Постанова № 30129736, 22.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2012 р. справа № 2а-12118/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Пасічника Т.В.

представників сторін:

позивача : - Касьянов О.О. дов. від 23.12.11р.,

відповідача: - Бондарук Н.С. дов. від 26.07.12р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 р. у справі № 2а-12118/10/0470

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат"

до Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції

про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ВАТ "ОГЗК", Товариство) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило :

- скасувати рішення Орджонікідзевської обєднаної державної податкової інспекції (далі - Орджонікідзевська ОДПІ), оформлене листом № 3376/10/28-205 від 12.05.2010 р., про невизнання податкової звітності ВАТ "ОГЗК" з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2010 року, поданої 11.05.2010 р., як податкової декларації;

- зобов'язати Орджонікідзевську ОДПІ визнати податковою декларацією податкову звітність з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2010 року, поданої 11.05.2010 р. ВАТ "ОГЗК" Орджонікідзевській ОДПІ. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням податковим органом, на думку позивача , ст. 19 Конституції України щодо правомірності дій в частині неприйняття податкової декларації.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 р. у справі № 2а/12118/10/0470 (суддя Букіна Л. Є.) у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Постанову мотивовано наявністю порушення позивачем пункт 1.6 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, що є підставою для невизнання податкової декларації податковою звітністю відповідно до вимог частини 5 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» і свідчить про правомірність рішення Орджонікідзевської ОДПІ, оформленого листом № 3376/10/28-205 від 12.05.2010 р.

Не погодившись з постановою суду, ВАТ "ОГЗК" подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 р. у справі № 2а/12118/10/0470, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що вказані "недоліки" поданої декларації з податку на прибуток підприємств не є порушенням п.1.6 Порядку заповнення декларації з податку на прибуток підприємства; в додатку К1/1 допущено описку в номері коду державної реєстрації Товариства, але описка не є порушенням вказаного Порядку та не може розглядатись як неподання додатку до декларації. Відповідач міг ідентифікувати вказаний додаток до декларації та визначити, про надання даного додатку саме позивачем, оскільки додаток підписано посадовими особами ВАТ "ОГЗК" та на ньому проставлено печатку Товариства з зазначенням коду ЄДРПОУ ВАТ "ОГЗК".

Орджонікідзевська ОДПІ проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважаючи, що суд першої інстанції при вирішенні справи дотримався принципів адміністративного судочинства, забезпечив безпосереднє, всебічне, повне та об'єктивне вивчення всіх обставин справи шляхом дослідження доказів, тобто судом не порушено норми матеріального і процесуального права.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання з'явились представники сторін, які в судовому засіданні апеляційної інстанції надали пояснення та заперечення щодо доводів апеляційної скарги.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів 11.05.2010 р. ВАТ "ОГЗК" подано до Орджонікідзевської ОДПІ податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за I квартал 2010 року (а. с.9-17).

Листом № 3376/10/28-205 від 12.05.2010 р. відповідач повідомив позивача про те, що подана податкова декларація не визнана як податкова звітність у зв'язку з тим, що порушено п.1.6 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 143, а також запропоновано подати нову податкову декларацію (а. с.8).

Суд першої інстанції, відмовив позивачу в задоволенні адміністративного позову, вказавши , що рішення податкового органу, оформленого листом , прийнято на підставі норм чинного законодавства , у межах наданих повноважень та з урахуванням всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку при розгляді даної справи, апеляційна скарга ВАТ «ОГЗК» підлягає частковому задоволенню з таких підстав:

Положеннями Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. (далі - Закон № 2181) передбачене самостійне обчислення платником податків суми податкового зобов'язання, яка зазначається у податковій декларації (п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону № 2181).

Згідно абз.1, 2, 3 п.п.4.1.2. п.4.1 ст.4 Закону № 2181 прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.

Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що податковий орган, посилаючись на положення п.1.6 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 143, зазначає, що:

- позивачем у поданій податковій декларації не зазначено дату заповнення звіту, тобто не заповнений обов'язків реквізит затвердженої форми декларації;

- у додатку К1/1 декларації в графі "Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ" зазначений код іншого підприємства 001902028, в той час коли код за ЄДРПОУ позивача 00190928.

Так, згідно п.1.6 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 143 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003 р. за № 271/7592 (далі - Порядок № 143) у декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації.

Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Достовірність даних підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою підприємства.

Оригінал декларації з відповідними додатками подається платником до податкового органу за місцезнаходженням платника на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 з відповідними додатками на односторонніх аркушах форматом А-4. Подання копій декларації та додатків не дозволяється. Декларація та додатки до неї не підлягають обов'язковому скріпленню між собою (прошнуровуванню).

З наведеного вбачається, що положення п.1.6 Порядку № 143 не містять жодних вимог стосовно обов'язкових реквізитів декларації та додатків (крім вимог щодо наявності підписів керівника і головного бухгалтера та печатки підприємства).

Водночас, в абз.5 п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону № 2181 визначено вичерпний перелік підстав неприйняття податкової декларації: 1) якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів; 2) її не підписано відповідними посадовими особами; 3) не скріплено печаткою платника податків.

У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

- надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

- оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем застосовувалась процедура апеляційного узгодження, за результатами якої скарги Товариства залишені без задоволення.

Як зазначено вище, в п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону № 2181 визначено вичерпний перелік підстав неприйняття податкової декларації.

При цьому, ані Закон № 2181, ані Порядок № 143, не містять переліку обов'язкових реквізитів.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав у податкового органу для невизнання податкової звітності ВАТ "ОГЗК" з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2010 року, як податкової декларації, з посиланням на п.1.6 Порядку №143.

Посилання податкового органу на положення Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджений Наказом ДПА України від 31.12.2008 р. № 827 (далі - Методичні рекомендації), які визначають обов'язкові реквізити у п.4.4. колегія суддів вважає неправомірним з наступного:

Згідно Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03.10.92 р. № 493/92 з метою впорядкування видання міністерствами, іншими органами виконавчої влади нормативно-правових актів, забезпечення охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій встановлено обов'язкову реєстрацію нормативно-правових актів, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю.

Відповідно до п.2 вказаного Указу органом державної реєстрації нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю є Міністерство юстиції України.

Згідно п.15 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 р. № 731 міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що Методичні рекомендації щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008 р. не пройшли державної реєстрації у Міністерстві юстиції України, вказаний нормативно-правовий акт не може бути застосований у спірних правовідносинах.

Таким чином, всупереч ч.2 ст.71 КАС України відповідачем не доведено суду правомірність рішення, оформленого листом № 3376/10/28-205 від 12.05.2010 р., тому позовні вимоги Товариства щодо скасування вказаного рішення Орджонікідзевської ОДПІ, підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог Товариства про зобов'язання Орджонікідзевської ОДПІ визнати податковою декларацією податкову звітність з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2010 року, поданої 11.05.2010 р. ВАТ "ОГЗК", то в цій частині вказані вимоги задоволенню не підлягають з огляду на те, що фактичне скасування рішення податкового органу, яким не визнано як податкову декларацію податкову звітність ВАТ "ОГЗК" з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2010 року, є свідченням того, що вказану податкову звітність визнано як податкову декларацію.

Крім того, позивачем повідомлено про приведення найменування Товариства у відповідність з нормами Закону України «Про акціонерні товариства», в зв'язку з чим здійснено державну реєстрацію зміни найменування позивача на Публічне акціонерне товариство "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат", яке є повним правонаступником прав та обов'язків ВАТ «ОГЗК» згідно наданих правовстановлюючих документів.

Також відповідачем надано документальні докази припинення Орджонікідзевської ОДПІ з передачею всіх прав та обов'язків до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (наказ від 23.04.2012 р. № 331, виписка з ЄДРПОУ тощо, а. с.82-86).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за доцільне допустити заміну позивача та відповідача правонаступниками на підставі ст.55 КАС України, про що оголошено ухвалу.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням вищевикладених обґрунтувань, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, а судове рішення в даній справі є таким , що прийнято помилково і підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.55,196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 р. у справі № 2а-12118/10/0470 задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 р. у справі № 2а-12118/10/0470 скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позовних вимог.

Скасувати рішення Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції оформлене 12.05.2010р. про невизнання податкової звітності Відкритого акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" з податку на прибуток підприємства за І квартал 2010 року як податкову декларацію.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко