Ухвала суду № 30135437, 27.09.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2012 р.справа № 0870/1095/12

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Чепурнова Д.В. Поплавського В.Ю.

при секретарі судового засідання: Ракової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року

у адміністративній справі № 0870/1095/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі від 05.12.2011 року № 0002230802, яким Публічному акціонерному товариству «Мотор Січ»нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 348436,06 грн., з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ»стягнуто 2146,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач по справі подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема неврахування судом порушення ПАТ «Мотор Січ»вимог ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», яке полягало в ненадходженні в законодавчо встановлений термін товару за імпортними операціями по контрактах № UA223/2101-10/R1 (UZ) від 01.03.2010 фірма «MEGGITT SA»Швейцарія, № 1323/658-І10-126СH756(FTD) «SVENTA AG», Швейцарія, № 0117 від 20.11.2008 з ОАО «Металургический завод «Электросталь», Росія, № 1323/658-І11-066-DE276(FTD) від 11.03.2011 «SIEMENS AG, I DT MC MT», Німеччина. Акцентує увагу апеляційного суду на тому, що згідно п. 3.3 Інструкції № 136 банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках - після пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг. Тобто, відповідач наполягає на тому, що датою імпорту, у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, є дата завершення оформлення ВМД (типу ІМ-40 «Імпорт», ФМ-41 «Реімпорт», ІМ-72 «Магазин безмитної торгівлі», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування»), а оскільки під час перевірки встановлено відсутність події, яка завершує імпортну операцію у встановлений законом термін (оформлення ВМД типу ІМ-40 не здійснено), то у суду першої інстанції не було підстав для задоволення вимог позивача. За вказаних обставин, з урахуванням невідповідності оскаржуваної постанови у цій справі вимогам ст..159 КАСУ, просить її скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволені вимог позивача в повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача, оскільки оскаржуване у цій справі судове рішення постановлено з дотримання вимог статті 159 КАСУ, тобто відповідно до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, є обґрунтованим та належним чином мотивованим.

Предметом спору у даній справі є прийняте відносно позивача рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - податкове повідомлення-рішення № 0002230802, яке винесено СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі на підставі Акту перевірки від 17.11.2011 № 193/08-02/14307794, складеного за результатом документальної позапланової виїзної перевірко ПАТ «Мотор Січ»з питань дотримання вимог валютного законодавства по взаємовідносинам з нерезидентами ООО ЗЄМ «СЄПО-ЗЄМ»АО Саратовское электроагрегатное производственное объединение, Росія по контракту № 804/34209484/00016 від 08.10.2004, фірма «MEGGITT SA»Швейцарія по контракту № UA223/2101-10/R1 (UZ) від 01.03.2010, ОАО «Омское машиностроительное конструкторское бюро», Росія по контракту № 460/02 від 10.07.2009, компанія «THALES AVIONICS ELEKTRICAL SYSTEMS S.A.S «TAES», Франція по контракту № 10-089 від 28.10.2010, фірма «SVENTA AG», Швейцарія по контракту № 1323/658-І10-126СH756(FTD) від 19.05.2010, Авіаційна Технологічна корпорація Тяньлі Китая (CHINA TALY AVIATION TECHNOLOGIES CORP), Пекін по контракту № 1323/658-Е06-217-CN156 від14.03.2008, ОАО «Авиакор-Авиационный завод», Росія по контракту № 1323/658-Е06-021-RU643 від 17.04.2006, ОАО «Металургический завод «Электросталь», Росія по контракту № 0117 від 20.11.2008, фірма «SIEMENS AG, I DT MC MT», Німеччина по контракту № 1323/658-І11-066-DE276(FTD) від 11.03.2011 за період з 30.09.2009 по 11.11.2011, про що складено акт від 17.11.2011 № 193/08-02/14307794.

Судовою колегією встановлено, що спір по справі між позивачем та податковим органом виник у зв'язку з різним розумінням норм чинного законодавства стосовно моменту здійснення експорту (імпорту) товару.

Так, судом першої інстанції встановлено, що позивач по справі у спірних правовідносинах діяв виходячи з положень ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»та ст. 6, ст.43 Митного кодексу України, з урахуванням яких вважав, що завершенням митної операції слід вважати момент перетину товаром митного кордону України або перехід права власності на зазначений товар, що імпортується від продавця до покупця. СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі в свою чергу, стверджуючи про порушення позивачем термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, виходив з положень п. 3.3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою правління НБУ від 24.03.1999 № 136 (далі - Інструкція № 136), з урахуванням якої вважає, що датою імпорту, у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, є дата завершення оформлення ВМД (типу ІМ-40 «Імпорт», ФМ-41 «Реімпорт», ІМ-72 «Магазин безмитної торгівлі», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування»).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення на Україну і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, основою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, на якому проставлено відтиск штампу «під митним контролем»з відповідною датою, який засвідчує факт і дату перетину митного кордону України. Спираючись на п. 1 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97р. № 574, суд першої інстанції вказував на те, що оформлення ВМД не є єдиним документом, яким засвідчується факт і дата фактичного переміщення через митний кордон товарів, а є документом, який містить відомості про товари та мету їх переміщення через митний кордон України, який посвідчує надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів в визначений митний режим і який підтверджує, а не встановлює права та обов'язки зазначених в ВМД осіб відносно здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських операцій.

З огляду на викладене суд першої інстанції визнав, що моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

На підставі детального дослідження відповідних документів та обставин стосовно надходження на митну територію України товарі по спірним контрактам, взяття їх під митний контроль та перерахування грошових коштів по цим контрактам, суд першої інстанції дійшов висновку, що товар за усіма спірними контрактами позивача перетнув митний кордон у межах строків, визначених ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а відповідно висновки податкового органу про порушення позивачем вимог зазначеної норми закону є необґрунтованими та безпідставними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"порушення резидентами строків, передбачених статтею 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" імпорт (імпорт товарів) - це купівля (у тому числі з оплатою у негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Відповідно до статті 44 Митного кодексу України товари, що переміщуються через митний кордон України, разом з їх упаковкою та маркуванням, транспортні засоби, якими вони переміщуються через митний кордон, а також документи на ці товари і транспортні засоби пред'являються для контролю митним органам у незмінному стані в пунктах пропуску через митний кордон України та в інших місцях митної території України, встановлених митними органами для здійснення митного контролю та оформлення, не пізніше ніж через три години після прибуття зазначених товарів і транспортних засобів у пункт пропуску або таке місце.

Відповідно до ч. 3 ст. 71 Митного кодексу України митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України резидентами (крім громадян), крім випадків переміщення товарів і транспортних засобів через територію України у режимі транзиту, здійснюється митними органами, у зонах діяльності яких розташовані ці резиденти.

Відповідно до абз. 3 п. 1 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 № 574, вантажна митна декларація ( ВМД) -письмова заява встановленої форми, що подається митному органу на паперовому носії або як електронний документ (електронна ВМД) і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування та сплати податків, зборів та інших платежів.

З наведеного вбачається, що оформлена ВМД не є єдиним документом, яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення товарів через митний кордон, а є, по суті, заявою, що містить відомості про товари та мету їх переміщення через митний кордон України і засвідчує право суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності на розміщення товарів у визначений митний режим та підтверджує (а не встановлює) права і обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських операцій. Тобто перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення в Україну, при цьому, первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа (CMR), проставлення на якому відбитка штампа "під митним контролем"з відповідною датою засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до п. 1 ч.1 ст.198 та ст.200 КАСУ апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200, ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі -залишити без задоволення

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року - залишити без змін

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський