Ухвала суду № 30129855, 22.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2012 р. справа № 2а-0870/7920/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Пасічника Т.В.

представників сторін:

позивача : - Гардер О.Г., дов. від 05.12.11 р.

відповідача: - Слюсар С.А., дов. від 16.03.12 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 р. у справі № 2а-0870/7920/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація Атомспорт"

до Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області

про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Асоціація Атомспорт» (далі - ТОВ «Асоціація Атомспорт», Товариство) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м.Енергодар Запорізької області (далі - ДПІ у м.Енергодар) від 15.09.2011 р. № 0000302301 та №0000312301. Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків працівників податкового органу, та не доведеними належними доказами застосованих нарахувань.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 р. у справі № 2а-0870/7920/11 (суддя Максименко Л. Я.) вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано тим, що всі придбані позивачем товари своєчасно та в повному обсязі оприбутковані за накладними, що підтверджується Журналами обліку нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та оформлені належним чином. Пальне, яке надійшло за первинними бухгалтерськими документами оприбутковано та проведено по бухгалтерському обліку позивача, що в свою чергу призвело до змін в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. У подальшому придбані нафтопродукти реалізовані Товариством в роздрібній торгівлі через автозаправні станції, внаслідок чого підстави для висновку про порушення позивачем вимог п.138.2 ст.138 Податковою кодексу України, п.5.1. п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» матеріали справи не містять.

Не погодившись з постановою суду, ДПІ у м.Енергодар подано апеляційну скаргу згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 р. у справі № 2а-0870/7920/11, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не врахував не підтвердження фактичної поставки позивачу паливо-мастильних матеріалів. Підприємства, які здійснювали перевезення товару позивачу, не мали дозволу на перевезення особливо небезпечних матеріалів. Судом не приділено уваги тому факту, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Фірма «Клото», яке відсутнє за місцем реєстрації та ТОВ «Торг-Стандарт», місцезнаходження якого не встановлено.

ТОВ «Асоціація Атомспорт» проти задоволення апеляційної скарги заперечує, зазначаючи, що судом першої інстанції справу розглянуто без порушень норм процесуального права. Щодо повноти, всебічного з'ясування обставин та відповідності висновків обставинам справи, на які посилається скаржник, жодного доводу, стосовно того, що суд порушив дані вимоги, податковий орган не навів.

Представники сторін в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримали позиції сторін, викладені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї, надали пояснення по справі. Представник позивача зазначив про безпідставність доводів апеляційної скарги та просив залишити постанову суду без змін, представник податкового органу наполягав на задоволенні апеляційної скарги.

З урахуванням матеріалів справи, слід зазначити, що обставини, пов'язані з проведенням ДПІ у м.Енергодар документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Асоціація Атомспорт» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 30.06.2011 р. (акт № 268/23-0/24520069 від 29.08.2011 р.), встановлені під час цих перевірок порушення вимог п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.138.2 ст.138 ПК України, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України, зміст цих порушень та зміст прийнятих на підставі вказаних актів перевірок спірних податкових повідомлень-рішень відображені в постанові Запорізького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011р. і відповідають матеріалам даної справи.

Спірним в даній справі є питання щодо обґрунтованості висновків відповідача про неправомірність віднесення до складу валових витрат Товариства витрат з придбання у ТОВ «Вик Оил», ТОВ «Нафта-Сервіс», ТОВ «Фірма «Клото», ТОВ «Торг-Стандарт», ПП «Акарі-Груп» паливно-мастильних матеріалів згідно нікчемних правочинів, і про неправомірність в зв'язку з цим віднесення до складу податкового кредиту податку на додану вартість, сплаченого в ціні придбаних ПММ.

Отже, спірним питанням є питання нікчемності правочинів позивача по господарських операціях з вищевказаними юридичними особами.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ДПІ у м.Енергодар не підлягає задоволенню з таких підстав:

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Асоціація Атомспорт» укладались договори, предметом яких є купівля позивачем ПММ, а саме:

- з ТОВ «Нафто-Сервіс» - договір № 176-1.4/10 від 24.11.2009 р. та № 35-1.4/10 від 11.01.2010 р.;

- з ТОВ «Торг-Стандарт» - договір купівлі-продажу № 010311 від 01.03.2011 р.;

- з ТОВ «Вик Оил» - договір поставки нафтопродуктів № 1010 від 29.12.2008 р.;

- з ТОВ Фірмою «Клото» - договір купівлі-продажу № 11/10-01 від 12.11.2010 р.;

- з ПП «Акарі-Груп» - договір купівлі-продажу № 030511 від 05.05.2011 р.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (далі - Закон № 334) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Також положеннями абз.1 п.138.2.ст.138 ПК України, що набрав чинності 01.01.2011р., витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону Україна «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97 (далі - Закон № 168) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 встановлено заборону на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Системний аналіз правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем у податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість у порядку, встановленому ст.9 Закону № 168.

Згідно пунктами 9.4, 9.5, 9.6, 9.8 цієї статті Закону № 168 про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання.

Докази, які б свідчили про відсутність у контрагентів позивача статусу платника ПДВ на момент здійснення господарської операції, відповідачем суду не надані.

Також актом перевірки іншими матеріалами справи підтверджується і не спростовується заявником апеляційної скарги, що на момент проведення перевірки Товариство мало необхідні, належним чином оформлені первинні документи, що свідчать про реальність господарських операцій з придбання ПММ, а саме: накладні, рахунки, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні тощо.

Доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку позивача не містить акт перевірки, що свідчить про те, що господарські операції з придбання ППМ найшли правомірне відображення в бухгалтерському та податковому обліку позивача і спричинили реальні зміни майнового стану платника податків.

Також податковим органом не заперечується, що всі придбані нафтопродукти Товариство, маючи в розпорядженні основні фонди (земельну ділянку, АЗС, склади тощо) та трудові ресурси для здійснення господарської діяльності, в подальшому реалізовувало в роздрібній торгівлі через автозаправні станції, що, в свою чергу, свідчить про придбання позивачем ПММ для їх подальшого використання у власній господарській діяльності у відповідності до п.5.1 ст.5 Закону № 334.

До того ж, податковим органом не надано суду доказів недійсності договорів, використання придбаних послуг у неоподатковуваних операціях.

Згідно приписів ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Так, в обґрунтування своєї позиції скаржник посилається на неврахування судом першої інстанції обставин, що свідчать про нікчемність правочинів з придбання позивачем ПММ у ТОВ «Вик Оил», ТОВ «Нафта-Сервіс», ТОВ «Фірма «Клото», ТОВ «Торг-Стандарт», ПП «Акарі-Груп», а саме:

- у ТОВ «Вик Оил" відсутні: кваліфікований персонал, основні фонди у тому

числі транспортні засоби, складські приміщення; дозвільні документ, необхідні для

ведення певного виду господарської діяльності; відповідно до відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за період 2-3 квартали 2009 року не отримували доходи (заробітну плату) в ТОВ «Вик Оил»; в товарно-транспортних накладних вказаний інший вантажовідправник, інший вантажоотримувач, ТТН засвідчені печаткою іншого підприємства; дозволи на перевезення особливо небезпечних речовин підприємству ТОВ

«Вик Оил» не надавались

- щодо ТОВ «Нафто-Сервіс» Кременчуцькою ОДПІ складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 25.05.2011 р. №3305/23-209/36007629, яким зроблено висновок, що ТОВ «Нафто-Сервіс» здійснювало операції, товарний характер яких наявними документами перевіркою не підтверджено, і встановлено, що зазначені правочини є нікчемними - в силу закону; в ТОВ «Нафто-Сервіс» відсутні: кваліфікований персонал, основні фонди, складські приміщення; дозвільні документи, необхідні для ведення певного виду господарської діяльності; відповідно до відомостей з ЦБД Державною реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів ОСОБА_6 (засновник, керівник) за період 4 квартал 2009 року-4 квартал 2010 року ОСОБА_6 не отримував доходи (заробітну плату) на підприємстві ТОВ «Нафто-Сервіс"; на товарно-транспортних накладних наявні печатки вантажоотримувача - ТОВ

«Асоціація Атомспорт» та вантажовідправника ТОВ «Нафто-Ссрвіс», але відсутні жодні

відомості, які б давали змогу ідентифікувати перевізника - СПД, а саме: печатка авто

підприємства, ідентифікаційний номер суб'єкта господарювання ; у ТОВ «Нафто-Сервіс" наявні зареєстровані транспортні засоби, однак дозволи на перевезення особливо небезпечних речовин підприємству ТОВ «Нафто-Сервіс» не надавались;

- щодо ТОВ Фірма «Клото» ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська складено акт про результати документальної планової невиїзної перевірки від 06.04.2011 р. № 219/233-19306799, згідно якого ТОВ Фірма «Клото» здійснювало операції, товарний характер

наявними документами перевіркою не підтверджено, і встановлено, що зазначені

правочини є нікчемними - в силу закону; ТОВ Фірма «Клото» має стан « 8» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням; фахівцями відділу податкового контролю юридичних осіб спільно з фахівцями ВПМ ДПІ у м.Енергодар встановлено відсутність підприємства за юридичною адресою, про що складено відповідний акт; в ТОВ Фірмі «Клото» відсутні: кваліфікований персонал, основні фонди, у тому числі транспортні засоби, складські приміщення; дозвільні документи, необхідні для ведення певного виду господарської діяльності; в ТОВ Фірмі «Клото» відсутні дозволи на перевезення особливо небезпечних речовин підприємству не надавалися; статистична звітність щодо наявності та руху нафтопродуктів підприємством ТОВ Фірмою «Клото» у період з 01.04.2009 р. по 01.10.2011 р. до Головного управління статистики уДніпропетровській області не надавалась; відомості про реєстрацію права власності на нерухоме майно за ТОВ Фірмою «Клото» по м.Дніпропетровську в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (введеного в дію з 01.02.2003 р.) відсутні; відомості щодо наявності, розміру, цілей відведення та перелік об'єктів, що знаходяться на земельних ділянках, які були надані у власність чи користування на правах оренди з 01.04.2009 р. по теперішній час за ТОВ Фірмою «Клото» відсутні;

- щодо ТОВ «Торг-Стандарт» ДПІ у Ленінському районі м.Дпіпропетровська складено акт про результати документальної позапланової невинної перевірки від 09.06.2011р. №829/232/37150064, згідно якого ТОВ «Торг-Стандарт» здійснювало операції, товарний характер яких наявними документами перевіркою не підтверджено, і встановлено, що зазначені правочини є нікчемними - в силу закону; ТОВ «Торг-Стандарт» має стан « 23» - місцезнаходження не встановлено; в ТОВ «Торг-Стандарт» відсутні: кваліфікований персонал, основні фонди у тому числі транспортні засоби, складські приміщення; дозвільні документи, необхідні для ведення певного виду господарської діяльності; у ТОВ «Торг-Стандарт» відсутні дозволи на перевезення особливо небезпечних речовин підприємству не надавалися; статистична звітність щодо наявності та руху нафтопродуктів підприємством ТОВ «Торг-Стандарт» у період з 01.04.2009 р. по 01.10.2011 р. до Головною управління статистики у Дніпропетровській області не надавалась; відомості про реєстрацію права власності на нерухоме майно за ТОВ «Торг-Стандарт» по м.Дніпропетровську в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (введеного в дію з 01.02.2003 р.) відсутні; відомості щодо наявності, розміру, цілей відведення та перелік об'єктів, що знаходяться на земельних ділянках, які були надані у власність чи користування на правах оренди з 01.04.2009 р. по теперішній час за ТОВ «Торг-Стандарт» відсутні, пояснення директора ТОВ «Торг-Стандарт» ОСОБА_7 щодо взаємовідносин з ТОВ «Асоціація Атомспорт»;

- в ПП «Акарі-Груп» відсутні: кваліфікований персонал, основні фонди у тому числі транспортні засоби, складські приміщення; дозвільні документи, необхідні для ведення певного виду господарської діяльності; видаткові накладні підписані невстановленою особою в зв'язку з відсутністю зазначення на них прізвища особи, яка склала видаткову накладну (наявний лише підпис); фахівцями відділу податкового контролю юридичних осіб спільно з фахівцями ВПМ ДПІ у м.Енергодар встановлено відсутність ПП «Акарі-Груп» за юридичною адресою, про що складено відповідний акт; відсутні дозволи на переведення особливо небезпечних речовин; статистична звітність щодо наявності та руху нафтопродуктів підприємством ПП «Акарі-Груп» у період з 01.04.2009 р. по 01.10.2011 р. до Головного управління статистики у Дніпропетровській області не надавалась; відомості про реєстрацію права власності на нерухоме майно за ПП «Акарі-Груп» по м.Дніпропетровську в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (введеного в дію з 01.02.2003 р.) відсутні; відомості щодо наявності, розміру, цілей відведення та перелік об'єктів, що

знаходяться на земельних ділянках, які були надані у власність чи користування на правах

оренди з 01.04.2009 р. по теперішній час за ПП «Акарі-Груп» відсутні.

Колегія суддів стосовно наведених доводів скаржник зазначає наступне:

Щодо посилань скаржника на невірно оформлені товарно-транспортні накладні, то, як вбачається зі спірної постанови, судом першої інстанції під час розгляду справи по суті здійснено співставлення даних, зафіксованих у Журналах обліку нафтопродуктів з інших первинними документами, зокрема видатковими накладними, ТТН, Журналом виданих довіреностей та встановлено, що показники дати, обсягів, вартості тощо ПММ, що визначені у вказаних документах, співпадають. Крім того, суд першої інстанції дослідив Журнали-ордери і Відомість по рахунку 282 «Товари в торгівлі» та оборотно-сальдову відомість по рахунку 281 ТОВ «Асоціація «Атомспорт» за перевіряємий період та встановив, що пальне, яке надійшло за первинними бухгалтерськими документами, оприбутковано та проведено по бухгалтерському обліку позивача, що свідчить про своєчасне та повне оприбуткування Товариством всіх придбаних нафтопродуктів.

Тим більш, що податковим органом не зазначено яким чином та згідно якої норми неточності у товарно-транспортних накладних впливають на дійсність правочину.

Посилання на відповідь Енергодарського відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області від 11.10.2011 р. № 807, згідно якої автомобілі, на яких перевозився вантаж за господарськими операціями позивача з ТОВ фірмою «Клото», ТОВ «Торг-Стандарт», ПП «Акарі-Груп», належать одній фізичній особі ОСОБА_8, що мешкає у м.Дніпропетровськ, також не є свідченням нікчемності договору з огляду на наявність у сторін за договором можливості орендувати вантажні автомобілі і недослідчення податковим органом цього питання, зокрема, з причини обмеження періодом перевірки. Тим більш, що позивачем надавався суду договір № 01/1102 від 01.02.2011 р. оренди вантажних автомобілів з екіпажем укладений між ФОП ОСОБА_8 та ТОВ «Торг-Стандарт».

Щодо доводів скаржника про неотримання працівниками контрагентів позивача заробітної плати, то податковим органом не зазначено яким чином неотримання заробітної плати працівниками контрагента впливає на податкові зобов'язання позивача та яка норма визначає за таких обставин такі наслідки, як визнання нікчемним правочину між платником податку та його контрагентом.

Щодо посилань скаржника на нікчемність правочинів, то проаналізувавши норми Цивільного кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлена судом на підставі заяви зацікавленої особи після розгляду питання про недійсність такого правочину. Тобто, про недійсність правочину має ухвалюватись відповідне судове рішення.

Як зазначено вище, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення згідно приписів ст.71 КАС України, не надано суду рішень, які б визнавали недійсними вказані вище правочини.

Норми закону, якими би прямо встановлювалась нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, скаржником не наведена.

Стаття 203 ЦК України, на яку посилається скаржник, як на підставу для нікчемності вищевказаних правочинів, містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину і не містить «прямого» положення про те, що наслідком недодержання саме цих вимог може бути нікчемність правочину.

Також хибним є посилання на ч.1 ст.215 ЦК України, оскільки даною нормою передбачені підстави недійсності правочину, а не його нікчемності.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Стаття 72 КАС України визначає підстави для звільнення від доказування, згідно частини 4 якої підставою для звільнення від доказування є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили.

При цьому обов'язковими такий вирок суду для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, є лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Колегія суддів зауважує, що відповідачем не надано вироків суду по кримінальних справах щодо посадових осіб контрагентів позивача. Пояснення ж ОСОБА_7 стосовно правовідносин ТОВ «Торг-Стандарт» з позивачем, не є вироком суду.

Так, податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Щодо недекларування контрагентами позивача доходів, то не передбачався жодною нормою законодавства України обов'язок платників податків - одержувачів товарів (послуг) - вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей повноти сплати податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей про походження дані товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників в ланцюгу) тощо.

Доводи ж скаржника про встановлену відсутність деяких з перелічених контрагентів позивача за юридичною адресою, відсутність у деяких з перелічених контрагентів позивача дозволів на переведення особливо небезпечних речовин, відсутність кваліфікованого персонал, основних фондів, складських приміщень, дозвільних документів, необхідних для ведення певного виду господарської діяльності, не звітування щодо наявності та руху нафтопродуктів до Головного управління статистики у Дніпропетровській області тощо свідчать про порушення з боку контрагентів позивача, за які чинним законодавством встановлені певні види відповідальності, і не доводять порушення позивачем податкового законодавства, тому колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки статтею 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.

Крім цього, і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 р. у справі «Інтерсплав проти України»).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає правомірним задоволення позовних вимог судом першої інстанції про визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Енергодар від 15 вересня 2011 р. № 0000302201, яким Товариству визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 2 050 869,25 грн., у т. ч. 1 746 205 грн. - за основним платежем та 304664,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000312301, яким Товариству визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1 676 260,75 грн., у т. ч. 1 429 945 грн. - за основним платежем та 246 315,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Крім того, з наданою відповідачем виписки з ЄДРПОУ вбачається, що правонаступником Державної податкової інспекції у м.Енергодар Запорізької області є Енергодарська об'єднана державна податкова інспекція Запорізької області Державної податкової служби, в зв'язку з чим колегія суддів вважає за доцільне допустити заміну відповідача правонаступником відповідно до ст.55 КАС України.

Керуючись ст.55, ст.196, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Енергодар Запорізької області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 р. у справі № 2а-0870/7920/11 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 р. у справі № 2а-0870/7920/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко