Постанова № 30130853, 21.03.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2013 р. Справа № 5009/2837/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І.суддівБондар С.В. (доповідач), Палія В.В.розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 від позивача: не з'явились від відповідача: не з'явились від третіх осіб: не з'явилисьна постановуДонецького апеляційного господарського суду від 08.01.2013 рокуу справі№ 5009/2837/12за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Улісс - Тур"доФізичної особи - підприємця ОСОБА_3Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації м. Запоріжжя;Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "СТРОЙ - КА"проусунення перешкод у користуванні майном

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Улісс - Тур" (далі позивач) звернулось з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (далі відповідач) про усунення перешкод у користуванні майном, шляхом виселення відповідача з частини орендованого нежитлового приміщення літ "А-5" кім. №№5-6, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.09.2012 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Судове рішення мотивовано тим, що позивачем не доведено той факт, що станом на день подання позову існують перешкоди у користуванні спірним приміщенням. Позивачем не підтверджено, що саме він є власником спірного об'єкту, або має певні майнові права на нього. Твердження позивача стосовно того, що договір оренди розірваний, судом до уваги не був прийнятий, оскільки претензія позивача не містить чіткого волевиявлення щодо дострокового розірвання договору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду.

08.01.2013 року Донецьким апеляційним господарським судом прийнято постанову, якою апеляційну скаргу позивача задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано, а позовні вимоги позивача були задоволені.

Суд прийшов до висновку про те, що даний позов ґрунтується на невиконанні відповідачем договірного зобов'язання, щодо повернення орендованого майна у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції відповідач звернувся Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.01.2013 року по даній справі та залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що судом апеляційної інстанції дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі та невірно застосовано діюче законодавство.

Заслухавши суддю доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

До матеріалів справи (а.с.104-105) залучено копію договору купівлі - продажу від 28.08.2008 року та Витяг з державного реєстру правочинів від 28.08.2008 року, згідно до яких позивач є набувачем нежилих приміщень, на першому поверсі літ. "А-5" загальною площею 346,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 3.

01.10.2008 року між сторонами у справі укладено договір оренди нежитлового приміщення (позивач - орендодавець, відповідач - орендар) №01/10-7 (далі Договір). Предметом Договору є частина нежитлового приміщення літ. "А-5" кім. №№ 5, 6, за адресою: АДРЕСА_1 Загальна площа орендованої частини нежитлового приміщення складає 21,05 кв.м. (а.с. 5-7).

Згідно до п. 3.1. Договору орендна плата за об'єкт оренди, за місяць складає 45 грн. за 1 кв.м.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що сума орендної плати сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача за наданими рахунками, протягом 3 - х банківських днів з дати отримання рахунків, але в будь - якому разі не пізніше 25 числа місяця, що передує місяцю за який справляється орендна плата. У разі відсутності у відповідача рахунку на оплату орендної плати він повинен сплатити орендну плату у зазначений в цьому пункті строк на підставі Договору, у розмірі орендної плати за попередній місць з урахуванням усіх змін розміру орендної плати, що передбачені договором.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що він набуває чинності з моменту підписання акту приймання - передання та діє до 31.12.2009 року.

01.10.2008 року між сторонами у справ підписано додаток до Договору - акт приймання - передання нежитлового приміщення, що є предметом договору (а.с.8).

До матеріалів справи залучена копія договору оренди нежитлового приміщення від 01.10.2008 року (позивач - орендодавець, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "СТРОЙ - КА" (далі третя особа)- орендар).

Предметом зазначеного договору є частина нежитлового приміщення літ. "А-5" кім. № № 5, 6, за адресою: АДРЕСА_1 Загальна площа орендованої частини нежитлового приміщення складає 21,05 кв.м. (а.с. 44-46).

Зібрані у справі документи (у тому числі технічний паспорт, а.с. 107- 112) свідчать про те, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що фактично у користування позивачем передавалось як відповідачу так і третій особі частини приміщення нежитлового приміщення літ. "А-5" кім. №№ 5-6, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а не все нежитлове приміщення літ. А-5" кім. №№ 5, 6.

Відповідно до ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк встановлений договором.

Відповідно до ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом 1 місяця, договір вважається поновленим на строк, якій був раніше встановлений договором.

Порядок передання будівлі або іншої капітальної споруди у найм регулюється статтею 795 ЦК України, згідно до якої передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), якій підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст. 795 ).

Повернення наймачем предмета договору найму оформлюється відповідним документом (актом), якій підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється (ч. 2 ст. 795 ЦК України).

Між сторонами у справі не підписано акту якій би свідчив про те, що станом на травень 2012 року відповідачем повернуто позивачу об'єкт оренди.

Звертаючись з позовом позивач зазначив, що він вирішив достроково розірвати договір оренди з 27.04.2012 року.

Матеріали справи свідчать про те, що Договір фактично був пролонгований сторонами на новий строк і враховуючи приписи зазначених вище нормативних актів, у даному випадку, немає підстав застосовувати п.8.6 Договору щодо продовження строку його дії тільки за письмовим повідомленням відповідача.

Відповідачем не надано доказів, що ним сплачувалась орендна плата, в порядку передбаченому Договором. Прострочка сплати орендної плати становить більш ніж 3 місяця.

Стаття 782 ЦК України передбачає, що наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом 3- х місяців підряд (ч.1 ст. 782 ЦК України).

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору (ч.2 ст. 782 ЦК України).

До матеріалів справи (а.с. 83-84) залучена копія претензії позивача від 18.05.2012 року та копія фіскального чека від 22.05.2012 року про її відправку.

В претензії позивач, окрім посилань на норми договору щодо розірвання Договору в односторонньому порядку посилається також на статтю 782 ЦК України щодо свого права як наймодавця відмовитись від договору і вимагати повернення речі, повідомляє про розірвання договору та пропанує повернути орендоване майно.

Таким чином, позивач, фактично реалізував своє право передбачене статтею 782 ЦК України і відповідно (з урахуванням поштового обігу) слід вважати Договір розірваним в травні 2012 року.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а постанова Донецького апеляційного господарського суду повинна бути залишена без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні касаційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 відмовити.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.01.2013 року у справі № 5009/2837/12 залишити без змін.

Головуючий В.І.Дерепа

Судді С.В.Бондар

В.В.Палій