Ухвала суду № 30134994, 12.03.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-1871/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко А.В. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

12 березня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів Ключковича В.Ю. та Федорової Г.Г.,

при секретарі Меєчко К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради до Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області про визнання недійсним рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, -

ВСТАНОВИЛА:

Комунальне підприємство житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради (далі по тексту позивач) звернулось до Комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради (далі по тексту відповідач) в якому просить визнати недійсним рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №179 від 29.10.2009р.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не повно відображає обставини справи, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області № 179 від 29.10.2009 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін до позивача винесено правомірно, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та як свідчать матеріали справи, Комунальне підприємство житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради є юридичною особою, ідентифікаційний номер 33007799, створене рішенням Вишгородської міської ради Київської області № 13/4 від 05.04.2004 року на базі майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Вишгорода та знаходиться в управлінні виконавчого комітету Вишгородської міської ради Київської області.

Державною інспекцією з контролю за цінами в Київській області проведено перевірку позивача, за результатами якої складено Акт № 406 від 22.10.2009 року.

Перевіркою встановлено та в акті зафіксовано наступні порушення:

- при розрахунку та затвердженні діючих тарифів підприємством порушено вимоги пункту 2 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій в частині: розмір тарифів (нормативних витрат, пов'язаних з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій) визначається по кожному будинку окремо, залежно від кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій згідно з типовим переліком послуг;

- при розрахунку вартості вивезення ТПВ на 1м. кв. загальної площі підприємством враховано вартість вивезення ТПВ за ціною 14, 87 гривень (тобто з ПДВ), при тому, що ПДВ враховано до загальної вартості послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Враховуючи середній відсоток сплати споживачами за надані послуги, необґрунтовано одержана сума виручки за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року по статті «Вивезення та утилізація ТПВ» становить 77469, 22 гривень, чим порушено вимоги пункту 1.1 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість», яким передбачено, що об'єкт оподаткування застосовує ставку податку на додану вартість в розмірі 20 % на базу оподаткування;

- при розрахунку вартості обслуговування та ремонту ліфтів встановлено, що загальні витрати за всі ліфти за рік склали 1280030, 04 гривень, в розрахунку на один ліфт на один місяць загальна сума обслуговування складає 801, 10 гривень. Підприємством до розрахунку вартості технічного обслуговування ліфтів включено ПДВ (20 %), в результаті чого вартість обслуговування одного ліфта склала 969, 72 гривень, що і включено підприємством до розрахунку вартості обслуговування ліфтів на 1 м. кв. загальної площі будинків з ліфтами (крім квартир першого поверху), при тому, що ПДВ враховано до загальної вартості послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Враховуючи середній відсоток сплати споживачами за надані послуги, необґрунтовано одержана сума виручки за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року по статті «Обслуговування ліфтів» становить 277563, 68 гривень, чим порушено вимоги підпункту 1.1 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість», яким передбачено, що об'єкт оподаткування застосовує ставку ПДВ в розмірі 20 % на базу оподаткування;

- різниця між плановими витратами, закладеними підприємством до розрахунку по обслуговуванню житлового фонду на всі матеріали, та фактичними витратами по матеріалах, понесених підприємством в процесі надання послуг за період з 01.07.2008 року по 31.079.2009 року становить 762293, 09 гривень, чим порушено вимоги підпункту 3 пункту 2 статті 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»; пункту 2 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та пункту 10 Типового договору, затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 12.07.2005 року № 560.

На підставі Акту № 406 від 22.10.2009 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Київській області винесено Рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 179 від 29.10.2009 року.

Приймаючи рішення за адміністративним позовом, суд першої інстанції вірно застосував положення Закону України від 03.12.1990 року № 507 «Про ціни та ціноутворення» яким визначена координація роботи по здійсненню політики цін, проведення економічного аналізу рівня та динаміки цін і вжиття заходів щодо регулювання цін і тарифів відповідними державними органами Управління та їх структурними підрозділами з належним порядком здійснення планових заходів та визначенням прав державних органів, що здійснюють контроль за цінами, передбачених Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

При цьому суд першої інстанції правильно зазначив повноваження відповідача щодо здійснення перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів та застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін передбачених п.4 Постанови Кабінету Міністрів України №1819 від 13.12.2000 року.

Суд першої інстанції вірно встановив, що перевірка позивача проводилась у робочі дні з зазначенням в акті днів перевірки 06.10.2009 року, 07.10.2009 року, 14.10.2009 року, 16.10.2009 року, 20.10.2009 року, що у своїй сукупності складає 5 робочих днів, всупереч твердженню апелянта про незрозумілість дати початку перевірки і неможливістю правильного обрахування строку перевірки.

Частиною дев'ятою статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що тривалість планової перевірки не повинна перевищувати 20 робочих днів.

Згідно з посвідченням № 493 від 02.10.2009 року, термін дії з 02.10.2009 року по 22.10.2009 року, що становить 13 робочих днів.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що перевірка відповідачем проводилась правомірно, на підставі посвідчення на перевірку, за планом графіком перевірок на IV квартал 2009 року.

Посилання апелянта, що підставою для застосування фінансових (штрафних) санкцій є порушення суб'єктами господарювання вимог спеціальних норм законодавства з питань ціноутворення, якими запроваджено регулювання цін (тарифів), є недоречним, оскільки, з наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 369 від 09.11.2006 року «Про затвердження порядку встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів та системи диспетчирезації» вбачається, що такої послуги як опалення ліфтів не наведено.

Статтею 14 Закону України від 03.12.1990 року № 507-XII «Про ціни і ціноутворення» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації.

Відповідно, сума по рішенню № 179 від 29.10.2009 року винесена за порушення Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій становить 138262, 83 гривень, на підставі статті 250 Господарського кодексу України згідно якої економічні санкції були застосовані лише за період з 01.10.2008 року по 30.09.2009 року.

Зауваження апелянта, він здійснює свою діяльність з надання послуг відповідно до встановленого тарифу, затвердженого рішенням виконкому Вишгородської міської ради від 03 липня 2008р. №186, судом першої інстанції і не заперечувалось, а лише роз'яснено, на посилання того ж позивача, що вилучені кошти будуть спрямовані у державний бюджет, а не у місцевий, оскільки у рішення № 179 вказано, що необґрунтовано одержана виручка стягується у дохід державного бюджету Управління державного казначейства у Вишгородському районі, тобто фактично кошти будуть перераховані до місцевого бюджету.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні цієї справи дана вірна правова оцінка обставин по справі та досліджено усі доводи позовної заяви.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та надав суду обґрунтовані докази та пояснення, якими керувався під час винесення спірного рішення, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: І.В. Федотов

Судді: В.Ю. Ключкович

Г.Г. Федорова

.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ключкович В.Ю.