Постанова № 30129883, 13.12.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2012 р. справа № 2а-6578/10/0870

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Семененка Я.В. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Песенко Н.М.

представників сторін:

позивача : - Жигунова О.М., дов. № 2 від 10.01.12 р.

відповідача: - Ратієв Д.С., дов. 23/8/10 від 28.03.12 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Казенного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 р. у справі № 2а-6578/10/0870

за позовом Казенного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Казенне підприємство "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (далі - КП «ЗТМК», Підприємство) звернулось з адміністративним позовом до Запорізького окружного адміністративного суду, та просило скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі) № 0000620808/0 від 12.08.2010 р. про зменшення бюджетного відшкодування на загальну суму 146 263, 00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на діюче податкове законодавство, яке передбачає , що до складу валових витрат не відноситься сума збитків платника податку, понесена у зв'язку з продажем товарів, робіт, послуг або їх обміном за цінами , що нижчі ніж звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам. Оскільки зазначені умови податковим органом не встановлені, то і зменшення бюджетного відшкодування, яке оскаржує позивач, є необгрунтованим.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 р. у справі № 2а-6578/10/0870 (суддя Артоуз О. О.) у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Постанову суду мотивовано тим, що за податковим законодавством витрати, що перевищують доходи (збитки) не можуть бути враховані в податковому обліку, так як операція не відповідає основному принципу господарської діяльності (п.1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"), тобто не призводить до отримання прибутку. Такі збитки підлягають відшкодуванню за рахунок відповідних інших джерел, внаслідок чого дії відповідача є правомірними.

Не погодившись з постановою суду, КП "ЗТМК" подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 р. у справі № 2а-6578/10/0870, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не звернув увагу на діяльність підприємства взагалі, а не за певною господарською операцією, зазначає, що позивачем виконано всі дії для віднесення витрат до складу валових, а відповідачем не враховано рівень ринкових цін, умови договорів.

СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі проти задоволення апеляційної скарги заперечує, зазначаючи про обґрунтованість та правомірність оскарженої постанови. За поясненнями відповідача, податковим органом встановлено, що обсяг продажу однієї тони продукції (виготовленої продукції") є меншим ніж обсяги придбаних товарів, послуг, з яких складається собівартість однієї тони реалізованої продукції. Підприємство здійснює декларування податкового кредиту по всіх операціях придбання товарів, послуг, які відносяться до собівартості виготовленої продукції, у тому числі по операціях придбання товарів, послуг, які не включаються до обсягів продажу готової продукції. Отже, по зазначених операціях підприємство зовсім не отримує компенсації вартості товарів, послуг, які придбаваються, тому в даному випадку діяльність КП «ЗТМК» не направлена на отримання доходу і будь-які витрати з придбання товарів, послуг, невраховані в обсягах продажу (збиткові операції з придбання) не відносяться до господарської діяльності підприємства, що свідчить про правильний висновок податкового органу стосовно завищення ДП «ЗТМК» розміру податкового кредиту за період, що перевірявся.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання з'явились представники сторін, які в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримали доводи та заперечення, викладені в процесі судового розгляду по даній справі.

Матеріалами справи підтверджується, що обставини, пов'язані з проведенням СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі позапланової виїзної перевірки КП "ЗТМК" з питань достовірності нарахування від'ємного значення ПДВ та суми бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ (акт перевірки № 264/08-08/00194731 від 03.08.2010 р., т.1, а. с.19-30), встановлені під час цієї перевірки порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.7.4, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2, п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", зміст цих порушень та зміст прийнятого на підставі вказаного акту перевірки спірного податкового повідомлення-рішення (т.1, а. с.17) вірно відображені в постанові Запорізького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 р. і відповідають матеріалам справи.

Спірним є питання щодо висновків відповідача про неправомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту і заявленого до відшкодування ПДВ по операціях з придбання матеріальних запасів, які використано не у господарській діяльності з огляду на те, що Підприємством у травні 2010 року відвантажено основним покупцям, з якими укладено договори щодо купівлі продажу титану губчатого та заготівки литі (злитки титанові), готову продукцію власного виробництва за цінами, нижчими, ніж виробнича собівартість виготовленої продукції.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга КП "ЗТМК" підлягає задоволенню з таких підстав:

Згідно матеріалів справи КП "ЗТМК" в травні 2010 року реалізовано продукції-титану губчатого та заготівок литих циліндричних з титану на суму 32 159 826 грн. 92 коп., собівартість якої дорівнює 33 608 790,66 грн., в результаті чого отримано збиток від реалізації титанової продукції у сумі 1 448 963,74 грн., з яких титан губчатий на суму 30 993 232,95 грн., собівартість якого дорівнює 32 073 369,57 грн., в результаті чого отримано збиток від реалізації титану губчастого у сумі 1 080 136,62 грн.; заготівки литі (злитки титанові) на суму 1 166 593,97 грн., собівартість яких дорівнює 1 535 421,09 грн., в результаті чого отримано збиток від реалізації заготівок литих у суму 368 827,12 грн.

В акті перевірки податківцями зроблено висновки з якими погодився суд першої інстанції про те, що КП "ЗТМК" в порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.7.4, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2, п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", завищено суму дозволеного податкового кредиту за травень 2010 року на загальну суму 207 926 грн., по операціям придбання з податку на додану вартість матеріальних запасів, які використано не у господарській діяльності.

Позивач причини низької податкової віддачі та причини збитковості пояснює тим, що в умовах економічної кризи Підприємство вимушено було зменшити обсяг виробництва титану губчастого до технологічного мінімуму, провести заходи по скороченню витрат та продавати продукцію за ринковими цінами, навіть при тому, що вони нижче собівартості, з метою подальшого збереження виробництва продукції, збереження робочих місць тощо, тому ведення в таких умовах господарської діяльності, незважаючи на тимчасову збитковість внаслідок перевищення собівартості над цінами реалізації, які склалися на ринках, є економічно доцільним та обґрунтованим.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (далі - Закон № 168) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону № 168 якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

З положень наведених норм Закону № 168 вбачається, що умовами для віднесення платником податку сплачених (нарахованих) сум податків до податкового кредиту є: 1) договірна вартість товару, не повинна перевищувати рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги); 2) товари (послуги), які придбаваються або виготовляються, в подальшому повинні використовуватись в оподаткованих операціях та у межах господарської діяльності.

Щодо договірної вартості товару, то згідно п.4.1 ст.4 Закону № 168 база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Проте, податковим органом не виявлено в ході перевірки, що договірна вартість товару, придбаного позивачем, перевищує рівень звичайних цін.

За приписами п.п.7.5.1 п.7.5 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168 податковий кредит формується на підставі податкових накладних.

Наявність належним чином оформлених податкових накладних, які свідчать про придбання Підприємством товару, відповідачем не заперечується.

Наведене свідчить про правомірність формування позивачем податкового кредиту.

Щодо використання позивачем придбаного товару в оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності, то частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

Основними видами господарської діяльності КП «ЗТМК» відповідно до Довідки статуправління є виробництво інших кольорових металів, виробництво хімічної продукції для промислових цілей тощо (т.1, а. с.205) і суми витрат, понесені Підприємством при придбанні товару, правомірно віднесено до складу валових витрат та використано у подальшій господарській діяльності, тобто виробництві титанової продукції, яка є основним видом діяльності відповідно до статуту підприємства.

Отже, всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України податковим органом не надано належних доказів використання позивачем придбаного товару в оподатковуваних операцій не у межах господарської діяльності.

Суд першої інстанції, погоджуючись з позицією відповідача, дійшов висновку, що витрати, які перевищують доходи (збитки) Підприємства від відвантаженої готової продукції власного виробництва за цінами нижчими, ніж виробнича собівартість виготовленої продукції, за договорами щодо купівлі-продажу титану губчатого та заготівки литої (злитки титанові), не можуть бути враховані у податковому обліку позивача, оскільки операція не відповідає основному принципу господарської діяльності, тобто не призводить до отримання прибутку.

При цьому, фактично ставлячи формування податкового кредиту у залежність від отримання прибутку підприємства, суд першої інстанції не вказав норми чинного податкового законодавства, яка б визначала таку залежність.

В пункті 1.32 статті Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.94 р. (далі - Закон № 334) надається визначення господарської діяльності, відповідно до якого це будь-яка діяльність направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Тобто ані ця норма, ані інші норми Закону № 334, що регулюють порядок формування валових витрат платника податків, не передбачають віднесення до складу валових витрат лише витрат підприємства з придбання товарів, від продажу яких отримано прибуток.

Крім того, в Листі ДПА України від 25.06.98 р. № 6855/11/16-1220-1 зазначено, що відповідно до п.4.1 Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» при здійсненні операцій з продажу товарів за цінами нижчими ніж ціна придбання база оподаткування визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (робіт, послуг), визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами), з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком ПДВ, які включається в ціну товарів (робіт, послуг) відповідно до законів України з питань оподаткування. Таким чином, ДПА України робить висновок, що при реалізації продукції за цінами, нижчими за собівартості ПДВ обчислюється виходячи із договірної вартості цієї продукції. До того ж, в Листі ДПА України 19.09.2003 р. № 7931/6/15-2415-8 додано, що коригування податкового кредиту за товари, продаж яких здійснюється за цінами нижчими ніж ціна придбання, чинним законодавством не передбачено.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає безпідставним винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000620808/0 від 12.08.2010 р., яким зменшено бюджетного відшкодування на загальну суму 146 263 грн.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової про задоволення позову щодо скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням того, що позивачем подано заяву про заміну Підприємства правонаступником - Державним підприємством "Запорізький титано-магнієвий комбінат", що підтверджується правовстановлюючими документами та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1, а. с.202-204), судом застосовано ст. 55 КАС України та здійснено заміну сторони.

Також з наданої відповідачем виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.2, а. с.14) вбачається, що правонаступником Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі є Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Державної податкової служби.

З огляду на положення ст.55 КАС України, колегія суддів вважає за доцільне допустити заміну позивача та відповідача правонаступниками.

Керуючись ст.ст.55, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Казенного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на постанову Запорізького окружного адміністративного дуду від 10 листопада 2010 р. у справі № 2а-6578/10/0870 задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного дуду від 10 листопада 2010 р. у справі № 2а-6578/10/0870 скасувати та прийняти нову про задоволення позову.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі № 0000620808/0 від 12.08.2010 р. про зменшення бюджетного відшкодування на загальну суму 146 263 грн.

Стягнути судовий збір у сумі 3,40 грн. з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат".

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко

Суддя: І.Ю. Добродняк