Ухвала суду № 30129688, 06.12.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2012 р. справа № 2а-7110/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Пасічника Т.В.

представників сторін:

позивача : - Дьяченко Н.В., дов. від 03.12.12 р.

відповідача-1: - Маценко Н.І., дов. від 19.09.12 р.

відповідача-2: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Цімекон" та Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010 р. у справі № 2а-7110/10/0470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Цімекон"

до В-1 Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська

В-2 Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області

про скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія "Цімекон" (далі -ТОВ Компанія "Цімекон", Товариство) звернулось з адміністративним позовом до відповідача-1: Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська (далі -ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська) та відповідача-2: Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області (далі -ГУ ДКУ у Дніпропетровській області), в якому просить:

- визнати незаконними дії ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська щодо встановлення визначених актом від 10.06.2009 р. № 1069/23-2/32876447 порушень ТОВ Компанією «Цімекон»діючого законодавства України;

- визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001222302/0/11095 від 15.06.09 р. та № 0001232302/0/11096 від 15.06.09 р., винесені ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська;

- стягнути з Державного бюджету через ГУ ДКУ у Дніпропетровській області на користь ТОВ Компанія «Цімекон»незаконно нараховану та сплачену, погашену до бюджету суму у розмірі 110 010,25 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010 р. у справі № 2а-7110/10/0470 (суддя Олійник В. М..) вищевказаний адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська від 15.06.2009 р. № 0001222302/0/11095 та №0001232302/0/11096; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанову суду в частині, якою задоволено позовні вимоги, мотивовано тим, що позивач мав всі правові підстави щодо включення сум по придбанню металопродукції (рулони сталеві холоднокатані тонколисті) згідно договору поставки від 01.04.2008 р. № 82 у розмірі 240198 грн. до складу валових витрат, а відповідач-1 неправомірно встановив в акті порушення позивачем п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". На підставі суми сплаченого ПДВ позивач у червні 2007 року правомірно заявив податковий кредит на суму 75453 грн. В частині постанови, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог, рішення мотивовано тим, що вимоги позивача про стягнення 110010, 25 грн. з Державного бюджету через ГУ ДКУ у Дніпропетровській області не підлягають задоволенню в зв'язку з неналежним обранням позивачем способу захисту свого права.

Не погодившись з постановою суду, ТОВ Компанією "Цімекон" подано апеляційну скаргу, згідно якої позивач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010 р. у справі № 2а-7110/10/0470 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з Державного бюджету через відповідача-2 на користь Товариства незаконно нарахованої та сплаченої, погашеної до бюджету суми у розмірі 110 010, 25 грн. Скаржник вважає, що суд не дослідив обставини справи, не надав належної оцінки доводам позивача.

Заперечуючи проти прийнятого судом першої інстанції рішення, ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська подано апеляційну скаргу, згідно якої відповідач-1 просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010 р. у справі № 2а-7110/10/0470 в частині скасування податкових повідомлень-рішень №0001222302/0/11095 від 15.06.2009 р. та № 0001232302/0/11096 від 15.06.2009 р. Скаржник вважає, що суд не дослідив висновки та обставини, виявлені внаслідок проведеної перевірки.

Представники позивача та відповідача -1 в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримали доводи , викладені сторонами в апеляційних скаргах, надали пояснення по суті заявлених вимог.

Обставини, пов'язані з проведенням ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська планової виїзної перевірки ТОВ Компанії «Цімекон»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2008 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2008 р. (акт № 1069/23-2/32876447 від 10.06.2009 р., а. с.13-23), встановлені під час цієї перевірки порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.7.4.5. п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7, п.4.7. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», зміст цих порушень та зміст прийнятих на підставі вказаних акту перевірки спірних податкових повідомлень-рішень (а. с.25, 26) відображені в постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010 р. і відповідають матеріалам даної справи.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги ТОВ Компанією "Цімекон" та ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська не підлягають задоволенню з таких підстав:

Згідно ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

З вищенаведеного вбачається, що позивачем не оскаржена відмова суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог про визнання незаконними дій ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська щодо встановлення визначених актом від 10.06.2009 р. № 1069/23-2/32876447 порушень ТОВ Компанією «Цімекон»діючого законодавства України.

Щодо доводів апеляційної скарги ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська

Перевіркою встановлені порушення:

1). п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яке полягає у тому, що Товариством включено до складу валових витрат суми по придбанню металопродукції (рулони сталеві холоднокатані тонколисті) згідно угоди від 01.04.2008 р. №82 у розмірі 240 198 грн. (з ПДВ) при відсутності підтверджуючих документів: видаткової накладної за жовтень 2008 р. (при наявності податкової накладної № 82-17 від 30.10.08 р., яка дає право на податковий кредит у сумі 40 033 грн.) на суму без ПДВ -200 165 грн., В результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 50 041,25 грн., у тому числі за 4 квартал 2008 року на 50 041,25 грн.

Так, матеріалами справи підтверджується наявність договірних відносин щодо постачання металопродукції між ЗАТ «Дніпропетровський металургійний завод «Комінмет»(Постачальник) та ТОВ Компанією «Цімекон»(Покупець) на підставі договору поставки №82 від 01.04.2008 р. (а. с.27-29).

Виконання зобов'язань за даним договором на суму 240198 грн. підтверджується специфікацією до договору № 82 від 01.04.2008 р., в якій визначені вид товару, його вартість та строки поставки (а. с.30), податковою накладною від № 82-12 від 30.10.2008 р. (а. с.32), платіжним дорученням № 1789 від 25.11.08 р. (а. с.37).

Так, згідно п.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (далі -Закон № 334) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97 (далі - Закон № 168) встановлено заборону на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

При цьому, податковим органом не наводиться жодної норми податкового законодавства, яка б встановлювала обов'язковість наявності у платника податку для віднесення до валових витрат сум, підтверджуючих господарську операцію з поставки, саме видаткових накладних.

Тим більш, що матеріали справи містять знайдену позивачем після перевірки накладну № 82-17 від 30.10.2008 р. на суму 240 198 грн., у т. ч. 40 033 грн. (а. с.31).

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у Товариства правових підстав для включення сум по придбанню металопродукції (рулони сталеві холоднокатані тонколисті) згідно договору поставки від 01.04.08 р. № 82 у розмірі 240198 грн. до складу валових витрат і про відсутність порушення позивачем п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334.

2). п.4.7 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягає у тому, що Товариством перераховані грошові кошти згідно договору комісії у червні 2007 року суму ПДВ у розмірі 52 500 грн., але отримання товару, придбаного комісіонером, на кінець періоду, що перевірявся, не відбулось.

Так, згідно абз.2, 3 п.4.7 ст.4 Закону № 168 у випадках коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобов'язань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 7.3 цього Закону, а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів. При цьому датою збільшення податкових зобов'язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.

У разі коли платник податку (далі - повірений) здійснює діяльність з придбання товарів (робіт, послуг) за дорученням та за рахунок іншої особи (далі - довіритель), датою збільшення податкового кредиту такого повіреного є дата перерахування коштів (поставка в управління цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу) на користь продавця таких товарів (робіт, послуг) або поставка інших видів компенсацій вартості таких товарів (робіт, послуг), а датою збільшення податкових зобов'язань є дата передання таких товарів (результатів робіт, послуг) довірителю. При цьому довіритель не збільшує податковий кредит на суму коштів (вартість цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу), перерахованих (переданих) повіреному, але має право на збільшення податкового кредиту у податковий період отримання товарів (робіт, послуг), придбаних повіреним за його дорученням.

Як встановлено в акті перевірки, ТОВ Компанією «Цімекон»(комітент) перераховано грошові кошти ПП «Енергія»(комісіонер) згідно угоди від 01.12.2006 р. № 112-УК (а. с.48-50) на закупівлю ТМЦ у розмірі 315 000 грн., у т.ч. ПДВ 52 500 грн. (а. с.54) та включено до складу податкового кредиту у червні 2007 року суму ПДВ у розмірі 52 500 грн., але отримання товару, придбаного ПП «Енергія»на кінець періоду, що перевірявся, не відбулось, в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2007 року 50862 грн.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що ПП «Енергія»листом від 17.09.2007 р. повідомило позивача, що не має змоги поставити позивачу товар за цінами вказаними в дорученні № 4 від 22.06.2007 р. до договору № 112-УК (а. с.51), тому додатковою угодою до вказаного договору сторони вирішили скасувати доручення комісіонеру № 4 від 22.06.07 р. на закупівлю ТМЦ та здійснити повернення позивачу суму раніше перерахованих ПП «Енергія»для закупівлі ТМЦ грошових коштів, у тому числі здійснену раніше оплату в сумі 315 000 грн. (а. с.53).

26.09.2007 р. ПП «Енергія»повернула позивачу зазначені грошові кошти, про що свідчить платіжне доручення № 298 (а. с.55).

Також, матеріали справи свідчать про не включення суми 525 00 грн. до складу податкового кредиту за червень 2007 року, що підтверджується податковою декларацією Товариства за вказаний період (а. с.56-64) та реєстром отриманих та виданих податкових накладних (а.с.65), згідно яких заявлено податкового кредиту на загальну суму 75 453 грн. (рядок 17 розділу 2 Декларації), яка складається з ПДВ по податкових накладних:

- № 148/1 від 11.05.2007 р. на суму 75 400 грн., виданої ТОВ «СТІОМІ-Холдінг»(а.с.67),

- № 3088 від 31.05.2007 р. на суму 43,33 грн., виданої ТОВ «Агро-Союз-Термінал»(а.с.68);

- № 5209у від 29.06.2007 р. на суму 10,08 грн., виданої ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод імені КОМІНТЕРНУ»(а. с.69).

Отже, всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України, відповідачем не доведено суду включення позивачем до складу податкового кредиту у червні 2007 року суми ПДВ у розмірі 52 500 грн. з перерахованих грошових коштів у розмірі 315000 грн. за договором комісії №112-УК.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність порушення позивачем п.4.7 ст.4 Закону № 168.

З огляду на викладене, обґрунтованим є задоволення позовних вимог ТОВ Компанії «Цімекон»щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 15.06.2009 р. №0001222302/0/11095, яким Товариству визначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів у розмірі 60 049,50 грн., з них основний платіж 50 041,25 грн. та штрафні санкції у розмірі 10 008,25 грн., та №0001232302/0/11096, яким Товариству визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 100 002 грн., з них основний платіж 50 862 грн. та штрафні санкції 49 140 грн.

Скаржником (ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська) висновки суду першої інстанції щодо незаконності виявлених порушень по суті не спростовані.

Проте, податковий орган, з посиланням на ч.4 ст.72 КАС України, зазначає, що позивачем фактично визнано допущення вищенаведених порушень, оскільки постановою АНД районного суду м.Дніпропетровська від 05.08.2009 р. притягнуто

до адміністративної відповідальності директора позивача Токарева С. І. за правопорушення,

передбачене п.1 ст.163-1 КУпАП - за ведення податкового обліку в частині заниження ПДВ у розмірі 50 862 грн. та в частині заниження податку на прибуток у розмірі 50 041,25 грн. (акт № 1069/23-2/32876447 від 10.06.2009 р.) та накладено стягнення у вигляді адміністративного штрафу у сумі 170 грн. (а. с.91).

Відповідно до ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Колегією суддів такі доводи скаржника до уваги не приймаються з огляду на те, що, по-перше, податковим органом не надано доказів набрання вказаної вище постанови законної сили, по-друге, з даної постанови не вбачається дослідження районним судом наявності порушення податкового законодавства з використанням даних податкового та бухгалтерського обліку позивача.

Щодо доводів апеляційної скарги ТОВ Компанією "Цімекон"

Позивач, отримавши спірні податкові повідомлення-рішення, сплатив до державного бюджету донараховану згідно податкового повідомлення-рішення від 15.06.2009 р. №0001222302/0/11095 суму податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 60049,50 грн. (50 041,25 грн. основного платежу + 10 008,25 грн. штрафних санкцій) (платіжне доручення № 2000 від 24.06.2009 р., а. с.70).

Інша частина донарахованих податкових зобов'язань та штрафних санкцій (згідно податкового повідомлення-рішення № 0001232302/0/11096, яким Товариству визначена сума податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 100 002 грн., з них основний платіж 50 862 грн. та штрафні санкції 49 140 грн.) за твердженням позивача, погашена шляхом подання 26.06.2009 р. відповідачу-1 уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2007 року. (а. с.61-64).

Скаржник вважає, що суд першої інстанції неправомірно відмовив у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету через ГУ ДКУ у Дніпропетровській області на користь ТОВ Компанія «Цімекон»незаконно нарахованої та сплаченої, погашеної до бюджету суму у розмірі 110 010,25 грн. (160 051,50 грн. -50041,25 грн.).

При цьому, як зазначено в позові, 160 051,50 грн. -це сума за двома спірними повідомленнями-рішеннями, а 50 041,25 грн. -погашена позивачем сума основного платежу з податку на прибуток за спірним податковим повідомленням-рішенням №0001222302/0/11095 «…після проведення перевірки, на підставі знайденої видаткової накладної № 82-17 від 30.10.08».

Однак, як зазначено вище, позивачем сума 50 041,25 грн. ввійшла до суми податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 60 049,50 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 15.06.2009 р. №0001222302/0/11095, сплаченої платіжним дорученням № 2000 від 24.06.2009 р.

Доказів того, що сума 50 041,25 грн. двічі сплачена позивачем матеріали справи не містять.

Отже, колегія суддів вважає необґрунтованою заявлену до стягнення з бюджету суму у розмірі 110 010,25 грн.

Також колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції стосовно наявності певного порядку повернення сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) з державного бюджету, передбаченого Порядком взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або зайво сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платниками податків, затвердженого Наказом ДПА України, Міністерства фінансів України, ДКУ від 03.02.2005 р. № 58/78/22 (далі - Порядок), згідно положень якого повернення помилково та\або надмірно сплачених податків зборів (обов'язкових платежів) у випадках, передбачених податковим законом, здійснюються винятково на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надмірно (оплачених) сум з податку з доходів фізичних осіб), що може бути подана не пізніше 1095 дня, що випливає за день виконання такої переплати.

Посилання Товариства на п.1 Порядку, відповідно до якого дія цього Порядку не розповсюджується на: виконання судових рішень щодо повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки в даному випадку таке рішення суду відсутнє.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ТОВ Компанії "Цімекон" не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції в частині відмови суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету через ГУ ДКУ у Дніпропетровській області на користь ТОВ Компанія «Цімекон»незаконно нарахованої та сплаченої, погашеної до бюджету суму у розмірі 110 010,25 грн.

У відповідності до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Крім того, відповідачем-2 надано клопотання про заміну правонаступником Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області правонаступником -Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, яке колегія суддів, з огляду на надані документальні докази (виписку з ЄДРПОУ) та положення ст.55 КАС України, вважає за доцільне задовольнити.

Керуючись ст.196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Цімекон" та Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010р. у справі № 2а-7110/10/0470 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010 р. у справі № 2а-7110/10/0470 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко