Постанова № 30128077, 13.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2012 р. справа № 8а-14/2009 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на постанову Якимівського районного суду Запорізької області від 15 червня 2009 р. за результатами перегляду за нововиявленими обставинами адміністративної справи за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними та стягнення грошової компенсації, -

в с т а н о в и в:

У грудні 2008 року позивачі звернулись до суду з позовом, в якому просили визнати дії відповідача, з питання невиплати грошової компенсації замість продовольчого забезпечення - неправомірними та стягнути з відповідача грошову компенсацію замість продовольчого пайка на користь кожного позивача відповідно.

Постановою Якимівського районного суду Запорізької області від 30 грудня 2008 року позовні вимоги були задоволені. Визнано дії Міністерства оборони України з питання несплати грошової компенсації замість продовольчого забезпечення на користь позивачів неправомірними та стягнуто з Міністерства оборони України користь позивачів суми грошової компенсації замість продовольчого забезпечення.

Ухвалою Якимівського районного суду Запорізької області від 09 червня 2009 року була задоволена заява Міністерства оборони України про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами та скасована постанова Якимівського районного суду Запорізької області від 30 грудня 2008 року.

За результатами розгляду справи за ново виявленими обставинами постановою Якимівського районного суду Запорізької області від 15 червня 2009 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними та стягнення грошової компенсації за не проведене продовольче забезпечення відмовлено в повному обсязі. В поворот виконання судового рішення стягнуто з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України безпідставно виплачену за постановою Якимівського районного суду Запорізької області № 2а-121/2008 від 30 грудня 2008 року грошову компенсацію замість продовольчого пайка у розмірі 51860 (п'ятдесят одна тисяча вісімсот шістдесят) грн. 57 коп. В поворот виконання судового рішення стягнуто з ОСОБА_7 на користь Міністерства оборони України безпідставно виплачену за постановою Якимівського районного суду Запорізької області № 2а-121/2008 від 30 грудня 2008 року грошову компенсацію замість продовольчого пайка у розмірі 58463 (п'ятдесят вісім тисяч чотириста шістдесят три) грн. 42 коп.

Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись з апеляційними скаргами, в яких просили скасувати оскаржувану постанову, а постанову Якимівського районного суду Запорізької області від 30.12.2008 року залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачі проходили військову службу в Збройних силах Міністерства оборони України. Під час проходження служби вони не отримували продовольчий пайок та грошову компенсацію за продовольчий пайок.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що відмова позивачам у виплаті грошової компенсації за продовольчий пайок є правомірною.

Суд апеляційної інстанції вважає, що висновок суду є обґрунтованим і законним, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 9 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»(далі - Закон №2011-ХІІ) в редакції від 20.12.1991 року встановлювалось право військовослужбовців на одержання за рахунок держави грошового забезпечення, а також речового майна і продовольчих пайків або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Однак, положення частини другої статті 9 вищезгаданого закону були призупинені пунктом 2 Закону України від 17 лютого 2000 року №1459-ІІІ «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів», який набрав чинності з 11 березня 2000 року, в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна (за винятком військовослужбовців Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців).

Тобто, в результаті прийняття Закону №1459-ІІІ військовослужбовці втратили право на отримання продовольчих пайків та грошової компенсації замість них з 11.03.2000 року. При цьому судом не встановлено, що позивачі, будучи військовослужбовцями, використовували цивільний одяг, який зашифровував їх особу чи відомчу належність.

Положення Закону №1459-ІІІ неконституційними не визнавались, тому відповідач, як того вимагає частина друга статті 19 Конституції України, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи зі змісту Закону №2011-ХІІ, постанов Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року №452, №1294 від 07.11.2007 року, грошова компенсація за продовольчий пайок не відноситься до грошового утримання військовослужбовця, тому судом правомірно застосовано поворот виконання судового рішення.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачі не мали правових підстав на отримання грошової компенсації замість речового майна

Водночас, відповідно до ч.1 ст.250 КАС України, у розгляді заяви та перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами не може брати участь суддя, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого ставиться питання.

З матеріалів справи суд апеляційної інстанції вбачає, що оскаржувана постанова, винесена суддею Куценко О.О. за наслідками перегляду за нововиявленими обставинами постанови Якимівського районного суду Запорізької області № 2а-121/2008 від 30 грудня 2008 року, яка в свою чергу прийнята колегією суддів у складі якої був суддя Куценко О.О.

Тому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дану адміністративну справу розглянуто неповноважним судом, що є підставою для скасування судового рішення.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 -задовольнити частково.

Постанову Якимівського районного суду Запорізької області від 15 червня 2009 року - скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 - відмовити.

В поворот виконання судового рішення стягнути з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України безпідставно виплачену за постановою Якимівського районного суду Запорізької області № 2а-121/2008 від 30 грудня 2008 року грошову компенсацію замість продовольчого пайка у розмірі 51860 (п'ятдесят одна тисяча вісімсот шістдесят) грн. 57 коп.

В поворот виконання судового рішення стягнути з ОСОБА_7 на користь Міністерства оборони України безпідставно виплачену за постановою Якимівського районного суду Запорізької області № 2а-121/2008 від 30 грудня 2008 року грошову компенсацію замість продовольчого пайка у розмірі 58463 (п'ятдесят вісім тисяч чотириста шістдесят три) грн. 42 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова виготовлена 16.11.2012 року.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим