробничим управлінням меліорації і водного господарства та з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Луганській області (а.с.18-21).

24.12.07 року сторони за вищезгаданим договором від 10.12.07 року уклали додаткову угоду до нього, якою встановили, що згідно п.4.2 договору орендар вносить орендну плату у розмірі 1% нормативної грошової оцінки земельної ділянки у сумі 3601,94 грн. на рік та земельний податок у розмірі 0,3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у сумі 1278,48 грн. на рік (а.с.22).

З обставин справи вбачається, що усі три вищезгадані договори є чинними на час вирішення цього спору по суті.

Позивач, обгрунтовуючи свої вимоги, стверджує, що 1-й відповідач (ТОВ "КФ "КАСКАД-С.К."") неналежним чином ставиться до виконання вищезгаданих договорів, а саме:

1)порушуючи умови п.3.5 договору про спільну діяльність, а також розділу 4 договору оренди земель водного фонду, він в якості орендної плати вносить не власні грошові кошти, а кошти, отримані від позивача;

2)порушуючи умови п.3.5 договору про спільну діяльність, 1-й відповідач не проводить доглядові роботи на території водного об'єкту та водосховища;

3)порушуючи умови п.6.4.4 договору оренди земель водного об'єкту, не використовує його для спортивного відпочинку;

4)здійснює ведення рибного господарства з порушенням вимог Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1996 року №1192, що, на думку позивача, є порушенням умов п.6.4.9 договору оренди водного об'єкту;

5)1-й відповідач відмовляється вести облік кількості виловленої риби, що, на думку позивача, є порушенням умов п.6.4.10 договору оренди водного об'єкту;

6)1-й відповідач не дотримується вимог п. 6.1.5 договору оренди земельної ділянки водного фонду, оскільки розорює землі, влаштовує літній табір на території водоймища, а у зимовий період також влаштовує звалища сміття;

7)1-й відповідач, на думку позивача, використовує землі водного фонду не за призначенням (в чому це полягає, позивач не вказує), що є порушенням п.7.4 договору оренди земель водного фонду;

8)1-й відповідач утримує гідротехнічні споруди та берегову лінію у неналежному стані, що є порушенням вимог п.7.4.3 (назва договору не вказана);

9)позивач вважає, що 1-й відповідач не виконує належним чином вимоги пунктів 7.4.2, 7.4.4-7.4.10 договору оренди земель водного фонду (в чому це полягає, позивач не вказує);

10)1-й відповідач порушує вимоги п.3.7 договору, перешкоджаючи вільному доступу працівників позивача на територію водосховища та всіляко ухиляється від виконання умов договору про спільну діяльність.

Судом звернуто увагу на те, що позивач на обгрунтування своїх вищевикладених доводів не надав до справи жодного доказу у будь-якій формі, визначеній чинним законодавством.

З огляду на викладене позивач дійшов висновку, що, оскільки 1-й відповідач не виконував умови договорів, порушує взяті на себе зобов'язання, ухиляється від сплати необхідної орендної плати, - він не може вважатися добросовісним орендарем зазначених земель водного фонду та водного об'єкту, - з оглядну на що він звернувся до господарського суду з цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Судом звернуто увагу на те, що позивач, висунувши вимогу про розірвання договору оренди землі водного фонду від 28.04.07 року, державна реєстрація від 22.05.07 року №040742400348, а також договору оренди водного об'єкту, що знаходиться в басейні річки загальнодержавного значення від 10.12.07 року (обидва - зі змінами та доповненнями), - не вказав, з яких правових підстав вони, на його думку, підлягають розірванню.

Такі його дії не узгоджуються з загальними правилами, викладеними у частинах 1-5 статті 203 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 204 ЦКУ, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не

встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

1-й відповідач позов не визнав.

Заперечуючи проти нього, він на спростування доводів позивача надав до справи наступні документальні докази:

1)платіжні документи (квитанції, платіжні доручення) про внесення ним орендної плати за оренду земельної ділянки земель водного фонду за період з травня 2007 року по березень 2013 року;

2)платіжні доручення про внесення ним орендної плати за договором оренди водного об'єкту за 2008-2012 роки;

3)документальні докази продажу риби, виловленої з орендованого водного об'єкту (видаткові накладні: №РН-0000031 від 28.08.12 року на суму 130000,00 грн.; №ДК-3071 від 27.04.12 року на суму 27200,00 грн.);

4)акти про виконання робіт з уселення водних живих ресурсів від 27.04.12 року - про уселення в орендований водний об'єкт мальків наступних рибних пород: коропа - вагою 500 кг на суму 15700,00 грн.; білого товстолобика - вагою 300 кг на суму 4500,00 грн. строкатого товстолобика - вагою 200 кг на суму 3000,00 грн.;

5)ветеринарне свідоцтво Г-05 №238715 від 27.04.12 року, видане Слов'янським РДЛВМ Донецької області Державного комітету ветеринарної медицини України про те, що при ветеринарному обстеженні мальків риб, про які сказано у попередньому пункті цього рішення, захворювань не виявлено;

6)акт №18 виконаних робіт, складений Лутугинською районною державною лабораторією ветеринарної медицини 18.04.12 року, яким підтверджуються факти здійснення: паразитологічного дослідження риби; дослідження риби на псевдомоноз та дослідження води з орендованого водосховища;

7)документальні докази звітування ТОВ "КФ "КАСКАД-С.К."" перед органами статистики Луганської області про вилов риби з орендованого водосховища (лист від 03.12.12 року за вих. №13; звіт про обсяги відтворення та використання риби та інших водних біологічних ресурсів, проведення робіт з рибницької меліорації за період з 01.01.12 року по 30.10.12 року;

8)акт перевірки рибогосподарської діяльності користувача спеціального товарного рибного господарства від 15.11.12 року, складений Управлінням охорони, використання і відтворення водних ресурсів та регулювання рибальства в Луганській області, - згідно якому порушень чинного законодавства у діяльності ТОВ "КФ "КАСКАД-С.К."", у т.ч. і щодо надання орендарем водного об'єкту можливостей для здійснення любительського та спортивного рибальства, - не виявлено;

9)Положення (правила) любительського та спортивного рибальства на території Першозванівського водосховища, затверджене орендарем 01.01.12 року;

10)договір №3 про спільне використання гідротехнічних спору Першозванівського водосховища, укладеного у простій письмовій формі між Артемівським міжрайонним управлінням водного господарства міста Луганська та ТОВ "КФ "КАСКАД-С.К."", відповідно до якого сторони домовилися про спільне використання гідротехнічних споруд Першозванівського водосховища, розташованого у Луганській області, Лутугиський район, біля села Першозванівка (п.1.1), - при цьому сторони визначили перелік прав та обов'язків кожної з них щодо забезпечення належної експлуатації водосховища (розділи: 2 "Умови договору"; 3 "Обов'язки сторін"; та ін.);

11)документальні докази на підтвердження факту допуску мешканців навколишніх населених пунктів на територію орендованого водосховища (службове листування ТОВ "КФ "КАСКАД-С.К."" з контролюючими органами та органами місцевого самоврядування (лист від 09.10.12 року за вих.№10; та ін.);

12)документальні докази факту здійснення 1-м відповідачем робіт, спрямованих на укріплення, ремонт та утримання у належному стані берегової лінії водосховища, дамби та ін. (службове листування 1-го відповідача з виконкомом Волнухінської сільської ради, Артемівським міжрайонним управлінням водного господарства м.Луганська; документальні докази виконання зазначених робіт (локальний кошторис №2-1-1 на ремонт Першозванівського водосховища; видаткові накладні на придбання будівельних матеріалів, товарно-транспортні накладні та ін.).

Керуючись ст.ст.32-34 ГПК України, суд вважає ці письмові докази належними та допустимими.

Статтею 36 ГПК України встановлено, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

ІІ.Заслухавши 1-го відповідача, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

1.За загальним правилом відповідно до частин 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 626 ЦКУ); від є обов'язковим до виконання сторонами (ст.629 Кодексу).

Статтею 203 Цивільного кодексу (частини 1-5) визначено наступні вимоги до правочину як безумовної вимоги щодо його законності та чинності, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як встановлено статтею 204 ЦКУ, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 1 ст. 205 названого Кодексу, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Як сказано у ч. 1 ст.207 Кодексу, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у

листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 208 ЦКУ у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Згідно з правилом, викладеним у ст. 6 Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦКУ).

Частиною 1 ст. 628 ЦКУ передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку (ч. 1 ст. 630 ЦКУ).

Як сказано у ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних його умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою

хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Наявні у справі докази підтверджують, що сторони за обома спірними договорами дотрималися вимог вищенаведених приписів Цивільного кодексу України.

1.1. З обставин справи та змісту спірних договорів вбачається, що вони є господарськими та належать до договорів оренди.

За загальним правилом, викладеним у ст. 759 Цивільного кодексу, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Статтею 792 Цивільного кодексу визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Як сказано у ч.1 ст. 284 Господарського кодексу України (далі - ГКУ), істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

З обставин справи відомо, що предметом оренди першого спірного договору (договору оренди землі водного фонду від 28.04.07 року) є земельна ділянка площею 53,0523 га, на якій розташований водний об'єкт, а предметом другого спірного договору (договору оренди водного об'єкту, що знаходиться в басейні річки загальнодержавного значення від 10.12.07 року) є водний об'єкт площею водного дзеркала 53,0523 га - Першозванівське водосховище, яке розташоване на вищезгаданій земельній ділянці.

Відповідно до ст. 4 Водного кодексу України (далі - ВК України) до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Статтею 5 цього Кодексу встановлено, що водні об'єкти розподіляються на водні об'єкти загальнодержавного і місцевого значення, - при цьому визначено критерії для їх віднесення до зазначених категорій.

Орендований водний об'єкт у договорі визначено як об'єкт загальнодержавного значення.

Як зазначено у ч.1 ст. 51 Водного кодексу (у редакції, чинній на час укладення договорів), у користування на умовах оренди водні об'єкти (їх частини) місцевого значення та ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, можуть надаватися водокористувачам лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях, - при цьому у цій правовій нормі відсутня така мета надання водного об'єкту в оренду, як "інше сільськогосподарське призначення" (п.14 договорів).

Відповідно до частин 4-6 цієї статті окремі повноваження щодо надання водних об'єктів (їх частин) місцевого значення в користування Рада міністрів Автономної Республіки Крим та обласні Ради можуть передавати відповідним органам виконавчої влади на місцях чи іншим державним органам.

Орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації. Розподіл повноважень щодо передачі водних об'єктів загальнодержавного значення визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Частини 7 та 8 статті 51 Кодексу містять імперативні приписи:

1)право водокористування на умовах оренди оформляється договором, погодженим з державними органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства;

2)умови, строки і збір за оренду водних об'єктів (їх частин) визначаються у договорі оренди за згодою сторін, - однак при укладенні обох спірних договорів ці вимоги чинного законодавства не дотримані.

Частина 7 ст. 51 Водного кодексу кореспондується з частиною 2 ст. 640 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Як зазначено у частині 10 ст. 51 Водного кодексу, користування водними об'єктами (їх частинами) на умовах оренди здійснюється відповідно до вимог водного законодавства і регулюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

Так, в силу ч. 1 статті 85 названого Кодексу порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

За приписами частини 1 ст. 93 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 3 ст. 122 даного Кодексу встановлено, що районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів.

Загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування врегульовано статтею 123 ЗК України, у частині 1 якої сказано, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону;

надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

В ході розгляду цього спору судом встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на яких розташований згадуваний у цьому рішенні водний об'єкт, був затверджений розпорядженням Лутугинської райдержадміністрації від 28.04.07 року №291.

Тобто у даному випадку сторони обох спірних договорів дотрималися вищезгаданих приписів чинного законодавства, та, крім того, вони також дотрималися норми, викладеної у ст. 124 Земельного кодексу, відповідно до якої передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

В силу статті 125 ЗКУ право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як вбачається з наявних у справі договорів, орендодавець та орендар виконали зазначені приписи чинного законодавства: орендар 22.05.07 року за №040742400348 здійснив державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки земель водного фонду.

Крім того, 1-й та 2-й відповідачі, укладаючи спірний договір від 10.12.07 року, узгодили його з Луганським обласним виробничим управлінням меліорації і водного господарства та з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Луганській області, - виконавши у такий спосіб приписи частини 7 ст. 51 Водного кодексу України.

1.2.Оскільки предметом оренди є водний об'єкт, то відповідачі, укладаючи договір від 10.12.07 року, були зобов'язані дотримуватися вимог спеціального закону - Водного кодексу України, за приписами частини 4 статті 85 якого користування цими ділянками у зазначених цілях здійснюється з урахуванням вимог щодо охорони річок і водойм від забруднення, засмічення та замулення, а також з додержанням правил архітектури планування приміських зон та санітарних вимог у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 87 Водного кодексу визначено, що для створення сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони. Водоохоронна зона є природоохоронною територією господарської діяльності, що регулюється.

Відповідно до ст.88 названого Кодексу з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води.

Згідно статті 89 Кодексу прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

Орендар - ТОВ "КФ "КАСКАД-С.К."" документально довів, що він дотримується зазначених приписів закону.

Таким чином, вищевикладене надає суду підстави дійти висновку, що обидва договори, які є предметом спору по даній справі, укладені з дотриманням вимог чинного законодавства України.

2.Дослідивши та оцінивши доводи сторін та наявні у справі докази, суд в частині доведеності їх (сторін) тверджень та заперечень дійшов наступних висновків.

Позивач у порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством, не довів законність та обгрунтованість своїх вимог, оскільки не надав до справи будь-яких доказів на їх підтвердження.

В той же час 1-й відповідач документально та нормативно спростував доводи позивача.

Так, ТОВ "КФ "КАСКАД-С.К."" у визначеному чинним законодавством порядку довів, що сторони за обома договорами належним чином виконують їх умови, у тому числі:

а)орендар водного об'єкту належним чином виконує умови спірного договору від 10.12.07 року, включаючи і умови пунктів 6.4.7-6.4.10;

б)він як орендар земельної ділянки земель водного фонду відповідно до договору від 28.04.07 року виконує умови останнього, включаючи приписи пунктів 6.4.9-6.4.11; 7.7.4.3-7.4.5, 7.4.7, - що за обома договорами підтверджено документальними доказами, переліченими вище у описовій частині цього рішення;

в)товариство як орендар вносить орендну плату за кожним з договорів та не має заборгованості;

г)до справи не надано жодного доказу про наявність скарг та заяв від мешканців навколишніх населених пунктів з приводу недотримання ТОВ "КФ "КАСКАД-С.К."" умов договорів про допуск їх до водосховища з метою відпочинку та рибальства.

Як зазначено у ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

В силу ст. 33 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, - при цьому відповідно до ст. 34 Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням викладеного суд при вирішенні цього спору не приймає до уваги жоден з доводів позивача, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, - в той же час він приймає до уваги належні та допустимі докази, надані 1-м відповідачем.

3.При вирішенні цього спору по суті суд, крім того, керується наступним.

Позивач, висунувши вимогу про розірвання згадуваних у цьому рішенні договорів, - у порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством, не довів наявність відповідних підстав для цього.

Він також не врахував того, що згідно з пунктом 8.2 договору оренди землі водного фонду від 28.04.07 року сторони встановили, що у разі невиконання умов договору однією із сторін потерпіла сторона може вимагати від винної сторони дострокового розірвання даного договору з наступним відшкодуванням всіх понесених збитків, - але з обставин справи відомо, що він (позивач) не є стороною даного договору.

Дослідження судом змісту договору оренди водного об'єкту від 10.12.07 року показало, що його сторони не передбачили конкретних механізму та підстав для його розірвання, а лише зазначили у п.8.1 договору, що суперечності, які не вирішуються шляхом переговорів, вирішуються у відповідності до чинного законодавства України.

Загальні підстави для розірвання договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Договір також може бути розірвано його сторонами або судом за умов, визначених у ст. 652 ЦК України.

Тобто чинне законодавство України не передбачає права особи, яка не є стороною за договором, висувати вимогу про його розірвання; відповідно до чинного законодавства така особа, за наявності відповідних умов та обставин, має право висувати вимогу про визнання правочину недійсним.

Так, у статті 215 ЦКУ сказано, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч.1).

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч.2).

Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 216 названого Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, спосіб захисту права, обраний позивачем, не узгоджується з фактичними обставинами справи.

Таким чином, позов не підлягає задоволенню з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Керуючись ст.ст.44 та 49 ГПК України, суд сплату судового збору покладає на позивача.

На підставі викладеного, ст.ст.11,16,203-208,215,216,626-630,638,640,759,792 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.43,22,32-34,36,43,44,49,75,82,84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

в и р і ш и в :

1.У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "КАСКАД-С.К." та до Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області, - про розірвання договору оренди землі водного фонду, укладеного 28 квітня 2007 року між Лутугинською районною державною адміністрацією Луганської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "КАСКАД-С.К."" (орендар), державна реєстрація від 22 травня 2007 року №040742400348, предметом якого є земельна ділянка земель водного фонду площею 53,0523 га, що розташована за межами населених пунктів на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Волнухінській сільській раді Лутугинського району Луганської області, - відмовити.

2.У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "КАСКАД-С.К." та до Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області, - про розірвання договору оренди водного об'єкту, що знаходиться в басейні річки загальнодержавного значення, укладеного 10 грудня 2007 року між Лутугинською районною державною адміністрацією Луганської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "КАСКАД-С.К."" (орендар), предметом якого є водний об'єкт загальнодержавного значення (з гідротехнічною спорудою) - Першозванівське водосховище, що розташований в басейні ріки Луганчик, на території Волнухинської сільської ради Лутугинського району Луганської області, - відмовити.

3.Судові витрати покласти на позивача.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 21.03.2013 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано - 25 березня 2013 року.

Суддя А.П. Середа