Постанова № 30130306, 18.03.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/506/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Головка А.Б.,

при секретарі - Ковальові Д.О.,

за участю:

представника позивача - Мороза О.В.,

представника відповідача - КириленкоА.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Веселоподільської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України до Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби провизнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

04 лютого 2013 року Веселоподільська дослідно-селекційна станція Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України (надалі - Веселоподільська ДСС ІБКіЦБ НААН; позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (надалі - Хорольска МДПІ; відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 24 жовтня 2012 року № 0000241530.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказував, що висновки акту перевірки від 11.10.2012 № 609/15/00497704 щодо не сплати до бюджету авансових внесків з податку на прибуток в розмірі 12037,50 грн., є необґрунтованими, а тому податкове повідомлення-рішення від 24.10.2012 № 000241530 є неправомірним.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог. У своїх заперечення посилався на правомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення, оскільки в ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог підпункту 7.8.2 пункту 7.8. статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" а саме не нарахування в рядку 20 декларації з податку на прибуток підприємств та не сплата до бюджету авансових внесків з податку на прибуток в розмірі 12037,50 грн., в тому числі: ІV квартал 2010 року -8400,00 грн., І квартал 2011 року - 3637,50 грн.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Веселоподільська дослідно-селекційна станція Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України зареєстрована Семенівською районною державною адміністрацією Полтавської області 08.02.1993 (ідентифікаційний код 00497704) та знаходиться як платник податків на обліку в Хоролській МДПІ (Семенівське відділення).

11.10.2012 головним державним інспектором Семенівського відділення Хоролської МДПІ Парамзін В.І. проведено камеральну перевірку у приміщенні ДПІ (смт. Семенівка, вул.Леніна,4) податкової звітності по частині прибутку до державного бюджету та авансових внесків при виплаті дивідендів за звітний період з 01.10.2010 по 30.03.2011 платника авансових внесків з податку на прибуток Веселоподільської ДСС ІБКіЦБ НААН.

Результати перевірки оформлені актом від 11.10.2012 № 609/15/00497704 у якому відображено, що в порушення підпункту 7.8.2. пункту 7.8. статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР Веселоподільською ДСС ІБКіЦБ НААН за перевіряємий період не враховано в рядку 20 декларації з податку на прибуток підприємств та не сплачено до бюджету авансових внесків з податку на прибуток в розмірі 12037,50 грн., в тому числі: ІV квартал 2010 року -8400,00 грн., І квартал 2011 року - 3637,50 грн.

За висновками акту перевірки податковим органом 24.10.2012 прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 000241530, яким Веселоподільській ДСС ІБКіЦБ НААН збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток на доходи підприємства і організацій, що перебувають у загальнодержавній власності" у розмірі 15046,88 грн. у тому числі за основним платежем - 12037,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3009,38 грн.

За наслідками процедури адміністративного оскарження податковим органом скарги позивача залишено без розгляду.

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням - рішенням, у зв'язку із чим оскаржив його до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню - рішенню суд виходить з наступного.

Підпунктом 7.8.2 пункту 7.8. статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР, (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів. Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною пунктом 10.1 статті 10 цього Закону ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи такий емітент або отримувач дивідендів є платником податку на прибуток або має пільги зі сплати податку на прибуток, надані цим Законом або іншими законодавчими актами, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена пунктом 10.1 статті 10 цього Закону (крім платників цього податку, які підпадають під дію пункту 7.2 статті 7 чи підпункту 10.2.3 пункту 10.2 статті 10 цього Закону).

Це правило також поширюється на державні некорпоратизовані підприємства, які зараховують суми частини прибутку такого підприємства у розмірі, встановленому відповідно державним або місцевим виконавчим органом, в управлінні якого знаходяться такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

Зі змісту зазначеної норми, суд дійшов висновку, що обов'язок державного корпоратизованого підприємства сплачувати авансові внески з податку на прибуток виникає лише за умови визначення державним або місцевим виконавчим органом, в управлінні якого знаходиться таке підприємство, суми дивідендів (частини прибутку), яка підлягає перерахуванню відповідно до державного або місцевого бюджету, та сплати вказаної суми підприємством.

Згідно із довідкою із Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) АБ №396028, Веселоподільська ДСС ІБКіЦБ НААН є юридичною особою та за організаційно-правовою формою є державним підприємством.

Згідно із статутом, затвердженим Президентом Національної академії аграрних наук України та зареєстрованим держаним реєстратором 19.10.2011, Веселоподільська ДСС ІБКіЦБ НААН (надалі - Станція) безпосередньо підпорядкована Інституту біоенергетичних культур та цукрових буряків Національної академії аграрних наук України (надалі Інститут). Загальне підпорядкування Національній академії аграрних наук України, як органу по управлінню державним майном, закріпленим за станцією (пункту 1.3. Статуту)

Відповідно до пункту 3.1. Статуту Станція є державним підприємством з правом здійснення науково-дослідної та сільськогосподарської діяльності на основі безстрокового безоплатного користування майном.

Пунктами 4.1 та 4.2. Статуту встановлено, що майновий комплекс Станції складають всі матеріальні та нематеріальні активи (об'єкти майнового комплексу - надалі майно), які обліковуються на балансі Станції і закріплені за нею в безстрокове безоплатне користування Академією або придбані Станцією за рахунок бюджетних коштів, а також коштів від фінансово-господарської діяльності Станції, або набуті: іншим шляхом, не забороненим законодавством. . Майно Станції, є, державною власністю, закріплене нею в безстрокове безоплатне користування Академією і належить їй на праві господарського відання.

Отже органом, в управлінні якого знаходиться позивач є Національна академія аграрних наук України, яка відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу" від 07.02.2002, № 3065-III здійснюючи повноваження з управління об'єктами майнового комплексу галузевих академій наук, забезпечує реалізацію прав держави як власника цих об'єктів та розпоряджається цими об'єктами майнового комплексу у межах, визначених законодавством.

Із матеріалів справи слідує, що Національна академія аграрних наук України рішення щодо виплати дивідендів чи розподілу прибутку, що належить позивачу, з моменту заснування по теперішній час не приймала, що підтверджується листом Інституту біоенергетичних культур та цукрових буряків Національної академії аграрних наук від 06.03.2013 № 07/4598.

Таким чином, позивач не мав обов'язку сплачувати авансові внески з податку на прибуток.

Відповідач не врахував вищезазначених обставин, що призвело до безпідставного висновку про порушення позивачем підпункту 7.8.2 пункту 7.8. статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Також, суд вважає необхідним вказати, що статтею 58 Закону України від 27.04.2010 року № 2154-VI "Про Державний бюджет України на 2010 рік" встановлено, що державні унітарні підприємства (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" відповідно до Закону України "Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів", а також державних підприємств "Міжнародний дитячий центр "Артек" і "Український дитячий центр "Молода гвардія") та їх об'єднання сплачують до Державного бюджету України частину чистого прибутку (доходу) у розмірі 15 відсотків, а державні унітарні підприємства, що є суб'єктами природних монополій, та підприємства, обсяг чистого прибутку яких у поточному році складає більше 50.000 тис. гривень, сплачують до Державного бюджету України частину чистого прибутку (доходу) у розмірі 30 відсотків. Державні унітарні підприємства та їх об'єднання подають розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, до органів Державної податкової служби у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Згідно з Порядком відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011, № 138 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" відповідно до Закону України "Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів", а також державних підприємств "Міжнародний державний центр "Артек" і "Український дитячий центр "Молода гвардія") до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, у розмірі: 30 відсотків - державними підприємствами, що є суб'єктами природних монополій, та державними підприємствами, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 млн. гривень; 15 відсотків - іншими державними унітарними підприємствами ( пункт 1).

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств (пункт 3).

Як встановлено судом, позивач за IV квартал 2010 року та за І квартал 2011 року подав до Семенівського відділення Хорольської МДПІ щоквартальні розрахунки частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності із додаванням щоквартальних звітів про фінансові результати, в яких визначав частину чистого прибутку (доходу) - 15%, яку перераховував до Державного бюджету.

Із акту камеральної перевірки від 11.10.2012 слідує, що перевіркою не встановлено фактів заниження або несвоєчасної сплати частини прибутку (доходу) до державного бюджету.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним рішення, відтак суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги Веселоподільської ДСС ІБКіЦБ НААН щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Хорольської МДПІ від 24 жовтня 2012 року № 0000241530.

При цьому, зважаючи на те, що спірне податкове повідомлення - рішення є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду, встановлених частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Хорольської МДПІ від 24 жовтня 2012 року № 0000241530.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже, понесені позивачем витрати у вигляді сплати судового збору (згідно платіжного доручення №17038027 у загальному розмірі 150,47 грн.), які згідно з статтею 87 вказаного Кодексу відносяться до судових витрат, підлягають стягненню на його користь.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86,159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Веселоподільської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України до Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 24 жовтня 2012 року № 0000241530.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Веселоподільської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України витрати зі сплати судового збору в розмірі 150,47 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 21 березня 2013 року.

Суддя А.Б. Головко