Ухвала суду № 30133315, 18.03.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0915/1878/12

Провадження №22ц/779/579/2013

Категорія 27

Головуючий у І інстанції - Хоминець М.М.

Суддя-доповідач - Малєєв А.Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого - Малєєва А.Ю.,

суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О.,

секретаря - Лисак І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 24 січня 2013 року по справі за позовом Кредитної спілки «Аккорд» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

У вересні 2011 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. Згідно Заяви про зменшення розміру позовних вимог від 20.08.2012 просив стягнути з відповідача 10262,02 грн. заборгованості за кредитним договором.

Свій позов обґрунтовував тим, що 09.01.2008 між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № Ів-ФрВ/Біз1423, згідно якого Спілка надала останньому кредит у сумі 5566 грн. до 09.01.2009, а відповідач зобов'язався щомісяця сплачувати нараховані відсотки та частину кредиту в терміни та розмірах згідно рекомендованого графіку платежів. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Кредитним договором станом на 07.06.2011 утворилась заборгованість у сумі 10262,02 грн., що складається з 5224,77 грн. заборгованості за кредитом, 5037,25 грн. - заборгованості за відсотками. Просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судовий збір.

Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 24 січня 2013 року задоволено позов Кредитної спілки «Аккорд» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з відповідача на користь позивача 10262 грн. 02 коп. заборгованості за кредитним договором та в дохід державного бюджету - судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп.

Відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на вказане рішення, яке вважає неправосудним та таким, що порушує чинне законодавство України та права відповідача. Суд, на думку апелянта, не з'ясував обставин справи, не витребував та не дослідив документи, які мають значення для справи. Зокрема, апелянт вважає, що позивачем порушено ст.130 ГКУ так як кредитна спілка є неприбутковою організацією, джерелом доходу якої є грошові кошти громадян, і законами України не передбачено отримання кредитною спілкою доходу за рахунок кредитування населення. Стверджує, що суддею неправосудно підтримано позовні вимоги позивача, оскільки кредитна спілка заключила з відповідачем незаконний кредитний договір, яким передбачено незаконне стягнення відсотків за користування кредитом. Повідомляє апелянт, що позивач явно ухиляється від сплати податків і зборів. Судом не враховано, на думку апелянта, що він сплатив по кредиту 1000 грн. основного боргу та 600 грн. першого внеску, що не передбачено чинним законодавством. Апелянт стверджує, що у представника позивача відсутня довіреність, яка у випадку передоручення повинна бути завірена нотаріусом. Судом не витребувано ліцензії позивача на надання фінансових послуг, на здійснення факторингової діяльності. На думку апелянта, оскільки згідно ст. 257 ЦКУ загальна позовна давність становить три роки, а термін дії спірного кредитного договору сплив 09.01.2009, то строк позовної давності сплив.

Просить скасувати рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 24 січня 2013 року та ухвалити нове рішення. Визнати недійсним кредитний договір № Ів-ФрВ/Біз1423 та відмовити в позові.

У судовому засіданні представник апелянта скаргу підтримав, просив рішення суду скасувати з мотивів, які викладені в скарзі, й ухвалити нове, яким в позові відмовити.

Представник позивача скаргу заперечив, просив її відхилити з огляду на те, що рішення суду законне та обґрунтоване.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників апелянта, позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає.

Судом встановлено, що згідно копії Ліцензії Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 25.07.2008 Кредитній спілці «Аккорд» було видано ліцензію з надання фінансових послуг (діяльність кредитної спілки з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів, крім внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки) строком з 14.10.2005 по 14.10.2008 (а.с. 97, 98).

Відповідно до Заяви відповідача від 09.01.2008 він є членом Кредитної спілки «Аккорд» (а.с.6).

За Заявою відповідача (а.с. 7) 09.01.2008 між сторонами (КС «Аккорд» - Івано-Франківським відділенням та ОСОБА_2) укладено Кредитний договір №Ів-ФрВ/Біз1423, згідно якого Спілка надала відповідачу кредит у сумі 5566 грн. до 09.01.2009, а останній зобов'язався щомісяця сплачувати нараховані відсотки та частину кредиту в терміни та розмірах згідно рекомендованого графіку платежів (а.с.8-9).

Відповідно до копії Квитанції до прибуткового касового Ордера №1167 від 21.03.2008 Івано-Франківське відділення КС «Аккорд» прийняло від ОСОБА_2 оплату по кредиту згідно договору №Ів-ФрВ/Біз1423 від 09.01.2008 на суму 1000,0 грн. (а.с. 55, 58).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідач неналежно виконував зобов'язання за Кредитним договором №Ів-ФрВ/Біз1423 від 09.01.2008 і його заборгованість перед позивачем на 07.06.2011 становить 10262 грн. 02 коп., що складається з 5224 грн. 77 коп. заборгованості за кредитом, 5037 грн. 25 коп. - заборгованості за відсотками.

Висновок суду про необґрунтованість доводів відповідача щодо недійсності ліцензії позивача на надання фінансових послуг та довіреності відповідає обставинам справи і підтверджується відповідними документами (а.с. 96, 97).

Враховуючи приписи статей 256, 257, 261 ЦК України, судова колегія відхиляє доводи апелянта з приводу того, що сплив строк позовної давності, оскільки п.п.8.1. Кредитного договору №Ів-ФрВ/Біз1423 від 09.01.2008 встановлено, що цей Договір діє до повного виконання Позичальником (відповідачем) зобов'язань за цим Договором.

Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.

За цих обставин, вважає колегія суддів, що скаргу слід відхилити, а рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 24 січня 2013 року відхилити.

Рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 24 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.Ю. Малєєв

Судді: О.В. Пнівчук

О.О. Томин