Рішення № 30122947, 20.03.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/2615/13-ц

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2013 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Батрин О.В.,

при секретарі - Пономаренко А.О.,

за участю представника позивача Брусники А.М.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_2, за участю третіх осіб Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія», Моторно (транспортного) страхового бюро України про стягнення коштів в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів в порядку регресу, мотивуючи тим, що 25 травня 2011 року між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір добровільного страхування транспортних засобів № АТК 212268 щодо марки автомобіля Hyundai TUCSON, реєстраційний номер НОМЕР_1. 20 грудня 2011 року на вул. Глушкова в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю відповідача, який керував транспортним засобом марки Lexus, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та ОСОБА_3, який керував застрахованим транспортним засобом. Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 25 січня 2012 року ОСОБА_2 визнано винним в даній дорожньо-транспортній пригоді. В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль ОСОБА_3 на суму 8 550 грн., з яких 7 250 грн. позивач виплатив страхувальнику відповідно до розрахунку та страхового акту. Тому, позивач звернувся з даним позовом до суду та просив стягнути з відповідача на його користь 7 250 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених вище.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, мотивуючи тим, що його цивільно-правова відповідальність застрахована в ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія», яка і повинна сплатити позивачу вказані кошти.

Притягнуті в якості третіх осіб ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» та М(Т)СБ України до судового засідання не з'явились з невідомих суду причин, хоча про час, день та місце розгляду були повідомлені належним чином.

Тому, суд розглянув справу в їх відсутність, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20 грудня 2011 року на вул. Глушкова в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю відповідача ОСОБА_2, який керував транспортним засобом марки Lexus, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та ОСОБА_3, який керував транспортним засобом Hyundai TUCSON, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 25 січня 2012 року ОСОБА_2 визнано винним в даній дорожньо-транспортній пригоді за ст. 124 КУпАП (а.с. 11).

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено автомобіль ОСОБА_3 Hyundai TUCSON, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 6-8) та відповідно до рахунку-фактури від 12 січня 2012 року сума матеріального збитку становить на суму 8 550 грн. (а.с. 28).

Також судом встановлено, що 25 травня 2011 року між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір добровільного страхування транспортних засобів № АТК 212268 щодо марки автомобіля Hyundai TUCSON, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 4).

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦПК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Виконуючи свої зобов'язання, позивач здійснив страхову виплату СПД ОСОБА_5, який здійснював ремонт застрахованого автомобіля, в розмірі 7 250 грн. відповідно до розрахунку, страхового акту та умов договору страхування (а.с. 30-33, 28).

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, а не до винної особи.

В ході судового розгляду справи також встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на час дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» на підставі полісу АВ/0125501. Відповідно до умов вказаного полісу страхова сума за шкоду, заподіяну майну становить 50 000 грн., а франшиза 1 000 грн. (а.с. 75).

Тобто відповідальною особо за завдані збитки відповідачем ОСОБА_2 виступає ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія».

Згідно з п. 16 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 1 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» оскільки відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників, враховуючи положення ст. 1194 ЦК, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого ст. 33 вказаного Закону обов'язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір (у передбачених випадках МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування. Наявність такої згоди у вигляді відповідної заяви цієї особи та виконання нею передбаченого ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язку з'ясовується судом першої інстанції, у зв'язку з чим до участі у справі може бути залучений страховик.

ОСОБА_2 виконав свій обов'язок та повідомив 21 грудня 2011 року свого страховика - ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» про настання дорожньо-транспортної пригоди за його участі.

Представник позивача заперечив щодо притягнення в якості відповідача ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія», в зв'язку з чим останнього було притягнуто до у часті в справі в якості третьої особи на підставі ст. 33 ЦПК України, відповідно до якої суд лише за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Крім цього, суд враховує і положення ч. 2 ст. 11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Оскільки позов пред'явлений тільки до ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія», ОСОБА_2 виконав свій обов'язок та повідомив свого страховика про настання страхового випадку та в судовому засіданні заперечив щодо стягнення з нього коштів на користь позивача, то суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача 1 000 грн. франшизи відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити, оскільки кошти в сумі 6 25 0 грн. повинні бути стягнуті з ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія».

Слід зазначити, що доводи представника позивача про необхідність стягнення коштів з ОСОБА_2 в зв'язку з тим, що відносно ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» порушено справу про банкрутство, є безпідставними, оскільки ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» на сьогодні ще не визнано таким і таке стягнення не відповідає положенням Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування».

Оскільки при подачі позову позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп., суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, то судовий збір в розмірі 29 грн. 59 коп. пропорційно до суми задоволених вимог (13,79% від ціни позову) підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача відповідно до ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 979, 988, 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 3, 12, 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст.ст. 10, 57, 60, 209, 212-215, 88 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_2, за участю третіх осіб Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія», Моторно (транспортного) страхового бюро України про стягнення коштів в порядку регресу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» (ідентифікаційний код 24745673) кошти в порядку регресу в розмірі 1 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» судовий збір в розмірі 29 грн. 59 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Батрин О.В.