Ухвала суду № 30131668, 27.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2013 року м. Київ К/9991/79623/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І. В. Бухтіярової І. О. Костенка М. І., розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012 року

у справі № 2а-9547/10/0870

за позовом Дочірнього підприємства «Запорізькій річковий порт»Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Дочірнє підприємство «Запорізькій річковий порт»Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»(далі -позивач, ДП «Запорізькій річковий порт») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби (далі -відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000210806/3 від 12.11.2010 р.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.12.2010 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012р. постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.12.2010 р. скасовано і прийнято нову постанову про задоволення позову у повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями суду, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012р. і залишити в силі постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.12.2010 р.

Позивач у письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржуване судове рішення законним, обґрунтованим та прийнятим у відповідності до норм діючого законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами ДПІ було проведено позапланова виїзна документальна перевірка ДП «Запорізький річковий порт»з питань правомірності формування валових витрат за страховими операціями за період з 01.07.2008 р. по 30.09.2009 р., за результатами якої складено акт перевірки № 35/08-06/31044582 від 29.04.2010 р. та встановлено порушення позивачем вимог п.п.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі зазначеного акту відповідач 14.05.2010 р. прийняв податкове повідомлення-рішення №0000210806/0, згідно з яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток 551 185 грн. та 275 592, 50 грн. штрафної (фінансової) санкції.

За результатами неодноразового адміністративного оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення, податковим органом прийнято рішення про відмову у задоволенні скарг і остаточне рішення з цього приводу №0000210806/3 від 12.11.2010 р.

Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення першої інстанції і приймаючи нове про задоволення позовних вимоги, виходив з того, що види господарської діяльності позивача з надання послуг з перевезення, перевантаження тощо, ризики загибелі майна, яке доручається замовниками (власниками майна) позивачеві для транспортування, відносяться до господарської діяльності позивача і тому вартість страхування таких ризиків відносилась до складу валових витрат ДП «Запорізький річковий порт»у відповідності до п.п.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»28.12.94 р. № 334/94-ВР (далі - Закон № 344).

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такою позицією суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Як встановлено судами та підтверджено матеріалами справи, 01.07.2008 р. між ДП «Запорізький річковий порт»(Страхувальник) та ЗАТ СК «Каштан»(Страховик) укладений Генеральний договір страхування вантажів № 03-2008 Карго (далі - Генеральний договір), предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з настанням подій (ризиків), що призвели до відшкодування Страхувальником шкоди (збитків), заподіяної внаслідок втрати, пошкодження та/або знищення вантажів замовника під час здійснення Страхувальником застрахованих видів господарської діяльності (п.4 Генерального договору).

Також матеріали справи містять договори ДП «Запорізький річковий порт" з замовниками (з ВАТ «ЗАлК», ВАТ «НЗФ». ВАТ «ЗАК», ВАТ «ЗФЗ», ВАТ «Запоріжвогнетрив», ТОВ «Арена Марин»та ін.), за умовами яких Підприємством надаються послуги з перевезення вантажів, зберігання, здійснюються роботи з перевантаження, відвантаження вантажів замовників.

Виконання позивачем та ЗАТ СК «Каштан»умов Генерального договору не заперечується податковим органом та підтверджується матеріалами справи.

Генеральний договір за своєю правовою природою, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, є змішаним: договором послуг (фінансових) та договором на користь третіх осіб.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 5.4.6 пункту 5.4. статті 5 Закону № 344 до валових витрат включаються будь-які витрати зі страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних фондів платника податку; екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із здійсненням ним господарської діяльності, у межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, діючого на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-які витрати зі страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

Колегія суддів касаційної інстанцій погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що види господарської діяльності позивача з надання послуг з перевезення, перевантаження тощо, ризики загибелі майна, яке доручається замовниками (власниками майна) позивачу для транспортування, відносяться до господарської діяльності позивача і тому вартість страхування таких ризиків відносилась до складу валових витрат ДП «Запорізький річковий порт»у відповідності до вказаних положень Закону № 344/94-ВР.

Судом апеляційної інстанції правильно зауважено, що дії непереборної сили (форс-мажорні обставини (стихійні явища: землетруси, пожежі тощо) не є єдиним страховим випадком, передбаченим п.2 Генерального договору, тому посилання суду першої інстанції на ці обставини в якості обґрунтування відмови у позові є безпідставними. Крім того, колегія суддів погоджується з позицією суду апеляційної інстанції, щодо безпідставності посилань суду першої інстанції на неможливість виконання пункту 2 Генерального договору «Страхові випадки», оскільки з його змісту вбачається, що даний пункт не викреслює, а деталізує обставини, за яких страхове відшкодування страховою компанією не здійснюватиметься, серед яких здебільшого випадки, які мають умовою наявність вини (обізнаності, наміру або грубої необережності ) Страхувальника (позивача) у настінні подій, які призвели до страхового випадку.

Отже, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що податковий орган не довів при вирішенні справи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення. Інші доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Згідно приписів ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено невідповідність законодавству винесеного податкового повідомлення-рішення №0000210806/3 від 12.11.2010 р., вимоги щодо скасування зазначеного акту були обґрунтовано задоволені.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби відхилити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012 р. у справі 2а-9547/10/0870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І. В. Приходько Судді: (підпис) І. О. БухтіяроваПомічник судді (підпис) М. І. Костенко З оригіналом згідно Т. В. Давидовська