Постанова № 30132957, 21.03.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

справа № 2a-0770/3418/12

рядок статзвіту –8.1.3

код - 08

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2013 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Іванчулинця Д.В.,

за участю секретаря судового засідання – Гринюка І.В.,

сторони у судове засідання не з’явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області Державної податкової служби до Солотвинського комунального підприємства по водопостачанню про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач – суб’єкт владних повноважень – Державна податкова інспекція у Тячівському районі Закарпатської області Державної податкової служби звернулася у Закарпатський окружний адміністративний суд з позовною заявою до Солотвинського комунального підприємства по водопостачанню (далі - відповідач), з вимогою накласти арешт на майно та інші цінності відповідача, що знаходяться у банку (банках).

У судове засідання представник позивача не з’явився та 21 березня 2013 року подав до канцелярії суду заяву з клопотанням про розгляд справи за його відсутності за наявними у матеріалах справи доказами, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити (а.с.44).

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, не забезпечив явку свого представника у судове засідання, про причини такої неявки суд не повідомив, хоча судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, що передбачені главою 3 розділу II Кодексу адміністративного судочинства України за адресою, вказаною у Свідоцтві про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб’єкта підприємницької діяльності - юридичної особи та у довідці № 1140 про включання до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.4,5). Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, то розглядає справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Дослідивши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що 03 липня 2002 року Тячівською районною державною адміністрацією Закарпатської області було зареєстровано комунальне підприємство – Солотвинське комунальне підприємство по водопостачанню, про що видано відповідне свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб’єкта підприємницької діяльності - юридичної особи серії та місцем знаходження відповідача, згідно вищезазначеного свідоцтва є: Закарпатська область, Тячівський район, смт. Солотвино, вул. 30 років Воз’єднання, б/н (а.с.4).

Матеріалами справи встановлено, що 08 липня 2002 року відповідача взято на облік, як платника податку державною податковою інспекцією у Тячівському районі Закарпатської області, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 26.05.2010 року за № 60/29-00/10 (а.с.16).

У відповідача станом на 15.11.2012 року наявний податковий боргу перед бюджетом в сумі 703 998,05 грн., (в тому числі пеня – 11 865,49 грн.), з якого: по податку на прибуток – 4 941,00 грн.; по податку на додану вартість – 338 418,35 гр.; по збору за геологорозвідувальні роботи – 82 969,42 грн.; по збору за спеціальне використання води – 33 955,65 грн.; по зборам за забруднення навколишнього природного середовища – 74 574,85 грн.; по надходженню від скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти – 4 218,61 грн.; по платі за користування надрами – 2 144,15 грн.; по податку на доходи найманих працівників – 93 133,31 грн.; по земельному податку – 22 810,98 грн.; по податку з власників транспортних засобів – 3 924,36 грн.; по комунальному податку – 392,70 грн. та по єдиному податку – 42 514,67 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості по Солотвинському комунальному підприємству по водопостачанню (а.с.7-9).

Вищезазначена сума заборгованості у відповідача виникла за рахунок несплати платником податків самостійно визначених сум податкових зобов’язань, узгоджених сум грошових зобов’язань, визначених підприємству за результатами проведених перевірок та реструктуризованих сум платежів.

Судом встановлено, що у відповідача відсутнє майно, що підтверджується наступним.

28 лютого 2012 року позивачем сформовано запит за № 1373/24-00 до Інспекції державного технічного нагляду по Тячівському району, щодо надання інформації про наявність зареєстрованих транспортних засобів у відповідача та одержано відповідь за № 4 від 30.03.2012 року, згідно якої повідомлено, що за відповідачем не зареєстровано тракторної техніки (а.с.17-20).

31 липня 2012 року позивачем сформовано запит за № 3391/19-006 до Тячівського районного державного підприємства технічної інвентаризації, щодо надання інформації про наявність у відповідача нерухомого майна та одержано відповідь від 30.08.2012 року за № 09/329, згідно якої повідомлено, що за відповідачем не зареєстровано права власності на нерухоме майно (а.с.11-14).

31 липня 2012 року податковим органом було сформовано запит за № 3389/19-006 до міськрайонного управління Держкомзему у місті Тячів та Тячівському районі, щодо надання інформації про наявність або відсутність земельних ділянок за відповідачем та одержано відповідь від 17.10.2012 року за № 880 в якій зазначено, що за відповідачем земельні ділянки не реєструвалися (а.с.21-23).

11 листопада 2012 року позивачем також сформовано запит за № 5606/19-006 до ВРЕР з обслуговування Тячівського району УДАІ УМВС України в Закарпатській області, щодо надання інформації про наявність транспортних засобів зареєстрованих за відповідачем та одержано відповідь за № 1279 від 16.11.2012 року, згідно якої повідомлено, що за відповідачем транспортних засобів не значиться (а.с.15,16).

Вищезазначені обставини свідчать про відсутність у позивача можливості здійснити заходи з погашення податкового боргу.

Відповідно до пп.54.1. ст.54, 49 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Згідно пп.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до підпункту 56.11. ст.56 Податкового кодексу України зазначено, що не підлягає оскарженню податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Статтею 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Згідно пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 даного Кодексу податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Приписами статті 16 Податкового кодексу України передбачені обов’язки платника податків, одним із яких є обов’язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Податковий борг відповідача, відсутність у нього будь-якого майна підтверджується належними та допустимими доказами, а тому такий позов підлягає до задоволення.

Судові витрати із відповідача на підставі ч. 4 ст. 94 КАС України не стягуються.

Керуючись статтями 17, 70, 71, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області Державної податкової служби до Солотвинського комунального підприємства по водопостачанню про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку – задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Солотвинського комунального підприємства по водопостачанню (90575, Закарпатська область, Тячівський район, смт. Солотвино, вул. 30 років Воз’єднання, буд. б/н, код ЄДРПОУ 32076285), що знаходяться у банках: р/р 26003584018001, Закарп.РУ ПАТ КБ «Приватбанк», м. Ужгород, МФО 312378; р/р 260092197, АА «Райффайзен банк Аваль», МФО 380805; р/р 37123000135001, ГУ ДКСУ у Закарпатській області, МФО 812016; р/р 26008044000093, АТ «КомінвестБанк», МФО 312248.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Іванчулинець Д.В.