Ухвала суду № 30127229, 19.10.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2011 р.справа № 2а-5464/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Алтухової А.С.

за участю представників:

позивача: - Іванової О.Ю. за довіреністю № 345,

відповідача: - Федоренко І.В. за довіреністю № 28912/10/10-039,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року

у справі № 2а-5464/10/0470

за позовом Дніпропетровського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих

до державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська

про: визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2010 року Дніпропетровське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, в якому, з урахуванням уточнень до позову, просить визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22 квітня 2010 року № 0000132304/0/10968/10/23-4 відповідача.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 22 квітня 2010 року № 0000132304/0/10968/10/23-4 державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська.

Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, не погодившись з постановою суду першої інстанції подала апеляційну скаргу (а.с. 195-196), в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити апеляційну скаргу відповідача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська зазначає, що проведеною перевіркою з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість встановлено факт порушення підпункту 6.2.8 пункту 6.2 статті 6, підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97, оскільки Дніпропетровське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих застосовувало нульову ставку по податку на додану вартість по операціям з надання майна в оренду, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків. В наслідок виявлених порушень зменшено суму заявленого позивачем бюджетного відшкодування.

Представник державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Представник Дніпропетровського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих заперечує проти апеляційної скарги та просить відмовити позивачу в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, вислухавши пояснення представників апелянта та позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська на підставі акта № 1266/23-4/03288941 від 16 квітня 2010 року «Про результати позапланової виїзної перевірки Дніпропетровського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за січень 2010 року», винесено податкове повідомлення-рішення від 22 квітня 2010 року № 0000132304/0/10968/10/23-4 про зменшення суми бюджетного відшкодування на 4 615,00 грн. (а.с. 13).

Перевіркою встановлено порушення підпункту 6.2.8 пункту 6.2 статті 6, підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97, внаслідок чого Дніпропетровським учбово-виробничим підприємством Українського товариства сліпих занижено податкові зобов'язання за січень 2010 року на суму 4 615,00 грн. Так, Дніпропетровським учбово-виробничим підприємством Українського товариства сліпих застосовувало нульову ставку по податку на додану вартість по операціям з надання майна в оренду на загальну суму послуг 34 024,53 грн. За наслідками перевірки встановлено, що у грудні 2009 року фактично послуг надано на суму 33 654,34 грн. та отримано передплати за послуги оренди за січень 2010 року на суму 8 083,46 грн., що підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків. Таким чином, з урахуванням передплати за оренду у сумі 7 424,43 грн., що надійшла у листопаді 2009 року, заниження податкових зобов'язань за грудень 2009 року складає 6 862,67 грн.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновок відповідача є неправомірним та необґрунтованим враховуючи наступне.

Відповідно до підпункту 6.2.8 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість»за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім грального і лотерейного бізнесу та послуг з поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого комісіонера здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням комітента без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва.

Безпосереднім вважається виготовлення товарів, внаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8 відсотків продажної ціни таких виготовлених товарів.

При цьому в другому абзаці підпункту 6.2.8 умова щодо обов'язкового дотримання розміру витрат на рівні 8 відсотків продажної ціни розповсюджується тільки на виготовлені товари, оскільки лише при виготовленні товарів можна вести мову про понесення витрат на їх переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів. Перелік видів послуг, на які не розповсюджується дія нульової ставки, чітко визначені абзацом першим підпункту 6.2.8, а саме: крім грального і лотерейного бізнесу та послуг з поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого комісіонера здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням комітента без передання права власності на такі товари.

Послуги з надання в оренду підприємствами громадських організацій інвалідів власного нерухомого майна в даному переліку відсутні.

Згідно Довідки АА № 227799 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) виданої Головним управління статистики у Дніпропетровській області, одним із видів діяльності Дніпропетровського учбово-виробничого підприємства Українського товариства є послуга за КВЕД 70.20.0 здавання в оренду власного нерухомого майна.

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України, визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об'єктом оренди може бути окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

Частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Тобто розмір орендної плати встановлюється за домовленістю сторін. В даній статті відсутня вказівка законодавця щодо обов'язку суб'єктів господарювання при здійсненні розрахунків розміру орендної плати, керуватися нормами законодавства та нормативними актами, які регулюють умови та порядок розрахунків орендної плати за оренду державного або комунального майна.

Таким чином, позивачем виконано вимоги підпункту 6.2.8 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість»та інших норм діючого законодавства.

Також, згідно висновків акту перевірки, Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська безпідставно не визнається в податковому кредиті і в бюджетному відшкодуванні сума ПДВ в розмірі 22 242,00 грн. (податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2009 року, за січень 2010 року), з якої 17 627,00 грн., загальна сума ПДВ, вирахувана податковим органом з сум договорів укладених позивачем зі сторонніми організаціями на придбання сировини, матеріалів, послуг тощо на митній території України та 4 615,00 грн., різниця між неправомірно донарахованими зобов'язаннями по операціям зі здаванням в оренду власного нерухомого майна за нульовою ставкою позивача - у сумі 6 862,67 грн. та залишком від'ємного значення у розмірі 2 248,00 грн., який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2010 року).

В акті перевірки зазначається, що перевіркою правильності формування бюджетного відшкодування документально підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2010 року у сумі 22 165,00 грн.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), доказом такої сплати є документ, що підтверджує фактичну сплату грошових коштів покупцем продавцю в розмірі вартості товарів (послуг) з нарахованим ПДВ.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку (продавець) зобов'язаний надати покупцю податкову накладну встановленої форми із зазначення в окремому рядку ставки податку в цифровому еквіваленті (20% до бази оподаткування). Покупець, здійснюючи оплату продавцю вартості товарів (послуг), одночасно сплачує і податок на додану вартість, який входить у вартість товару і складає 20% від базового розміру. Покупець сплачує суму податку не в бюджет, а безпосередньо продавцю товарів (послуг), оскільки нормами чинного законодавства України не передбачено механізм сплати сум ПДВ покупцем безпосередньо в бюджет.

Після сплати покупцем вартості товарів (послуг), обов'язок щодо сплати податку до бюджету виникає у продавця. Якщо будь-який контрагент, який є учасником ланцюга постачання не виконує свого зобов'язання зі сплати податку на додану вартість до бюджету, то відповідальність за це повинен нести виключно він сам. Факт несплати ПДВ продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

Таким чином, факт неотримання податковим органом відповіді щодо результатів проведення зустрічних перевірок осіб, які мали правові відносини з Дніпропетровським учбово-виробничим підприємством Українського товариства сліпих або несплати третіми особами зобов'язань з податку на додану вартість в бюджет не можуть бути підставою позбавлення платника податку відшкодування податку на додану вартість, у випадку, якщо останній діяв у відповідності з діючим законодавством згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та надав усі документи, що підтверджують його податковий кредит. Наявність платіжних доручень на проведення розрахунків з усіма із вказаних постачальників та податкових накладних, оформлених належним чином, які засвідчують факт таких розрахунків, підтверджується актом перевірки.

Отже, є неправомірним донарахування податковим органом податкових зобов'язань у сумі 6 862,67 грн. по операціям зі здавання в оренду власного нерухомого майна Дніпропетровського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих за нульовою ставкою всупереч підпункту 6.2.8 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість». Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська було неправомірно зменшено залишок від'ємного значення у розмірі 46 655,00 грн. зазначений в декларації за грудень 2009 року та в декларації за січень 2010 року на суму 6 862,67 грн., в результаті чого було отримано суму 39 792,00 грн. Вказана сума 39 792,00 грн. була відрахована від частини залишку від'ємного значення, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів або не брала участь у розрахунках бюджетного відшкодування, яка складає 44 407,00 грн. В результаті чого було отримано значення 4 615,00 грн., невизнання якого на підставі викладеного є необґрунтованим.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції у розгляді цієї справи дійшов обґрунтованих висновків, що вимоги Дніпропетровського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 квітня 2010 року № 0000132304/0/10968/10/23-4 Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційних скарг та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська -залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Ухвала в повному обсязі складена 21 жовтня 2011 року.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим