Постанова № 30133643, 19.03.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2013 р. Справа №805/357/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13:20

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцька М.М., при секретарі судового засідання Перовій В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.01.2013 № 0000011510/11/0/10-13/10

за участю представників сторін:

від позивача - Гайфутдінов О.Р. - за довіреністю

Решетнікова К.В. - за довіреністю

від відповідача - Гой В.П. - за довіреністю

Публічне акціонерне товариство «Харцизький трубний завод» звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.01.2013 № 0000011510/11/0/10-13/10, яким зменшена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 70 742,00 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 35 371,00 гривень.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

В С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Публічне акціонерне товариство «Харцизький трубний завод» мотивує тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта від 10.12.2012 № 593/1517/1-1-00191135 камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2012 року щодо суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, яким встановлено порушення п. 200.3 та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України у вигляді завищення суми бюджетного відшкодування на 70 742,00 гривень. Позивач не погоджується з таким висновком податкового органу, оскільки позивачем були дотримані положення Податкового кодексу України та правомірно заявлена до відшкодування вказана сума. Зокрема, позивачем були надані всі копії первинних документів, що підтверджують сплату податку у ціні товару.

Крім того, застосування фінансових санкцій можливо лише при завищенні суми бюджетного відшкодування, у той час як позивач суму такого відшкодування не одержував, а тільки заявив її до відшкодування у податковій декларації. Просив позов задовольнити (арк. справи 3-10).

Відповідач надав суду письмові заперечення проти позову, в яких із посиланням на Податковий кодекс України, Інструкцію про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 за № 293/1318 вказав, що документами, які підтверджують виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту у звітному періоді, є платіжне доручення та накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі на отримання платником податку товарів/послуг або товарно-транспортна накладна з поміткою складу (матеріально-відповідальної особи) про оприбуткування на підприємство. Позивач разом із супровідним листом від 17.10.2012 надав не всі завірені належним чином копії первинних бухгалтерських документів, які підтверджують суму ПДВ у розмірі 70 741,65 гривень, а саме на документах відсутній підпис посадової особи, яка завірила копії, та печатка Публічного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод». Також у порушення вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України надані первинні документи до податкової декларації за вересень 2012 року не відповідають звітному періоду по господарським операціям, які відбулись у липні та серпні 2012 року. У даному випадку позивач мав надати скаргу на постачальника.

Також вказав, що форма податкового повідомлення-рішення «В1» застосовується у разі перевищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ, у тому числі, якщо заявлені суми податку на момент перевірки були відшкодовані. Тобто, дана форма податкового повідомлення-рішення застосовується не тільки, якщо суми податку на додану вартість відшкодовані платнику податку, а і тоді, коли вони були тільки заявлені до відшкодування. Отже, є правомірним зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування та застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням. Просив у задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що позивач - Публічне акціонерне товариство «Харцизький трубний завод» зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Харцизької міської ради Донецької області 07.12.1994 та включено до ЄДРПОУ за кодом 00191135, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (бланк серії ААВ № 440043).

16.11.2012 позивач подав до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2012 року (арк. справи 25-26), в якій заявив до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку суму ПДВ у розмірі 46 301 226 гривень.

З 16.11.2012 по 10.12.2012 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Публічного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» щодо суми бюджетного відшкодування за жовтень 2012 року, за наслідками якої було складено відповідний акт перевірки від 10.12.2012 №593/15-17/1-1/00191193.

Згідно висновків вказаного акту, камеральною перевіркою встановлено порушення п.п. 203, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України у вигляді завищення Публічним акціонерним товариством «Харцизький трубний завод» бюджетного відшкодування за жовтень 2012 року на суму 70 742,00 гривень (арк. справи 13-19).

Не погодившись з висновками акту, позивач 19.12.2012 надіслав на нього заперечення (арк. справи 20-22), на які відповідач надав відповідь від 29.12.2012 № 30920/10/15-17/1-1 про залишення висновків акту перевірки без змін (арк. справи 23-24).

На підставі акту перевірки 03.01.2013 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000011510/11/0/10-13/10, яким Публічному акціонерному товариству «Харцизький трубний завод» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 70 742,00 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 35 371,00 гривень (50% від суми зменшеного бюджетного відшкодування) (арк. справи 11-12).

14.01.2013 позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом (арк. справи 3-10).

У відповідності до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, з таких підстав.

За змістом акту перевірки, порушення позивачем положень п.п. 203, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України виразилось у наступному.

По-перше, актом перевірки від 09.11.2012 № 518/15-17/1-1/00191193 встановлено завищення позивачем податкового кредиту на 70 742 гривень та прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 28.11.2012 № 0000791510/27132/15-17/1-1/0019135 на суму зменшення від'ємного значення з ПДВ за вересень 2012 року на суму 70 742 гривень.

По-друге, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України позивачем було заявлено про порушення продавцями порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. ПАТ «Харцизький трубний завод» з супровідним листом від 17.10.2012 № 2.3-50/1094-2368 (вхідний № 8172/10 від 17.10.2012) за вересень 2012р. до заяви-скарги про відмову постачальника надати податкову накладну, надану разом з декларацією за вересень 2012 року, надані не завірені належним чином (відсутній підпис посадової особи, яка завірила копії первинних документів та печатка ПАТ «Харцизький трубний завод») копії первинних бухгалтерських документів на загальну суму ПДВ 70 741,65 грн.

Суд не погоджується із вказаними висновками податкового органу, з огляду на таке.

Відповідно до пунктів 200.1-200.4 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пункту 200.6 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Відповідач вказує, що оскільки ПАТ «Харцизький трубний завод» було неправомірно сформоване від'ємне значення ПДВ за вересень 2012 року на суму 70 742 гривні, то є, відповідно, неправомірним заявлення позивачем цієї суми до бюджетного відшкодування ПДВ у жовтні 2012 року.

Суд зазначає, що висновки акту перевірки позивача від 09.11.2012 № 518/15-17/1-1/00191193, на підставі якого приймалось податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 28.11.2012 № 0000791510/27132/15-17/1-1/0019135 на суму зменшення від'ємного значення з ПДВ за вересень 2012 року на суму 70 742 гривень, були предметом розгляду Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а/0570/16863/2012 за позовом ПАТ «Харцизький трубний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16.01.2013 у справі № 2а/0570/16863/2012 позовні вимоги ПАТ «Харцизький трубний завод» були задоволені у повному обсязі, внаслідок чого скасовано податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 28.11.2012 № 0000791510/27132/15-17/1-1/0019135 на суму зменшення від'ємного значення з ПДВ за вересень 2012 року на суму 70 742 гривень.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.03.2013 постанова суду першої інстанції залишена без змін.

Отже, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 16.01.2013 у справі № 2а/0570/16863/2012 відповідно до вимог частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України є такою, що набрала законної сили 05.03.2013.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, обставини, що встановлені постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16.01.2013 у справі № 2а/0570/16863/2012 не підлягають доказуванню в межах даної адміністративної справи.

Так, за змістом вказаної постанови судом, зокрема, досліджувались обставини щодо надання ПАТ «Харцизький трубний завод» з супровідним листом від 17.10.2012 № 2.3-50/1094-2368 (вхідний № 8172/10 від 17.10.2012) за вересень 2012р. до заяви-скарги про відмову постачальника надати податкову накладну, надану разом з декларацією за вересень 2012 року, не завірених належним чином (відсутній підпис посадової особи, яка завірила копії первинних документів та печатка ПАТ «Харцизький трубний завод») копій первинних бухгалтерських документів на загальну суму ПДВ 70 741,65 грн., у тому числі:

1. видаткові накладні: від 14.09.2012р. №479, від 26.09.2012р. №РН-0012345, від 03.09.2012р. №514, від 06.09.2012р. №34, від 05.09.2012р. №АР-0001080, від 04.09.2012р. №841, від 26.09.2012р. №930, від 07.09.2012р. №РН-0007698, від 13.09.2012р. №А-065477, від 04.09.2012р. №16, від 17.08.2012р. №С-94866/1, від 20.09.2012р. №РН-0000037, від 13.09.2012р. №б0002868, від 03.09.2012р. №20250, від 12.09.2012р. №1-1534, від 12.09.2012р. №456, від 05.09.2012р. №РН-0000696, від 17.09.2012р. №РН-0000039, від 24.09.2012р. №584, від 20.09.2012р. №РН-0000158, від 07.09.2012р. №РН-0000046, від 10.09.2012р. №02099, від 17.08.2012р. №02021;

2. фіскальні чеки: від 05.09.2012р. №0099, від 24.09.2012р. №0109, від 17.09.2012р. №2665012173, від 24.09.2012р. №2665013811;

3. акти виконаних робіт: від 03.09.2012р. №КЛ008418, від 03.09.2012р. №КЛ008345, від 03.08.2012р. №КЛ008331, від 05.09.2012р. №3649, від 03.08.2012р. №КЛ007811, від 20.09.2012р. №3682, від 28.08.2012р. №КЛ00008098, від 11.09.2012р. №1560, від 25.09.2012р. №1619;

4. акти здачі-прийняття робіт: від 05.09.2012р. №ОУ-0000290, від 17.07.2012р. №ОУИл-02150.

У постанові суд зазначив, що абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Тобто, у вказаній нормі Податкового кодексу України не зазначено, що копії первинних документів повинні бути завірені у певний спосіб.

Натомість обов'язкову вимогу щодо надання копій необхідних документів позивачем дотримано.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відсутність завірених копій первинних бухгалтерських документів на загальну суму ПДВ 70 741,65 грн. (всі видаткові накладні, розрахункові чеки РРО, акти виконаних робіт, акти надання послуг, акти здачі - прийняття робіт (надання послуг)), а саме відсутність підпису посадової особи, яка завірила копії первинних документів та печатка ПАТ "Харцизький трубний завод" при наявності належним чином складених оригіналів документів, не може бути підставою для встановлення порушення податкового законодавства. Тобто, висновки СДПІ щодо встановленого порушення не відповідають нормам діючого законодавства.

Зазначені обставини стали підставою для скасування судом податкового повідомлення-рішення форми «В4» від 28.11.2012 № 0000791510/27132/15-17/1-1/0019135 на суму зменшення від'ємного значення з ПДВ за вересень 2012 року на суму 70 742 гривень.

Таким чином, Донецький окружний адміністративний суд постановою від 16.01.2013 у справі № 2а/0570/16863/2012 встановив необґрунтованість зменшення податковим органом від'ємного значення ПДВ за вересень 2012 року на суму 70 742 гривень, що, в свою чергу, доводить необґрунтованість зменшення податковим органом позивачу суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2012 року на цю ж суму.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що Вищий адміністративний суд України в своєму Інформаційному листі № 2379/12/13-12 від 14.11.2012 наголосив, що передбачене частиною першої статті 72 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.

Для спростування преюдиційних обставин, передбачених частиною першою статті 72 КАС України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 86 КАС України.

При цьому суди також повинні враховувати вимоги частин четвертої та п'ятої статті 11 КАС України щодо необхідності офіційного з'ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках витребувати ті докази, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установленні під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

В межах розгляду даної адміністративної справи відповідач Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби не зазначив будь-яких інших обставин, які б свідчили про неправомірність заявлення позивачем до бюджетного відшкодування у жовтні суми у розмірі 70 741,65 гривень, окрім тих, що вже були предметом дослідження у справі № 2а/0570/16863/2012. Також відповідач не надав суду та не зазначив ані у запереченнях проти позову, ані у акті камеральної перевірки будь-яких інших доказів обґрунтованості своїх доводів, окрім тих, що були покладені в основу його висновків в акті перевірки позивача від 09.11.2012 № 518/15-17/1-1/00191193, на підставі якого приймалось податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 28.11.2012 № 0000791510/27132/15-17/1-1/0019135 на суму зменшення від'ємного значення з ПДВ за вересень 2012 року на суму 70 742 гривень. Тобто, обставини у даній справі є тотожними обставинам, встановленим судом у справі № 2а/0570/16863/2012, з огляду на що суд, на підставі частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням вищевказаних роз'яснень Вищого адміністративного суду України, вважає ці обставини такими, що не підлягають додатковому доказуванню.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про протиправність зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування ПАТ «Харцизький трубний завод» за жовтень 2012 року у розмірі 70 742 гривень спірним податковим повідомленням-рішенням.

Оскільки суд дійшов висновку про протиправність зменшення податковим органом суми бюджетного відшкодування позивачу, то, відповідно, є протиправним застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 50% зменшеної суми бюджетного відшкодування - 35 371,00 гривень.

З урахуванням викладеного, та враховуючи приписи статті 55 Податкового кодексу України щодо можливості скасування податкового повідомлення-рішення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «Харцизький трубний завод» підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення від 03.01.2013 № 0000011510/11/0/10-13/10 - підлягає скасуванню.

На підставі статті 94 КАС України суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1061,13 гривень.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 41-42, 69-71, 79, 86, 87, 94, 122, 138, 143, 151-154, 158,160,162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.01.2013 № 0000011510/11/0/10-13/10 - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби, від 03.01.2013 № 0000011510/11/0/10-13/10, яким Публічному акціонерному товариству «Харцизький трубний завод» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів з податку на додану вартість по податковій декларації за жовтень 2012 року у розмірі 70 742 (сімдесят тисяч сімсот сорок дві) гривні 00 копійок та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 35 371 (тридцять п'ять тисяч триста сімдесят одна) гривня 00 копійок.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1061 (одна тисяча шістдесят одна) гривня 13 копійок.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 19 березня 2013 року.

Повний текст постанови складений 25 березня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Толстолуцька М.М.