Ухвала суду № 30130041, 19.02.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2013 р.

справа № 2а-9565/10/0870

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року у справі № 2а-9565/10/0870 року за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією «Запорізький автомобілебудівний завод» до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство з іноземною інвестицією «Запорізький автомобілебудівний завод» звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Іллічівську № 0004062350/0 від 13.09.2010 року про визначення податкового зобов’язання на суму 2 082 767,54 грн. В обґрунтування позову зазначено про протиправність спірного повідомлення-рішення, яке прийнято на підставі Акту перевірки, що містить помилкові висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати акцизного збору.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року адміністративний позов задоволений.

Не погодившись із рішенням суду, Державна податкова інспекції у м. Іллічівську, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. На думку апелянта, суд не надав належної правової оцінки обставинам справи, у тому числі, щодо порушення позивачем законодавства, що регулюють нарахування та сплату акцизного збору.

У судовому засіданні представник апелянта пояснив суду, що порушення, допущене позивачем, полягає у заниженні суми акцизного збору у сумі 71086,86 грн., яке відбулося у зв’язку із поданням уточнюючих розрахунків. Проте, такі розрахунки були здійснені з підстав, не передбачених Декретом Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір», тому нарахування податкових зобов’язань спірним податковим повідомленням-рішенням є правомірним.

Представник позивача у судовому засіданні просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін, як законну та обґрунтовану та пояснив суду, що уточнюючи розрахунки з акцизного збору були подані саме у зв’язку із наявністю помилки, тому порушень діючого законодавства позивачем не допущено.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та пред’явлених позовних вимог, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі досліджених письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Державною податковою інспекцією у м. Іллічівську з 30.07.2010 року по 31.08.2010 року проведена планова виїзна перевірка госпрозрахункового підрозділу «Іллічівський завод автомобільних агрегатів» ЗАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.03.2010 року, за наслідками якої складений Акт № 2739/23-0301/22489645 від 31.08.2010 року ( а.с.7-40). За висновками, викладеними в Акті перевірки, підприємством, у тому числі, у перевіряємий період допущено порушення статі 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір», п.п.4.4.1, п.4.4. ст. 4 Закону «Про ставки акцизного збору на деякі транспорті засоби та кузови до них», в результаті чого занижено суму акцизного збору у сумі 71 086,86 грн. На підставі Акту 13 вересня 2010 року Державною податковою інспекцією у м. Іллічівську прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004062350/0, яким підприємству визначена сума податкового зобов’язання - 71 086,86 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 011 680,68 грн. (а.с.41).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та доведеності.

Колегія суддів погоджується з таким висновком і зазначає, що пунктом 6.1. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Як вбачається зі змісту спірного податкового повідомлення-рішення, відповідач, визначаючи грошове зобов’язання та застосовуючи суму штрафу, керувався п.п.4.4.1 п.4.4 ст. 4 Закону України «Про ставки акцизного збору та деякі транспорті засоби та кузови до них» від 12.06.1997 року № 340/97-ВР. (а.с.41). Порушення цієї норми ставиться до вини позивачеві і у висновках, викладених в Акті перевірки (а.с.39).

Проте, стаття 4 цього Закону була виключена ще Законом України № 2505-ІУ від 25.03.2005 року, тому її застосування 13 вересня 2010 року є помилковим, і доводи позивача в цій частині, з якими погодився суд першої інстанції, є обґрунтованими.

Колегія суддів вважає правильними і висновки суду, що викладені в оскарженій постанові, щодо дотримання позивачем положень п.5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки позивач подав уточнюючи розрахунки акцизного збору у зв’язку із допущеною помилкою у показниках раніше поданої податкової декларації, що прямо передбачено зазначеною вище нормою.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції, вірно дана правова оцінка обставинам у справі; судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року у справі № 2а-9565/10/0870 року за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією «Запорізький автомобілебудівний завод» до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську про скасування податкового повідомлення-рішення – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна